ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.11.2012 року Справа № 40/5005/4560/2012
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: судді Науменка І.М. (доповідача)
суддів: Орєшкіної Е.В., Дмитренко А.К.,
при секретарі судового засідання: Чумак А.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: Колодочка П.О., представник, довіреність №974-О від 26.04.2012р.;
від відповідача-1: Карпенко Д.Д., представник, довіреність №д-1012/1 від 01.10.2012р.
Уповноважений представник відповідача-2 у судове засідання не з'явився, який про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк", м.Дніпропетровськ, на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2012р. у справі №40/5005/4560/2012
за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк",
м.Дніпропетровськ
до відповідача 1 товариства з обмеженою відповідальністю "Українське фінансове
агентство "Верус", м.Дніпропетровськ
до відповідача 2 фермерського господарства "Довжок", Тернопільська область
про передачу в заклад заставного майна, звернення стягнення
на заставне майно, стягнення 25 226,41 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2012р. (суддя Красота О.І.) у справі №40/5005/4560/2012 позовні вимоги задоволено частково.
Передано в заклад Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", (49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570) шляхом вилучення у Фермерського господарства "Довжок", (47124, Тернопільська область, Шумський район, с.Тилявка, ЄДРПОУ 32807951) належне йому на праві власності заставне майно, яке зазначено в договорі застави майна №04/11/30М від 15.04.2011 року.
Передано в заклад Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570) шляхом вилучення у Фермерського господарства "Довжок", (47124, Тернопільська область, Шумський район, с.Тилявка, ЄДРПОУ 32807951) належне йому на праві власності заставне майно, яке зазначено в договорі застави автотранспорту від 15.04.2011 року.
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №04/11/30М від 15.04.2011р. в розмірі 484 528 грн. 18 коп., звернути стягнення на заставне майно, відповідно до договору застави майна № 04/11/30М від 15.04.2011р.
Стягнуто солідарно з Фермерського господарства "Довжок", (47124, Тернопільська область, Шумський район, с.Тилявка, ЄДРПОУ 32807951) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське фінансове агентство "Верус" (49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 32, ЄДРПОУ 34562954) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570) 25 226 грн. 41 коп. - штрафу.
Стягнуто з Фермерського господарства "Довжок" (47124, Тернопільська область, Шумський район, с.Тилявка, ЄДРПОУ 32807951) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570) 11 268 грн. 09 коп. - судового збору.
В решті позову - відмовлено.
Не погодившись з даним рішенням в частині відмови у позові, скаржник звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій наполягає на порушенні господарським судом при його прийнятті в оскаржуваній частині норм матеріального та процесуального права та неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для вирішення спору.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, колегія суддів вважає апеляційну скаргу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, обґрунтовуючи зазначене вище рішення, суд першої інстанції виходив з того, що п.22 договору застави автотранспорту встановлено, що Заставодержатель має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет застави, як продаж Заставодержателем предмету застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою - покупцем або на публічних торгах, таким чином, вказаний спосіб - є саме позасудовим способом звернення стягнення на предмет застави та може здійснюватися на підставі виключно виконавчого напису нотаріусу, що є підставою для відмови у позові в цій частині.
Решта позовних вимог за відсутністю доказів погашення відповідачами заборгованості та за наявності належних доказів передачі в заклад заставного майна місцевий господарський суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Проте, колегія суддів не може погодитись у повному обсязі зі згаданими вище висновками суду першої інстанції, зокрема, часткову відмову у позові апеляційна інстанція вважає передчасною, з огляду на викладене нижче.
Отже, як вбачається з матеріалів справи, відповідно до укладеного кредитного договору від 15.04.2011р. за № 0411 30М (далі - Кредитний договір) Фермерському господарству "Довжок" (далі -відповідач-2) було надано кредит у розмірі 438 676,79 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22 % річних та кінцевим терміном повернення кредиту відсотків і винагороди, згідно п. А.3 кредитного договору, відповідно до Графіка погашення кредиту, відсотків і винагороди (Додаток № 1 до кредитного договору), до 15.04.2014р.
15.04.2011р. в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та відповідачем-2 було укладено договір застави майна № 04/11/30м (далі - договір застави майна).
Відповідно до п.1 даного договору, предметом договору є надання Заставодавцем в заставу майна, а саме: -культиватор Компактор ЛК 4 2008 р.в. (найменування майна), 2000 (ціна за одиницю, грн.), 2000 (ціна ринкова, грн.), 1200 грн. (заставна вартість, грн.); -віялка-ОВС 22, 20000, 20000, 12000; -розкидач добрив РУМ МВУ-6 двоколісний, 10000, 10000, 6000; -сівалка зернова СЗ 3.6, 8000,8000,4800; -тюкувальний прес ПРФ-180 2009 р.в., 50000, 50000, 30000; -універсальний дисковий агрегат УДА, 50000, 50000, 30000; -культиватор Компактор ЛК 4 2008 р.в., 35000, 35000, 21000; -оприскувач ОН 2000, 20000, 20000, 12000; -погрузчик зерна КПШ-6, 5000, 5000, 3000; разом основна застава: 200000 грн. (ринкова ціна), 120000 грн. (заставна ціна), у зв'язку з чим Заставодержатель має пріоритет (переважне право) в разі невиконання позичальником зобов'язань, забезпечених заставою, зокрема, одержати задоволення своїх вимог за рахунок переданого в заставу майна переважно перед іншими кредиторами Заставодавця. Вказане вище заставне майно належить Заставодавцю на праві власності, що підтверджено гарантійним Листом №04/11/30м від 15.04.2011р.
15.04.2011р. в забезпечення виконання зобов'язань за вищезгаданим кредитним договором між позивачем та відповідачем-2 було укладено договір застави автотранспорту (надалі -договір застави автотранспорту). Відповідно до п.1 цього договору, предметом останнього є надання Заставодавцем в заставу автотранспорту, а саме: -фургон малотонажний-В Volkswagen Caddy, сірого кольору, 2005 р.в., кузов НОМЕР_1, об'єм двигуна -1896, тип транспортного засобу - фургон малотонажний -В, державний номер - НОМЕР_2, заставна вартість -70400 грн.; -трактор колісний Т-150К, 2006р.в. кузов 312003, об'єм двигуна -9150, тип транспортного засобу - трактор колісний, державний номер - 11602ТА, заставна вартість -42000 грн.; -трактор колісний Т-150К-09, 2006 р.в., об'єм двигуна -14960, тип транспортного засобу - трактор колісний, державний номер - НОМЕР_3, заставна вартість -21000 грн.; -трактор колісний МТЗ-82, 2006р.в. об'єм двигуна -4750, тип транспортного засобу - трактор колісний; державний номер - НОМЕР_4; заставна вартість -28000 грн.; -причіп ХТС-100, 1981р.в., тип транспортного засобу -причіп, державний номер -НОМЕР_5, заставна вартість -5600 грн.; -причіп 1ПТС - 9, 2006 р.в., тип транспортного засобу -причіп, державний номер -НОМЕР_6, заставна вартість -24500 грн.; -причіп 2ПТС- 4, 2006 р.в., тип транспортного засобу - причіп; державний номер -НОМЕР_7, заставна вартість -2800 грн.
Таким чином Заставодержатель має пріоритет (переважне правої в разі невиконання позичальником зобов'язань, забезпечених заставою, одержати задоволення за рахунок переданого в заставу автотранспорту переважно перед іншими кредиторами Заставодавця та (або) позичальника).
Вказаний вище автотранспорт належить Заставодавцю на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_14, що видане МРЕВ ДАІ м.Кременець 14.06.2008р. та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_8, що видане Шумська ІДТН 03.03.2011р.; НОМЕР_9, що видане Шумська ІДТН 10.12.2008р.; НОМЕР_10, що видане Шумська РІДТН 10.04.2006р.; НОМЕР_11, що видане Шумська РІДТН 10.04.2006р. НОМЕР_12 видане Шумська РІДТН 10.04.2006р.; НОМЕР_13 видане Шумська РІДТН 10.04.2006р.
Відповідно до частини другої статті 1034 та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України, наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
У зв'язку із наведеними вище обставинами, позивач був вимушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав із позовною заявою до відповідача про звернення стягнення на предмет застави.
Таким чином, на думку судової колегії, допущене судом першої інстанції порушення норм матеріального права полягає в тому, що, надаючи правову оцінку п.22 договору застави автотранспорту від 15.04.2011р., останній дійшов помилкового висновку, що продаж предмету застави ПАТ КБ «ПриватБанк»конкретним покупцям з правом укладання ПАТ КБ «ПриватБанк»договорів купівлі-продажу предмету застави від імені ФГ «Довжок»з наданням ПАТ КБ «ПриватБанк»всіх необхідних для здійснення продажу повноважень є виключно позасудовим способом звернення стягнення на предмет застави.
Так, відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори. Правовідносини між позивачем та відповідачем-2, що виникли на підставі укладених між сторонами кредитного договору та договорів застави з метою забезпечення виконання кредитних зобов'язань, регулюються відповідними нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та нормами спеціального Закону України «Про заставу», Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".
Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов'язків.
Статтею 1 Закону України "Про заставу" визначено, що застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.1 ст.23 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом.
Статтею 19 Закону України "Про заставу" зазначено, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення.
Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання. забезпеченого заставою, воно не буде виконано (ч. 1 ст. 20 Закону України "Про заставу").
В свою чергу, статтею 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
За рахунок предмета застави заставодержатель мас право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Тобто, аналізуючи згадані вище правові норми та враховуючи той факт, що під час провадження у справі судом першої інстанції було встановлено факт порушення відповідачем-2 умов кредитного договору, а саме, факт несвоєчасної сплати чергових платежів, судова колегія приходить до висновку щодо виникнення у позивача права на захист свого порушеного права шляхом звернення до суду з позовними вимогами про звернення стягнення на предмет застави, згідно ст.589 ЦК України, ч.1 ст.23 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", ст.ст.19, 20 Закону України "Про заставу".
Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду, якщо інше не передбачено законом, або договором застави. (ч.6 ст.20 Закону України "Про заставу").
Частина 2 ст.24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" в свою чергу передбачає, що звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом.
Стаття 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" регламентує порядок звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження на підставі рішення суду (судовий спосіб).
Згідно з п.п.4 ч.2 ст.25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, в рішенні суду зазначаються: спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону. Однією зпроцедур, передбачених ст.26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", є продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхам укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем. (п.п.2 ч.1 ст.26 вищезазначеного Закону).
Таким чином, відповідно до п.п.4 ч.2 ст.25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", право обтяжувача на продаж забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем може буди передбачено (надано) рішенням суду.
Тобто, ст.ст.25, 26 Закону України Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" прямо передбачають право обтяжувача одержати задоволення своїх вимог за рахунок забезпечувального обтяження на підставі рішення суду, в якому суд зобов'язаний зазначити один із способів реалізації, передбачених ст.26 Закону, зокрема, в нашому випадку, це - продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.
Отже, наведеними вище нормами не виключається можливість звернення стягнення на предмет застави шляхом продажу обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження з укладенням договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем за рішенням суду. У зазначених нормах задоволення вимоги заставодержателя шляхом продажу предмета застави ототожнюється передусім із способом звернення стягнення.
Крім того, колегія суддів вважає за доцільне зауважити на тому, що надана чинним законодавством України можливість врегулювати це питання в позасудовому порядку жодним чином не позбавляє сторони реалізувати дане право за допомогою рішення суду. Тоді як позбавлення сторін права звернення з зазначеним вище питанням до суду суперечило б ст.ст.55,124 Конституції України.
Таким чином, викладені в апеляційній скарзі доводи апеляційний господарський суд вважає обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині підлягає скасуванню, як таке, що не відповідає вимогам чинного законодавства України.
Враховуючи задоволення викладених в апеляційній скарзі вимог, витрати на апеляційне оскарження покладаються на відповідачів, згідно зі ст.49 ГПК України.
Керуючись ст.ст.101, 103-105 ГПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк", м.Дніпропетровськ, -задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2012р. у справі №40/5005/4560/2012 в частині відмови у позові -скасувати.
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Викласти передостанній абзац рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2012р. у наступній редакції:
«В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №04/11/30м від 15.04.2011р. в розмірі 484 528 грн. 18 коп., звернути стягнення на заставне майно, відповідно до договору застави автотранспорту від 15.04.2011р., а саме: -фургон малотонажний-В Volkswagen Caddy, сірого кольору, 2005 р.в.; кузов НОМЕР_1, об'єм двигуна -1896, тип транспортного засобу - фургон малотонажний -В, державний номер - НОМЕР_2, заставна вартість -70400 грн.; -трактор колісний Т-150К, 2006р.в. кузов 312003, об'єм двигуна -9150, тип транспортного засобу - трактор колісний, державний номер - 11602ТА, заставна вартість -42000 грн.; -трактор колісний Т-150К-09, 2006 р.в., об'єм двигуна -14960, тип транспортного засобу - трактор колісний, державний номер - НОМЕР_3, заставна вартість -21000 грн.; -трактор колісний МТЗ-82, 2006р.в. об'єм двигуна -4750, тип транспортного засобу - трактор колісний; державний номер - НОМЕР_4; заставна вартість -28000 грн.; -причіп ХТС-100, 1981р.в., тип транспортного засобу -причіп, державний номер -НОМЕР_5, заставна вартість -5600 грн.; -причіп 1ПТС - 9, 2006 р.в., тип транспортного засобу -причіп, державний номер -НОМЕР_6, заставна вартість -24500 грн.; -причіп 2ПТС- 4, 2006 р.в., тип транспортного засобу - причіп; державний номер -НОМЕР_7, заставна вартість -2800 грн., шляхом безпосереднього продажу вказаного майна застави ПАТ КБ "Приватбанк" конкретним покупцям з правом укладання ПАТ КБ "Приватбанк" договорів купівлі-продажу предмету застави від імені фермерського господарства "Довжок" з наданням ПАТ КБ "Приватбанк" всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Стягнути солідарно з фермерського господарства "Довжок" та товариства з обмеженою відповідальністю "Українське фінансове агентство "Верус" на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" судові витрати у справі, у тому числі, 5097,55 грн. витрат на апеляційне оскарження.
Видати наказ.
Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у двадцятиденний термін.
Головуючий суддя І.М. Науменко
Суддя Е.В. Орєшкіна
Суддя А.К. Дмитренко
Суд | Дніпропетровський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 05.11.2012 |
Оприлюднено | 16.11.2012 |
Номер документу | 27463987 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Науменко Іван Мефодійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Красота Олександр Іванович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Красота Олександр Іванович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Красота Олександр Іванович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Красота Олександр Іванович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні