Постанова

від 13.11.2012 по справі 38/5005/4223/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2012 р. Справа № 38/5005/4223/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіПанової І.Ю., суддівПогребняка В.Я., Хандуріна М.І., розглянувши касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Кіровському районі Державної податкової служби на ухвалу та постановуГосподарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2012 року Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.08.2012 року у справі№ 38/5005/4223/2012 господарського суду Дніпропетровської області за заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика сучасної упаковки" Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Альтаир" про визнання банкрутом,

за участю представників сторін: не з'явилися,

встановив:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2012 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика сучасної упаковки " (далі -ТОВ " Фабрика сучасної упаковки ") порушено провадження у справі № 38/5005/4223/2012 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Альтаир" (далі - ТОВ "Компанія Альтаир") з урахуванням особливостей, визначених ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон про банкрутство), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2012 року у справі № 38/5005/4223/2012 (суддя -Бондарєв Е.М.) визнано ТОВ "Компанія Альтаир" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено ініціюючого кредитора ТОВ "Фабрика сучасної упаковки ".

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2012 року у справі №38/5005/4223/2012 (суддя -Бондарєв Е.М.) затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора ТОВ "Компанія Альтаир"; ліквідовано юридичну особу - ТОВ "Компанія Альтаир"; повноваження ліквідатора ТОВ "Фабрика сучасної упаковки" та провадження у справі - припинені.

Ухвала суду мотивована тим, що ліквідатором здійснено всі заходи щодо розшуку майна, яке належить банкруту та підлягає включенню до ліквідаційної маси; дебіторську заборгованість банкрута, товарно-матеріальні цінності, основні засоби, які належать банкруту ліквідатором не виявлено; майно у банкрута відсутнє.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.08.2012 року у справі № 38/5005/4223/2012 (колегія суддів у складі: Науменко І.М. -головуючий, Дмитренко А.К., Стрелець Т.Г.) ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2012 року залишено без змін.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2012 року та постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.08.2012 року у справі № 38/5005/4223/2012 Державна податкова інспекція у Кіровському районі Державної податкової служби м. Дніпропетровська (далі - ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська) звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2012 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.08.2012 року у справі № 38/5005/4223/2012.

ТОВ " Фабрика сучасної упаковки " надало відзив на касаційну скаргу ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська, в якому просить залишити ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2012 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.08.2012 року у справі № 38/5005/4223/2012 без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону про банкрутство, норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами ГПК України.

Відповідно до частини 1 ст. 52 Закону про банкрутство в разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Процедура банкрутства передбачає можливість порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених ч. 1 ст. 52 Закону про банкрутство, а не виключно за наявності всієї сукупності перелічених у цій статті підстав (Постанова Пленуму Верховного суду України № 15 від 18.12.2009 року "Про судову практику у справах про банкрутство").

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство, яка встановлює загальні підстави для порушення справи про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

При цьому безспірність вимог кредитора повинна підтверджуватись документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення справи про банкрутство.

Перелік цих документів міститься в п. 8 ст. 7 Закону про банкрутство, в якому зокрема зазначається, що кредитор повинен додати до заяви виконавчі документи, чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредитора.

За приписами ч. 8 ст. 1 Закону про банкрутство безспірні вимоги кредиторів -вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Тобто, Закон про банкрутство не передбачає можливості порушення справи про банкрутство, як за загальною, так і за спрощеною процедурою за відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора.

Виходячи з вимог ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для звернення до суду із заявою про порушення провадження у справі стала наявність у боржника перед кредитором безспірної заборгованості за простим векселем серії АА 2180152 від 20.01.2012р. на суму 12 532,00 грн., який був виданий в рахунок оплати, згідно договору №Ф-11/01 від 11.01.2012р.

06.03.2012р. державним нотаріусом Сьомої Дніпропетровської державної нотаріальної контори Єремеєвою А.В. вчинено протест про не оплату векселя (реєстровий №4-395).

07.03.2012р., на підставі протесту про несплату векселя, згаданим вище державним нотаріусом був вчинений Виконавчий напис за реєстровим №4-403 на загальну суму 12 532,00 грн.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2012р. боржника визнано банкрутом за ч.1 ст. 52 Закону про банкрутство, відкрита ліквідаційна процедура у справі, ліквідатором призначено ініціюючого кредитора - ТОВ "Фабрика сучасної упаковки".

31.05.2012р. в газеті "Голос України" №99 (5349) опубліковано оголошення про відкриття ліквідаційної процедури, визнання боржника банкрутом.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону про банкрутство після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації), відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

09.07.2012р. на затвердження до господарського суду Дніпропетровської області надійшов звіт про проведену роботу з додатками за вих.№659 від 06.07.2012р. та ліквідаційний баланс, що був затверджений ухвалою від 17.07.2012р., саме правомірність якої і є предметом даного спору.

Господарськими судами вірно зазначено, що законодавством передбачено особливу процедуру встановлення всіх відомих ліквідатору кредиторів за ст.52 Закону про банкрутство, яка є спеціальною по відношенню до загальних процедур банкрутства. До таких потенційних кредиторів належать органи податкової служби, фонди соціального страхування та їх повідомлення ліквідатором здійснюється шляхом надіслання письмових повідомлень таким кредиторам.

З матеріалів справи вбачається, що на запити ліквідатора отримані відповіді Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпропетровську Дніпропетровської області, Кіровської районної виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Кіровського районного центру зайнятості м. Дніпропетровська, Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про відсутність заборгованості банкрута та виконавчих проваджень на виконанні.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в результаті ліквідаційної процедури ліквідатором встановлена та підтверджена кредиторська заборгованість перед наступними кредиторами: - ТОВ "Фабрика сучасної упаковки", на суму 12 532,00 грн.; - ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська на суму 170,00 грн.

Згідно реєстру вимог кредиторів ТОВ "Компанія Альтаир" вимоги ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська в сумі 170,00 грн. (донараховані штрафні санкції за неподання податкової декларації), згідно ст. 31 Закону про банкрутство, цілком правомірно віднесено до шостої черги задоволення вимог кредиторів.

Крім того, господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно довідок КП "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" №8395 від 26.06.2012р., Управління Держкомзему у м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області № 7/7-446 від 25.06.2012р., ВРЕР з обслуговування м.Дніпропетровськ та Солонянського району №1 14/1РЕР-2744 від 30.05.2012р., Інспекції Державного технічного нагляду Дніпропетровської обласної державної адміністрації №1313-02-13 від 07.06.2012р., Територіального управління Держгірпромнагляду у Дніпропетровській області №05-14/1715 від 08.06.2012р., за боржником нерухомого майна, автотранспортних засобів, сільськогосподарської техніки, великовантажних автомобілів, технологічних транспортних засобів, земельних ділянок не зареєстровано.

Згідно з ч. 2 ст. 32 Закону про банкрутство, якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, зокрема, виявлення ліквідатором кредиторів та дотримання їх процесуальних прав під час розгляду їх грошових вимог, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, доведення неможливості задоволення визначених ліквідатором вимог кредиторів з наслідками його ліквідації), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що ліквідатор належно провів всі заходи ліквідаційної процедури, повно вчинив дії по виявленню кредиторів та активів боржника, довів неможливість платоспроможності боржника і задоволення вимог кредиторів.

Що ж до доводів скаржника про неправомірність дій ліквідатора, що направлені на припинення провадження у справі та ліквідацію юридичної особи ТОВ "Компанія Альтаир" без даних проведення позапланової перевірки останнього, що позбавляє податковий орган у разі виявлення податкової заборгованості пред'явити свої вимоги до боржника, то судова колегія апеляційної інстанції вірно зауважила наступне.

Частиною 1 ст. 32 Закону про банкрутство встановлено вичерпний перелік документів, що додаються до звіту ліквідатора, зокрема, показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів. В той же час, акт перевірки банкрута державним податковим органом, як обов'язковий документ, що додається до звіту ліквідатора, в даному переліку відсутній, отже, перешкод для подання ліквідатором звіту та розгляду останнього місцевим господарським судом за відсутності такого акту колегія суддів не вбачала.

Докази щодо встановлення факту проведення податкової перевірки боржника, на відсутність яких посилається у своїй касаційній скарзі ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська, не мають значення для прийняття господарським судом рішення про визнання боржника банкрутом, а також не впливають на встановлення обставин, що мають значення для прийняття такого рішення.

Касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги (подання) має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу (подання) без задоволення, як це передбачено ст. 111 9 ГПК України.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, у зв'язку з чим підстав для скасування вказаної постанови не вбачається.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 - 111 13 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі Державної податкової служби залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2012 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.08.2012 року у справі № 38/5005/4223/2012 залишити без змін.

Головуючий Панова І.Ю.

Судді Погребняк В.Я.

Хандурін М.І