cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
УХВАЛА
"06" серпня 2012 р. Справа № Б22/173-10/8
Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф. , при секретарі Каплі А.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № Б22/173-10/8
про банкрутство ,
учасники провадження у справі про банкрутство:
Кредитор 2 - Бориспільська об'єднана державна податкова інспекція Київської області , ідентифікаційний код юридичної особи: 19422318, місцезнаходження: 08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Котляревського, буд. 2, (надалі за текстом «Кредитор 2»);
Кредитор 3 - Управління Пенсійного фонду України у м. Борисполі Київської області , ідентифікаційний код юридичної особи: 19422956, місцезнаходження: 08300, м. Бориспіль, вул. Головатого, буд. 4, (надалі за текстом «Кредитор 3»);
Кредитор 4 - Київське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Бориспільської районної виконавчої дирекції , ідентифікаційний код юридичної особи: 26078175, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Боричів Тік, буд. 30, (надалі за текстом «Кредитор 4»);
Кредитор 5 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредит Європа Лізинг" , ідентифікаційний код юридичної особи: 35059482, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 77-а, (надалі за текстом «Кредитор 5»);
Кредитор 6 - Товариство з обмеженою відповідальністю "НовоКон" , ідентифікаційний код юридичної особи: 13705104, місцезнаходження: 08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Дзержинського, буд. 97, (надалі за текстом «Кредитор 6»);
Кредитор 7 - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у Бориспільському районні Київської області , ідентифікаційний код юридичної особи: 25885672, місцезнаходження: 08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Головатого, буд. 6, кв. 3, (надалі за текстом «Кредитор 7»);
Кредитор 8 - Публічне акціонерне товариство "Сведбанк" , ідентифікаційний код юридичної особи: 19356840, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. С. Петлюри (Комінтерну), буд. 30, (надалі за текстом «Кредитор 8»);
Заявник 1 -Бориспільський міськрайонний центр зайнятості, ідентифікаційний код юридичної особи: 19422652, місцезнаходження:08300, м. Бориспіль, вул. Котовського, буд. 4, (надалі за текстом: «Заявник 1»);
ліквідатор Банкрута: арбітражний керуючий Мадорський Ю.В., ідентифікаційний номер: 2533715638, місце проживання: м. Київ, вул. Курчатова, буд. 17, кв. 21, ліцензія на право провадження діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) серії АВ № 456460, видана Державним департаментом з питань банкрутства 07 травня 2009 року;
за участю представників учасників провадження у справі про банкрутство:
від Кредитора, Кредиторів 2-8, Банкрута, ліквідатора Банкрута: не з'явились;
від Бориспільського міськрайонного центру зайнятості: головний спеціаліст-юрисконсульт Бориспільського міськрайонного центру зайнятості Зусик Т.В., яка діє на підставі доручення № 929/06 від 03 серпня 2012 року, -
ВСТАНОВИВ:
в провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № Б22/173-10/8 за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "ХЮПО АЛЬПЕ-АДРІА-ЛІЗИНГ" (ідентифікаційний код: 35378830, місцезнаходження: 03056, м. Київ, вул. Польова, буд. 24 д) (надалі за текстом: «Кредитор») про банкрутство боржника -товариства з обмеженою відповідальністю "МОНОЛІТЖИЛБУД" (ідентифікаційний код: 33870226, місцезнаходження: 08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Завокзальна, буд. 7) (надалі за текстом: «Банкрут»/ «Боржник»), порушена ухвалою господарського суду Київської області від 20 серпня 2010 року (суддя Третьякова О.О. справа № Б22/173-10).
Ухвалою господарського суду Київської області від 21 вересня 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю "ХЮПО АЛЬПЕ-АДРІА-ЛІЗИНГ" визнано конкурсним кредитором з вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю "МОНОЛІТЖИЛБУД"; введено процедуру розпорядження майном Боржника та призначено розпорядником майна Боржника арбітражного керуючого Мадорського Ю.В.; призначено попереднє засідання у справі на 30 листопада 2010 року; зобов'язано Кредитора подати оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Боржника; вирішено інші процедурні питання у справі.
Ухвалою господарського суду Київської області від 07 лютого 2011 року справа № Б22/173-10 прийнята до провадження суддею Скутельником П.Ф., та присвоєно їй № Б22/173-10/8; призначено справу до розгляду на 08 лютого 2011 року.
Ухвалою господарського суду Київської області від 08 лютого 2011 року визнано вимоги кредиторів та затверджено реєстр вимог кредиторів Боржника; встановлено, що конкурсні вимоги всіх кредиторів, що заявлені до Боржника після 05 грудня 2010 року, або не заявлені взагалі по даній справі, відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" -не розглядаються і вважаються погашеними; призначено на 31 травня 2011 року підсумкове засідання (на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника, чи про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи припинення провадження у справі про банкрутство); вирішено інші процедурні питання у справі.
Постановою господарського суду Київської області від 31 травня 2011 року визнано банкрутом товариство з обмеженою відповідальністю "МОНОЛІТЖИЛБУД" (ідентифікаційний код: 33870226); відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором Банкрута арбітражного керуючого Мадорського Ю.В.; зобов'язано ліквідатора Банкрута до завершення строку ліквідаційної процедури забезпечити виконання дій та заходів, передбачених ст. ст. 25-32 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», письмово повідомити усіх кредиторів Банкрута про введення ліквідаційної процедури; зобов'язано ліквідатора Банкрута здійснити публікацію оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури; призначено засідання для розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу Банкрута на 30 серпня 2011 року; зобов'язано ліквідатора Банкрута подати до 23 серпня 2011 року звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Банкрута; вирішено інші процедурні питання у справі.
Ухвалою господарського суду Київської області від 30 серпня 2011 року відкладено засідання для розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу Банкрута на 15 листопада 2011 року; зобов'язано ліквідатора Банкрута до 11 листопада 2011 року надати суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Банкрута.
Через відділ діловодства господарського суду Київської області від Бориспільського міськрайонного центру зайнятості (ідентифікаційний код: 19422652, місцезнаходження:08300, м. Бориспіль, вул. Котовського, буд. 4) (Заявник 1 ) надійшла заява № 661/06 від 01 серпня 2011 року (вх. № 10945 від 09 серпня 2011 року) про визнання кредитором по справі про банкрутство Банкрута з доданими документами.
26 серпня 2011 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у Бориспільському районні Київської області (ідентифікаційний код: 25885672, місцезнаходження: 08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Головатого, буд. 6, кв. 3) (Кредитор 7 ) надійшла заява б/№, б/дати (вх. № 11795 від 26 серпня 2011 року) про визнання кредиторських вимог з доданими документами.
Через відділ діловодства господарського суду Київської області від Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" (ідентифікаційний код: 19356840, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. С.Петлюри (Комінтерну), буд. 30) (Кредитор 8 ) надійшла заява № 6659 від 22 серпня 2011 року (вх. № 12818 від 19 вересня 2011 року) про визнання поточних вимог кредитора у справі про банкрутство з доданими документами.
Ухвалою господарського суду Київської області від 15 листопада 2011 року відкладено засідання для розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу Банкрута на 17 квітня 2012 року; зобов'язано ліквідатора Банкрута надати суду до 13 квітня 2012 року звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Банкрута; вирішено інші процедурні питання у справі.
Ухвалою господарського суду Київської області від 17 квітня 2012 року продовжено строк ліквідаційної процедури у справі № Б22/173-10/8 на шість місяців; призначено засідання для розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу Банкрута на 22 жовтня 2012 року; зобов'язано ліквідатора Банкрута до 16 жовтня 2012 року надати суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Банкрута; призначено розгляд заяв Заявника 1, Кредиторів 7, 8 з вимогами до Банкрута на 06 серпня 2012 року, зобов'язано Заявника 1, Кредиторів 7, 8 на призначені судові засідання надати документальні докази у справі; вирішено інші процедурні питання у справі.
Через відділ діловодства господарського суду Київської області від Заявника 1 надійшов супровідний лист б/№ від 06 серпня 2012 року (вх. № 12423 від 06 серпня 2012 року) з доданими копіями: Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 13572468 станом на 12 квітня 2012 року на Заявника 1; Положення про Бориспільський міськрайонний центр зайнятості; наказу № 268-к від 07 листопада 2001 року.
В судові засідання 06 серпня 2012 року з'явився представник Заявника 1 та надала свої пояснення у справі, заяву з вимогами до Банкрута підтримала та просить її задовольнити; інші учасники провадження у справі про банкрутство № Б22/173-10/8 у судові засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Провадження у справі № Б22/173-10/8 перебуває в ліквідаційній процедурі, в якій на 06 серпня 2012 року призначені судові засідання для розгляду заяв з вимогами до Банкрута Заявника 1, Кредиторів 7, 8.
Відповідно до ч. 2 ст. 4? Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом, з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України та чинного цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України ?Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом? (надалі за текстом: «Закон про банкрутство»), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Відповідно до ч.ч. 1-3 п.п. 2.6. Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 04 квітня 2004 року № 04-5/1193 (надалі за текстом: «Рекомендації»), у вирішенні питань процесуального характеру під час розгляду справ про банкрутство господарські суди мають виходити з такого. Згідно зі статтею 4? ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому ГПК України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом. Отже, господарські суди, розглядаючи справи про банкрутство, повинні керуватися Законом і застосовувати лише ті статті або відповідні частини статей ГПК України, які мають універсальний характер для будь-якої форми судового процесу.
Судом встановлено, що публікація оголошення про визнання банкрутом товариства з обмеженою відповідальністю "МОНОЛІТЖИЛБУД" (ідентифікаційний код: 33870226, місцезнаходження: 08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Завокзальна, буд. 7) та відкриття ліквідаційної процедури здійснена в газеті «Голос України»№ 138 від 29 липня 2011 року.
Відповідно до п.п. 11. 5 Рекомендацій, з моменту публікації відомостей про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури поточні кредитори, вимоги яких виникли після порушення провадження у справі про банкрутство (у процедурах розпорядження майном, санації та ліквідації), зобов'язані заявити їх ліквідатору та до господарського суду протягом строку ліквідаційної процедури. Розгляд таких вимог здійснюється за аналогією з порядком розгляду вимог конкурсних кредиторів.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що після публікації оголошення про визнання товариства з обмеженою відповідальністю "МОНОЛІТЖИЛБУД" банкрутом до господарського суду надійшли три заяви з вимогами до Банкрута: від Заявника 1 -Бориспільського міськрайонного центру зайнятості, Кредитора 7 -Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у Бориспільському районні Київської області, Кредитора 8 -Публічного акціонерного товариства "Сведбанк". Інших заяв з вимогами до Банкрута, до суду не надходило.
Детально дослідивши зазначені вище вимоги Заявника 1, Кредиторів 7, 8 з долученими доказами, заслухавши пояснення Заявника 1, вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Визначення терміну «кредитор»надається в ст. 1 Закону про банкрутство, згідно якої, кредитором є юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника . Отже, грошові вимоги, що заявляються до боржника, мають бути підтверджені відповідними та належними доказами .
Підпунктами 1, 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є: законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень . Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
В ст. 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 4? Господарського процесуального кодексу України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим .
Відповідно до п. 4, 6 ст. 31 Закону про банкрутство, у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника . У шосту чергу задовольняються інші вимоги.
В п. 11.4. Рекомендацій передбачено, що згідно частини 3 статті 25 Закону відомості про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури підлягають опублікуванню ліквідатором в офіційному друкованому органі. З моменту публікації відомостей про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури поточні кредитори, вимоги яких виникли після порушення провадження у справі про банкрутство (у процедурах розпорядження майном, санації та ліквідації), зобов'язані заявити їх ліквідатору та до господарського суду протягом строку ліквідаційної процедури. Розгляд таких вимог здійснюється за аналогією з порядком розгляду вимог конкурсних кредиторів. Вимоги щодо яких не заявлено заперечень та вимоги, визнані судом, включаються до реєстру вимог кредиторів у четверту чергу .
Розглядаючи вимоги Заявника 1 , суд дійшов наступних висновків.
В заяві № 661/06 від 01 серпня 2011 року про визнання кредитором по справі про банкрутство Банкрута Бориспільським міськрайонним центром зайнятості заявлено вимоги до Банкрута, а саме Заявник 1 просить: визнати його поточним кредитором; визнати грошові вимоги Заявника 1 до Банкрута в сумі 374,35 грн. та включити їх до реєстру вимог кредиторів.
В судове засідання Заявник 1 з'явився, вимоги ухвали господарського суду Київської області від 17 квітня 2012 року виконав частково, а саме не надав докази та правове обґрунтування того, що заявлена заборгованість виникла у Банкрута перед ними за період після 20 серпня 2010 року по 30 травня 2011 року та є поточною заборгованістю.
Відповідно до ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.
Згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Враховуючи вище викладене, в зв'язку з частковим виконанням Заявником 1 вимог ухвали господарського суду Київської області від 17 квітня 2012 року, суд виходить з наявних матеріалів справи.
Заявником 1 заявлено вимоги до Банкрута у вигляді заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у сумі 374,35 грн. У своїй заяві з вимогами до Банкрута Заявник 1 вказує, що факт існування заборгованості Банкрута підтверджується Розрахунковою відомістю про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за 2010 рік та довідкою № 631 від 01 серпня 2011 року про реєстрацію та наявність заборгованості у Банкрута.
Відповідно до п. 6.7. Інструкції «Про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття»затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 339 від 18 грудня 2000 року (в редакції, чинній станом на дату подання Банкрутом Розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за 2010 рік) (надалі за текстом: «Інструкція № 339»), роботодавці щокварталу складають у двох примірниках розрахункову відомість про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (додаток 6), один екземпляр якої подається до центру зайнятості, у якому він перебуває на обліку, до: до 20 (а за рік - 25) числа місяця, наступного за звітним періодом.
Згідно абз. 3 п. 8.1. Інструкції № 339, роботодавці зобов'язані: своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески.
Відповідно до п. 7.1. Інструкції № 339, з набранням чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій (пені та штрафів) центри зайнятості мають право здійснювати перевірки щодо правильності нарахування, своєчасного і повного перерахування та застосовувати фінансові санкції відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно абз. 4, 5 п. 6.7. Інструкції № 339, якщо платник страхових внесків до Фонду припустився в Розрахунковій відомості помилки за минулі звітні періоди та виявив їх самостійно, то він повинен відкоригувати такі показники у наступному звітному періоді та самостійно сплатити суми донарахованих внесків (недоїмки) та пені, якщо такі є. У тому випадку, коли роботодавець самостійно до початку перевірки виявив помилки, правильно донарахував страхові внески, нарахував пеню та перерахував до Фонду відповідні суми, то на такого роботодавця штраф не накладається.
Судом встановлено, що заборгованість Банкрута перед Заявником 1 підтверджена Розрахунковою відомістю про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за 2010 рік поданою Банкрутом 25 січня 2011 року, згідно якої Банкрутом самостійно визначено суму страхових внесків, строк сплати яких не настав (на дату подання вказаної відомості) в сумі 374,35 грн.
Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують оплату Банкрутом страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в сумі 374,35 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд визнає обґрунтованими та такими, що підтверджені матеріалами справи № Б22/173-10/8 вимоги Бориспільського міськрайонного центру зайнятості у вигляді заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в сумі 374,35 грн. (триста сімдесят чотири гривні 35 коп.), що відповідно до п.п. 4 ч. 1 ст. 31 Закону про банкрутство, відносяться до четвертої черги задоволення вимог кредиторів.
Розглядаючи вимоги Кредитора 7 , суд дійшов наступних висновків.
В заяві б/№, б/дати про визнання кредиторських вимог Кредитора 7, останнім заявлено вимоги до Банкрута, а саме Кредитор 7 просить: приєднати заяву про визнання кредиторських вимог Кредитора 7 до справи про банкрутство № Б22/173-10 порушеної господарським судом Київської області щодо Банкрута; визнати Кредитора 7 кредитором Банкрута на загальну суму 394,71 грн.
В зв'язку з неявкою в судове засідання 06 серпня 2012 року Кредитора 7, невиконанням вимог Кредитором 7 ухвали господарського суду Київської області від 17 квітня 2012 року, керуючись ст. ст. 75, 82 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає вимоги Кредитора 7 виходячи з наявних матеріалів справи.
Свої вимоги Кредитор 7 обґрунтовує тим, що згідно розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 9 місяців 2010 року Банкрут має перед Кредитором 7 заборгованість в сумі 394,71 грн.
Для підтвердження заборгованості Банкрута Кредитором 7 надано копію розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 9 місяців 2010 року, згідно якої Банкрутом самостійно визначено суму заборгованості в розмірі 394,71 грн.
Детально дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що 14 вересня 2010 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Кредитора 7 надійшла заява № 248 від 07 вересня 2010 року (вх. № 10805 від 14 вересня 2010 року) про визнання кредиторських вимог, в якій Кредитором 7 заявлено вимоги до Банкрута, а саме Кредитор 7 просив: приєднати його заяву про визнання кредиторських вимог до справи про банкрутство № Б22/173-10 порушеної господарським судом Київської області щодо Банкрута; визнати Кредитора 7 кредитором Банкрута на загальну суму 394,71 грн. Для підтвердження заборгованості Банкрута Кредитором 7 до своєї заяви № 248 від 07 вересня 2010 року про визнання кредиторських вимог додано копію розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 9 місяців 2010 року, згідно якої Банкрутом самостійно визначено суму заборгованості в розмірі 394,71 грн. (а. с. 2-6, том 2).
Ухвалою господарського суду Київської області від 08 лютого 2011 року визнано вимоги кредиторів товариства з обмеженою відповідальністю "МОНОЛІТЖИЛБУД" та затверджено реєстр вимог кредиторів товариства з обмеженою відповідальністю "МОНОЛІТЖИЛБУД", в тому числі вимоги Кредитора 7 -відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у Бориспільському районні Київської області (ідентифікаційний код: 25885672, місцезнаходження: 08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Головатого, 6, кв. 3) у сумі 394,71 грн. (триста дев'яносто чотири гривні 71 коп.), з якої: - основний борг 394,71 грн., який відноситься до другої черги задоволення вимог кредиторів.
Врахувавши вище викладене, суд відмовляє в задоволенні заяви Кредитора 7 б/№, б/дати (вх. № 11795 від 26 серпня 2011 року) про визнання кредиторських вимог, в зв'язку з тим, що заявлені у вказаній заяві вимоги Кредитора 7 визнані господарським судом Київської області у даній справі ухвалою господарського суду Київської області від 08 лютого 2011 року у справі № Б22/173-10/8 та включені до реєстру вимог кредиторів товариства з обмеженою відповідальністю "МОНОЛІТЖИЛБУД" до другої черги задоволення вимог кредиторів.
Розглядаючи вимоги Кредитора 8 , суд дійшов наступних висновків.
В заяві № 6659 від 22 серпня 2011 року про визнання поточних вимог кредитора у справі про банкрутство Кредитором 8 заявлено вимоги до Банкрута, а саме Кредитор 8 просить: визнати його поточні грошові вимоги до Банкрута у сумі 1 414 553,34 грн. та включити їх до реєстру вимог кредиторів; повідомити Кредитора 8 про результати розгляду заяви з грошовими вимогами до Банкрута.
В зв'язку з неявкою у судове засідання Кредитора 8 та невиконанням ним вимог ухвали господарського суду Київської області від 17 квітня 2012 року, керуючись ст.ст. 75, 82 Господарського процесуального кодексу України, суд при розгляді вимог Кредитора 8 виходить з наявних матеріалів справи.
Свої вимоги до Банкрута Кредитор 8 обґрунтовує тим, що відповідно до п. 3.1. кредитного договору № 616 від 24 березня 2008 року, розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється до повного погашення заборгованості за траншем (траншами) кредиту на суму залишку непогашеної заборгованості за траншем (траншами) кредиту, враховуючи те, що Банкрут не виконував своїх зобов'язань щодо сплати процентів за користування кредитними коштами під час перебування в процедурі розпорядження майном, Кредитором 8 нараховані проценти за період з 20 серпня 20 серпня 2010 року до 30 травня 2011 року включно у розмірі 1 414 553,34 грн., що відносяться до поточних вимог Кредитора 8 в процедурі банкрутства.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Судом встановлено, між закритим акціонерним товариством «Сведбанк Інвест»(правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Сведбанк»-Кредитор 8) та Банкрутом було укладено кредитний договір № 616 від 24 березня 2008 року, згідно п.п. 3.1. якого розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється за період з дати перерахування коштів траншу (траншів) кредиту позичальнику з рахунку для обліку наданого кредиту, відкритого за Договором до повного погашення заборгованості за траншем (траншами) кредиту на суму залишку непогашеної заборгованості за траншем (траншами) кредиту.
Ухвалою господарського суду Київської області від 08 лютого 2011 року визнано вимоги кредиторів та затверджено реєстр вимог кредиторів товариства з обмеженою відповідальністю "МОНОЛІТЖИЛБУД", в тому числі вимоги Публічного акціонерного товариства «Сведбанк»(ідентифікаційний код: 19356840, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. С. Петлюри (Комінтерну), 30) у сумі 18 294 595,90 грн. (вісімнадцять мільйонів двісті дев'яносто чотири тисячі п'ятсот дев'яносто п'ять гривень 90 коп.), з яких в тому числі нарахованих та не сплачених процентів в сумі 5 221 029,41 грн. (п'ять мільйонів двісті двадцять одна тисяча двадцять дев'ять гривень 41 коп.), нарахованих з 24 березня 2008 року по 19 серпня 2010 року включно, які віднесено до першої черги задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
З метою забезпечення зобов'язань Банкрута за кредитним договором № 616 від 24 березня 2008 року, між Кредитором 8 та Банкрутом було укладено: договір застави транспортних засобів № 616/ЗТ-1 від 11 серпня 2008 року; договір застави транспортних засобів № 616/ЗТ-2 від 12 серпня 2008 року; договір застави рухомого майна № 616/РМ-1 від 12 серпня 2008 року; договір застави рухомого майна № 616/РМ-2 від 12 серпня 2008 року; іпотечний договір № 616/ІП-1 від 24 березня 2008 року.
Кредитором 8 до своєї заяви з вимогами до Банкрута додано виписку по особовому рахунку за період з 20 серпня 2010 року по 31 травня 2011 року, в якому Кредитором 8 нараховано Банкруту проценти за користування кредитом по кредитному договору № 616 від 24 березня 2008 року за період з 20 серпня 2010 року по 30 травня 2011 року.
Перевіркою достовірності та правильності зазначеного розрахунку суд приходить до висновку, що останній являється обґрунтованим та вірним і відповідає умовам кредитного договору № 616 від 24 березня 2008 року.
Банкрутом не надано суду заперечень, доказів оплати вищезазначеної заборгованості перед Кредитором 8 у сумі 1 414 553,34 грн.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що вимоги Заявника 1 за договором № 616 від 24 березня 2008 року на загальну суму 1 414 553,34 грн. (один мільйон чотириста чотирнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят три гривні 34 коп.) -процентів за користування кредитом є обґрунтованими, доведеними суду, тому визнаються судом в повному обсязі -на загальну суму 1 414 553,34 грн. (один мільйон чотириста чотирнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят три гривні 34 коп.) як такі, що забезпечені заставою.
Крім того судом встановлено, що Кредитором 8 при поданні заяви № 6659 від 22 серпня 2011 року про визнання поточних вимог кредитора у справі про банкрутство сплачено державне мито в сумі 85,00 грн. за подання заяви з вимогами до Банкрута, що підтверджено квитанцією № 166 від 22 серпня 2011 року та витрати за внесення інформації до Єдиної бази даних щодо кредитора та його грошових вимог у справі № Б22/173-10/8 в сумі 40,00 грн., що підтверджено квитанцією № 167 від 22 серпня 2011 року.
Відповідно до абз. абз. 1, 2 ч. 1, ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п.п «а» п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону про банкрутство, у першу чергу задовольняються вимоги, забезпечені заставою.
Внаслідок чого в реєстр вимог кредиторів підлягають включенню грошові вимоги -Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" (ідентифікаційний код юридичної особи: 19356840, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. С. Петлюри (Комінтерну), буд. 30) в сумі 1 414 553,34 грн. (один мільйон чотириста чотирнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят три гривні 34 коп.) процентів за користування кредитом, що на загальну суму забезпечені заставою, та відносяться до першої черги задоволення вимог кредиторів; у сумі 85,00 грн. (вісімдесят п'ять гривень 00 коп.) державного мита та в сумі 40,00 грн. (сорок гривень 00 коп.) витрат за внесення інформації до Єдиної бази даних щодо кредитора та його грошових вимог у справі № Б22/173-10/8, які відносяться до першої черги задоволення вимог кредиторів.
Таким чином, вимоги Заявника 1, Кредиторів 7, 8, від яких надійшли заяви з вимогами до Банкрута, розглянуті судом по суті. Заслухавши присутнього представника Заявника 1, суд дійшов висновку, що наявних в справі документів достатньо для прийняття рішення у даних судових засіданнях щодо розгляду заяв з вимогами до Банкрута Заявника 1, Кредиторів 7, 8.
На підставі вищевикладеного, керуючись п.п. 1, 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. ст. 1, 5, 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. ст. 4?, 4?, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 86 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 193, 230 Господарського кодексу України, ст. ст. 509, 525, 526, 530, 548, 629, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, Рекомендаціями Президії Вищого господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»від 04 червня 2004 року №05-5/1193, п.п. 6.7., 7.1., 8.1. Інструкції «Про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття»затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 339 від 18 грудня 2000 року, суд -
УХВАЛИВ:
1. Задовольнити заяву Бориспільського міськрайонного центру зайнятості (ідентифікаційний код: 19422652) № 661/06 від 01 серпня 2011 року про визнання кредитором по справі про банкрутство Банкрута.
2. В задоволенні заяви Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у Бориспільському районні Київської області (ідентифікаційний код: 25885672) б/№, б/дати про визнання кредиторських вимог, -відмовити, в зв'язку з тим, що заявлені у вказаній заяві вимоги Кредитора 7 визнані господарським судом Київської області у даній справі ухвалою господарського суду Київської області від 08 лютого 2011 року у справі № Б22/173-10/8 та включені до реєстру вимог кредиторів товариства з обмеженою відповідальністю "МОНОЛІТЖИЛБУД" до другої черги задоволення вимог кредиторів .
3. Задовольнити заяву Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" (ідентифікаційний код: 19356840) № 6659 від 22 серпня 2011 року про визнання поточних вимог кредитора у справі про банкрутство.
4. Визнати вимоги кредиторів Банкрута -товариства з обмеженою відповідальністю "МОНОЛІТЖИЛБУД" (ідентифікаційний код: 33870226, місцезнаходження: 08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Завокзальна, буд. 7) в наступному складі та обсязі:
- Бориспільського міськрайонного центру зайнятості (ідентифікаційний код: 19422652, місцезнаходження:08300, м. Бориспіль, вул. Котовського, буд. 4) в сумі 374,35 грн. (триста сімдесят чотири гривні 35 коп.), які відносяться до четвертої черги задоволення вимог кредиторів;
- Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" (ідентифікаційний код: 19356840, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. С. Петлюри (Комінтерну), буд. 30) в сумі 1 414 553,34 грн. (один мільйон чотириста чотирнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят три гривні 34 коп.) процентів за користування кредитом, які забезпечені заставою, та відносяться до першої черги задоволення вимог кредиторів; у сумі 85,00 грн. (вісімдесят п'ять гривень 00 коп.) державного мита та в сумі 40,00 грн. (сорок гривень 00 коп.) витрат за внесення інформації до Єдиної бази даних щодо кредитора та його грошових вимог у справі № Б22/173-10/8, які відносяться до першої черги задоволення вимог кредиторів.
5. Включити до реєстру вимог кредиторів товариства з обмеженою відповідальністю "МОНОЛІТЖИЛБУД" (ідентифікаційний код: 33870226, місцезнаходження: 08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Завокзальна, буд. 7) поточні вимоги Кредиторів Банкрута в наступному складі та обсязі:
- Бориспільського міськрайонного центру зайнятості (ідентифікаційний код: 19422652, місцезнаходження:08300, м. Бориспіль, вул. Котовського, буд. 4) в сумі 374,35 грн. (триста сімдесят чотири гривні 35 коп.), які відносяться до четвертої черги задоволення вимог кредиторів;
- Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" (ідентифікаційний код: 19356840, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. С. Петлюри (Комінтерну), буд. 30) в сумі 1 414 553,34 грн. (один мільйон чотириста чотирнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят три гривні 34 коп.) процентів за користування кредитом, які забезпечені заставою, та відносяться до першої черги задоволення вимог кредиторів; у сумі 85,00 грн. (вісімдесят п'ять гривень 00 коп.) державного мита та в сумі 40,00 грн. (сорок гривень 00 коп.) витрат за внесення інформації до Єдиної бази даних щодо кредитора та його грошових вимог у справі № Б22/173-10/8, які відносяться до першої черги задоволення вимог кредиторів.
6. Копію ухвали надіслати: учасникам провадження у справі.
Суддя Скутельник П.Ф.
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 06.08.2012 |
Оприлюднено | 19.11.2012 |
Номер документу | 27481440 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні