Постанова

від 23.10.2012 по справі 2а-1870/7352/12

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2012 р. Справа № 2a-1870/7352/12

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Глазька С.М.,

за участю: секретаря судового засідання - Вангородської Ю.В.,

представника позивача - Колесникова І.Г.,

представника відповідача - Радченка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ДП «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон», звернувся до суду з адміністративним позовом до Конотопської ОДПІ Сумської області з позовними вимогами в яких просив:

- скасувати податкове повідомлення-рішення Конотопської ОДПІ від 17 липня 2012 року №0000551512 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість на суму 29058 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) в розмірі 3801 грн.;

- скасувати податкове повідомлення-рішення Конотопської ОДПІ від 25 квітня 2012 року №0000401512 про донарахування податку на додану вартість у розмірі 45675грн. та застосування штрафної санкції в розмірі 11418,75 грн.

Свої вимоги позивача мотивував тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були прийняті відповідачем у зв'язку з визнанням останнім угод, між позивачем та його контрагентами - постачальниками, нікчемними та безтоварними. Вказані висновки відповідач зробив на підставі висновків актів перевірок контрагентів-постачальників, однак позивач зазначає, що чинне законодавство не передбачає відповідальність платника податків за протиправні дії його контрагента та інших контрагентів в ланцюгу постачальників. В свою чергу, позивачем в повній мірі було підтверджено фактичність виконання спірних господарських угод з поставки товарів, а тому позивач правомірно формував свій податковий кредит.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі з вищевикладених підстав.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позову в повному обсязі, свою позицію виклав в запереченні, в якому зазначив, що правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень підтверджується як висновками акту перевірки позивача так і актами перевірок контрагентів-постачальників.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позову з підстав викладених в запереченні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне позов задовольнити в повному обсязі, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачем 04 квітня 2012 року (один день) була проведена позапланова невиїзна перевірка позивача з питань достовірності визначення показників декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року, березень, серпень та вересень 2011 року.

За наслідками вказаної перевірки відповідачем був складений акт від 04.04.2012р. №28/15-5/12602750 «Про результати позапланової невиїзної перевірки Державного підприємства Міністерства оборони України «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» /код -12602750/ з питань достовірності визначення показників декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 р., березень 2011 р., серпень 2011 р., вересень 2011 р." (а.с.15-41).

На підставі вказаного акту, відповідачем було прийнято два податкові повідомлення-рішення від 25.04.2011 року, а саме:

- №0000391512 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 29058 грн., яким позивачу визначено податкове зобов'язання з ПДВ та зобов'язано сплатити суму податку в розмірі 21458 грн. та штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 7264,50 грн.;

- №0000401512 про донарахування податку на додану вартість у розмірі 45675 грн. та застосування штрафної санкції в розмірі 11418.75 грн.

Вказані рішення були оскарженні позивачем в адміністративному порядку.

Під час оскарження в адміністративному порядку було скасоване податкове повідомлення-рішення від 25 квітня 2012 року №0000391512 в частині застосування штрафу в розмірі 3463,50 грн. (а.с.42-45).

Відповідачем винесено нове податкове повідомлення-рішення від 17 липня 2012 року №0000551512, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 29058 грн., в тому числі: 21458.00 грн. по декларації за січень 2011р., 7600 грн. - за вересень 2011р. та визначено податкове зобов'язання з ПДВ в розмірі 21458 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 3801 грн.

Крім того, було залишено без змін податкове повідомлення - рішення від 25 квітня 2012 року №0000401512 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 45675,00 грн., в тому числі: 38835,00 грн. по декларації за березень 2011 року та 6840,00 грн. - за вересень 2011р., і застосування штрафних санкцій у розмірі 11418,75 грн.

Відповідно до висновків акту перевірки та пояснень представника відповідача, підставами для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є встановлення відповідачем порушення позивачем вимог підпунктів 7.2.1, 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», чинного по 31 грудня 2010 року (далі у тексті Закон №168/97-ВР), статей 185, 198, 200 та 201 Податкового кодексу України по ланцюгу постачання товарів від ТОВ «Науково-технічний центр «Сінергія», ТОВ «Укртехснаб», ТОВ «Декос Альянс» та недотримання вимог частин 1, 2, 5 статті 203 Цивільного кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту по деклараціях з податку на додану вартість за грудень 2010 року на суму 21458,00 грн., за березень 2011 року на суму 38834,62 грн., за серпень 2011 року на суму 7600,00 грн., за вересень 2011 року на суму 6840,00 грн. Внаслідок даних порушень підприємством завищено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за січень 2011 року на суму 21458 грн. за вересень 2011 року на суму 7600.00 грн.; завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року на 38834.62 грн. та по декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року на 6840,00 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість за жовтень 2011 року на загальну суму 45675.00 грн.

Підставами для визнання вищевказаних угод безтоварними стали матеріали перевірок контрагентів позивача, які отримав відповідач від інших структурних підрозділів ДПС України.

Так, відповідно до змісту актів перевірок контрагентів, висновки останніх про нікчемність угод базуються на безтоварності угод по ланцюгу постачання контрагентів-постачальників у зв'язку з чим, відповідачем був зроблений висновок, що взагалі був відсутній предмет (товар) оподаткування.

Суд, задовольняючи позовні вимоги, свою позицію обґрунтовує наступним.

Відповідно до частини 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, у березні 2011 року між позивачем та ТОВ «Укртехснаб» існували правовідносини, пов'язані із поставкою авіакоплектуючих та авіазапчастин до вертолітної техніки. Правовідносини виникли на підставі договору №568-09 від 02.11.2009 року. Згідно даного договору ТОВ «Укртехснаб» зобов'язувалось поставити позивачу продукцію в кількості, в номенклатурі і за цінами, зазначеними у специфікаціях до договору, а позивач зобов'язувався прийняти продукцію та оплатити її (а.с.98).

В межах даного договору ТОВ «Укртехснаб» в березні 2011 року поставило позивачу наступну продукцію:

1) підшипники 180309, 180609, 2308 за видатковою накладною від 04.03.11р. №73 на суму 2158,87 грн. Оплата продукції здійснена згідно платіжного доручення від 12.04.11р. №1412. Доставка продукції здійснена автотранспортом постачальника відповідно до наданої товарно-транспортної накладної №04/03 від 04.03.11р. (а.с.102-105);

2) кнопки KP, блок Б4-ЯР1 за видатковою накладною від 04.03.1 1р. №77 на суму 35038,80 грн. Оплата продукції здійснена згідно платіжного доручення від 21.03.11р. №1044. Доставка продукції здійснена автотранспортом постачальника відповідно до наданої товарно-транспортної накладної 04/03/1 від 04.03.11р. (а.с.106-109);

3) підшипники 3286848 ДЕТУ 100/1 за видатковою накладною від 10.03.11р. №78 на суму 70920,00 грн. Оплата продукції здійснена згідно платіжного доручення від 14.04.11р. №1482. Доставка продукції здійснена автотранспортом постачальника відповідно до наданої товарно-транспортної накладної 10/03 від 10.03.11р. (а.с.110-113);

4) підшипники за видатковою накладною від 24.03.11р. №103 на суму 126815,47 грн. Оплата продукції здійснена згідно платіжного доручення від 14.04.11р. №1478. Доставка продукції здійснена автотранспортом постачальника відповідно до наданої товарно-транспортної накладної 24/03 від 24.03.11р. (а.с.114-117).

ТОВ «Укртехснаб» були видані позивачу належно оформлені податкові накладні, а саме:

від 04.03.11р. №6 на суму ПДВ -359,81 грн.;

від 04.03.11р. №7 на суму ПДВ -5839,80 грн.;

від 10.03.11р. №12 на суму ПДВ -11820,00 грн.;

від 24.03.11р. №35 на суму ПДВ -21135,91 грн.

Зазначені у податкових накладних суми ПДВ віднесені позивачем до складу податкового кредиту у березні 2011 року.

Вищенаведене свідчить про реальність вчинених позивачем та ТОВ «Укртехснаб» правочинів укладених у березні 2011 року та правомірне включення до складу податкового кредиту позивача сум ПДВ.

Також, на підставі договору поставки від 22.07.11р. №0722-11/257-11, ДП "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" придбало у ТОВ "Декос Альянс" в серпні та вересні 2011 року наступну продукцію:

1) диски металокерамічні КТ 135-050 та біметалеві КТ 135-060 за видатковою накладною від 17.08.11р. №РН-0000913 на суму 45600 грн. Оплата продукції здійснена згідно платіжного доручення від 23.08.11р. №3772. Доставка продукції здійснена перевізником ПП ''Нічний експрес'' згідно вантажної декларації від 17.08.2011 №9259839; (а.с.88-91)

2) диски біметалеві КТ 135-060 за видатковою накладною від 20.09.11р. №РН- 0001818 на суму 41040,00 грн. Оплата продукції здійснена згідно платіжного доручення від 21.09.11 №4329. Доставка продукції здійснена перевізником ПП "Нічний експрес" згідно вантажної декларації від 26.09.11р. №9395473 (а.с.92-95).

ТОВ «Декос Альянс» були видані позивачу належно оформлені податкові накладні, а саме:

від 17.08.11р. №310 на суму ПДВ -7600,00 грн.;

від 20.09.11 р. №431 на суму ПДВ -6840,00 грн.

Також, відповідач стверджує, що операції поставки між ТОВ НТЦ "Сінергія" та ДП "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" фактично не відбулись, однак Конотопська ОДПІ під час перевірки не досліджувала існуючі правовідносини, а посилається на акт перевірки ДПІ у м. Дніпродзержинську, яким визнано нікчемними правочини ТОВ НТЦ "Сінергія" за грудень 2010 року з іншими контрагентами по ланцюгу реалізації.

При цьому не було прийнято до уваги, що на підставі договору поставки від 09.01.08р. №3-08 ДП "АВІАКОН" придбало в грудні 2010 року у ТОВ "Науково- технічний центр "Сінергія" продукцію, а саме:

1) кільця УПОЗ-166А та поршні УПОЗ-160А за видатковою накладною від 17.12.10р. №НТ-0000823 на суму 23760,00 грн. Оплата продукції здійснена згідно платіжного доручення від 29.12.10р. №6676;

2) шестерні 9В.06.00.250, 9В.06.00.081, ресори 9В.06.00.16, фільтри 8Д2.966.017-2 за видатковою накладною від 17.12.10 №НТ-0000824 на суму 12588,00 грн. Оплата продукції здійснена згідно платіжного доручення від 29.12.10 №6707;

3) опори НШ39-070р та НШ39-080р за видатковою накладною від 20.12.10 №НТ- 0000838 на суму 25200,00 грн. Оплата продукції здійснена згідно платіжного доручення від 21.12.10 №6377;

4) повітряно-масляні радіатори ВМР2281Б в кількості 2 шт. за видатковою накладною від 22.12.10 року № НТ-0000848 на суму 67200,00 грн. Оплата продукції здійснена згідно платіжного доручення від 28.12.10 №6632.

Доставка вищевказаних ТМЦ відповідно до пояснень представника позивача здійснювалась рейсовим автобусом, чого відповідач в судовому засіданні не спростовував, а свою позицію аргументував актом перевірки ТОВ "Науково- технічний центр "Сінергія".

ТОВ «Науково-технічний центр "Сінергія" були видані позивачу належно оформлені податкові накладні, а саме:

від 17.12.10р. №950 на суму ПДВ -3960,00 грн.;

від 17.12.10р. №951 на суму ПДВ -2098,00 грн.;

від 20.12.10р. №975 на суму ПДВ -4200,00 грн.;

від 22.12.10р. №984 на суму ПДВ -11200,00 грн.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п. 2 ст.3 цього ж Закону України, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку. Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п. 1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд вважає, що документи надані позивачем (договори, видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення та картки складського обліку) щодо виконання договорів поставки між позивачем та вищевказаними контрагентами мають всі обов'язкові реквізити визначені законодавством, а відтак є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку та відображають фактично здійснені позивачем господарські операції.

Відповідно до п. 3.1.1 ст. 3, п. 7.1, п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (якій був чинним на момент виникнення правовідносин), об'єктом оподаткування цим податком є операції платників податків з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України; продаж товарів здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням ПДВ; особа - продавець, яка зареєстрована як платник ПДВ, зобов'язана на кожну повну або часткову поставку товарів нарахувати покупцю ПДВ та скласти і передати йому податкову накладну, яка є підставою для зарахування вказаної в ній суми ПДВ до податкового кредиту. Пункт 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачає, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно до п.п. 7.2.3 п.7.2, п.п. 7.3.1 п.7.3 та п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.,7 Закону України "Про податок на додану вартість", податкова накладна є підставою для визначення сум податкового кредиту, оскільки тільки цей документ підтверджує одну з подій, що здійснено покупцем: чи то оплату товару чи отримання товару від продавця, що є підставою для виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Згідно п.п. 7.2.4 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п.9.6 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість", свідоцтво про реєстрацію особи в якості платника ПДВ діє до дати його анулювання.

Аналогічні норми містить і Податковий кодекс України (який розповсюджується на господарські операції, що були здійснені після набрання ним чинності).

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформленими з порушенням вимог.

Пунктом 201.8 ст.201 Податкового кодексу України, визначено. що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно п.201.10. ст. 9 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент видачі податкових накладних позивач та його контрагенти були зареєстровані органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платників податку на додану вартість, про що є відповідне свідоцтво, а отже мали право складати податкові накладні.

А тому, зважаючи, що підприємство має належним чином оформлені податкові накладні, то суд вважає, що сума податку на додану вартість правомірно віднесена позивачем до податкового кредиту.

Таким чином, з огляду на реальність вчинення зазначеної угоди між позивачем та вищезазначеними контрагентами, суд прийшов до висновку, що податкові повідомлення - рішення відповідача винесені з порушенням вимог ч.2 ст. 19 Конституції України, а тому є протиправними та таким, що підлягають скасуванню.

Згідно ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Отже, позивачу відшкодовується із Державного бюджету сума судового збору в розмірі 899 грн. 53 коп., шляхом безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області про скасування податкових повідомлень-рішень -задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області від 17.07.2012 р. №0000551512.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області від 25.04.2012 р. №0000401512.

Стягнути з Державного бюджету України (шляхом списання із рахунку Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області (пр. Миру, 2, м. Конотоп, Сумська область, 41600, ідентифікаційний код 21102986)) на користь Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" (вул. Рябошапка, 25, м. Конотоп, Сумська область, 41600, ідентифікаційний код 12602750) судовий збір у розмірі 899 грн. 53 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) С.М. Глазько

З оригіналом згідно

Суддя С.М. Глазько

Повний текст постанови складено 29 жовтня 2012 року