Рішення

від 14.11.2012 по справі 5015/3886/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.12 Справа№ 5015/3886/12

Господарський суд Львівської області в складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Олійник Ю.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, с.Сихів Стрийського району Львівської області

до відповідача Дочірнього підприємства "Стрийлісопродукт" фірми "Лайстенфабрік Арнольд Деппе ГмбХ і Ко", с.Добряни Стрийського району Львівської області

про стягнення 56 954,60 грн.

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_2 - підприємець;

від відповідача не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засідання оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся з позовом до Дочірнього підприємства "Стрийлісопродукт" фірми "Лайстенфабрік Арнольд Деппе ГмбХ і Ко" про стягнення 56 954,60 грн. основного боргу за поставлений товар.

Ухвалою суду від 21.09.2012р. прийнято позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 10.10.2012р. Ухвалою суду від 10.10.2012р. розгляд справи відкладено на 24.10.2012р. Ухвалою суду від 24.10.2012р. розгляд справи відкладено на 14.11.2012р.

На розгляд господарського суду Львівської області надійшов зустрічний позов Дочірнього підприємства "Стрийлісопродукт" фірми "Лайстенфабрік Арнольд Деппе ГмбХ і Ко" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу №21 від 11.04.2012р.

Ухвалою суду від 26.10.2012р. відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви Дочірнього підприємства "Стрийлісопродукт"фірми "Лайстенфабрік Арнольд Деппе ГмбХ і Ко" до відповідача за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу №21 від 11.04.2012р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав клопотання вих. №51 від 12.11.2012р. (вх. №25764/12 від 14.11.201р.) про зупинення провадження у справі у зв'язку із поданням 09.11.2012р. ДП "Стрийлісопродукт" фірми "Лайстенфабрік Арнольд Деппе ГмбХ і Ко" позовної заяви про визнання недійсним договору купівлі-продажу №21 від 11.04.2012р. укладеного із ОСОБА_2. В підтвердження вказаного представник відповідача долучив позовну заяву вих. №49 від 07.11.2012р. з відміткою канцелярії суду про її прийняття 09.11.2012р.

Розглянувши подане відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі, заслухавши представника позивача, суд дійшов висновку відсутності підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 12.11.2012р. позовну заяву від 07.11.2012р. вих.№49 Дочірнього підприємства "Стрийлісопродукт" фірми Лайстфабрік Арнольд Деппе ГМБХ до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним, повернуто позивачу без розгляду на підставі ст.ст.3,4 ч.1 ст.63 ГПК України.

Відтак, у зв'язку з відсутністю доказів порушення провадження у справі за позовом Дочірнього підприємства "Стрийлісопродукт" фірми Лайстфабрік Арнольд Деппе ГМБХ до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним, у суду відсутні підстави для зупинення провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст.75 ГПК України при відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

встановив:

11.04.2012р. між Дочірнім підприємством "Стрийлісопродукт" фірми "Лайстенфабрік Арнольд Деппе ГмбХ і Ко" (покупець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (продавець) було укладено договір купівлі-продажу №21 (далі по тексту - договір), відповідно до якого продавець зобов'язувався передати належний йому товар у власність покупцеві, а покупець зобов'язувався прийняти цей товар та сплатити за нього на умовах договору.

Згідно п.2.1., п.2.2.1. та п.2.2.2. договору найменування товару: дошка букова обрізна. Одиниця виміру кількості товару: м 3 (метр кубічний). Загальна кількість товару становить: 1 000 м 3 (одна тисяча метрів кубічних).

За умовами п.4.1. та п.4.2. договору ціна 1 м 3 дошки букової обрізної становить: згідно специфікації. Розрахунки між сторонами здійснюються шляхом прямого безготівкового банківського переказу (платіжним дорученням) на поточний рахунок продавця в уповноваженому банку після здійснення поставки товару в порядку 100% оплати протягом 14 банківських днів з моменту прийому товару.

Згідно п.5.1.1. та п.5.2.1. договору продавець зобов'язаний передати покупцю товар та документи на нього в обумовлений із покупцем день та за умови дотримання п.4 даного договору. Покупець зобов'язаний оплатити товар згідно п.4 даного договору.

Позивач на виконання умов договору передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 100 536,10 грн., з яких відповідачем оплачено 43 581,50 грн.

Відтак, основний борг відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 56 954,60 грн.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

За умовами ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторонам (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За умовами ст.663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.

Факт виконання позивачем зобов'язань по договору підтверджується видатковими накладними на загальну суму 100 536,10 грн., а саме: №1/11 від 11.04.2012р. на суму 37 863,85 грн.; №1/27 від 27.04.2012р. на суму 30 012,25 грн. №1/11 від 11.05.2012р. на суму 13 569,25 грн.; №1/18 від 18.05.2012р. на суму 12 100,45 грн.; №1/06 від 01.06.2012р. на суму 6 990,30 грн., які підписані та скріплені печатками сторін у справі.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторони в п.4.2. договору погодили, що розрахунки здійснюються шляхом прямого безготівкового банківського переказу (платіжним дорученням) на поточний рахунок продавця в уповноваженому банку після здійснення поставки товару в порядку 100% оплати протягом 14 банківських днів з моменту прийому товару.

Відповідач порушив свої зобов'язання, сплативши неповну суму поставленого товару, а саме 43 581,50 грн., відтак борг становить 56 954,60 грн.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача про стягнення боргу в сумі 56 954,60 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

У прохальній частині позовної заяви позивач просив з метою забезпечення позову накласти арешт на грошові кошти відповідача в сумі 56 954,60 грн. В судових засіданнях позивач не наполягав на забезпеченні позову, відтак клопотання по суті судом не розглядалось.

В порядку ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи положення норм ст.ст. 33, 34 ГПК України відповідач не подав належних та допустимих доказів, які б підтвердили відсутність у нього заборгованості.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Як вбачається із долученого до матеріалів справи платіжного доручення №3 від 13.09.2012р. при поданні позову позивач сплатив судовий збір в сумі 1 653,00 грн.

Згідно вимог ч.1 ст.4, п.п.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" позивач повинен був сплатити судовий збір в сумі 1 609,50 грн.

Відтак, згідно вимог п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", позивачу слід повернути 43,50 грн. зайво сплаченого судового збору.

Судовий збір в сумі 1609,50 грн. згідно ст.49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 11, 525, 526, 530, 612, 627,629, 655, 663 ЦК України, ст.ст.174, 193 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Стрийлісопродукт фірми "Лайстенфабрік Арнольд Деппе ГмбХ і Ко" (с.Добряни Стрийського району Львівської області, 82427, р/р №26002201309607 в АТ «ОТП Банк»в м.Київ; МФО 300528; код ЄДРПОУ 25240691) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 56 954,60 грн. боргу та 1609,50 грн. судового збору.

3 . Ухвалою суду повернути Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зайво сплачений судовий збір в сумі 43,50 грн.

4. Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України, після набрання судовим рішенням в законної сили.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення

виготовлено 16.11.2012р.

Суддя Сухович Ю.О.