ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 листопада 2012 року м. Київ К-3891/10
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Федорова М.О.
суддів: Островича С.Е.
Степашка О.І.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні на постанову господарського суду Херсонської області від 08.05.2008 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2009
у справі № 8/148-ПН
за позовом Державної податкової інспекції у м. Херсоні
до Приватного виробничого -комерційного підприємства „Квест"
про визнання податкових зобов'язань, визначених за непрямими методами
за зустрічним позовом Приватного виробничого -комерційного підприємства
„Квест"
до Державної податкової інспекції у м. Херсоні
про визнання недійсними податкових повідомлень -рішень
ВСТАНОВИВ:
Державна податкова інспекція у м. Херсоні звернулась до господарського суду Херсонської області з позовом до Приватного виробничого -комерційного підприємства „Квест" про визнання податкових зобов'язань, визначених податковим органом підприємству „Квест" за непрямими методами, а саме: за податковим повідомленням-рішенням № 0000682301/0 від 31.01.2004 в сумі 497240 грн. зобов'язання з податку на прибуток, штрафу такою ж сумою та за податковим повідомленням-рішенням № 0000692301/0 від 31.01.2004 в сумі 330783, 60 грн. зобов'язання з податку на додану вартість та 331633, 60 грн. штрафу.
Приватне виробниче - комерційне підприємство „Квест" заявило зустрічний позов до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень -рішень № 0000682301/0 від 31.01.2004, № 0000692301/0 від 31.01.2004.
Постановою господарського суду Херсонської області від 08.05.2009, відмовлено у задоволенні первісного позову про визнання податкових зобов'язань, визначених за непрямим методом, зустрічний позов задоволено, визнано недійсними податкові повідомлення-рішення № 0000692301/0 від 31.01.2004, № 0000682301/0 від 31.01.2004.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2009 постанову господарського суду Херсонської області від 08.05.2009 залишено без змін.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції Державної податкової інспекції у м. Херсоні оскаржила їх в касаційному порядку.
В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, а в задоволенні зустрічного позові відмовити у повному обсязі.
Касаційна скарга вмотивовані тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією проведено планову комплексну документальну перевірку ПВКП „Квест" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 18.05.2001 по 01.10.2003 та складено акт № 302/23-5/23-404/31488407/ДСК від 28.01.2004.
За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у м. Херсоні прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000692301/0 від 31.01.2004, яким визначено позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 330783, 60 грн., 331633,60 грн. штрафні санкції; податкове повідомлення-рішення № 0000682301/0 від 31.01.2004, яким визначено ПВКП „Квест" податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 497240 грн., 497240 грн. штрафні санкції.
Податкові зобов'язання за цими податковими повідомленнями-рішеннями визначені за непрямим методом.
Відповідно до пп. 4.3.5 п. 4.3 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" рішення про застосування непрямих методів приймається податковим органом за місцезнаходженням платника податків за наявності підстав, визначених у підпункті 4.3 цього пункту. Нарахування податкових зобов'язань з використанням непрямого методу здійснюється виключно податковим органом. Рішення про сплату податкових зобов'язань приймається у судовому порядку за поданням керівника (його заступника) відповідного податкового органу.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що валовий дохід підприємства Державною податковою інспекцією у м. Херсоні визначено, враховуючи дані щодо надходження коштів на банківський рахунок відповідача, застосовуючи по суті непрямий метод визначення податкових зобов'язань.
При цьому встановлено завищення сум валового доходу на 732,35 тис. грн.
За непрямим методом податкове зобов'язання визначається за оцінкою витрат платника податків, приросту його активів, кількості осіб, які перебували з ним у відносинах найму, а також оцінкою інших елементів податкових баз, які приймаються для розрахунку податкового зобов'язання щодо конкретного податку, збору (обов'язкового платежу).
Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток орган державної податкової служби односторонньо, а тому не об'єктивно застосував непрямі методи визначення податкового зобов'язання та не визначив елементи податкової бази платника, оцінка витрат платника податків взагалі не проводилась.
Стосовно визначення за непрямим методом податкових зобов'язань з податку на додану вартість в період з 18.05.2001 по 01.10.2003 в сумі 331489,60 грн.
Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону „Про податок на додану вартість" платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.
Платники податку, визначені у пп. "а", "в", "г", "д" п. 10.1 ст. 10 цього Закону, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до Закону (п. 10.2 ст. 10 Закону).
В силу пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених пп. "г" пп. 4.2.2 п. 4.2, а також п. 4.3 цієї статті.
При перевірці Державною податковою інспекцією податковий кредит прийнятий за нуль при зазначенні, що платник податку відніс до податкового кредиту 419921 грн.
Не приймаючи заходів до відновлення непрямим методом такого елементу податкової бази податку на додану вартість як податковий кредит, послався на пп. 7.4.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", за яким не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
Підпунктами 4.3.1, 4.3.2, 4.3.4 п. 4.3 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", якщо контролюючий орган не може самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків
Якщо підставою для застосування непрямих методів є відсутність окремих документів обліку, такий метод може застосовуватися виключно для визначення об'єкта оподаткування або його елементів, пов'язаних із такими документами.
Застосування непрямого методу для визначення податкових зобов'язань платників податків у випадках, не передбачених цим пунктом, не дозволяється.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач звертався до правоохоронних органів із заявою з приводу крадіжки документів, що підтверджується постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 23.04.2003, винесена Суворовським ВМ МВ УМВС України в Херсонській області.
Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанцій стосовно того, що Державна податкова інспекція безпідставно не застосувала метод аналізу даних за результатами попередніх перевірок, звітні документи підприємства.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні на постанову господарського суду Херсонської області від 08.05.2008 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2009 у справі № 8/148-ПН слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 220 1 , 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні відхилити.
Постанову господарського суду Херсонської області від 08.05.2008 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2009 у справі № 8/148-ПН залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-239 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий М.О. Федоров Судді С.Е. Острович О.І. Степашко
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 01.11.2012 |
Оприлюднено | 19.11.2012 |
Номер документу | 27477113 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Федоров М.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні