Рішення

від 06.11.2012 по справі 13/53(23/16)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

06.11.12

Господарський суд Чернігівської області

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

06 листопада 2012 р. Справа № 5028/13/53/2012

Позивач: Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк",

вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, 49094

Відповідач 1: Фізична особа -підприємець ОСОБА_1,

АДРЕСА_1

Відповідач 2: Фізична особа -підприємець ОСОБА_2

АДРЕСА_2

Предмет спору: про визнання договору недійсним

Суддя Фетисова І.А.

Представники сторін:

Представник позивача: Рожко С.М. д. 2942-0 від 02.07.2010

Представник 1 відповідача: не з'явився

Представник 2 відповідача: ОСОБА_4 довіреність 808 від 23.04.2012 року

Позивачем подано позов про визнання недійсним договору суборенди частини приміщення від 24.03.2008 р., укладеного між позивачем та відповідачами зі строком дії з 05.02.2011 р. по 05.01.2014 р.

Відповідач 1 у відзиві на позов повідомив про невизнання позовних вимог, в т.ч. зазначає про пропуск позивачем строку позовної давності та заявляє про застосування строку позовної давності.

Відповідач 2 відзив на позов не надав, повноважного представника в судове засідання не направив. Заяв та клопотань від відповідача на адресу суду не надходило. Наданим законом правом участі в судовому засіданні не скористався.

Враховуючи, що в матеріалах справи є докази належного повідомлення 2 відповідача про час і місце розгляду справи, явка 2 відповідача обов'язковою не визнавалась, суд приходить до висновку про розгляд справи за наявними матеріалами та без участі представників 2 відповідача.

Рішення приймається на підстав ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши повноважного представника позивача та 1 відповідача, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд встановив:

24 березня 2008 р. між 1 відповідачем (орендодавець), Закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк»Філія «Чернігівське регіональне управління», назву якого змінено на Приватне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк»згідно копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно п. 1.1 копії статуту ПАТ КБ «Приватбанк»(нова редакція) затвердженого загальними зборами акціонерів від 12.04.2012 р. та зареєстрованого 20.06.2012 р. (орендар) та 2 відповідачем (власник) укладено договір суборенди частини приміщення.

Відповідно до умов договору орендодавець зобов'язується передати орендареві, а орендар зобов'язується прийняти у тимчасове користування (суборенду) частину приміщення, визначене у договорі, за плату та на обумовлений строк для здійснення господарської діяльності.

24.03.2008 р. між орендодавцем та орендарем підписано акт прийому-передачі орендованого нежитлового підвального приміщення.

Відповідно до п. 1.2 договору приміщення яке передається в суборенду за договором знаходиться за адресою АДРЕСА_3 має загальну площу 110,6 кв. м і належить орендодавцеві на праві оренди на підставі договору між власником та орендодавцем б/н від 20.03.2008 р.

Відповідно до п. 2.2 договору орендна плата підлягає сплати до 10 числа місяця, наступного та складається з оплати з користування приміщенням що становить 16 дол. США за підвальне приміщення по курсу продажу валюти комерційного банка «Приватбанк»м. Чернігова, фізичних осіб за 1 кв. м в календарний місяць, всього 1769,6 дол. США; суми витрат на відшкодування комунальних послуг які фактично отримані (за газопостачання, водовідведення, електроенергію, податку на землю утримання прилеглої території -розрахованих пропорційно орендної площі), входять до складу орендної плати, обумовленої у п. 2.2 договору. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць (індексація).

Згідно п. 3.3 договору власник зобов'язується забезпечити дійсність договору оренди на підставі якого діє цей договір, протягом усього строку дії суборенди за цим договором. У випадку якщо з будь-якої причини договір оренди на підставі якого діє цей договір, припиняється до спливу строку суборенди за цим договором, усі права та обов'язки орендодавця за цим договором переходять до власника, а цей договір суборенди стає відповідно договором оренди.

Згідно п. 7.1 договору даний договір укладається з моменту підписання і діє до 05 лютого 2011 р.

25.02.2009 р. між сторонами підписано додаткову угоду № 1 до договору суборенди від 24.03.2008 р., згідно викладено п. 2.2 в наступній редакції «Орендна плата підлягає сплаті до 10 числа поточного місяця із розрахунку 144 грн. за 1 кв. м, всього 15926,40 грн. за місць оренди без ПДВ. Сума витрат на відшкодування комунальних послуг які фактично отримані (за газопостачання, водовідведення, електроенергію, податку на землю, утримання прилеглої території -розрахованих пропорційно орендованої площі) входять до складу орендної плати обумовленої у п. 2.2 договору». Розмір орендної плати за кожний наступний місяць підлягає індексації з коефіцієнтом рівним 1 (одиниці).

Відповідачем 2 (ФОП ОСОБА_2) надіслано позивачу лист від 29.12.2009 р., яким повідомлено про дострокове припинення з 01.01.2010 р. договору оренди з ФОП ОСОБА_1 «орендодавець»та переходу з 01.01.2010 р. до «власника»ФОП ОСОБА_2 всіх прав і обов'язків «орендодавця»по договору від 24.03.2008 р. Відповідно договір суборенди стає договором оренди.

01.01.2010 р. між сторонами підписано додаткову угоду до договору. Згідно п. 3.3 договору «обов'язки власника»договору суборенди частини приміщення від 24.03.2008 р. всі права та обов'язки орендодавця переходять з 01.01.2010 р. до власника ФОП ОСОБА_2

22.10.2010 р. позивач звернувся листом до 2 відповідача з пропозицією достроково припинити дію договору суборенди від 24.03.2008 р. з 15.11.2010 р.

Листом від 08.11.2010 р. відповідач 2 повідомив позивача про відсутність підстав для дострокового припинення дії договору.

Листом від 31.12.2010 р. ФОП ОСОБА_2 повідомила позивача про закінчення строку дії договору від 24.03.2008 р. Якщо керівництво Приватбанку бажає продовжити термін дії договору щодо даного питання необхідно достягти окремої домовленості.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень сторін, наведений договір суборенди сторонами виконувався, позивачем проводилась оплата орендної плати , яка приймалась суборендодавцем (відповідач 1), судами недійсним не визнавався та припинив свою дію по строку орендних правовідносин.

Позивач просить визнати недійсним договір суборенди по строку дії з 05.02.2011 року по 05.02.2014 року, який укладався одночасно 24.03.2008 року з вищеописаним договором суборенди, відповідно до якого об'єкт оренди повністю співпадає.

Підставами недійсності договору суборенди позивач вважає заборону застосування іноземної валюти в розрахунках між резидентами, а орендна плата була встановлена в доларах США, фіктивність правочину, оскільки договір не був спрямований на реальне настання правових підстав, оскільки укладений на виконання п.10.9 Положення про порядок створення і державної реєстрації банків, відкриття філій, представництв, відділень, затвердженого Постановою Правління НБУ №375 від 31.08.2011 року, для формального подовження строку дії договору суборенди частини приміщень зі строком дії з 24.03.2008 року по 05.02.2011 року, а не для оформлення фактичних орендних правовідносин сторін.

В письмових поясненнях від 05.10.2012 року позивач зазначає про відсутність в довіреності №10090 від 17.12.2007 року виданої директору Чернігівського регіонального управління «Приватбанк»ОСОБА_5, яким підписано оспорюваний договір суборенди, повноважень на укладення договорів оренди (суборенди). При цьому суд зазначає, що такі пояснення подані позивачем після переходу до розгляду справи по суті й позивачем в підставу недійсності договору по тексту позовної вимоги не заявлялись.

24.03.2008 р. між 1 відповідачем (орендодавець), Закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк»Філія «Чернігівське регіональне управління», назву якого змінено на Приватне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк»згідно копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно п. 1.1 копії статуту ПАТ КБ «Приватбанк»(нова редакція) затвердженого загальними зборами акціонерів від 12.04.2012 р. та зареєстрованого 20.06.2012 р. (орендар) та 2 відповідачем (власник) укладено договір суборенди частини приміщення.

Відповідно до умов договору орендодавець зобов'язується передати орендареві, а орендар зобов'язується прийняти у тимчасове користування (суборенду) частину приміщення, визначене у договорі, за плату та на обумовлений строк для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до п. 1.2 договору приміщення яке передається в суборенду за договором знаходиться за адресою АДРЕСА_3 має загальну площу 110,6 кв. м і належить орендодавцеві на праві оренди на підставі договору між власником та орендодавцем б/н від 20.03.2008 р.

Відповідно до п. 2.2 договору орендна плата підлягає сплати до 10 числа місяця, наступного та складається з оплати з користування приміщенням що становить 16 дол. США за підвальне приміщення по курсу продажу валюти комерційного банка «Приватбанк»м. Чернігова, фізичних осіб за 1 кв. м в календарний місяць, всього 1769,6 дол. США; суми витрат на відшкодування комунальних послуг які фактично отримані (за газопостачання, водовідведення, електроенергію, податку на землю утримання прилеглої території -розрахованих пропорційно орендної площі), входять до складу орендної плати, обумовленої у п. 2.2 договору. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць (індексація).

Згідно п. 7.1 договору даний договір укладається з 05 лютого 2011 р. по 05 січня 2014 р.

04.02.2011 р. відповідач 1 повідомив листом позивача що з 05.02.2011 р. набирає чинності договір укладений від 24.03.2008 р. зі строком дії з 05.02.2011 р. до 05.01.2014 р. Просить надіслати представників для здійснення приймання-передачі приміщення. Лист отримано позивачем 04.02.2011 року , про що свідчить відмітка банку.

08.02.2011 р. позивач листом повідомив 2 відповідача, що вказане приміщення не може бути прийняте ним оскільки перебуває в іпотеці згідно іпотечного договору № 3381 від 25.06.2008 р., використовується іншим товариством згідно довідки з ЄДРПОУ, про відмову від використання неодноразово повідомлявся власник приміщення. Просить вважати договір неукладеним враховуючи зміну обставин.

Листом від 08.02.2011 р. відповідач 2 повідомив позивача, про затягування приймання-передачі приміщення з боку банку призводить до завдання шкоди у вигляді упущеної вигоди.

Листом від 22.11.2011 р. відповідач 1 та відповідач 2 повідомили позивача, що відмовляються від договору суборенди приміщення від 24.03.2008 р. оскільки позивачем не вноситься плата за користування та згідно ч. 2 ст. 782 ЦК України з моменту одержання повідомлення наймачем про відмову від договору найму договір є розірваним.

Наведений лист судом оцінюється , як намір відповідача 1 розірвати договір суборенди з підстав не виконання позивачем оплати орендної плати протягом 3-ьох місяців шляхом вчинення відмови від договору. Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивачем не вчинені дії по прийняттю приміщень в оренду, а обов'язок по сплаті орендної плати кореспондується з обов'язком передати та правом на отримання об'єкту оренди. Таким чином, вважати договір розірваним за приписами ст.652 ЦК України з підстав неоплати орендної плати є неправомірним, а сформована позиція відповідача 1 у листі є хибною й судом до уваги не приймається.

Господарським судом Чернігівської області розглядалась справа 15/48 за позовом ФОП ОСОБА_1 до 1 відповідача ФОП ОСОБА_2 до 2 відповідача ПАТ «КБ «Приватбанк»про визнання права передавати приміщення площею 110,6 кв. м у АДРЕСА_3 в суборенду та про зобов'язання ПАТ «КБ «Приватбанк»прийняти в оренду зазначене приміщення за договором оренди приміщення від 24.03.2008 р. та підписати акти здачі-приймання приміщення. В процесі розгляду справи позивачем було подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить стягнути з банку суму неотриманого прибутку за договором суборенди від 24.03.2008 р. у розмірі 42311,14 грн. Дана заява не була прийняти до розгляду судом, оскільки стягнення збитків не було предметом первісного позову та є заявою про зміну предмету та підстав позову. Як описано в рішенні, з тексту позовної заяви та усних пояснень представника позивача у судовому засіданні до відповідача 1 та 2 ним заявлені вимоги про визнання права на передачу приміщення в суборенду, а до відповідача 2 також і про зобов'язання прийняти в оренду приміщення за договором та підписати акти здачі-приймання.

Рішенням господарського суду Чернігівської по справі 15/48 від 12.05.2011 р. позов задоволено частково та зобов'язано ПАТ «КБ «Приватбанк»прийняти в суборенду приміщення за договором суборенди частини приміщення від 24.03.2008 р. за актом приймання-здачі приміщення. В решті позову до ПАТ «КБ «Приватбанк»відмовлено. У позові до ФОП ОСОБА_2 відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2011 р. рішення господарського суду Чернігівської області по справі 15/48 від 12.05.2011 р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.09.2011 р. скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2011 р. та рішення господарського суду Чернігівської області від 12.05.2011 р. по справі 15/48 в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання ПАТ «КБ «Приватбанк»прийняти в суборенду приміщення за договором суборенди частини приміщення від 24.03.2008 р. за актом приймання-здачі приміщення та стягнення судових витрат, прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В іншій частині судові рішення залишити без змін.

Господарським судом Чернігівської області розглядалась справа № 5028/2/133/2011 за позовом ПАТ «КБ «Приватбанк»до ФОП ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про розірвання з 05.02.2011 р. договору суборенди частини приміщення від 24.03.2008 р., що укладений між позивачем, відповідачем та ФОП ОСОБА_2 зі строком дії з 05.02.2011 р. по 05.01.2014 р. Рішенням господарського суду Чернігівської області від 24.11.2011 р. по справі 5028/2/133/2011 у позовних вимогах відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2012 р. рішення господарського суду Чернігівської області від 24.11.2011 р. по справі 5028/2/133/2011 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.04.2012 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2012 р. по справі 5028/2/133/2011 залишено в силі.

Відповідно до частин 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина 3 вказаної норми).

Статтею 203 зазначеного Кодексу передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 524 ЦК України визначає, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Згідно зі статтею 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Отже, положення чинного законодавства хоч і визначають національну валюту України як єдиний законний платіжний засіб на території України, однак не містять заборони на вираження у договорі грошових зобов'язань в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті, а також на здійснення перерахунку грошового зобов'язання у випадку зміни НБУ курсу національної валюти України по відношенню до іноземної валюти (таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 04.07.2011 у справі №12/149).

Як вбачається зі змісту п.2.2 договору суборенди від 24.03.2008 року зі строком дії з 05.02.2011 року по 05.01.2014 року, сторонами визначено та обчислено орендну плату за 1 кв.м. підвального приміщення 16 долл. США по курсу продажу валюти комерційного банку «ПриватБанк»в м. Чернігова, всього 1769,6 долл. США , що свідчить про домовленість учасників договору суборенди про еквівалентне вираження вартісного показника орендної плати в іноземній валюті відповідно до курсу національної валюти.

Таким чином, визначення (обчислення) орендної плати в п. 2.2 договору суборенди у іноземній валюті та в основу якого покладено курс гривні стосовно долара США, не суперечать ні чинним приписам ЦК України, ані положенням постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.1998 року №1998 "Про удосконалення порядку формування цін" (таку правову позицію викладено в постанові Верховного Суду України від 16.05.2011 у справі № 32/242-32/243-32/244-32/245).

За таких обставин, визначена позивачем підстава визнання недійсним договору суборенди - заборона застосування іноземної валюти в розрахунках між резидентами, встановлення в доларах США орендної плати, не знайшла свого підтвердження матеріалами справи, є необґрунтованою, а тому судом відхиляється.

Правочин має, за приписами ст.203 ЦК України, бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Щодо орендних правовідносин, під реальним настанням правових наслідків обумовлених договором, в даному випадку суборенди, слід розуміти набуття права орендного користування майном для суборендаря та отримання орендної плати для суборендодавця.

При цьому здійснюючи оцінку підстави заявленого позову щодо фіктивності правочину, оскільки договір не був спрямований на реальне настання правових підстав, оскільки укладений на виконання п.10.9 Положення про порядок створення і державної реєстрації банків, відкриття філій, представництв, відділень, затвердженого Постановою Правління НБУ №375 від 31.08.2001 року, для формального подовження строку дії договору суборенди частини приміщень зі строком дії з 24.03.2008 року по 05.02.2011 року, а не для оформлення фактичних орендних правовідносин сторін, суд виходить з того, що оцінка договору здійснюється на момент вчинення правочину, а саме на 24.03.2008 року .

Позивач вважає, що договір укладений на виконання п.10.9 Положення про порядок створення і державної реєстрації банків, відкриття філій, представництв, відділень, затвердженого Постановою Правління НБУ №375 від 31.08.2001 року, для формального подовження строку дії договору суборенди частини приміщень зі строком дії з 24.03.2008 року по 05.02.2011 року, а не для оформлення фактичних орендних правовідносин сторін.

Пунктом 10.9 наведеного Положення визначено, що для перевірки відповідності приміщення та обладнання відділення вимогам Національного банку банк зобов'язаний подати територіальному управлінню Національного банку за місцезнаходженням відділення документи, у тому числі нотаріально засвідчену копію договору оренди приміщення (або користування приміщенням), у якому розташовуватиметься відділення, на строк не менше ніж три роки або документальне підтвердження права власності банку на це приміщення (нотаріально засвідчені копії свідоцтва про власність, цивільно-правових угод, що підтверджують право власності).

Таким чином, позивач маючи намір відкрити відділення банку в приміщеннях по АДРЕСА_3 , виконуючи приписи Положення №375, зобов'язаний був надати Національному банку України документальне підтвердження права користування об'єктом нерухомості на строк не менше ніж на три роки. Договір суборенди від 28.04.2008 року укладений на строк менше ніж три роки ( з 24.03.2008 року по 05.02.2011 року), а саме на 2 роки 10 місяців та 12 днів, в зв'язку з чим банком було вчинено укладення оспорюваного договору суборенди 24.03.2008 року зі строком дії з 05.02.2011 року по 05.01.2014 року. При цьому момент укладення двох договорів суборенди саме 24.03.2008 року, щодо одного того ж об'єкту оренди, однак з різними періодами орендних правовідносин не суперечить чинному законодавству, не порушує порядок укладення договорів, виходячи зі свободи договору за приписами , 627 ЦК України, ст. 67 ГК України. та приписів ст.179 ГК України щодо вільного волевиявлення при укладенні договору та погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справи про визнання право чинів недійсними» для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. При цьому ,судам необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

Окрім того, у фіктивних правочинах внутрішня воля сторін (яка не спрямована на виникнення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків) не відповідає її зовнішньому прояву

З фактичних дій відповідачів вбачається наявність наміру передати майно в орендне користування, отримання орендної плати, з фактичних дій позивача вбачається намір здійснювати в орендованих приміщеннях ліцензовану діяльність -надання банківських послуг та розміщення відділення банку.

За таких обставин, неприйняття приміщення в суборенду 05.02.2011 року позивачем, не може розцінюватись судом як відсутність наміру на розміщення відділення банку станом на 24.03.2008 року та отриманням , з зв'язку з цими намірами , відповідно до п.10.8. Положення, затвердженого Постановою правління НБУ №375 від 31.08.2001 року, погодження відкриття відділення Комісією Національного банку при територіальному управлінні за місцезнаходженням відділення протягом одного місяця з дня отримання повного пакета документів.

А тому, підстава заявленого позову про фіктивність договору суборенди від 24.03.2008 року зі строком дії з 05.02.2011 року по 05.01.2014 року судом визнається необґрунтованою й такою що недоведена позивачем.

Вирішуючи спір про визнання договору недійсним, господарський суд має встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання недійсними правочинів та настання відповідних наслідків: відповідність змісту правочину вимогам закону, додержання встановленої форми правочину, правоздатність сторін, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Вчинення правочину особою за відсутності відповідного волевиявлення юридичної особи є підставою недійсності такого правочину.

Частина 2 статті 203 Цивільного кодексу України встановлює вимоги до дієздатності особи, що вчиняє правочин; частина 3 статті 203 Цивільного кодексу України встановлює вимогу до волевиявлення особи, яка є учасником правочину: таке волевиявлення повинно бути вільним та відповідати внутрішній волі (тобто, не залежати від помилки, обману чи насильства при вчиненні правочину).

Відповідно до частини 3 статті 237 Цивільного кодексу України представництво виникає в силу договору, закону, акта юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства; можливість наступного схвалення правочину за приписами статті 241 Цивільного кодексу України виникає за умови вчинення правочину належним представником особи, хоча й з перевищенням наданих йому повноважень.

У реквізитах оспорюваної угоди від 24.03.2008 року Закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» Філія «Чернігівське регіональне управління» значиться підпис директора Чернігівського регіонального управління Приватбанку ОСОБА_5, в преамбулі до договору міститься посилання на довіреність № 10090 від 17.12.2007 р.

За статтею 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

З наданого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7 тексту довіреності № 10249 від 28.12.2007 р. вбачається надання Закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк»повноважень ОСОБА_5, що обіймає посаду директора Чернігівського регіонального управління на укладення договору (угоди) платного найму (оренди) та безоплатного користування майном, потрібного для здійснення діяльності Приватбанку і договори (угоди) по зміні умов вказаних договорів, за умови, що такі договори (угоди) не погіршують становище Приватбанку, договори (угоди) на отримання комунальних послуг, а також інші господарські договори (угоди), необхідні для забезпечення діяльності Приватбанку, за умови що річна плата за користування майном перебуває в межах 500000 грн., а за наявності окремого рішення - в межах ліміту, встановленого цим рішенням.

З наданого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7 тексту довіреності № 3469 від 23.11.2009 р. вбачається надання Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк»повноважень ОСОБА_5, що обіймає посаду директора Філії «Чернігівське регіональне управління»Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»на укладення договорів (угод) платного найму (оренди) та безоплатного користування майном, потрібного для здійснення діяльності ПАТ КБ «Приватбанк»і договори (угоди) по зміні умов вказаних договорів, за умови, що такі договори (угоди) не погіршують становище ПАТ КБ «Приватбанк», договори (угоди) на отримання комунальних послуг, а також інші господарські договори (угоди), необхідні для забезпечення діяльності ПАТ КБ «Приватбанку», за умови що річна плата за користування майном перебуває в межах 500000 грн., а за наявності окремого рішення -в межах ліміту, встановленого цим рішенням, з урахуванням обмежень, встановлених Статутом ПАТ КБ «Приватбанк».

При цьому, вартісне обмеження річного користування майном в межах 500 000 грн. сторонами при укладенні договору дотримано, оскільки офіційний курс 1 долара США станом на 24.03.2008 року до національної валюти України -гривні становив 5, 05, а тому річна сума орендної плати , до якої входять витрати комунальних послуг за п.2.2. договору, становить 107 237,76 грн. (1769,6 дол. США х 5,05 грн х 12 місяців), тобто менше ніж 500 000 грн.

За таких обставин, посилання позивача в письмових поясненнях на відсутність повноважень у директора Чернігівського регіонального управління Приватбанку ОСОБА_5 станом на 24.03.2008 року , на укладення договору суборенди, спростовуються наявними в матеріалах справи текстами довіреностей чинними як станом на дату укладення договору так й станом на дату початку строку оренди -05.02.2011 року , ознак фіктивності договір не містить.

Здійснюючи оцінку повноважень 1-го відповідача як суборендодавця по оспорюваному договору на передання в суборенду приміщення з 05.02.2011 року суд вважає зазначити наступне:

Між відповідачами укладено договір оренди від 20.03.2008 р.

Відповідно до умов договору орендодавець (відповідач 2) зобов'язується передати орендареві (відповідач 1), а орендар зобов'язується прийняти у тимчасове користування (оренду) приміщення, визначене у договорі, за плату та на обумовлений строк для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до п. 1.2 договору приміщення яке передається в оренду знаходиться за адресою АДРЕСА_3, площею 110,6 м кв. і належить орендодавцеві на підставі договору купівлі-продажу.

Згідно п.4.1 договору орендар має право передавати майно в суборенду з наданням суборендарю усіх прав, передбачених п. 4.1 договору, крім суборенди.

Згідно п. 7.1 договору договір набуває чинності з 05.02.2011 р. і діє до 05.01.2014 р.

05.02.2011 р. між орендодавцем (відповідач 2) та орендарем (відповідач 1) підписано акт здачі-приймання приміщення по договору оренди від 20.03.2008 р.

Таким чином відповідач 1, відповідно умов п.4.1. договору набула права передавати в суборенду приміщення в АДРЕСА_3

З урахуванням моменту укладення оспорюваного договору 24.03.2008 року , суд констатує, що позивачем пропущено трирічний строк для зверненням за захистом порушеного права, який сплив 24.03.2011 року, а тому є правомірною заява позивача про застосування строку позовної давності. При цьому, позиція позивача щодо необізнаності про укладення договору зі строком суборенди з 05.02.2011 року, спростовується обґрунтуванням позивачем позовних вимог щодо подання НБУ двох договорів суборенди для отримання погодження відкриття відділення банку.

З урахуванням наведеного, зроблених судом вище висновків, встановленням необґрунтованості підстав поданого позову, в позов має бути відмовлено.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 1,22,33,49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

В позові відмовити повністю.

Повне рішення підписано 09.11.2012 року

Суддя І.А.Фетисова