Постанова

від 14.01.2013 по справі 14/065-12

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2013 р. Справа№ 14/065-12

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рєпіної Л.О.

суддів: Суліма В.В.

ОСОБА_1

розглянув апеляційну скаргу ТОВ «Служба безпеки Оберіг» на рішення господарського суду Київської області від 31.10.2012 року № 14/065-12 (суддя Бацуца В.М)

за позовом Ірпінського комунального житлово-експлуатаційного

підприємства «Ірпінь»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба

безпеки Оберіг»

третя особа Ірпінська міська рада

про стягнення 64 651,49 грн.

дослідивши та вивчивши матеріали вправи, апеляційну скаргу, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області № 14/065-12 від 31.10.2012р. частково задоволений позов КЖЕП «Ірпінь» до ТОВ«Служба безпеки Оберіг» про стягнення 64 651,49 грн., з відповідача на користь позивача стягнуто: 38 577,28 грн. основної заборгованості та судові витрати 960,38 грн. судового збору.

Частково не погоджуючись з рішенням господарського суду в частині задоволених вимог, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить його скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В судовому засіданні, представник позивача проти вимог, викладених в апеляційній скарзі заперечував, вважає їх необґрунтованими, а рішення є таким що не підлягає скасуванню.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причина суду не відома. Враховуючи наявність поштового повідомлення про отримання 13.12.2012року, ухвали апеляційного суду про призначення справи до слухання, відсутність будь яких клопотань, приписи ст. 102 ГПК України, колегія суддів вважає можливим розглядати справу у його відсутність.

Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено матеріалами справи, 15.10.2008 р. між позивачем та відповідачем укладено договір оренди № 83/2008-0 нерухомого майна, що належить до комунальної власності, за умовами якого позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування нерухоме майно -частину нежилого приміщення, площею 31, 4 кв.м., розміщене за адресою: м. Ірпінь, вул. Шевченка, 5, що знаходиться на балансі Ірпінського комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Ірпінь».

Згідно акту від 15.10.2008 р. позивач передав, а відповідач прийняв нежиле приміщення площею 31, 4 кв.м. за адресою: вул. Шевченка, 5, м. Ірпінь, в користування.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525-526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення суми, мотивуючи вимоги тим, що за згодою сторін договір оренди приміщення був достроково розірваний, але відповідач не в повному обсязі виконав зобов'язання в частині здійснення орендних платежів, в зв'язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 64 651,49 грн. із яких 63 396,53грн. борг по орендній платі та 1 254,96 грн. по відшкодуванню витрат з утримання прибудинкової території та технічного обслуговування внутрішньо будинкових мереж.

Частково задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив з того, що позовна давність по позовним вимогам позивача до відповідача про стягнення основної заборгованості по орендній платі за травень 2009 р. і попередні місяці користування орендованим нерухомим майном (період з 15.10.2008 р. по 31.05.2009р.) остаточно спливла з 13.06.2009р. По позовним вимогам позивача до відповідача про стягнення основної заборгованості по орендній платі за червень 2009 р. і наступні місяці користування майном (період з 01.06.2009 р. по 20.10.2010р.) почала свій перебіг з 13.07.2009р., а тому позивач в межах строків позовної давності звернувся в господарський суд Київської області із даним позовом до відповідача про стягнення основної заборгованості по орендній платі у вказаний період. Тому вимоги позивача в частині стягнення із відповідача основної заборгованості по орендній платі у розмірі 38 577, 28 грн. є обґрунтованими.

Щодо вимог про відшкодування витрат з утримання території та будинкових мереж, господарський суд відмовляючи у цієї частині зазначив, що оскільки, при укладенні договору оренди нерухомого майна, сторонами не досягнуто згоди щодо встановлення у договорі обов'язку відповідача щодо відшкодуванню позивачу будь-яких експлуатаційних витрат, то у відповідача не виникав та відсутній обов'язок відшкодування позивачу будь-яких експлуатаційних витрат на підставі вказаного договору і відповідно у позивача відсутнє право на отримання такого відшкодування.

Заперечуючи проти рішення в частині задоволених вимог, відповідач наполягає на тому, що судом першої інстанції безпідставно не врахована відсутність всіх істотних умов, необхідних для укладання даного виду договору, зокрема: вартість майна з урахуванням індексації; індексація орендної плати; мета оренди, тощо. Це свідчить про те, що договір є неукладеним, а тому не породжує жодних правових наслідків для сторін, а сам факт підписання договору не свідчить про виконання сторонами цього договору. Судом не з'ясовано чи мав позивач повноваження на укладання договору оренди, хто є власником майна та яке майно передавалось, тощо.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Згідно ст. ст. 628, 629 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України інших актів цивільного законодавства звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 180 ГК України також визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Згідно з частиною третьою статті 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Згідно частини третьої статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату.

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі є хибними та такими, що не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

Згідно рішень Ірпінської міської ради( а.с.72-78) спірне майно перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Ірпеня. Згідно протоколу № 2 засідання конкурсної комісії по розгляду питань про надання в оренду комунального майна вирішено укласти з відповідачем (згідно поданої останнім заявки) договір оренди, строком на 2роки 11 місяців, орендною ставкою 15%; балансоутримувачів зобов'язано укласти договори оренди з переможцями конкурсу.

Згідно реєстраційного посвідчення Ірпінського БТІ від 29.01.92р. домоволодіння № 5 по вул. Шевченка м. Ірпінь зареєстровано за позивачем.

Згідно ст.19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», для об'єктів, що перебувають у комунальній власності, Методика розрахунку і порядку використання орендної плати визначаються органами місцевого самоврядування.

Пунктом 3 договору, сторони визначили щомісячний платіж в розмірі 2 317,63грн.

Посилання відповідача на те, що тривали перемови щодо пільг по орендній платі не призвели до позитивних результатів, не приймаються до уваги, враховуючи відсутність відповідних доказів, а лист про здійснення перерахунку розміру орендної плати від 14.09.2010р. свідчить лише неспроможність відповідача виконувати обов'язки щодо внесення плати за договором в зв'язку з важким фінансовим становищем.

Згідно ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно п. 1, п. 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Безпідставні твердження відповідача про те, що лише підписання договору не може свідчити про те, що сторони приступили до його виконання, оскільки до розірвання договору оренди, приміщення офіційно перебувало у користуванні відповідача.

Те, що договір оренди не містить посилань щодо мети використання, не може бути підставою для визначення неукладеності договору, оскільки мету використання відповідач вказував будучи учасником конкурсу .

Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до частини 3 статті 180 Господарського кодексу України однією з істотних умов договору є ціна договору. Статтею 190 Господарського кодексу України унормовано, що вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні ціни. Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Виходячи зі змісту глави 20 ГК України, в основу формування договірних зобов'язань покладений принцип вільного волевиявлення, відповідно до якого вирішення судом неврегульованих умов, що виникли при укладенні договору, можливо лише за спільною згодою усіх сторін.

Оскільки договір оренди в судовому порядку недійсним не визнавався, сторони за згодою розірвали договір, то не можна погодитись з тим, що відсутність яких-небудь, зазначених відповідачем умов, надають право одній зі сторін стверджувати, що договір є таким,що не породжує жодних правових наслідків.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги, а рішення господарського суду є обґрунтованим і таким, що відповідає чинному законодавству.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ТОВ «Служба безпеки Оберіг» залишити без задоволення, рішення господарського суду Київської області № 14/065-12 від 31.10.2012 року -без змін.

2. Матеріали справи повернути господарському суду Київської області .

Головуючий суддя Рєпіна Л.О.

Судді Сулім В.В.

ОСОБА_1