cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" листопада 2012 р. Справа № 5021/482/12
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Остапенка М.І., суддів :Гончарука П.А., Стратієнко Л.В. розглянувши касаційну скаргу ТОВ "Лодикон" на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 07.08.2012 року у справі за позовомТОВ "Інко-Фуд Україна" до ТОВ "Лодикон" простягнення коштів
В С Т А Н О В И В:
у квітні 2012 року ТОВ "Інко-Фуд Україна" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з ТОВ "Лодикон" 28 147,42 грн. заборгованості за поставлений товар на умовах договору № 13-Юр від 16.05.2011 року та 776,95 грн. пені.
Рішенням господарського суду Сумської області від 14.05.2012 року позов задоволено частково та постановлено про стягнення з відповідача 26 647,42 грн. боргу і 776,95 грн. пені. В частині стягнення 1 500 грн. заборгованості провадження у справі припинено на підставі п. 1 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 07.08.2012 року рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
Постановлені у справі судові рішення оскаржено у касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 07.11.2012 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою відповідача, у якій він посилається на порушення судами процесуальних норм, і просить судові рішення змінити, розстрочивши виконання судових рішень.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, судова колегія не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відносини сторін врегульовані договором № 13-Юр від 16.05.2011 року, за умовами якого ТОВ "Інко-Фуд Україна" (постачальник) зобов'язалось постачати ТОВ "Лодикон" (покупець) товар (м'ясні вироби окремими партіями для подальшої його реалізації покупцем), а останній приймати цей товар та своєчасно оплачувати його вартість.
Розділом 4 зазначеного договору передбачено два варіанти порядку розрахунків: протягом 14 календарних днів наступних від дати відвантаження товару (дата на товарно-транспортній накладній) або в порядку попередньої оплати у розмірі 100 % вартості товару не пізніше, ніж за два календарних дні до дати відвантаження. Конкретний варіант оплати кожної партії узгоджується сторонами у специфікації на конкретну партію товару.
Згідно п. 7.4 цього договору, у разі порушення встановленого у п. 4.1 договору або відповідної специфікації (додатковій угоді до договору) терміну платежу покупець сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.
Перевіряючи дотримання кожною із сторін своїх зобов'язань судами обох інстанцій встановлено, що за видатковими накладними № ІФ-0000307 від 16.06.2011 року, № ІФ-0000336 від 23.06.2011 року, № ІФ-0000408 від 18.07.2011 року, які підписані та скріплені печатками сторін позивач поставив відповідачу обумовлений товар на загальну суму 39 147,42 грн., який останній оплатив лише частково, це підтверджується належними доказами та ним не оспорюється, зокрема і у касаційній скарзі.
За таких обставин, коли відповідач в порушення умов договору вчасно та в повному обсязі не розрахувався за поставлений товар, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про наявності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 26 647,42 грн. та пені у сумі 776,95 грн., обґрунтовано задовольнив позов частково, припинивши провадження у справі щодо стягнення 1 500 грн. боргу на підставі п. 1 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України та правомірно відмовив у наданні розстрочки виконання рішення суду в цій справі, оскільки відповідачем не доведено наявність таких обставини, що ускладнюють чи унеможливлюють виконання судового рішення, а тому підстав для скасування чи зміни судових рішень за мотивів, наведених у касаційній скарзі, судова колегія Вищого господарського суду України не вбачає.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 85, 111 9 -111 11 , Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.08.2012 року -без змін.
Головуючий М.І. Остапенко
Судді П.А. Гончарук
Л.В. Стратієнко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 14.11.2012 |
Оприлюднено | 19.11.2012 |
Номер документу | 27477868 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Остапенко М.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні