Постанова

від 15.11.2012 по справі 5019/700/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2012 р. Справа № 5019/700/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Першиков Є.В.

судді: Данилова Т.Б., Ходаківська І.П.

розглянувши матеріали касаційної скаргитовариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансенерготрейд" на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 04.09.2012р. у справі господарського суду№ 5019/700/12 Рівненської області за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК "Катрін" дотовариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансенерготрейд" про за участю представників сторін: позивача - відповідача -стягнення 45 189,72грн. Щендера О.М. договір № 1/02-2011 від 18.04.2012 Щиглик Ю.М., Леонтьєв Д.М., Примак Д.О. за довіреністю б/н від 24.09.2012

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕК"Катрін" звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансенерготрейд" про стягнення 45189,72 грн., з яких 23919,65 грн. основного боргу по оплаті за виконані автоперевезення, 20690,80 грн. пені за несвоєчасну оплату, 340,11 грн. 3% річних та 239,16 грн. інфляційних втрат.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 09.07.2012 (суддя Романюк Р.В.) відмовлено ТОВ "ТЕК"Катрін" в задоволенні позову з тих підстав, що перевезення здійснювалось на підставі міжнародних товарно-транспортних накладних ЦМР, вантажних митних декларацій ВМД , в яких зазначено умови "франко-перевізник" (FCA-Луцьк). При цьому постачання товарів на умовах Правил "Інкотермс" регламентовано, і за умовами FCA обов'язок на укладення договору перевезення та відповідні ризики покладаються на покупця товару, а відповідач не є покупцем і тому не повинен сплачувати вартість доставки товару одержувачеві.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 04.09.2012 (головуючий суддя Грязнов В.В., судді Савченко Г.І.,Мельник О.В.) за апеляційною скаргою ТОВ "ТЕК"Катрін" рішення господарського суду Рівненської області скасовано та прийнято нове про задоволення позовних вимог ( з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог): стягнуто з ТОВ "Укртрансенерготрейд" 23919,65 грн. плати за перевезення вантажу, 1753,97 грн. пені, 239,16 грн. 3% річних, 1609,50 грн. витрат по сплаті судового збору та 2300 грн. витрат на послуги адвоката.

Постанова апеляційного суду ґрунтується на тому, що позов заявлено на підставі договору міжнародного автомобільного перевезення вантажу, оформленого ЦМР, а приписи "Інкотермс-2000" поширюються виключно на відносини між продавцями та покупцями в рамках договору купівлі-продажу, і спірні взаємовідносини позивача і відповідача не регулюють.

Не погоджуючись із постановою Рівненського апеляційного господарського суду, ТОВ "Укртрансенерготрейд" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 04.09.2012, а Рішення господарського суду Рівненської області від 09.07.2012 залишити в силі.

В касаційній скарзі ТОВ "Укртрансенерготрейд" посилається на невірну оцінку обставин справи, невірне тлумачення Правил "Інкотермс" та Женевської Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів.

Заслухавши присутніх представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, що ТОВ "Укртрансенерготрейд" та Фірмою Polenergotrаde Sp.z o.o. Республіка Польща - покупцем 28.09.2011 укладено контракт №28092011, згідно якого продавець зобов'язується продати і поставити, а покупець зобов'язується купити та прийняти паливні пелети у вигляді гранул або брикетів в загальній кількості 8000 тон на умовах EXW, FCA, DAP, DDP, Kozenice, Katowice, Ostrolenka, Skawina (Польща), при цьому продавець поставляє товар, передавши його під відповідальність перевізника або іншої особи, яка організує перевезення. Контракт діє до 31.12.2011.

ТОВ "ТЕК"Катрін"- перевізником та ТОВ "Укренерготрейд"- замовником 26.10.2011 укладено договір-заявку на перевезення № 26/10, згідно якої перевізник зобов'язувався завантажити по 22,5 тони паливних брикетів в автомобілi DAF ВК 3953 ВВ, причіп ВК 0183 ХХ водій Гринюк Василь та Renault BK 9492 BA, причіп 03930 PA водій Купчик Василь у смт. Клевань Рівненського району, замитнити вантаж у м. Луцьку і доставити вантаж фірмі PL Spe-dition м.Хорсенс (Данія).

Винагорода перевізника складає 23919,65грн. і сплачується замовником протягом 2-3 банківських днів з моменту одержання копії рахунка, актів прийому виконаних робіт, СMR та інших документів. Договір-заявку №26/10 підписано директором перевізника ТОВ "ТЕК"Катрін" та директором ТОВ "Укртрансенерготрейд", скріплено відбитками печаток сторін.

Судами встановлено, що виконуючи умови договору-заявки №26/10 від 26.10.2011, перевізник ТОВ "ТЕК"Катрін" 28.10.2011 замитнив у м. Луцьк вантаж та здійснив перевезення автомобілями DAF № ВК 3953 ВВ, причіп №ВК 0183 ХХ та Renault №K 9492 BA, причіп №03930 PA за маршрутом м. Луцьк (Україна) -м. Хорсенс (Данія) за міжнародними товарно-транспортними накладними (СМR) КАТ № 000072 та КАТ №000097.

Вартість послуг перевезення вантажу в сумі 23919,65грн. зазначена ТОВ "Укртрансенерготрейд" в договорі-заявці №26/10, підтверджена в рахунку-фактурі №СФ-207 виконавця та Акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-206 від 02.11.2011, підписаним відповідачем без заперечень, однак останнім не сплачена.

Пропозиція-вимога ТОВ "ТЕК"Катрін" №67 від 02.04.2012 сплатити 23919,65грн. за перевезення вантажів, до якої було долучено копії договору-заявки, СМR та акт здачі-прийняття робіт від 02.11.2011, залишена ТОВ "Укртрансенерготрейд" без задоволення.

Виходячи із суми боргу відповідно до заяви про зменшення розміру вимог від 29.05.2012, згідно ст.549 ЦК України та п.4.3 договору-заявки №26/10, позивач нарахував пеню за період з 07.11.2011 по 28.04.2012 в сумі 1753,97грн., а також на підставі ст.625 ЦК України нарахував 239,16грн. - 3 % річних за період користування коштами з 07.11.2011р. по 28.04.2012р.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що сторонами укладено договір-заявку на ризик і за рахунок покупця, яким є Фірма Polenergotrаde Sp.z o.o. (Польща) і остання зобов'язана проводити розрахунки з перевізником, оскільки в рахунках №65 та №66 від 28.10.2011 та вантажно-митних деклараціях, які є додатками до міжнародних товарно-транспортних накладних (СМR), зазначені умови перевезення FCA-м. Луцьк, які згідно із Правилами "Інкотермс-2000" покладають на покупця всі ризики.

З таким висновком підставно не погодився суд апеляційної інстанції, який у відповідності із ст.101 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі доказами повторно розглянув справу.

Рівненський апеляційний господарський суд виходив із того, що згідно підписаного договору-заявки №26/10 та складених міжнародних накладних ЦМР між сторонами виникли договірні відносини з перевезення вантажу, які регулюються нормами Цивільного кодексу, Господарського кодексу України та законодавством про автомобільний транспорт, а також Конвенцією про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (КДПГ), до якої приєдналась Україна у 2006 році.

Із змісту договору-заявки №26/10 апеляційним судом встановлено, що відповідач ТОВ "Укртрансенерготрейд" є замовником перевезення, і одночасно вантажовідправником, уклав договір перевезення від свого імені, а позивач є виконавцем договору - перевізником.

За своєю правовою природою укладений сторонами договір-заявка та накладні ЦМР є договором перевезення, за яким згідно ст.307 ГК та ст.909 Цивільного кодексу України одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Статтею 1 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів встановлено, що вона застосовується до будь-якого договору дорожнього перевезення вантажів за винагороду за допомогою автомобілів у випадку, коли місце прийняття до перевезення вантажу та місце, передбачене для його здачі, знаходяться на території двох різних держав, одна з яких є учасником Конвенції.

За ст.ст.4 та 9 Конвенції договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної, яка є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.

Вантажовідправником згідно міжнародних транспортних накладних (CМR) є замовник - ТОВ "Укртрансенерготрейд".

Згідно ст.193 ГК України, ст.525 ЦК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов, якщо інше не встановлено договором або законом.

Апеляційний суд встановив, що відповідач ТОВ "Укртрансенерготрейд" не надав доказів у відповідності із ст.ст. 33, 34 ГПК України, які б доводили підставність відмови від оплати наданих послуг з автоперевезення, а висновки суду першої інстанції, що сторонами у справі укладено договір-заявку на ризик і за рахунок покупця, яким є Фірма Polenergotrаde Sp.z o.o. (Польща) і остання зобов'язана проводити розрахунки з перевізником, - визнані хибними.

Відповідно до розділу "1" Мета та сфера застосування "Інкотермс-2000" сфера дії "Інкотермс-2000" обмежується питаннями, пов'язаними з правами та обов'язками сторін договору купівлі-продажу відносно поставки товарів; "Інкотермс" поширюється виключно на відносини між продавцями та покупцями в рамках договору купівлі-продажу.

Таким чином апеляційний суд дійшов підставного висновку, що правила "Інкотермс-2000" не регулюють відносини перевезення, тому посилання суду першої інстанції на умови "Інкотермс-2000" як обов'язкові для перевізника - спростовуються самими правилами "Інкотермс-2000" і обставинами справи.

Крім того, укладення договору перевезення на ризик і за рахунок покупця можуть погоджувати лише покупець і продавець товару, а не продавець і перевізник товару. Позивач не є стороною Контракту, а Фірми Polenergotrаde Sp.z o.o. або PL Spedition не мають перед ТОВ "ТЕК"Катрін" зобов'язань оплатити послуги перевезення саме безпосередньо перевізнику.

Апеляційний суд встановив, що умови договору-заявки №26/10 від 26.10.2011 на перевезення вантажу та митне оформлення виконано перевізником повністю, а замовником своє зобов'язання не виконано, а саме узгоджену суму винагороди перевізнику у встановлений термін сплати протягом 3-х банківських днів з моменту отримання акту здачі-приймання згідно рахунка та акту від 02.11.2011 відповідач у строк до 07.11.2011 не здійснив.

В силу п.2 ст.614 ЦК України, тягар доказу про відсутність вини покладається на особу, яка порушила зобов'язання.

Крім того, у відповідності із ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 4.3 договору-заявки № 26/10 від 26.10.2011 сторони визначили, що у випадку затримки оплат, вказаних у п.4.1, 5.3 даної заявки, замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Враховуючи зазначені обставини, з урахуванням обмежень, встановлених п.6 ст.232 ГК України, та керуючись ст.ст.549, 625 ЦК України, перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені та 3% річних, суд апеляційної інстанції визнав, що вимоги про стягнення 1753,97грн.пені та 239,16грн. 3% річних є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, апеляційний суд виходив із ст.44 ГПК України, якою до складу судових витрат відносяться оплата послуг адвоката, пов'язаних з розглядом справи. Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Як встановлено судом апеляційної інстанції, Шендері Олені Миколаївні 05.05.2008р. видано свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю №624. Договір №1/02-2011 про надання послуг адвоката від 18.04.2012 ТОВ "ТЕК"Катрін" уклала з адвокатом Шендерою О.М., яка фактично надавала правові послуги в суді, і яка згідно договору діяла як адвокат і отримала винагороду від позивача в розумних межах.

Відтак, покладення на відповідача 2300,00грн. витрат на послуги адвоката визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованим.

Статтею 111 7 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи, вкладені в касаційній скарзі ТОВ "Укртрансенерготрейд", були предметом розгляду в суді апеляційної інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансенерготрейд", оскільки судом апеляційної інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити її без змін.

Судові витрати, сплачені касатором до бюджету під час подання касаційної скарги, у зв'язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги на підставі ст.49 ГПК України залишаються на касаторі.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансенерготрейд" залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 04.09.2012р. у справі №5019/700/12 господарського суду Рівненської області залишити без змін.

Головуючий Є. Першиков

Судді Т. Данилова

І. Ходаківська