Рішення

від 06.11.2012 по справі 5006/33/41пд/2012-5009/3480/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

5006/33/41пд/2012-5009/3480/12  номер провадження справи  9/100/12 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Запорізької області РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ   06.11.12                                                                                 Справа №  5006/33/41пд/2012-5009/3480/12 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Ді-Ар” (87504, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Ілліча, 75а) до відповідача: Приватного підприємства “СМК-Н” (юр.ад.: 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Урицького, буд. 3д, каб.25; 87535, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Менжинського, 12) про визнання договору недійсним                                                                                                                 Суддя   Боєва О.С. Представники: Від позивача:  не з'явився Від відповідача: не з'явився СУТНІСТЬ СПОРУ:           13.09.2012р. до господарського суду Запорізької області від господарського суду  Донецької області надійшли матеріали справи № 5006/33/41пд/2012.           З матеріалів зазначеної справи вбачається, що ухвалою господарського суду Донецької області від 03.09.2012р. справу № 5006/33/41пд/2012 передано за підсудністю до господарського суду Запорізької області.           Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., протоколом розподілу справ між суддями справу № 5006/33/41пд/2012 передано на розгляд судді Боєвій О.С. та присвоєно №  5006/33/41пд/2012-5009/3480/12.           Предметом розгляду справи є позовні вимоги про визнання недійсним договору субпідряду № 04/08-10 від 04.08.2010р. укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Ді-Ар” та Приватним підприємством “СМК-Н”. Ухвалою суду від 01.10.2012р. в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 16.10.2012р. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.09.2012р. справу №5006/33/41пд/2012-5009/3480/12 прийнято до провадження, судове засідання призначено на 01.10.2012р. Ухвалою суду від 01.10.2012р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 16.10.2012р., потім –на 06.11.02012р.           06.11.2012р. справу розглянуто, прийнято рішення. Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.           19.10.2012р. до господарського суду від ТОВ “Ді-Ар” надійшло письмове пояснення в якому позивач просить розглянути справу за наявними у справі матеріалами без участі його представника у зв'язку зі значною віддаленістю місцезнаходження позивача від господарського суду Запорізької області. Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судові засідання за викликом не з'являвся. Про час та місце судових засідань відповідача повідомлено належним чином. Ухвали суду направлялись  відповідачу на адресу, вказану у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Урицького, буд. 3д, каб. 25, та у позовній заяві: 87535, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Менжинського, 12.   Згідно зі ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.           Як вбачається з позовної заяви, 04.08.2010р. між позивачем та відповідачем був укладений договір субпідряду № 04/08-10, за яким договірні зобов'язання сторонами були виконані у повному обсязі. Однак, позивач вважає, що зазначений договір субпідряду не відповідає вимогам діючого законодавства, що встановлюють вимоги до форми договору субпідряду. Так, частиною 1 ст. 323 ГК України встановлено, що договори підряду (субпідряду) на капітальне будівництво укладаються і виконуються на загальних умовах укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до закону. Постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005р. № 668 затверджені Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві. Відповідно до п. 2 Загальних умов вони є обов'язковими для врахування під час укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві незалежно від джерел фінансування робіт, а також форми власності замовника та підрядника і субпідрядників). У пункті 5 Загальних умов зазначені істотні умови договору підряду. Однак, у порушення ч. 5 ст. 318 ГК України та п.5 Загальних умов договір субпідряду № 04/08-10 від 04.08.2010р. не містять всіх істотних умов, зокрема, відсутні: права сторін, режим контролю якості робіт і матеріалів замовником, умови страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об'єкта будівництва; фінансові гарантії, порядок забезпечення робіт проектною документацією, курсами та послугами; вимоги до організації робіт; умови здійснення авторського та технічного нагляду за виконанням робіт, умови про дефекти, підстави та умови зміни і розірвання договору. Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Згідно ж ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. У зв'язку з викладеним позивач вважає, що укладений між сторонами договір субпідряду № 04/08-10 від 04.08.2010р. суперечить вимогам чинного законодавства. На підставі ст.ст. 180, 318, 323 ГК України , ст.ст. 203, 215 ЦК України просить визнати недійсним договір субпідряду № 04/08-10 від 04.08.2010р.           Розглянувши матеріали справи, суд ВСТАНОВИВ: 04.08.2010р. між ТОВ “Ді-Ар” (підрядник, позивач у справі) та ПП “СМК-Н” (субпідрядник, відповідач) був укладений договір субпідряду № 04/08-10, відповідно до умов якого відповідач по завданню позивача зобов'язався на свій ризик виконати, а позивач прийняти та оплатити монтажні роботи з монтажу ЗОК-50 Кирилівка а/ц 25. Якість виконаних робіт повинна відповідати діючим вимогам законодавства, встановленим будівельними нормами та правилам (ДБН) України і відповідати умовам діючого договору. Пунктами 2.1., 2.2. договору сторонами погоджено, що вартість субпідрядних робіт за договором узгоджується у розрахунку договірної ціни та орієнтовно складає 130000 грн. 00 коп., в т.ч., ПДВ 20% - 21666 грн. 67 коп. Узгоджена сторонами вартість робіт може бути змінена за взаємною згодою, викладеній у додатковій угоді до даного договору. Відповідно до договірної ціни, погодженої сторонами, остання складає  121050 грн. Згідно з п. 3.1. договору, оплата за даним договором здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок відповідача за фактом виконання відповідачем робіт, доручених відповідно до даного договору і оформлення відповідачем актів приймання виконаних робіт. Відповідно до п. 4.2. договору, здача-прийомка виконаних робіт, передбачених даним договором, оформлюється щомісячно двосторонніми актами прийомки виконаних робіт, які складаються, оформлюються  та надаються Підряднику Субпідрядником. Відповідно до п. 5.1. договору, відповідач зобов'язався виконати роботи, передбачені даним договором, у наступні строки: початок робіт 04.08.2010р., закінчення робіт 31.12.2010р. У розділі 12 договору сторонами узгоджено строк дії договору, а саме: він вступає в силу з моменту підписання і діє до 31.12.2010р. Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем здані, а позивачем прийняті роботи на загальну суму 121050 грн., про що сторонами складено акт прийняття виконаних робіт за серпень 2010р. від 31.08.2010р., який підписаний та кріплений печатками обома сторонами. Також в матеріалах справи міститься виписка з Маріупольської філії ПАТ КБ «ПриватБанк»за період з 01.09.2010р. по 30.09.2010р., з якої слідує, що позивачем перераховано на рахунок відповідача оплату за послуги відповідно договору Субпідряду № 04/08-10 від 04.08.2010р. в розмірі 148000 грн. У своїй позовній заяві позивач просить визнати договір субпідряду № 04/08-10 від 04.08.2010р. недійсним мотивуючи тим, що договір не містить всіх істотних умов, які передбачені Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005р. № 668 „Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві”, зокрема, відсутні: права сторін, режим контролю якості робіт і матеріалів замовником, умови страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об'єкта будівництва; фінансові гарантії, порядок забезпечення робіт проектною документацією, курсами та послугами; вимоги до організації робіт; умови здійснення авторського та технічного нагляду за виконанням робіт, умови про дефекти, підстави та умови зміни і розірвання договору. Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши надані та дослідженні докази, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав. Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Стаття 16 ЦК України закріплює наступне: кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, одним із способів захисту цивільного права та інтересу є визнання правочину недійсним.   В силу ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які  встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Так, відповідно до ст. 203 ЦК України: 1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. 2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. 3. Волевиявлення учасника правочину  має  бути  вільним і відповідати його внутрішній волі. 4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. 5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх,  неповнолітніх чи непрацездатних дітей.           Пунктом 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»встановлено, що відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. Згідно з п.п. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.           Відповідно до п. 1 ст. 323 ГК України, договори підряду (субпідряду) на капітальне будівництво укладаються і виконуються на загальних умовах укладання та виконання    договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до закону. Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України “Загальні умови укладення та виконання договорів підряду у капітальному будівництві” від 01.08.2005р. № 668 (далі за текстом –Загальні умови). В частині 1 п. 5 Загальних умов  визначений перелік істотних умов договору підряду. В частині ж 2 п. 5 Загальних умов зазначено, що у договорі підряду сторони можуть передбачати  інші важливі для регулювання взаємовідносин умови. Примірний договір підряду затверджується  Мінрегіоном.             Відповідно до абз. 1 та 3 ч. 4 ст. 179 ГК України, при укладенні господарських  договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі примірного договору рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання  для  використання  при  укладенні  ними договорів,  коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором,  або  доповнювати його зміст.           Таким чином, примірний договір підряду, зазначений у постанові  Кабінету Міністрів України “Загальні умови укладення та виконання договорів підряду у капітальному будівництві” від 01.08.2005р. № 668, застосовується сторонами (замовником і підрядником, підрядником і субпідрядником) у будівництві, як рекомендації, під час складання ними договору підряду (субпідряду) на виконання робіт із будівництва. Частина 1 ст. 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно з ч. 1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.           Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 180 ГК України, господарський договір вважається укладеним,  якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду,  а  також  умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.           Дослідивши договір субпідряду № 04/08-10 від 04.08.2010р., судом встановлено, що він містить всі істотні умови, зокрема, предмет договору, вартість робіт, суму договору, порядок розрахунків, порядок здачі-прийняття виконаних робіт, строки виконання робіт, обов'язки сторін, відповідальність сторін, форс-мажорні обставини, порядок вирішення спорів, якість робіт, строк дії договору, а також інші умови, зокрема, в п. 11.9 договору сторонами визначено, що у всьому іншому, що не передбачено умовами даного договору, сторони керуються діючим законодавством України. Підписавши договір субпідряду, позивач, тим самим, виразив свою згоду щодо  викладених в ньому умов. Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про наявність підстав для визнання договору субпідряду недійсним. Оскільки, умови договору субпідряду № 04/08-10 від 04.08.2010р. погоджені сторонами відповідно до вимог чинного законодавства та не суперечать йому, тому підстави для задоволення позову відсутні. Крім того, відповідно п. 12 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005 р. № 668, договір підряду вважається неукладеним (таким, що не відбувся) у разі, коли сторони не досягли згоди з усіх істотних умов. Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються відповідно до Цивільного кодексу України. Аналогічний припис містить ч. 8 ст. 181 ГК України Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що доводи позивача щодо недосягнення згоди з усіх істотних умов договору мають бути наслідком визнання правочину неукладеним та ніяким чином не може бути підставою для визнання його недійсним. За таких обставин, у задоволені позову відмовляється. Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на позивача. Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ВИРІШИВ: У задоволенні позову відмовити повністю.                   Суддя                                                             О.С. Боєва    Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Повне рішення підписано  12.11.2012р.