Ухвала

від 06.11.2012 по справі 2а/1270/4877/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Островська О.П.

Суддя-доповідач - Попов В.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2012 року справа №2а/1270/4877/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Попова В.В.,

суддів Бадахової Т.П., Лях О.П.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтернатива-С" на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2012 р. у справі № 2а/1270/4877/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтернатива-С" до Державної податкової інспекції в м.Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними, визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.06.2012 року №0001212201, №0001222201, зобов`язання утриматися від вчинення певних дій, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2012 р. у справі № 2а/1270/4877/2012 в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтернатива-С» до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними, визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.06.2012 року №0001212201, №0001222201, зобов'язання утриматися від вчинення певних дій, зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено за необґрунтованістю.

Не погоджуючись з висновком суду першої інстанції, директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтернатива-С" подав апеляційну скаргу, та зазначив , що дане рішення було прийнято судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення по справі, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи встановлених судом першої інстанції.

Згідно ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом апеляційної та першої інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому порядку, перебуває на податковому обліку у відповідача (т.1 а.с.9-21).

У період з 18.05.2012 по 24.05.2012 року відповідачем проводилася позапланова документальна невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2010 по 31.12.2010 по взаємовідносинам з ПП «Луганськенерголюкс».

За результатами перевірки складено акт від 28 травня 2012 року №423/23-33968706 про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Альтернатива-С» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2010 по 31.12.2010 по взаємовідносинам з ПП «Луганськенерголюкс» (т.2 а.с.88-97), згідно якого виявлені наступні порушення:

1. п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2., п.п.5.3.9 п.5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334/94-ВР(із змінами та доповненнями) занижено податок на прибуток на загальну суму 30156 грн., у тому числі за 1 квартал 2010 року в сумі 8573 грн., за 1 півріччя 2010 року у сумі 11954 грн., за 3 квартали 2010 року у сумі 18390 грн., за 2010 рік у сумі 30156 грн.

2. п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1. п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями) занижено податок на додану вартість на загальну суму 24127 грн., в тому числі за січень 2010р. у сумі 1646 грн., у лютому 2010р. у сумі 2384 грн., у березні 2010р. у сумі 2829 грн., у квітні 2010р. у сумі 2705 грн., у серпні 2010р. у сумі 1310 грн., у вересні 2010р. у сумі 3839 грн., у жовтні 2010р. у сумі 1431 грн., у листопаді 2010р. у сумі 4201 грн., у грудні 2010р. у сумі 3882 грн.

3. ст.203, ст.215, ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обмовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Луганськенерголюкс» (код за ЄДРПОУ 34791182) з ТОВ «Альтернатива-С» (код за ЄДРПОУ 33968706) та підлягають виключенню з податкового обліку ТОВ «Альтернатива-С» (код за ЄДРПОУ 33968706).

На підставі акту цієї перевірки податковим органом 12.06.2012 року винесені податкові повідомлення-рішення №0001212201 (т.2 а.с.87), згідно якого позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання по сплаті податку на прибуток приватних підприємств у сумі 37695 грн., в тому числі за основним платежем - 30156 грн. та нарахована сума штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 7539 грн. та №0001222201 (т.2 а.с.86), згідно якого позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання по сплаті податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у сумі 30158,75 грн., в тому числі за основним платежем - 24127 грн. та нарахована сума штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6031,75 грн.

Суд вважає, що у відповідача були підстави для прийняття зазначеного податкового повідомлення - рішення.

Відповідно до п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (який діяв до 01.01.2011 року) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Згідно із п.п.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Для банківських установ при одержані ними права власності на заставлене майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Підпунктом 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

За приписами пункту 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», (який діяв до 01.01.2011 року) встановлено, що під терміном «валові витрати виробництва та обігу» (далі - валові витрати) розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Крім того, згідно з абзацом четвертим пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

В акті перевірки від 28 травня 2012 року №423/23-33968706 податковим органом зазначено, що операції між ТОВ «Альтернатива-С» та ПП «Луганськенерголюкс» по поставці товарно-матеріальних цінностей з 01.01.2010 по 31.12.2010 суперечать інтересам держави, суспільства, порушують публічний порядок, а отже, відповідно до статей 203, 215, 228 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу статті 216 цього ж кодексу не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю, у зв'язку з чим ТОВ «Альтернатива-С» порушено п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2., п.п.5.3.9 п.5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334/94-ВР та п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1. п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР. За рахунок зазначених порушень за результатами перевірки встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 30156 грн., у тому числі за 1 квартал 2010 року в сумі 8573 грн., за 1 півріччя 2010 року у сумі 11954 грн., за 3 квартали 2010 року у сумі 18390 грн., за 2010 рік у сумі 30156 грн. А також встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 24127 грн. (у тому числі: за січень 2010р. у сумі 1646 грн., лютий 2010р. у сумі 2384 грн., березень 2010р. у сумі 2829 грн., квітень 2010р. у сумі 2705 грн., серпень 2010р. у сумі 1310 грн., у вересень 2010р. у сумі 3839 грн., жовтень 2010р. у сумі 1431 грн., листопад 2010р. у сумі 4201 грн., у грудень 2010р. у сумі 3882 грн.).

У підтвердження взаємовідносин з постачальником, ТОВ «Альтернатива-С» до перевірки були надані:

Видаткові накладні підписані від імені директора ПП «Луганськенерголюкс»: №ЛЄ-110101 від 11.01.2010 р., №ЛЄ-010202 від 01.02.2010 р., №ЛЄ-080301 від 08.03.2010 р., №ЛЄ-090401 від 09.04.2010 р., №ЛЄ-090803 від 09.08.2010 р., №ЛЄ-010909 від 01.09.2010 р., №ЛЄ-081005 від 08.10.2010 р., №ЛЄ-031105 від 03.11.2010 р., №071210 від 07.12.2010 р.

Податкові накладні, отримані від ПП «Луганськенерголюкс» на загальну суму 144 746,86 грн., у тому числі ПДВ - 24 124,48 грн.:

№110101 від 11.01.10р. на суму 9875,76 грн. (у т.ч. ПДВ - 1645,96 грн.), №10202 від 01.02.10р. на суму 14301,35 грн. (у т.ч. ПДВ - 2383,56 грн.), №80301 від 08.03.10р. на суму 16971,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 2828,60 грн.), №90401 від 09.04.10р. на суму 16229,90 грн. (у т.ч. ПДВ - 2704,98 грн.), №90803 від 09.08.10р. на суму 7859,16 грн. (у т.ч. ПДВ - 1309,86 грн.), №10909 від 01.09.10 на суму 23031,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 3838,60 грн.), №81005 від 08.10.10 на суму 8583,01 грн. (у т.ч. ПДВ - 1430,50 грн.), №31105 від 03.11.10р. на суму 25203,32 грн. (у т.ч. ПДВ - 4200,55 грн.), №071210 від 07.12.10р. на суму 22691,16 грн. (у т.ч. ПДВ - 3781,87 грн.).

Рахунки-фактури №ЛЄ-110101 від 11.01.2010 р., №ЛЄ-0311105 від 02.11.2010 р., №ЛЄ-081005 від 08.10.2010 р., №ЛЄ-09803 від 09.08.2010 р., №ЛЄ-090401 від 09.04.2010 р., №ЛЄ-010202 від 01.02.2010 р.; реєстри виданих та отриманих податкових накладних за 2010 рік; декларації по ПДВ за 2010 р., довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, реєстр виданих довіреностей, реєстр прибуткових накладних та реєстр видаткових накладних.

На підтвердження розрахунків між підприємствами за період з 01.01.10р. по 31.12.10р., які проведено у безготівковій формі до перевірки надані платіжні документи: №БВ-0000010 від 27.01.10 на суму 5500,00 грн., №БВ-0000014 від 02.02.10р. на суму 6000,00 грн., №БВ-0000027 від 02.03.10р. на суму 5700,00 грн., №БВ-0000031 від 16.03.10р. на суму 7200,00 грн., №БВ-0000033 від 23.03.10р. на суму 5000,00 грн., №БВ-0000035 від 30.03.10р. на суму 4000,00 грн., №БВ-0000038 від 07.04.10р. на суму 3500,00 грн., №БВ-0000041 від 09.04.10р. на суму 3700,00 грн., №БВ-0000045 від 27.04.10р. на суму 4250,00 грн., №БВ-0000057 від 27.05.10р. на суму 3950,00 грн., №БВ-0000081 від 16.07.10р. на суму 9100,00 грн., №БВ-0000083 від 21.07.10р. на суму 11250,00 грн., №БВ-0000089 від 03.08.10р. на суму 7500,00 грн., №БВ-0000097 від 30.08.10р. на суму 3800,00 грн., №БВ-0000107 від 14.09.10р. на суму 6200,00 грн., №БВ-0000115 від 01.10.10р. на суму 11000,00 грн., №БВ-0000118 від 06.10.10р. на суму 2900,00 грн., №БВ-0000120 від 07.10.10р. на суму 10600,00 грн., №БВ-0000140 від 22.11.10р. на суму 4570,00 грн., а всього на суму 115720,00 грн.

Крім того, встановлено, що договори на поставку товарно-матеріальних цінностей у письмовій формі між ТОВ «Альтернатива-С» і ПП «Луганськенерголюкс» не укладалися, у зв'язку з короткостроковістю постачання.

Суд вважає, що факт отримання податкових накладних не є безумовною підставою для віднесення певних сум до податкового кредиту та включення їх до валових витрат.

Так, згідно з абзацом третім підпункту 7.2.3 пункту 7.2 цієї статті податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Такий статус податкової накладної однозначно поширює щодо неї вимоги, встановлені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»стосовно первинних та облікових документів, зокрема про обов'язкове зазначення посади особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відсутність прямої вказівки в підпункті 7.2.1 пункту 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР щодо особи, відповідальної за здійснення господарської операції, як реквізиту податкової накладної зовсім не означає, що законодавець не надає таким відомостям значення обов'язкових, які впливають на юридичне значення податкової накладної. Це випливає із самого визначення законодавцем податкової накладної як документу.

Відповідно до пункту 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість»наказом ДПА України від 30.05.1997 № 165 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 за № 233/2037), всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку продавця.

Вироком Брянківського міського суду Луганської області від 21.10.2011 року по кримінальній справі №1-291/2011 за обвинуваченням ОСОБА_2, ОСОБА_3 за ч.3 ст.28, ч.2 ст.205, ч.1 ст.396 КК України, копія якого залучена до справи, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 засуджені за скоєння злочинів, передбачених ч.3 ст.28, ч.2 ст.205, ч.1 ст.396 КК України. Цим вироком встановлено, що особа, справа у відношенні якої виділена в окреме провадження у зв'язку з розшуком, маючи намір на зайняття фіктивним підприємництвом, діючи погоджено з членами злочинної групи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 приблизно у січні 2010 року у ОСОБА_4 придбали організоване та зареєстроване останнім у встановлено законом порядку приватне підприємство «Луганськенерголюкс». У період з початку січня 2010 року по 25 лютого 2011 року вся офіційна діяльність ПП «Луганськенерголюкс» зводилася членами організованої групи до фіктивного підприємництва, а особою, справа у відношенні якої виділена в окреме провадження у зв'язку з розшуком, до заволодіння бюджетними коштами, а саме: заповненню бухгалтерських та податкових документів про проведення безтоварних прибуткових та видаткових операцій з метою транзиту та отримання готівкових грошових коштів, які надходили на розрахункові рахунки підприємства від підприємств-контрагентів, а також до незаконного формування податкового кредиту подальшого його відшкодування, до заволодіння бюджетними коштами, а саме: заповненню бухгалтерських та податкових документів про проведення безтоварних прибуткових та видаткових операцій з метою транзиту, отримання готівкових грошових коштів, які надходили на розрахункові рахунки підприємства від підприємств-контрагентів і таким чином формування податкового кредиту.

Згідно з частиною 4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Встановлений вироком суду факт здійснення Приватним підприємством «Луганськенерголюкс» у період з початку січня 2010 року по 25 лютого 2011 року фіктивної підприємницької діяльності, свідчить, що від імені цього підприємства діяли особи, які не мали законних повноважень на його представництво, на вчинення від його імені юридично значимих дій, оскільки не були наділені такими повноваженнями засновником підприємства. А відтак і податкові накладні, виписані від імені цього підприємства такими особами, не мають значення звітного податкового документа та розрахункового документа, з яким підпункт 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР пов'язує право платника ПДВ на включення сум податку до податкового кредиту.

Таким чином, податкові та видаткові накладні з вказаним контрагентом складені у порушення вимог чинного законодавства і тому вони не є первинними документами, які підтверджують право позивача на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість та не можуть включатися до валових витрат.

Доводи позивача, про те, що він діяв добросовісно, приймаються судом до уваги, однак, в даному конкретному випадку не мають правового значення, оскільки господарські операції, що були предметом судового дослідження, від імені ПП «Луганськенерголюкс» оформлялись та підписувалися особами, які не мали відношення до законної господарської діяльності суб'єкта господарювання, а тому не можуть взагалі вважатися вчиненими від імені ПП «Луганськенерголюкс», та належно оформленими, а отже у позивача немає права на формування податкового кредиту та валових витрат по вказаним господарським операціям, в тому числі на підставі спірних податкових накладних, виданих та підписаних не уповноваженою на це особою, оскільки відповідно до статті 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» вказані документи не можуть вважатися первинними документами, що фіксують факти здійснення господарських операцій та є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Бюджетне відшкодування податкового кредиту державою здійснюється тільки за належно оформленими документами, підтвердженими у встановленому порядку, у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими первинними документами, платник податку також несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену первинними документами. Реальність угод, та добросовісність виконання їх позивачем, не доводить належності первинних документів, які надають право на формування податкового кредиту. Об'єктивні вимоги встановлені Законом України «Про податок на додану вартість» відповідно до абзацу 3 підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 відсутні, що унеможливлює їх використання у фінансово-господарській діяльності товариства.

Разом з цим, суд вважає за необхідне зазначити, що висновки відповідача щодо нікчемності вищезазначених правочинів між позивачем та ПП «Луганськенерголюкс» у даному випадку є безпідставними, оскільки до повноважень податкових органів не входить визнання правочинів нікчемними.

За таких обставин підстави для задоволення позовних вимог позивача щодо визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 12.06.2012 року №0001212201, №0001222201 відсутні.

Також не вбачається підстав вважати, що дії, вчинені відповідачем щодо донарахування позивачу податку на прибуток у сумі 30156 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 7539 грн. (загалом на суму 37695 грн.), а також про донарахування податку на додану вартість у сумі 24127 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 6031,75 грн. (загалом на суму 30158,75 грн.), за результатами проведеної в період з 18.05.2012 р. по 24.05.2012 року позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Альтернатива-С» (код за ЄДРПОУ 33968706), оформленої актом від 28.05.2012 року №432/23-33968706 є протиправними, судом не вбачається. Оскільки юридичне значення для позивача мають саме податкові-повідомлення рішення, якими позивачеві було збільшено суму грошового зобов'язання по сплаті податку на прибуток приватних підприємств та збільшено суму грошового зобов'язання по сплаті податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів, а також нараховані суми штрафних (фінансових) санкцій, а не дії відповідача щодо нарахування зазначених грошових зобов'язань та штрафних (фінансових) санкцій. Відтак і належним способом захисту порушеного права є оскарження до суду саме цих рішень.

Щодо позовних вимог позивача в частині зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій, а саме: утриматися від використання акту від 28.05.2012 року №432/23-33968706 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та з податку на додану вартість за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р. по взаємовідносинам з ПП «Луганськенерголюкс», суд виходить з того, що відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. Таким чином, суд захищає порушені права, свободи та інтереси та не може вирішувати питання на майбутнє.

Враховуючи, що суд не знайшов підстав для задоволення позовних вимог про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 12.06.2012 року №0001212201, №0001222201, суд не вбачає підстав і для задоволення інших позовних вимог щодо визнання протиправними дій відповідача щодо внесення змін до АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» за результатами позапланової документальної невиїзної перевірки позивача, оформленої актом від 28.05.2012 року №432/23-33968706, зобов'язання відповідача вилучити з АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» інформацію про результати документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та з податку на додану вартість за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р. по взаємовідносинам з ПП «Луганськенерголюкс».

Відтак, розглянувши справу в межах заявлених позивачем вимог та наведених ним доводів в обґрунтування цих позовних вимог , враховуючи викладені обставини в сукупності, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не ґрунтуються на положенням законодавства, у зв'язку з чим у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Оскільки позовні вимоги не підлягають задоволенню, суд не знаходить підстав для стягнення судових витрат.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для залишення постанови суду першої інстанції без змін згідно статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтернатива-С" на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2012 р. у справі № 2а/1270/4877/2012 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2012 р. у справі № 2а/1270/4877/2012 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів : В.В. Попов

Т.П.Бадахова

О.П. Лях