Постанова
від 07.11.2012 по справі 15/55-10     
РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2012 р. Справа № 15/55-10

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Крейбух О.Г.

суддя Василишин А.Р. ,

суддя Юрчук М.І.

при секретарі Михальчук В.К.

за участю представників сторін:

позивача: Плющ Л.П.

відповідача 1: Кучевська Г.В.

відповідача 2: Кучевська Г.В.

третьої особи: Росквас А.І.

розглянувши апеляційну скаргу позивача Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України на рішення господарського суду Хмельницької області від 24.09.12 р. у справі №15/55-10 (головуючий суддя Муха М.Є., суддя Розізнана І.В., суддя Димбовський В.В.)

за позовом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, м.Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Хмельницький професійний ліцей електроніки м. Хмельницький

до відповідача-1 Хмельницька міська рада , м.Хмельницький

відповідача-2 Хмельницький міськвиконком, м.Хмельницький

про визнання незаконним і скасування рішень виконкому Хмельницької міської ради народних депутатів від 12.01.1995р. №208, від 11.04.1996 р. №876 "Про виділення приміщень 5,9 поверхів в гуртожитку для одиноких з окремим виходом ПТУ №18 по вул. Тернопільській, 40 для проживання сімей", розпорядження міської адміністрації Хельницької міської ради народних депутатів від 02.09.1993р. №451, рішення Хмельницької міської ради від 08.04.2009р. №70 про надання згоди на безоплатну передачу в комунальну власність територіальної громади міста гуртожитку по вул. Тернопільській, 40 та зовнішніх мереж електро-, тепло-, газо-, водопостачання та водовідведення, які призначені для його обслуговування, Хмельницького професійного ліцею електроніки

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області (головуючий суддя Муха М.Є., суддя Розізнана І.В., суддя Димбовський В.В.) від 24.09.2012 року у справі № 15/55-10 позов Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Хмельницького професійного ліцею електроніки до Хмельницької міської ради; Хмельницького міськвиконкому про визнання незаконним і скасування рішень виконкому задоволено частково:

- визнано незаконним і скасовано рішення двадцять четвертої сесії Хмельницької міської ради № 7 від 08.04.2009р. № 70 "Про надання згоди на безоплатну передачу в комунальну власність територіальної громади міста гуртожитку по вул.Тернопільській, 40 та зовнішніх мереж електро-, тепло-, газо-, водопостачання та водовідведення, які призначені для обслуговування Хмельницького професійного ліцею електроніки»;

- стягнуто з Хмельницької міської ради на користь Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України 1 073, 00 грн. судового збору;

- відмовлено в позові про визнання незаконним і скасування рішень виконкому Хмельницької міської ради народних депутатів від 12.01.1995р. № 208, від 11.04.1996 р. № 876 "Про виділення приміщень 5,9 поверхів в гуртожитку для одиноких з окремим виходом ПТУ № 18 по вул. Тернопільській, 40 для проживання сімей", розпорядження міської адміністрації Хельницької міської ради народних депутатів від 02.09.1993р. № 451 /т.2, а.с.129-132/.

Не погоджуючись із даним рішенням позивач Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Хмельницької області від 24.09.2012 року у даній справі скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити /т.2, а.с.143-144/.

Скаржник стверджує, що відмова в задоволенні позовних вимог в частині визнання незаконними і скасування рішень виконкому Хмельницької міської ради народних депутатів від 12.01.1995р. № 208, від 11.04.1996 р. № 876 "Про виділення приміщень 5,9 поверхів в гуртожитку для одиноких з окремим виходом ПТУ № 18 по вул. Тернопільській, 40 для проживання сімей", розпорядження міської адміністрації Хмельницької міської ради народних депутатів від 02.09.1993р. № 451 в зв'язку з пропуском позивачем строку позовної давності є неправомірною, оскільки на дані правовідносини позовна давність не поширюється. Таким чином, на думку скаржника правові підстави для відмови в задоволенні позовних вимог відсутні, просить рішення місцевого господарського суду скасувати в частині відмови в позові.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти доводів та вимог скарги, вказавши, що господарський суд Хмельницької області при винесенні рішення правомірно застосував норми матеріального та процесуального права, повністю з'ясував обставини справи та дослідив докази у справі, постановив законне та обгрунтоване рішення, а тому просить оскаржуване рішення залишити без змін, а в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

В судовому засіданні 07 листопада 2012 року представники позивача та відповідача підтримали свої позиції, викладені в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу відповідно.

В судовому засіданні 07 листопада 2012 року представником Хмельницького професійного ліцею електроніки позицію апелянта Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України підтримано у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.

01 вересня 1993р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 689 «Про передачу на баланс професійних навчально-виховних закладів будівель і споруд», метою якої було збереження майна професійних навчально-виховних закладів, недопущення використання їхніх навчальних і побутових приміщень підприємствами, організаціями для виробничих та комерційних цілей та більш ефективного розв'язання проблем підготовки робітничих кадрів зобов'язав відповідні міністерства, відомства та корпорації забезпечити до 01.10.1993р. передачу підпорядкованими підприємствами та організаціями на баланс професійних навчально-виховних закладів будівель і споруд; у тому числі виробниче об'єднання «Катіон»зобов'язано передати на баланс професійно-технічному училищу № 18 м.Хмельницького навчальний корпус, майстерні, побутовий комплекс та гуртожитки /т.1, а.с. 14-16/.

02 вересня 1993р. Хмельницькою міською радою народних депутатів прийнято розпорядження № 451 «Про виділення двох поверхів з окремим виходом в гуртожитку для одинаків заводу «Катіон»по вул.Тернопільській, 40 для проживання малосімейних», яким надано дозвіл зареєструвати два поверхи з окремим виходом в гуртожитку для одинаків заводу «Катіон»по вул.Тернопільській, 40 для заселення малосімейних /т.1, а.с.10/.

Рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради народних депутатів № 208 від 12.01.1995р. «Про виділення 6-го поверху в гуртожитку для одиноких з окремим виходом Акціонерного товариства «Катіон»по вул. Тернопільській для проживання малосімейних»дозволено зареєструвати 6-й поверх гуртожитку для одиноких з окремим виходом Акціонерного товариства «Катіон»по вул. Тернопільській для заселення малих сімей /т.1, а.с.9/.

Рішенням арбітражного суду м. Києва від 14.04.1995р. у справі № 15/30 зобов'язано АТ «Катіон»передати на баланс професійно-технічного училища № 18 гуртожиток за адресою м. Хмельницький, вул.Тернопільська, 40 /т.1, а.с.12-13/.

Рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради народних депутатів від 11.04.1996р. № 876 «Про виділення приміщень 5, 9 поверхів у гуртожитку для одиноких з окремим виходом ПТУ-18 по вул.Тернопільській, 40 для проживання сімей», яким надано дозвіл адміністрації ПТУ-18 виділити приміщення 5,9 поверхів в гуртожитку по вул.Тернопільській, 40 для тимчасового проживання сімей /т.1, а.с.11/.

Рішенням двадцять четвертої сесії Хмельницької міської ради № 70 від 08.04.2009р. надано згоду на безоплатну передачу в комунальну власність територіальної громади міста гуртожитку по вул. Тернопільській, 40 та зовнішніх мереж електро-, тепло-, газо-, водопостачання та водовідведення, які призначені для його обслуговування, Хмельницького професійного ліцею електроніки /т.1, а.с.29-31/.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, Хмельницька міська рада неодноразово заверталась до Міністерства освіти і науки України про вирішення питання передачі гуртожитку по вул.Тернопільській, 40 з державної власності у власність територіальної громади міста Хмельницького (листи № 02-08-1310 від 10.11.2008р., № 02-08-159 від 16.02.2009р. та № 02-08-550 від 08.05.2009р.).

Міністерство освіти і науки України листом від 13.10.2009р. за № 1/ІІ-8563 відмовило Хмельницькій міській раді у наданні дозволу на передачу гуртожитку по вул. Тернопільській, 40 до територіальної громади міста Хмельницького.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 09.02.2010р. у справі № 11/465, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2010р. та постановою Вищого господарського суду України від 05.10.2010р., Хмельницькій міській раді відмовлено у позові до Міністерства освіти та науки України про зобов'язання вчинити дії щодо передачі з державної власності у власність територіальної громади міста Хмельницького гуртожиток, що знаходиться по вул. Тернопільській, 40 в місті Хмельницькому /т.2, а.с.6-14/.

У січні 2010 року Міністерство освіти і науки України звернулося до господарського суду Хмельницької області із позовом про визнання незаконними та скасування рішень Хмельницького міськвиконкому від 12.01.1995р. № 208, від 11.04.1996р. № 876, розпорядження Хмельницької міської ради народних депутатів від 02.09.1993р. № 451 та рішення Хмельницької міської ради від 08.04.2009р. № 70.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 11.07.2012р. у справі № 15/55-10 замінено позивача Міністерство освіти і науки України його правонаступником Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України /т.2, а.с.96/.

При прийнятті судового рішення за результатами дослідження наявних у справі доказів, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до част.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України.

Згідно з ст.4 Закону України «Про управління об'єктами державної власності», суб'єктами управління об'єктами державної власності є Кабінет Міністрів України, Фонд державного майна України, міністерства та інші органи виконавчої влади.

Статтею 8 Закону України «Про професійно-технічну освіту»до повноважень міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, яким підпорядковані професійно-технічні навчальні заклади, віднесено розпорядження державним майном, що перебуває у користуванні підпорядкованих професійно-технічних навчальних закладів.

Відповідно до підпункту 38 п.4 Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.12.2006 року № 1757, Міністерство освіти і науки України є органом, уповноваженим державою здійснювати функції управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління.

Згідно п.1.1, 6.8 статуту Хмельницького професійного ліцею електроніки, затвердженого заступником Міністра освіти і науки України та зареєстрованого виконавчим комітетом Хмельницької міської ради відповідно до рішення № 762 від 11.09.2003р., ліцей є державним професійно-технічним навчальним закладом другого атестаційного рівня, що забезпечує реалізацію права громадян на здобуття професійно-технічної та повної загальної середньої освіти, майно ліцею складається в тому числі, з гуртожитку для проживання учнів і сімей працівників загальною площею 6227 кв.м /т.2, а.с.35-38/.

Пунктом 6.10 статуту передбачено, що об'єкти права власності: навчально-виробничі, побутові, культурно-освітні, оздоровчі, спортивні будівлі та споруди, житло, комунікації, обладнання, засоби навчання, транспортні засоби та інше майно ліцею є державною власністю, закріпленою Міністерством освіти і науки України за ліцеєм і перебуває у користуванні ліцею. Функції управління майном, закріпленим за ліцеєм, контроль за ефективністю його використання і збереження здійснює Міністерство освіти і науки України.

Законом Української РСР «Про власність»від 07.02.1991р. до об'єктів права загальнодержавної (республіканської) власності було віднесено серед іншого, і майно вищих і середніх спеціальних навчальних закладів.

Отже, гуртожиток по вул.Тернопільській, 40 у місті Хмельницькому є державною власністю, знаходиться на балансі Хмельницького професійного ліцею електроніки (відомості про нерухоме державне майно станом на 01.04.2010р.), який підпорядкований Міністерству освіти і науки, молоді та спорту України.

Згідно з ст.326 Цивільного кодексу України, у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідні органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватись іншими суб'єктами.

Відповідно до ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ст.319 ЦК України).

Колегія суддів зазначає, що правовий аналіз норм Конституції України та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" свідчить, що органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зважаючи на викладене, рішення Хмельницького міськвиконкому від 12.01.1995р. № 208 «Про виділення 6-го поверху в гуртожитку для одиноких з окремим виходом Акціонерного товариства «Катіон»по вул. Тернопільській для проживання малосімейних», від 11.04.1996 р. № 876 «Про виділення приміщень 5,9 поверхів в гуртожитку для одиноких з окремим виходом ПТУ №18 по вул. Тернопільській, 40 для проживання сімей»та розпорядження Хмельницької міської ради народних депутатів від 02.09.1993р. № 451 прийняті із перевищенням повноважень та порушенням вимог чинного законодавства.

Відповідачем 2 виконавчим комітетом Хмельницької міської ради подано до суду заяву від 24.03.2011р. про застосування позовної давності до заявлених позовних вимог /т.2, а.с.47/.

Спірні правовідносини між сторонами виникли в 1993, 1995, 1996 роках, в період дії Цивільного кодексу УРСР в редакції 1963 року, статтею 71 якого встановлено загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність) в три роки.

Відповідно до ст.83 Цивільного кодексу УРСР в редакції 1963 року, позовна давність не поширюється:

- на вимоги, що випливають з порушення особистих немайнових прав, крім випадків, передбачених законом;

- на вимоги державних організацій про повернення державного майна з незаконного володіння колгоспів та інших кооперативних та інших громадських організацій або громадян;

- на вимоги вкладників про видачу вкладів, внесених у державні трудові ощадні каси і в Державний банк СРСР;

- у випадках, встановлюваних законодавством Союзу РСР, і на інші вимоги.

За змістом ст.10 Цивільного кодексу УРСР в редакції 1963 року, громадяни можуть відповідно до закону мати … особисті немайнові права .

З аналізу ст.ст.10, 83 Цивільного кодексу УРСР в редакції 1963 року вбачається безпідставність посилання позивача на непоширення до 01.01.2004р. позовної давності на немайнові спори, до яких належить і предмет спору у даній справі.

Місцевим господарським судом вірно встановлено, що спірні відносини продовжують мати місце після 01.01.2004р., дати набрання чинності Цивільним кодексом України, і до цього часу.

Відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Відповідно до ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до п.4 част.1 ст.268 ЦК України, в редакції станом на час звернення позивача з позовом до суду, позовна давність не поширюється на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право.

Пункт 4 ст.268 ЦК України виключено згідно з Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства" від 20.12.2011р. № 4176-YI, який набрав чинності 15.01.2012р.

Поскільки станом на день прийняття рішення місцевим господарським судом у даній справі п.4 ст.268 України виключено, то колегія суддів вважає, що до правовідносин у даній справі застосовується загальний строк позовної давності у три роки.

Згідно з част.1 ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Колегія суддів не бере до уваги твердження позивача про те, що Міністерству освіти та науки України про прийняття відповідачами оскаржуваних рішень стало відомо лише при зверненні Хмельницької міської ради з позовом до Міністерства освіти і науки України про зобов'язання вчинити дії до господарського суду м.Києва у вересні 2009 року /т.1, а.с.20-23/, з огляду на таке.

31 травня 2005 року Міністерство освіти і науки України листом за № 1/11-2781 повідомило гр.Савчук Л.Є., що умови розпорядження Хмельницької міської адміністрації від 02.03.1993р. № 451 «Про виділення двох поверхів з окремим виходом в гуртожитку для одинаків заводу «Катіон»по вул.Тернопільській, 40 для проживання малосімейних»збережені керівництвом навчального закладу в повній мірі /т.1, а.с.54/.

01 лютого 2006 року Міністерство освіти і науки України листом за № 1/11-464 повідомило гр.Савчук Л.Є., що умови розпорядження міської адміністрації від 02.03.1993р. № 451, рішень виконавчого комітету Хмельницької міської ради народних депутатів від 11.04.1996р. № 876 та від 12.01.1995р. № 208 стосовно виділення поверхів учнівського гуртожитку для проживання працівників заводу «Катіон»по вул.Тернопільській, 40 збережені керівництвом навчального закладу в повній мірі /т.1, а.с.55/.

Таким чином, Міністерству освіти і науки України про існування розпорядження міської адміністрації від 02.03.1993р. № 451, рішень виконавчого комітету Хмельницької міської ради народних депутатів від 11.04.1996р. № 876 та від 12.01.1995р. № 208 було відомо 01 лютого 2006 року.

А тому з урахуванням част.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності розпочався 02.02.2006р. і закінчився 02.02.2009р.

Міністерство освіти і науки України з позовом до суду у даній справі звернулося 05 січня 2010 року, тобто поза межами строку позовної давності.

Судом відхилено клопотання позивача від 27.04.2011р. про поновлення строку позовної давності на підставі п.5 ст.267 ЦК України, поскільки позивачу ще при прийнятті рішення арбітражним судом м.Києва від 14.04.1995р. у справі № 15/30 було відомо про заселення гуртожитку по вул.Тернопільській, 40 у м.Хмельницькому сім'ями колишніх працівників заводу "Катіон", і Міністерство, як орган уповноважений управляти державним майном закладів профтехосвіти, починаючи з часу підписання акту прийому-передачі будівлі 15.05.1995 року повинно було контролювати ефективність і цільове використання закріпленого за професійно-технічними училищами майна.

Відповідно до част.5 ст.268 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи вищевикладене, в позові про визнання незаконними і скасування рішення Хмельницького міськвиконкому від 12.01.1995р. № 208 «Про виділення 6-го поверху в гуртожитку для одиноких з окремим виходом Акціонерного товариства «Катіон»по вул. Тернопільській для проживання малосімейних», від 11.04.1996 р. № 876 «Про виділення приміщень 5,9 поверхів в гуртожитку для одиноких з окремим виходом ПТУ № 18 по вул. Тернопільській, 40 для проживання сімей»та розпорядження Хмельницької міської ради народних депутатів від 02.09.1993р. № 451 слід відмовити.

Щодо позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення Хмельницької міської ради від 08.04.2009р. № 70 про надання згоди на безоплатну передачу в комунальну власність територіальної громади міста гуртожитку по вул. Тернопільській, 40 та зовнішніх мереж електро-, тепло-, газо-, водопостачання та водовідведення, які призначені для його обслуговування, Хмельницького професійного ліцею електроніки колегією суддів зазначається наступне.

Відповідно до ст.4 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", прийняття рішень про передачу об'єктів права державної власності у комунальну власність здійснюється за рішенням: органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядних організацій - щодо об'єктів, визначених у абзацах четвертому та шостому частини першої статті 2 цього Закону. Об'єктом передачі згідно з цим Законом, а саме відповідно до абзацу 6 частини 1 статті 2 вказаного Закону є житловий фонд та інші об'єкти соціальної інфраструктури, які перебувають у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, установ, організацій або не увійшли до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), у тому числі не завершені будівництвом.

Пунктом 2 ст.4 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" встановлено, що передача об'єктів з державної у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах здійснюється за наявності згоди відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, якщо інше не передбачено законом, а у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст - за наявності згоди районних або обласних рад, якщо інше не передбачено законом.

Згідно зі ст.4 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" суб'єктами управління об'єктами державної власності є, зокрема міністерства та інші органи виконавчої влади (далі - уповноважені органи управління).

Уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань: погоджують передачу об'єктів державної власності в комунальну власність, до сфери управління інших органів, уповноважених управляти об'єктами державної власності, господарських, структур або в користування Національній академії наук України, галузевим академіям наук, а також передачу об'єктів комунальної власності в державну власність; у випадках, передбачених законодавством, приймають рішення про передачу об'єктів державної власності в комунальну власність, до сфери управління інших органів, уповноважених управляти об'єктами державної власності, господарських структур або в користування Національній академії наук України, галузевим академіям наук (ст. 6 Закону України "Про управління об'єктами державної власності").

Таким чином, рішення про передачу об'єктів права державної власності до комунальної власності приймається органами уповноваженими управляти державним майном, в даному випадку Міністерством освіти, науки, молоді та спорту України.

Як вбачається із рішення Хмельницької міської ради від 08.04.2009р. № 70 відповідачем 1 Хмельницькою міською радою надано згоду на безоплатну передачу в комунальну власність територіальної громади міста гуртожитку по вул. Тернопільській, 40 та зовнішніх мереж електро-, тепло-, газо-, водопостачання та водовідведення, які призначені для його обслуговування, Хмельницького професійного ліцею електроніки.

Однак, позивачем Міністерством освіти і науки, молоді і спорту України рішення про передачу гуртожитку, що знаходиться за адресою м. Хмельницький, вул.Тернопільська, 40 у власність територіальної громади міста Хмельницького не приймалось та не погоджувалось.

Крім того, відповідно до листа від 13.10.2009р. за № 1/ІІ-8563 позивач відмовив Хмельницькій міській раді у наданні дозволу на передачу гуртожитку по вул. Тернопільській, 40 у м.Хмельницький до територіальної громади. Рішенням господарського суду м.Києва від 09.02.2010р. у справі № 11/465 Хмельницькій міській раді відмовлено у позові про зобов'язання Міністерства освіти та науки України вчинити дії щодо передачі з державної власності у власність територіальної громади міста Хмельницького гуртожитку, що знаходиться по вул.Тернопільській, 40 в місті Хмельницькому.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення Хмельницької міської ради від 08.04.2009р. № 70 про надання згоди на безоплатну передачу в комунальну власність територіальної громади міста гуртожитку по вул. Тернопільській, 40 та зовнішніх мереж електро-, тепло-, газо-, водопостачання та водовідведення, які призначені для його обслуговування, Хмельницького професійного ліцею електроніки прийняте Хмельницькіою міською радою із перевищенням встановлених законом повноважень, а тому визнається недійсним.

Відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України кожна сторона належними і допустимими доказами повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відтак, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Хмельницької області у даній справі ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Хмельницької області від 24.09.2012 р. у справі № 15/55-10 залишити без змін, апеляційну скаргу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 15/55-10 повернути на адресу господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Крейбух О.Г.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Юрчук М.І.

СудРівненський апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення07.11.2012
Оприлюднено16.11.2012
Номер документу27464088
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —15/55-10     

Ухвала від 11.07.2012

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Муха М.Є.

Ухвала від 03.07.2012

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Муха М.Є.

Ухвала від 14.12.2010

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Муха М.Є.

Ухвала від 19.11.2010

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Муха М.Є.

Ухвала від 02.03.2010

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Муха М.Є.

Ухвала від 26.01.2010

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Муха М.Є.

Ухвала від 06.01.2010

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Муха М.Є.

Ухвала від 09.02.2010

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Муха М.Є.

Постанова від 07.11.2012

Господарське

Рівненський апеляційний господарський суд

Крейбух О.Г.

Рішення від 24.09.2012

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Муха М.Є.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні