Рішення

від 31.10.2012 по справі 14/065-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну(Симона Петлюри), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2012 р. Справа № 14/065-12

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Щур О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: Коваленко Л. В. (доручення № 140 від 01.02.2012 р.);

від відповідача: Бойчун Н. Д. (довіреність № 1 від 10.09.2012 р.);

від третьої особи: не з'явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Ірпінського комунального житлово-експлуатаційного підприємства „Ірпінь", м. Ірпінь

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Служба безпеки Оберіг", м. Сквира

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Ірпінської міської ради, м. Ірпінь

про стягнення 64 651, 49 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Ірпінське комунальне житлово-експлуатаційне підприємство „Ірпінь" звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ „Служба безпеки Оберіг" про стягнення 63 396, 53 грн. основної заборгованості по орендній платі (з урахуванням її індексації), 1 254, 96 грн. основної заборгованості по відшкодуванню експлуатаційних витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем своїх обов'язків щодо сплати у повному обсязі орендної плати за користування орендованим нерухомим майном та щодо відшкодуванню у повному обсязі експлуатаційних витрат згідно договору оренди № 83/2008-0 нерухомого майна, що належить до комунальної власності, від 15.10.2008 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.07.2012 р. порушено провадження у справі № 14/065-12 за позовом Ірпінського комунального житлово-експлуатаційного підприємства „Ірпінь" до ТОВ „Служба безпеки Оберіг" про стягнення 64 651, 49 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 25.07.2012 р. Також, даною ухвалою суду залучено до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Ірпінську міську раду.

25.05.2012 р. до канцеялярії суду від відповідача надійшли заперечення № 7-12 від 25.07.2012 р. на позовну заяву, у яких він просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю, у зв'язку із тим, що договір оренди № 83/2008-0 нерухомого майна, що належить до комунальної власності, від 15.10.2008 р. між Ірпінським комунальним житлово-експлуатаційним підприємством „Ірпінь" та ТОВ „Служба безпеки Оберіг" є неукладеним, оскільки не містить таких істотних умов, передбачених законом, як вартість майна з урахуванням індексації, індексація орендної плати, обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна, а також у зв'язку із тим, що позивач звернувся із даним позовом до відповідача в суд із спливом строку позовної давності.

25.07.2012 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 12.09.2012 р.

27.07.2012 р. до канцелярії суду від третьої особи надійшов лист № 01-20/3134 від 25.07.2012 р. із доданими на виконання вимог суду документами, у якому просить суд позов задовольнити та розглядати справу за її відсутності.

12.09.2012 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 03.10.2012 р.

17.09.2012 р. до канцелярії суду від позивача надійшли письмові заперечення № 661 від 3108.2012 р., що долучені судом до матеріалів справи.

03.10.2012 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 17.10.2012 р.

17.10.2012 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 31.10.2012 р.

31.10.2012 р. у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд повідомив, документи, витребувані судом, надав.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

15.10.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди № 83/2008-0 нерухомого майна, що належить до комунальної власності, згідно умов п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно -частину нежилого приміщення, площею 31, 4 кв.м., розміщене за адресою: м. Ірпінь, вул. Шевченка, 5, що знаходится на балансі Ірпінського комунального житлово-експлуатаційного підприємства „Ірпінь".

Згідно п. 1.2. договору передача майна в оренду здійснюється за актом приймання-передачі.

Відповідно до п. 2.1. договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, зазначений в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.

Пунктом 2.4. договору передбачено, що у разі припинення цього договору майно повертається орендарем орендодавцю. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що згідно з Методикою розрахунку і порядком використання плати за оренду майна комунальної власності територіальної громади м. Ірпеня, затвердженою рішенням № 2099 сесії 54 скликання № 1 від 26.09.2008 р., орендар сплачує за користування об'єктом оренди орендодавцю орендну плату у розмірі 2 317, 63 грн.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що орендна плата перераховується Ірпінському КЖПП „Ірпінь" щомісячно не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним місяцем.

Пунктом 10.1. договору визначено строк його дії, згідно якого цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 15.10.2008 р. по 15.09.2011 р.

Згідно п. 10.6. договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

15.10.2008 р. між позивачем та відповідачем було підписано акт приймання-передачі приміщення в оренду, згідно якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежиле приміщення площею 31, 4 кв.м. за адресою: вул. Шевченка, 5, м. Ірпінь, 08200.

16.09.2010 р. відповідач звернувся до позивача із листом № 5 від 14.09.2010 р., у якому просив, у зв'язку із економічною кризою і важким фінансовим становищем підприємства, здійснити перерахунок розміру орендної плати з 01.11.2009 р.

16.09.2010 р. відповідач звернувся до позивача із листом № 4 від 14.09.2010 р., у якому запропонував, у зв'язку із економічною кризою і важким фінансовим становищем підприємства, достроково припинити дію договору оренди № 83/2008-0 нерухомого майна, що належить до комунальної власності, від 15.10.2008 р.

Наказом № 158 від 27.10.2010 р. „Про розірвання договору оренди з ТОВ „Служба безпеки Оберіг" з 20.10.2010 р." Ірпінського комунального житлово-експлуатаційного підприємства „Ірпінь" вирішено на підставі листа № 846 від 21.09.2010 р. та повідомлення про вручення поштового відправлення від 28.09.2010 р. з 20.10.2010 р. розірвати договір оренди № 83/2008-0 нерухомого майна, що належить до комунальної власності, від 15.10.2008 р. на частину нежитлового приміщення, загальною площею 31, 4 кв.м. за адресою: вул. Шевченка, 5, м. Ірпінь, 08200, що орендувалось охоронною фірмою ТОВ „Служба безпеки Оберіг".

У процесі розгляду справи судом встановлено, що відповідач користувався орендованим нерухомим майном за договором з моменту підписання договору та фактичного передання в оренду нерухомого майна та до моменту припинення дії договору і до моменту повернення з оренди нерухомого майна, тобто у заявлений позивачем період з 15.10.2008 р. по 20.10.2010 р. і розмір орендної плати (без її індексації) за користування орендованим нерухомим майном у вказаний період склав 56 071, 61 грн. (1270, 92 грн. -за період з 15.10.2008 р. по 31.10.2008 р. (17 днів), 53 305, 49 грн. -за період з 01.11.2008 р. по 30.09.2010 р. (23 місяців), 1 495, 20 грн. -за період з 01.10.2010 р. по 20.10.2010 р. (20 днів), що підтверджується договором оренди № 83/2008-0 нерухомого майна, що належить до комунальної власності, від 15.10.2008 р., актом приймання-передачі приміщення в оренду від 15.10.2008 р., листом № 4 від 14.09.2010 р. ТОВ „Служба безпеки Оберіг", наказом № 158 від 27.10.2010 р. „Про розірвання договору оренди з ТОВ „Служба безпеки Оберіг" з 20.10.2010 р." Ірпінського комунального житлово-експлуатаційного підприємства „Ірпінь", наявними у матеріалах справи.

Як було зазначено вище, позивач у своїй позовній заяві, крім інших вимог, просить суд стягнути із відповідача на свою користь 63 396, 53 грн. основної заборгованості по орендній платі (з урахуванням коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць).

З приводу вказаної позовної вимоги позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із орендою майна здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 1 ст. 286 цього ж кодексу передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 762 цього ж кодексу передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обов'язок щодо оплати у повному обсязі орендної плати (без її індексації) у заявлений позивачем період з 15.10.2008 р. по 20.10.2010 р. не виконав і його основна заборгованість перед позивачем складає 56 071, 61 грн. (1270, 92 грн. -за період з 15.10.2008 р. по 31.10.2008 р. (17 днів), 53 305, 49 грн. -за період з 01.11.208 р. по 30.09.2010 р. (23 місяців), 1495, 20 грн. -за період з 01.10.2010 р. по 20.10.2010 р. (20 днів), що підтверджується договором оренди № 83/2008-0 нерухомого майна, що належить до комунальної власності, від 15.10.2008 р., актом приймання-передачі приміщення в оренду від 15.10.2008 р., листом № 4 від 14.09.2010 р. ТОВ „Служба безпеки Оберіг", наказом № 158 від 27.10.2010 р. „Про розірвання договору оренди з ТОВ „Служба безпеки Оберіг" з 20.10.2010 р." Ірпінського комунального житлово-експлуатаційного підприємства „Ірпінь", наявними у матеріалах справи

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У процесі розгляду справи відповідачем у відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували належне виконання ним свого обов'язку щодо оплати у повному обсязі орендної плати за договором оренди № 83/2008-0 нерухомого майна, що належить до комунальної власності, від 15.10.2008 р. у заявлений позивачем період з 15.10.2008 р. по 20.10.2010 р.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 цього ж кодексу передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, враховуючи вищевикладене, оскільки, при укладенні договору оренди № 83/2008-0 нерухомого майна, що належить до комунальної власності, від 15.10.2008 р. позивач та відповідач не досягли згоди щодо встановлення у договорі орендної плати з урахуванням її індексації та обов'язку відповідача щодо сплати орендної плати за користування орендованим нерухомим майном з урахуванням коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць за договором чи за відповідною методикою , то у відповідача не виникав та відсутній обов'язок щодо сплати орендної плати за користування орендованим нерухомим майном з урахуванням її індексації на підставі вказаного договору і відповідно у позивача відсутнє право на отримання такої індексації від відповідача, то безпідставним є нарахування позивачем індексації орендної плати за користування орендованим нерухомим майном за договором, а саме з урахуванням коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Заперечення відповідача щодо того, що договір оренди № 83/2008-0 нерухомого майна, що належить до комунальної власності, від 15.10.2008 р. між Ірпінським комунальним житлово-експлуатаційним підприємством „Ірпінь" та ТОВ „Служба безпеки Оберіг" є неукладеним, оскільки не містить таких істотних умов, передбачених законом, як вартість майна з урахуванням індексації, індексація орендної плати, обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна, є необґрунтованими, оскільки визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору в разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх його істотних умов, а не за наслідками виконання договору сторонами.

Вищевказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 25.06.2011 р. у справі № 7/221-09 за позовом ТОВ „Виробнича фірма „Дніпронафта" до Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, ТОВ „Комерційно-виробнича фірма „Резерв", треті особи -КП „Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації", ТОВ „Науково-виробничий альянс „Манхетен" про визнання недійсним рішення та свідоцтва про право власності на нерухоме майно, постанові Верховного Суду України від 10.02.2009 р. у справі № 10/33/08 за позовом ВАТ „Автотранспортне підприємство 12364" до ПП „Дніпротранс" про визнання недійсним договору оренди автобуса, Інформаційному листі № 01-06/1642/2011 від 24.11.2011 р. Вищого господарського суду України „Про доповнення інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 р. № 01-06/249 „Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів".

Як було зазначено вище, відповідач у своїх запереченнях № 7-12 від 25.07.2012 р. на позовну заяву просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю, у тому числі, у зв'язку із пропущенням позовної давності.

З приводу вказаної заяви відповідача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 цього ж кодексу загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 5 ст. 261 цього ж кодексу встановлено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Відповідно до ч. 2-5 ст. 267 цього ж кодексу заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що орендна плата перераховується Ірпінському КЖПП „Ірпінь" щомісячно не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним місяцем.

Отже, виходячи із вищевказаних положень ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України та положень п. 3.2. договору, за зобов'язаннями по сплаті орендної плати за користування орендованим нерухомим майном за договором за певний (конкретний) місяць перебіг у даному випадку загальної позовної давності починається зі спливом строку виконання для кожного місяця окремо (з 13 числа місяця, наступного за звітним місяцем).

Як вбачається із матеріалів справи, позивач звернувся в господарський суд Київської області із позовною заявою б/н від 05.07.2012 р. до відповідача про стягнення 64 651, 49 грн. 05.07.2012 р., а тому суд дійшов висновку, що позовна давність по позовним вимогам позивача до відповідача про стягнення основної заборгованості по орендній платі за травень 2009 р. і попередні місяці користування орендованим нерухомим майном (період з 15.10.2008 р. по 31.05.2009 р.) остаточно спливла з 13.06.2009 р. і відповідно позивач звернувся в господарський суд Київської області із даним позовом до відповідача про стягнення основної заборгованості по орендній платі у вказаний період із спливом строків позовної давності, а позовна давність по позовним вимогам позивача до відповідача про стягнення основної заборгованості по орендній платі за червень 2009 р. і наступні місяці користування майном (період з 01.06.2009 р. по 20.10.2010 р.) почала свій перебіг з 13.07.2009 р., а тому позивач в межах строків позовної давності звернувся в господарський суд Київської області із даним позовом до відповідача про стягнення основної заборгованості по орендній платі у вказаний період.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У процесі розгляду справи позивачем у відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду належних та допустимих доказів, що б підтверджували переривання або зупинення перебігу позовної давності щодо його вимог про стягнення із відповідача основної заборгованості по орендній платі.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що розмір орендної плати (без її індексації) за користування відповідачем орендованим нерухомим майном у заявлений позивачем в межах строків позовної давності період користування орендованим нерухомим майном з 01.06.2009 р. по 20.10.2010 р. складає 38 577, 28 грн. (37 082, 08 грн. -за період з 01.06.2009 р. по 30.09.2010 р. (16 місяців), 1 495, 20 грн. - за період з 01.10.2010 р. по 20.10.2010 р. (20 днів), що підтверджується договором оренди № 83/2008-0 нерухомого майна, що належить до комунальної власності, від 15.10.2008 р., актом приймання-передачі приміщення в оренду від 15.10.2008 р., листом № 4 від 14.09.2010 р. ТОВ „Служба безпеки Оберіг", наказом № 158 від 27.10.2010 р. „Про розірвання договору оренди з ТОВ „Служба безпеки Оберіг" з 20.10.2010 р." Ірпінського комунального житлово-експлуатаційного підприємства „Ірпінь", наявними у матеріалах справи.

Отже, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача основної заборгованості по орендній платі у розмірі 38 577, 28 грн. за договором оренди № 83/2008-0 нерухомого майна, що належить до комунальної власності, від 15.10.2008 р.

Крім того, позивач просить суд стягнути із відповідача на свою користь 1 254, 96 грн. основної заборгованості по відшкодуванню експлуатаційних витрат.

Щодо вказаної позовної вимоги позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 цього ж кодексу передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки, при укладенні договору оренди № 83/2008-0 нерухомого майна, що належить до комунальної власності, від 15.10.2008 р. позивач та відповідач не досягли згоди щодо встановлення у договорі обов'язку відповідача щодо відшкодуванню позивачу будь-яких експлуатаційних витрат, то у відповідача не виникав та відсутній обов'язок відшкодування позивачу будь-яких експлуатаційних витрат на підставі вказаного договору і відповідно у позивача відсутнє право на отримання такого відшкодування від відповідача, і позивачем у процесу розгляду справи не було надано суду жодних належних та допустимих доказів виникнення такого обов'язку відповідача з інших підстав, а тому відповідно позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 1 254, 96 грн. основної заборгованості по відшкодуванню експлуатаційних витрат за договором, є такою, що не ґрунтується на нормах законодавства України, а тому суд не знаходить підстав для задоволення позову в цій частині.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Служба безпеки Оберіг" (ідентифікаційний код 34920953) на користь Ірпінського комунального житлово-експлуатаційного підприємства „Ірпінь" (ідентифікаційний код 32231096) 38 577 (тридцять вісім тисяч п'ятсот сімдесят сім) грн. 28 (двадцять вісім) коп. основної заборгованості та судові витрати 960 (дев'ятсот шістдесят) грн. 38 (тридцять вісім) коп. судового збору.

3. Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

16 листопада 2012 р.