Рішення

від 12.11.2012 по справі 12/5007/794/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "12" листопада 2012 р. Справа № 12/5007/794/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Сікорської Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Сокотун В.А., дов. від 05.01.12р. №27

від відповідача-1: ОСОБА_2, дог.№ 03/08-12 про надання юридичних послуг від

03.08.2012 р.

від відповідача-2: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Будматеріали" (с.Оженин Острозького району Рівненської області)

до 1) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (с.Михайлівка Коростенського району Житомирської області)

2) Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" (м.Київ)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_5 (с.Морозівка Баришівського району Київської області)

про стягнення 94300,00 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 94300,00 грн. матеріального збитку, заподіяного дорожньо-транспортною пригодою та 1000,00 грн. вартості проведення експертного дослідження автомобіля та напівпричепа.

Заявою від 28.08.12р. позивач уточнив позовні вимоги, просив стягнути з відповідача 84106,84 грн. збитку, заподіяного дорожньо-транспортною пригодою (з яких: 66284,31 грн. - за пошкодження напівпричепа TRAILЕR, 17822,53 грн. за пошкодження автомобіля МАЗ 54323 та 1000,00 грн. вартості проведення експертного дослідження автомобіля та напівпричепа (а.с.79, т.1).

Розгляд справи здійснюється в межах поданих уточнень, які судом розцінено як зменшення розміру позовних вимог.

Ухвалою господарського суду від 10.09.12р. до участі в справі в якості другого відповідача було залучено ПрАТ "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" (м.Київ).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві в межах заяви від 28.08.2012 р. про уточнення позовних вимог.

Представник відповідача-1 (ФОП ОСОБА_3) в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві від 12.11.2012 р. (а.с.142-144, т.1).

Відповідач-2 (ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп") в судове засідання свого представника не направив, про час та місце судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином.

Від відповідача-2 на адресу господарського суду надійшов відзив від 19.10.2012 р., відповідно до якого проти позову заперечує та просить розгляд справи провести без участі його представника (а.с.128-131, т.1).

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача вимог ухвали суду не виконав, в судове засідання не з'явився, свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча, про час та місце судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином.

В судовому засіданні оглядались матеріали справ № 3-1000 Баришівського районного суду про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_5 та № 3-3306 Бердичівського міськрайонного суду про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_6, необхідні копії долучено до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

11.08.2009 р. близько 04 год. 20 хв. на 159 км автодороги Київ-Одеса сталася дорожньо-транспортна пригода за участю належного ВАТ "Будматеріали" (далі - позивач) автомобіля "МАЗ 54323" д.н. НОМЕР_1 з напівпричепом TRAILER д.н. НОМЕР_4 та автомобіля "Мерседес" д.н. НОМЕР_2, що належить ФОП ОСОБА_3 (відповідач-1), за кермом якого перебував ОСОБА_5 (третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача).

Постановою Баришівського районного суду Київської області від 23.09.2009 р. встановлено, що за вказаних обставин ОСОБА_5, працівник ПП "ОСОБА_3", перебуваючи у стані стомлення, заснув за кермом, в результаті чого здійснив наїзд на автомобіль, що стояв, автомобілі отримали механічні пошкодження. Вказаною постановою ОСОБА_5 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення та піддано адміністративному штрафу (а.с.15, т.1).

Факт належності автомобіля "Мерседес" відповідачу-1 підтверджується тимчасовим реєстраційним талоном (а.с.2, т.2).

Факт належності ВАТ "Будматеріали" на праві власності автомобіля "МАЗ 54323" д.н. НОМЕР_1 та TRAILER д.н. НОМЕР_4 підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортного засобу (а.с.3, т.2).

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії подорожнього листа від 08.08.2012р. ОСОБА_5 було надано завдання доставити вантаж з Києва до Кривого Рогу (а.с.122, т.1).

При цьому, з письмових пояснень ОСОБА_3 та ОСОБА_5, відібраних 11.08.2009 р., вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 відбули з м.Києва 09.08.2009 р. з метою перевезення кавунів, на момент ДТП вони поверталися до Києва з Херсонської області. ОСОБА_3 перебував у належному йому автомобілі, яким керував ОСОБА_5 (а.с.123, т.1, а.с.1, т.2).

Поряд із вказаною вище дорожньо-транспортною пригодою сталася інша, в ході дослідження обставин якої, встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи № 3-3306 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_6, що розглядалась Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області, 11.08.2009 р. біля 4 години на 159 км + 550 м автодороги Київ- Одеса громадянин ОСОБА_6, керуючи автомобілем НОМЕР_5 із причепом д.н. НОМЕР_10 здійснив зіткнення із стоячим автомобілем "МАЗ", д.н. НОМЕР_4, що належав позивачу. Автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 30.10.2009 р. встановлено, що ОСОБА_6 здійснив зіткнення, оскільки рухався по розбитих кавунах, які вилетіли з вантажного автомобіля ("Мерседес") внаслідок ДТП, що сталась перед даним зіткненням. За вказаних обставин суд дійшов до висновку про закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_6 у зв'язку з недоведеністю його вини у ДТП та відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення (а.с.81, т.1).

При цьому, зі схем дорожньо-транспортних пригод вбачається, що ОСОБА_5, перебуваючи за кермом автомобіля "Мерседес", здійснив наїзд саме в задню частину напівпричепа TRAILER, належного позивачу. В той час як, ОСОБА_6, керуючи автомобілем "Форд-Транзит", здійснив зіткнення безпосередньо з автомобілем "МАЗ 54323" (а.с.14, 83, т.1).

23.02.2010 р. було здійснено експертні автотоварознавчі дослідження та надано висновки № 10 та № 11 про розмір шкоди, заподіяної власнику автомобіля "МАЗ 54323" д.н. НОМЕР_1 та напівпричепа TRAILER д.н. НОМЕР_4 (а.с.16-33, т.1).

З полісу № ВВ/7528883 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (тип договору 1) вбачається, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача-1 (ФОП ОСОБА_3) була застрахована строком з 08.10.2008 р. до 07.10.2009 р. Страховиком виступило ПрАТ "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп"- відповідач-2. В полісі зазначено забезпечений транспортний засіб - Мерседес-Бенц 2540L, номерний знак НОМЕР_2 (а.с.90, т.1).

Позивач направив на адресу відповідача-1 претензію від 13.08.2010 р. на суму 94300,25 грн., яка залишена ним без відповіді та задоволення (а.с.34, т.1).

16.08.2010 р. позивач звернувся до відповідача-2, як до страховика позивача-1, з метою відшкодування матеріальних збитків, завданих ДТП, в межах ліміту відповідальності - 25500,00 грн. (а.с.84, т.1).

Листом від 01.09.2010 р. відповідач-2 повідомив позивача про відсутність правових підстав для задоволення його вимог, мотивуючи відсутністю доказу пошкодження транспортних засобів (а.с.69, т.1).

Відповідач-1 згідно відзиву проти позову заперечує з наступних підстав:

- докази існування трудових відносин між відповідачем-1 та ОСОБА_5 відсутні;

- оскільки автомобілем керував ОСОБА_5 на відповідній правовій підставі, то за завдані збитки має відповідати саме він;

- оскільки цивільно-правова відповідальність застрахована ПрАТ "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп", то ФОП ОСОБА_3 є неналежним відповідачем у справі.

Відповідач-2 відповідно до відзиву від 19.10.2012 р. проти позову заперечує, оскільки вважає, що докази законності перебування ОСОБА_5 за кермом автомобіля "Мерседес", що належить відповідачу-1, відсутні.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, господарський суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків згідно п.З частини 2 статті 11 ЦК України, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.

Способом захисту цивільних прав та інтересів відповідно до п.8 частини 2 статті 16 ЦК України є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.2 ст.1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки і завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Положеннями Роз'яснення Вищого господарського суду України № 02-5/215 від 01.04.1994 року „Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" передбачено, що відповідно до статті 1187 ЦК України відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, покладається на особу, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, навіть якщо ця особа безпосередньо не здійснювала експлуатації цього джерела. У випадку протиправного вибуття джерела підвищеної небезпеки, що повинен довести його володілець, останній, як правило, не несе відповідальності за заподіяну шкоду.

Якщо шкоду заподіяно джерелом підвищеної небезпеки, його володілець несе відповідальність перед потерпілим і у тому разі, коли це є наслідком вини осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах або експлуатують таке джерело на підставах, передбачених Законом.

З матеріалів справи вбачається, що особою, винною у ДТП за участю автомобіля "Мерседес" та напівпричепа TRAILER є ОСОБА_5

В розумінні ст.1187 ЦК України особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом є саме ФОП ОСОБА_3 (відповідач-1), а ОСОБА_5 є особою, що експлуатувала транспортній засіб на законних підставах в якості водія.

Так, виходячи з вищевикладених обставин особою, відповідальною за завдану позивачу шкоду внаслідок пошкодження напівпричепа TRAILER, є ФОП ОСОБА_3, так як належність йому автомобіля "Мерседес" підтверджується тимчасовим реєстраційним талоном.

Заперечуючи проти позову, відповідач-1 зазначає про відсутність трудових відносин між ним та ОСОБА_5, вважає, що останній перебував за кермом автомобіля "Мерседес" на відповідній правовій підставі, отже, в порядку ст.1187 ЦК України саме ОСОБА_5 є відповідальною особою за завдану шкоду перед позивачем.

Зазначені заперечення судом до уваги не беруться з огляду на встановлені вище обставини. Крім того суд звертає увагу на відсутність у матеріалах справи доказів володіння ОСОБА_5 зазначеним транспортним засобом на праві власності, іншому речовому праві, договорі підряду, оренди тощо.

Поряд з цим, суд дійшов до висновку, що ФОП ОСОБА_3 не є відповідальною особою за шкоду, заподіяну належному позивачу автомобілю "МАЗ" внаслідок ДТП, яка сталася за участю автомобіля "Форд-Транзит", з огляду на таке.

Постановою Баришівського районного суду Київської області від 23.09.2009 р. встановлено вину ОСОБА_5 у вчиненні ДТП за участю автомобіля "Мерседес" та напівпричепа TRAILER. Постановою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 30.10.2009 р. встановлено відсутність в діях ОСОБА_6 складу адміністративного правопорушення по факту зіткнення автомобілів "Форд-Транзит" та "МАЗ".

За таких обставин, оскільки йдеться про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, що належить відповідачу-1, то віднесення на останнього збитків, заподіяних позивачу в розмірі 17822,53 грн. внаслідок зіткнення автомобілів "Форд-Транзит" та "МАЗ" є безпідставним.

Згідно ст.22 "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Отже, у разі якщо цивільно-правова відповідальність особи перед третіми особами застрахована у певного страховика, то останній стає відповідальною особою, адже, внаслідок укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховик в межах страхової суми несе відповідальність за шкоду, завдану застрахованою ним особою, тобто, бере на себе всю відповідальність за свого страхувальника, що виникає внаслідок заподіяння шкоди джерелом підвищеної небезпеки, оскільки застрахував такий страховий ризик, як відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.

Згідно ст.15 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, що була чинна на момент ДТП, далі - Закон) договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися, зокрема, на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір I типу).

Як зазначалося раніше, договір страхування між відповідачем-1 та відповідачем-2 було укладено саме на умовах І-го типу.

Таким чином, відповідач-2 (ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп") як страховик відповідача-1 є відповідальною особою за завдані збитки власнику напівпричепа TRAILER, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності.

Виходячи з положень Закону та ст.1194 ЦК України, у разі спричинення шкоди власником транспортного засобу, цивільна правова відповідальність якого застрахована, особами, які повинні відшкодовувати спричинену шкоду є як страхова компанія, яка застрахувала цивільно-правову відповідальність особи, так і особа, яка спричинила шкоду - в тій частині, яка не підлягає відшкодуванню страховою компанією.

Обов'язковий ліміт відповідальності страховика (грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування) за шкоду, заподіяну майну потерпілих - 25500,00 грн.

На підставі викладеного, відшкодовувати збитки спричинені ДТП за участю автомобіля "Мерседес" та напівпричепа TRAILER зобов'язана страхова компанія - ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" у рамках ліміту відповідальності, установленого полісом, а ФОП ОСОБА_3 зобов'язаний оплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди й страховим відшкодуванням (ст.1194 ЦК України), та франшизу по договору страхування, розмір якої становить 510,00 грн.

Розмір шкоди, спричинений позивачу внаслідок пошкодження TRAILER д.н. НОМЕР_4 встановлено висновком експертного автотоварознавчого дослідження № 11, згідно якого:

- вартість відновлювального ремонту напівпричепа TRAILER р.н. НОМЕР_4, з врахуванням ПДВ, становить 214556,57 грн.;

- вартість матеріальних збитків, з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу, заподіяних власнику напівпричепа TRAILER р.н. НОМЕР_4, на момент пошкодження у ДТП становить 66284,31 грн.;

- ринкова вартість напівпричепа TRAILER р.н. НОМЕР_4, на момент пошкодження у ДТП склала 66284,31 грн.

Згідно положень ст.30 Закону транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим та власник транспортного засобу згоден з визнанням його фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та витратам по евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Право на залишки транспортного засобу отримує страховик чи МТСБУ.

Зважаючи на вказані норми та висновок експертного дослідження, належний позивачу напівпричеп TRAILER д.н. НОМЕР_4 внаслідок ДТП слід вважати фізично знищеним, отже, відшкодуванню підлягає його ринкова вартість на момент пошкодження у ДТП - 66284,31 грн.

Зважаючи на встановлений ліміт відповідальності згідно полісу та за вирахуванням франшизи стягненню з відповідача-2 підлягає розмір збитку в сумі 24990,00 грн. (25500,00 грн.-510,00 грн.).

Враховуючи положення ст.1194 ЦК України стягненню з відповідача-1 підлягає розмір збитку в сумі 41294,31 грн. (різниця між фактичним розміром шкоди й страховим відшкодуванням, включаючи франшизу).

Також позивач просить стягнути з відповідача вартість експертного автотоварознавчого дослідження на загальну суму 1000,00 грн., що оплачена позивачем згідно квитанцій № 3 та № 4 від 23.02.2010 р., з яких: 500,00 грн. вартість дослідження напівпричепа, 500,00 грн. - вартість дослідження автомобіля "МАЗ".

Суд звертає увагу на те, що позивач заявляє до стягнення вартість експертного дослідження пошкодженого автомобіля "МАЗ", в той час, як судом встановлено, що відповідач-1 є відповідальний перед позивачем лише за пошкодження напівпричепа.

Суд дійшов до висновку, що позовні вимоги у частині стягнення вартості експертного дослідження не підлягають задоволенню, оскільки ФОП ОСОБА_3 в межах даної справи може нести відповідальність лише за шкоду, завдану належним йому джерелом підвищеної небезпеки, в той час, як позивач був змушений звернутися до експерта внаслідок пошкодження транспортного засобу внаслідок ДТП, що сталася з вини ОСОБА_5

Доводи відповідача-2, згідно яких ОСОБА_5 перебував за кермом автомобіля "Мерседес", що належить відповідачу-1 за відсутності законних підстав, суд вважає такими, що не грунтуються на дійсних обставинах справи, оскільки в матеріали справи містять подорожній лист, виписаний на його ім'я (а.с. 122 т.1). Згідно пояснення від 11.08.2009 р. відібраних у ОСОБА_3, останній на момент ДТП перебував в належному йому автомобілі (а.с. 123 т.1).

Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що могли б свідчити про незаконність перебування ОСОБА_5 за кермом автомобіля "Мерседес", зокрема, звернення ОСОБА_3 в правоохоронні органи із заявою про незаконне заволодіння автомобілем тощо. При розгляді Баришівським районним судом справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_5 також не встановлено факту незаконного керування останнім транспортним засобом.

Зважаючи на викладене вище, доводи, викладені в запереченні відповідача-2, не відповідають фактичним обставинам справи та спростовується документами, що містяться в її матеріалах.

Також суд звертає увагу на те, що листом від 01.09.2010 р. відповідач-2 мотивував відмову у страховому відшкодуванні відсутністю доказу пошкодження транспортних засобів.

Стаття 32 Закону визначає випадки, коли шкода не відшкодовується, а саме, страховик або МТСБУ не відшкодовує:

- шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивільно-правової відповідальності відповідно до закону;

- шкоду, заподіяну забезпеченому транспортному засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду;

- шкоду, заподіяну життю та здоров'ю пасажирів, які знаходилися у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, та які є застрахованими відповідно до пункту 6 статті 7 Закону України "Про страхування";

- шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду;

- шкоду, заподіяну при використанні забезпеченого транспортного засобу під час тренувальної поїздки чи для участі в офіційних змаганнях;

- шкоду, яка прямо чи опосередковано викликана чи якій сприяли іонізуюча радіація, викликане довільним ядерним паливом радіоактивне отруєння, радіоактивна, токсична, вибухова чи в іншому відношенні небезпечна властивість довільної вибухової ядерної сполуки чи її ядерного компонента;

- шкоду, пов'язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу;

- шкоду, заподіяну пошкодженням або знищенням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди антикварних речей, виробів з коштовних металів, коштовного та напівкоштовного каміння, біжутерії, предметів релігійного культу, картин, рукописів, грошових знаків, цінних паперів, різного роду документів, філателістичних, нумізматичних та інших колекцій;

- шкоду, заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди, якщо вона відбулася внаслідок масових заворушень і групових порушень громадського порядку, військових конфліктів, терористичних актів, стихійного лиха, вибуху боєприпасів, пожежі транспортного засобу, не пов'язаної з цією пригодою.

Проаналізувавши норми зазначеної статті, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що підстави, за яких відповідач-2 має право не відшкодовувати шкоду, відсутні.

Заперечуючи проти позову, відповідач-1, зокрема, зазначає, що він є неналежним відповідачем, оскільки його цивільна відповідальність застрахована ПрАТ "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп", а позивач всупереч нормам законодавства не звернувся за відшкодуванням до страховика.

Попри те, що зазначена страхова компанія залучена до участі у справі в якості відповідача, в силу положень ст.1194 ЦК України, відповідач-1, поряд з відповідачем-2, несе відповідальність за заподіяну позивачем шкоду, яка є різницею між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (відшкодуванням). Крім того, судом встановлено, що позивач звертався з метою отримання відшкодування до страховика, проте останній йому відмовив.

За таких обставин твердження, що ФОП ОСОБА_3 є неналежним відповідачем, не відповідає дійсності і спростовується обставинами справи.

Виходячи з викладеного вище, відповідачами не було надано належних доказів у справі на спростування позовних вимог.

При вирішенні спору суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні докази страхового відшкодування позивачу шкоди за договором добровільного страхування майна.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню частково, а саме, з відповідача-2 (ПрАТ "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп") слід стягнути 24990,00 грн. збитку, завданого внаслідок пошкодження напівпричепа TRAILER д.н. НОМЕР_4, з відповідача-1 (ФОП ОСОБА_3) слід стягнути 41294,31 грн. різниці між фактичним розміром шкоди й страховим відшкодуванням, включаючи франшизу.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення 17822,53 грн. збитку, завданого позивачу внаслідок пошкодження автомобіля "МАЗ" та 1000,00 грн. вартості експертного автотоварознавчого дослідження суд відмовляє за безпідставністю.

Згідно ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач згідно заяви про уточнення позовних вимог просить покласти на відповідача 5000,00 грн. за надану юридичну допомогу. При цьому зазначені витрати позивач підтверджує лише договором № 7 про надання правової допомоги (послуг) від 01.03.2012 р. та заявкою на виконання робіт згідно договору (а.с.35-37, т.1). Проте, зазначені документи свідчать лише про досягнення домовленості між позивачем та ПП "Юридична фірма "Авторитет" про надання юридичних послуг на суму 5000,00 грн.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази фактичного виконання юридичних послуг саме за укладеним договором (за актом прийому-передачі тощо) та докази фактичної сплати позивачем обумовленої суми, то суд відмовляє у включенні вартості юридичних послуг в розмірі 5000,00 грн. до судових витрат.

За таких обставин, судовий збір (в межах суми, яку повинен сплатити позивач за розгляд спору відповідно до зменшених позовних вимог) покладаються на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог відносно кожного з них.

Згідно квитанції № 6230 від 04.07.2012 р. при зверненні до суду позивач сплатив 1886,00 грн. судового збору за розгляд справи. Проте, заявою про уточнення позовних вимог, позивач фактично зменшив їх розмір до 85106,84 грн., судовий збір за розгляд справи в межах зменшених позовних вимог складає 1702,14 грн. Згідно пункту 1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З огляду на вказане, 183,86 грн. судового збору (1886,00 грн. - 1702,14 грн.) підлягають поверненню позивачу з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп", 04050, м.Київ, вул.Глибочицька, буд.44, ідентифікаційний код 24175269,

на користь Відкритого акціонерного товариства "Будматеріали", 35820, Рівненська область, Острозький район, с.Оженин, вул.Котляревського, буд.8, ідентифікаційний код 05470455,

- 24990,00 грн. збитків;

- 499,79 грн. судового збору.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_9,

на користь Відкритого акціонерного товариства "Будматеріали", 35820, Рівненська область, Острозький район, с.Оженин, вул.Котляревського, буд.8, ідентифікаційний код 05470455,

- 41294,31 грн. збитків;

- 825,90 грн. судового збору.

4. В решті позову відмовити.

5. Повернути Відкритому акціонерному товариству "Будматеріали", 35820, Рівненська область, Острозький район, с.Оженин, вул.Котляревського, буд.8, ідентифікаційний код 05470455, з Державного бюджету України 183,86 грн. судового збору, сплаченого згідно квитанції № 6230 від 04.07.2012 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 16.11.12

Суддя Сікорська Н.А.

Віддрукувати:

1 - до справи

2 - позивачу - оригінал з печаткою

3 - відповідачу - ФОП ОСОБА_3

4 - відповідачу - ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" (04050, м.Київ, вул.Глибочицька, буд.44) -( рек. з пов. про вруч.)

5 - третій особі - ОСОБА_5 (АДРЕСА_1. - (рек. з пов.)