Постанова

від 13.11.2012 по справі 5010/2187/2011-б-26/85

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

13.11.12 Справа № 5010/2187/2011-Б-26/85

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Михалюк О.В.

суддів Новосад Д.Ф.

Мельник Г.І.

розглянув апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк»в особі Миколаївської філії

на ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 09.04.2012р.

у справі № 5010/2187/2011-Б-26/85

за заявою Коломийської ОДПІ, м.Коломия

до приватного виробничо-комерційного підприємства «Радуга», смт.Печеніжин Коломийського району Івано-Франківської області

про визнання банкрутом ,

з участю представників :

від скаржника -Лилик В.В. -головний юрисконсульт

від боржника -не з»явився

арбітражний керуючий -не з»явився

В ході судового засідання сторонам права і обов"язки, передбачені ст.22 ГПК України роз"яснені, заперечень щодо складу суду не поступало.

Боржник та арбітражний керуючий належним чином були повідомлені про день та час слухання справи, однак повноважних представників в засідання не скерували, в зв"язку з чим колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі доказами.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 09.04.2012р. у справі № 5010/2187/2011-Б-26/85 (суддя Кобрин О.М.) про банкрутство приватного виробничо-комерційного підприємства «Радуга», смт.Печеніжин Коломийського району Івано-Франківської області відмовлено ПАТ «Кредитпромбанк»у визнанні грошових вимог до боржника на загальну суму 7 754 708,10 грн. тощо

Не погоджуючись з даною ухвалою скаржник - публічне акціонерне товариство «Кредитпромбанк»в особі Миколаївської філії подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадану ухвалу, посилаючись, зокрема, на те, що в порушення статті 43 ГПК України господарський суд не вжив заходів, спрямованих на всебічне, повне і об»єктивне встановлення всіх обставин справи, оскільки судом першої інстанції безпідставно не визнано грошові вимоги кредитора -ПАТ «Кредитпромбанк»в сумі 7 754 708,10 грн. як вимоги першої черги, що забезпечені заставою, оскільки суду було надані усі необхідні документи, що підтверджують вказану заборгованість, а саме іпотечний договір, в п.4.1 якого передбачено, що за рахунок майна Іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, який визначається на момент фактичного задоволення разом із сумою кредиту, відсотками, штрафними санкціями та відшкодуванням збитків, які виникли у зв»язку із прострочкою зобов»язань боржника за кредитним договором.

Наводить скаржник і інші доводи, що є на його думку підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на наступне.

В провадженні господарського суду Івано-Франківської області знаходиться справа № 5010/2187/2011-Б-26/85 про банкрутство приватного виробничо-комерційного підприємства «Радуга», смт.Печеніжин Коломийського району Івано-Франківської області, порушена за заявою Коломийської ОДПІ.

Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство опубліковано в газеті «Голос України»10.02.2012р.

Відповідно до ст. 14 Закону конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Положеннями статті 1 Закону передбачено, що конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника.

У відповідності до статті 14 Закону розпорядник майна боржника зобов»язаний внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відовості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Відповідно до п.2 статті 15 Закону у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів та призначається дата проведення зборів кредиторів. Реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів.

Як вбачається із матеріалів справи, 29.02.12 до господарського суду надійшла заява з грошовими вимогами до боржника від ПАТ "Кредитпромбанк" на загальну суму 7 754 708,10 грн. В підтвердження заявлених вимог подано копію кредитного договору № 02/084/08-КЛТ від 29.07.08, копію іпотечного договору від 29.07.08, розрахунок заборгованості ТзОВ "Атлант Лайт" по кредитному договору.

Розпорядник майна грошові вимоги ПАТ "Кредитпромбанк" до боржника не визнав, посилаючись на те, що вимоги ПАТ "Кредитпромбанк" до боржника базуються на договорі майнової поруки, а майно, що є предметом договору ще не реалізовувалось, тому жодних грошових зобов'язань ПВКП "Радуга" перед ПАТ "Кредитпромбанк" немає. При цьому відомості про наявність заставного майна та розмір вимог заставодержателя ним включені до реєстру вимог кредиторів у відповідності до вимог законодавства. Про невизнання грошових вимог ПАТ "Кредитпромбанк" був повідомлений належним чином.

У зв'язку із невизнанням розпорядником майна грошових вимог, представник ПАТ "Кредитпромбанк" подав скаргу, в якій просив визнати грошові вимоги ПАТ "Кредитпромбанк" до ПВКП "Радуга" у розмірі 7 754 708,10 грн. На вимогу суду представником ПАТ "Кредитпромбанк" подано документи, що підтверджують наявність заборгованості боржника за кредитним договором ТзОВ "Атлант Лайт" (вх.№2443/2012-свх від 09.04.12), а саме довідку про стан заборгованості, виписку з особового рахунку, меморіальний ордер, витяг про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек №21296010 від 14.10.08.

Розглянувши заяву та подані ПАТ "Кредитпромбанк" документи, судом встановлено, що згідно іпотечного договору від 29.07.08 боржник передав в іпотеку ПАТ "Кредитпромбанк" належні йому на праві власності нежитлову будівлю (адмінбудинок), загальною площею 343,6 кв.м. (вул.Грушевського 35, с.Слобода, Коломийський район, Івано-Франківська область), нежитлову будівлю (їдальню), загальною площею 399,4 кв.м. (вул.Грушевського 35а, с.Слобода, Коломийський район, Івано-Франківська область), базу відпочинку загальною площею 1633,8 кв.м. (вул.Грушевського, 36, с.Слобода, Коломийський район, Івано-Франківська область). Відповідно до іпотечного договору від 29.07.08, що посвідчений приватним нотаріусом Коломийського районного нотаріального округу Григорець В.М., боржник виступив майновим поручителем позичальника ТзОВ "Атлант Лайт" за кредитним договором №02/084/08-КЛТ від 29.07.08. Кредитний договір №02/084/08-КЛТ від 29.07.08 укладений між ВАТ "Кредитпромбанк" та ТзОВ "Атлант Лайт" (а.с.95-98). За умовами кредитного договору ТзОВ "Атлант Лайт" було надано 5 млн. гривень кредиту, що підтверджується меморіальним ордером №612 від 30.07.2008, копія якого міститься в матеріалах справи. Як свідчать виписки по особовому рахунку ТзОВ "Атлант Лайт" частково оплачував відсотки за користування кредитом до липня 2009 року, погашення суми боргу не здійснював. На адресу ТзОВ "Атлант Лайт" - боржника за кредитним договором - неодноразово надсилались письмові вимоги про погашення заборгованості. Згідно розрахунку боргу ПАТ "Кредитпромбанк" сума заборгованості складає 7 754 708,10 грн., з них 5 000 000 грн. основного боргу, 1 001 712,30 заборгованість по сплаті процентів, 511 096,04 та 111 412,96 грн. пені та 1 130 486,81 грн інфляційних збитків.

В засіданні суду апеляційної інстанції 13.11.2012р. скаржник уточнив свої вимоги до боржника та просив визнати ПАТ «Кредитпромбанк»кредитором у справі про банкрутство ПКВП «Радуга»на загальну суму 6 624 221,29 грн. з включенням їх до реєстру вимог кредиторів в першу чергу, як такі що забезпечені заставою (іпотекою) майна боржника.

Також на підтвердження заявлених вимог скаржником подано копію наказу господарського суду Миколаївської області від 23.03.2012р. виданого на виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 06.03.2012р. у справі № 5016/70/2012 (1/2), яким стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант Дайт», м.Миколаїв на користь публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк»заборгованість за кредитним договором в сумі 6 624 221,29 грн., з яких 5 000 000,00 грн. прострочена заборгованість по кредиту, 1 001 712,30 грн. прострочена заборгованість по процентам, 511096,04 грн. пеня за несвоєчасну сплату кредиту, 111412,95 грн. пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами. Постановою державного виконавця від 28.09.2012р. ВП № 32239780 вказаний наказ повернуто без виконання.

При прийнятті постанови колегія суддів виходила з наступного:

В силу ст.2 Закону України "Про іпотеку" законодавство України про іпотеку базується на Конституції України і складається з Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Земельного кодексу України, цього Закону та інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч.1 ст.575 ЦК України).

Відповідно до ч.3 ст.575 ЦК України правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.

Відповідно до п.2 ст.1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" обтяжувач набуває права вимагати виконання забезпеченої обтяженням вимоги незалежно від настання строку виконання в разі настання однієї з таких обставин, зокрема, порушено провадження у справі про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Згідно з п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 14 "Про судове рішення у цивільній справі" у разі наявності суперечності між нормами законів (кодексів), що мають однакову юридичну силу, застосуванню підлягає той з них, який прийнято пізніше.

Відповідно до пункту 2 Розділу VI "Прикінцеві положення" Закону України від 05.06.2003 р. № 898-ІV "Про іпотеку" законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до ч.1 ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Змістом майнового поручительства є не перехід речового права на майно іпотекодавця до іпотекодержателя, а виконання грошових зобов'язань перед кредитором за рахунок майна іпотекодавця. У іпотекодержателя відсутнє речове право на предмет іпотеки, а є право на звернення стягнення на предмет іпотеки для отримання задоволення грошового зобов'язання.

Вимоги кредитора, які забезпечено заставою (іпотекою) майна боржника, задовольняються в межах порушеної справи про банкрутство. Реалізація майна боржника в процедурі банкрутства здійснюється відповідно до процедур, встановлених законом та судом: в процедурі санації, в ліквідаційній процедурі, під час виконання мирової угоди.

Таким чином, іпотекодержатель не наділений правом безпосереднього стягувача за договором іпотеки і може реалізовувати свої права тільки у разі, якщо він включений до реєстру кредиторів. В силу приписів абзацу 2 п.1 ст. 16 Закону всі категорії кредиторів, крім поточних, підлягають включенню до реєстру кредиторів і можуть брати участь у зборах кредиторів, обирати зі свого кола комітет кредиторів.

Відповідно до п.6 ст.14 Закону розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майномайно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Отже, зі змісту вказаної норми Закону вбачається, що кредиторські вимоги, забезпечені заставою майна боржника, підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів відповідного боржника, не залежать від настання строку виникнення права звернення на предмет іпотеки і є реалізацією права іпотекодержателя на задоволення своїх вимог з грошового зобов'язання.

Відповідно до п.4 ст.12 Закону мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства.

Таким чином, з моменту введення мораторію боржник не може виконувати грошових зобов'язань, що виникли до введення мораторію, а також заходів, спрямованих на забезпечення їх виконання.

Враховуючи приписи ст.12 Закону, право вимоги у ПАТ «Кредитпромбанк» до боржника по договору іпотеки виникло з моменту порушення провадження у справі про банкрутство, але реалізувати право на іпотеку кредитор не може в силу того, що дія мораторію поширюється на всі види забезпечення виконання зобов'язань неплатоспроможного боржника, зокрема, зупиняє заходи звернення стягнення на заставлене майно.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції в частині відхилення вимог ПАТ «Кредитпромбанк»до боржника підлягає скасуванню, в цій частині колегія суддів прийняла рішення про визнання грошових вимог ПАТ «Кредитпромбанк»в сумі 6 624 221,29 грн. та зобов'язання розпорядника майна приватного виробничо-комерційного підприємства «Радуга»окремо внести до реєстру кредиторів вимоги ПАТ «Кредитпромбанк»в сумі 6 001 712,30 грн., як вимоги першої черги та 622 508,99 грн. пені як вимоги шостої черги.

Згідно зі ст.ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст.ст.91,101-106 ГПК України,-

Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу задоволити.

2. Ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 09.04.2012р. (пункт 1) у справі № 5010/2187/2011-Б-26/85 в частині відмови у визнанні грошових вимог ПАТ «Кредитпромбанк»на загальну суму 7 754 708,10 грн. -скасувати.

3. Визнати грошові вимоги ПАТ «Кредитпромбанк»в сумі 6 624 221,29 грн. та зобов'язати розпорядника майна приватного виробничо-комерційного підприємства «Радуга», смт.Печеніжин окремо внести до реєстру кредиторів вимоги ПАТ «Кредитпромбанк»в сумі 6 001 712,30 грн. як вимоги першої черги, які забезпечені заставою (іпотекою) майна боржника та 622 508,99 грн. пені як вимоги шостої черги.

4. Стягнути з приватного виробничо-комерційного підприємства «Радуга», смт.Печеніжин Коломийського району Івано-Франківської області (ідентифікаційний код 22190656) на користь Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк», м.Київ, вул.Дружби Народів, 38 (ідентифікаційний код 21666051) 547,00 грн. сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Зобов»язати господарський суд Івано-Франківської області видати наказ.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

7. Матеріали справи повернути господарському суду Івано-Франківської області.

8. Повний текст постанови складено «15»листопада 2012р.

Головуючий суддя Михалюк О.В.

суддя Новосад Д.Ф.

суддя Мельник Г.І.