Ухвала

від 13.11.2012 по справі 5011-5/12531-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 5011-5/12531-2012 13.11.12 За позовом Білопупа Олександра Володимировича

до Рамазанова Сіражутіна Гаджимагомедовича

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес-центр "Орлен"

про визнання недійсним договору

Суддя Ломака В.С.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Нестеришин Т.С. за довіреністю № 14039 від 22.09.2010 р.;

від третьої особи: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Громадянин Білопуп Олександр Володимирович звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до громадянина Рамазанова Сіражутіна Гаджимагомедовича про визнання недійсним Договору учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-центр "Орлен" про визначення особливих умов від 17.11.2006 р., укладеного між позивачем та відповідачем.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що між сторонами 20.10.2005 р. було укладено Договір про співпрацю учасників (засновників) ТОВ "Бізнес-центр "Орлен" з реконструкції адміністративно-побутової будівлі, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, проектування і будівництво бізнес-центру та розподіл часток, за умовами якого відповідач зобов'язувався підготувати документи для введення позивача в засновники товариства з право володіння частковою 50 % й оформити до 01.05.2006 р. право володіння останнього на неї, оформити технічний паспорт на адміністративно-побутову будівлю і зареєструвати право власності в БТІ до 10.12.2005 р., оформити свідоцтво про право власності за товариством до 25.12.2005 р., підготувати та подати клопотання до Київзему для відведення земельної ділянки під реконструкцію будівлі, укласти договір оренди земельної ділянки до 01.02.2006 р., до початку опалювального сезону 2005 року вирішити питання по технічним умовам на тимчасове підключення мереж від ВАТ "Київхімволокно", спільно з позивачем розробити проект та погодити його у встановленому законодавством порядку, здійснити підключення автономного тепла, електроенергії, водопостачання, укласти відповідні договори. Як зазначає позивач, відповідач своїх зобов'язань за Договором від 20.10.2005 р. не виконував та поставив перед позивачем додаткові вимоги щодо взяття позивачем додаткових зобов'язань, пов'язаних із виготовленням та затвердженням технічної, дозвільної, реєстраційної документації, необхідної для експлуатації будинку, приведення її у відповідність із фактичним плануванням приміщень, яке виникло після проведення реконструкції будинку та передачі копій зазначено документації відповідачу. Враховуючи зазначене, позивач зазначає, що він був вимушений погодитись на укладення оспорюваного договору, оскільки був зацікавлений в ефективному функціонуванні бізнес-центру. При цьому, як стверджує позивач, укладення оспорюваного договору відбулось у результаті шантажу, психічного тиску та під впливом насильства, так як відповідач відступив своєю частку в 30 % для формування нового розподілу часток -по 50 % за кожним з учасників, лише 16.11.2006 р., а зміни до Статуту було зареєстровано лише 04.12.2006 р., і якби позивач не погодився на укладення оспорюваного договору, відповідач відмовився б відступити відповідну частину своєї частки. Також, позивач зазначає, що оспорюваний Договір містить лише обов'язки для позивача, у зв'язку з чим є несправедливим і відповідно укладений без урахування вимог цивільного законодавства.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.09.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-5/12531-2012 та призначено її до розгляду на 02.10.2012 р.

У судовому засіданні 02.10.2012 р. від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує з тих підстав, що договором від 20.10.2005 р. відповідні обов'язки, визначені п. 3.1.2., були передбачені для директора ТОВ "Бізнес-центр "Орлен", а зобов'язання, які стосувались відповідача (п. 3.1.1.) були ним виконані. При цьому зазначає, що даний позов поданий виключно з метою затягування розгляду справи № 38/418 господарського суду міста Києва за позовом Рамазанова С.Г. до Білопупа О.В. про стягнення штрафу та зобов'язання виконати зобов'язання в натурі.

Від представника позивача у судовому засіданні 02.10.2012 р. надійшло клопотання про витребування від ТОВ "Бізнес-центр "Орлен" оригіналів: протоколу зборів учасників від 16.11.2006 р. № 01/06, свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ "Бізнес-центр "Орлен", статуту ТОВ "Бізнес-центр "Орлен" у новій редакції, затвердженого 16.11.2006 р., реєстраційного посвідчення № 019723 на адміністративно-побутову будівлю по вул. Магнітогорська, 1 від 22.05.2006 р. № 773.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.10.2012 р. розгляд справи відкладено на 23.10.2012 р. Клопотання позивача про витребування доказів вирішено відкласти до встановлення фактичних обставин справи.

У судовому засіданні 23.10.2012 р. від представника позивача надійшло клопотання про виклик в наступне судове засідання Білопупа О.В. для дачі пояснень по суті спору, а також додаткові документи у справі: завірені копії протоколу зборів учасників № 01/06 від 16.11.2006 р., протоколу загальних зборів № 27/10 від 27.10.2005 р., статуту ТОВ "Бізнес-центр "Орлен", затвердженого 16.11.2006 р., реєстраційного посвідчення № 019723 на адміністративно-побутову будівлю по вул. Магнітогорська, 1 № 773 від 22.05.2006 р., та матеріалів технічного паспорту.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.10.2012 р. розгляд справи було відкладено на 13.11.2012 р. Клопотання позивача про виклик в судове засідання Білопупа О.В. для дачі пояснень по суті спору судом відкладено до встановлення фактичних обставин справи.

12.11.2012 р. через відділ діловодства суду від третьої особи надійшли письмові пояснення у справі, відповідно до яких вона зазначає, що позовна заява у даній справі є необґрунтованою та безпідставною.

У судове засідання 13.11.2012 р. представники позивача та третьої особи не з'явились, про причини неявки не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

У судовому засіданні 13.11.2012 р. суд дійшов висновку про необхідність припинення провадження у справі, оскільки даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Так, судом встановлено, що предметом спору у даній справі є вимоги позивача до відповідача про визнання укладеного між ними Договору від 17.12.2006 р. недійсним.

За своїм змістом оспорюваний договір визначає зобов'язання позивача щодо вчинення окремих погоджених сторонами дій відносно нерухомого майна, та при цьому не стосується створення, діяльності, управління або припинення діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-центр "Орлен", учасниками якого є сторони.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи захисту цивільних прав та інтересів судом встановлені статтею 16 названого Кодексу. Цією нормою також передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судову систему України складають суди загальної юрисдикції та суд конституційної юрисдикції. Система судів загальної юрисдикції відповідно до Конституції України будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності. Суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

З огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій України", згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та вимоги статей 1, 4-1, 12 ГПК України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

Підвідомчість справ господарським судам визначається відповідно до положень ст. 12 ГПК України.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України до підвідомчості господарських судів віднесено справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Відповідно до п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" № 10 від 24.10.2011, господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори зі справ, що виникають з корпоративних відносин.

З огляду на приписи частини другої статті 1 та статті 12 ГПК зазначені справи підвідомчі господарським судам і в тому разі, якщо сторонами в судовому процесі виступають фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Справи, що виникають з корпоративних відносин, - це спори між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), в тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами), що пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства. Предметом відповідних позовів можуть бути вимоги про визнання недійсними актів органів управління господарського товариства, визнання недійсними установчих документів товариства або договорів про відчуження майна тощо. Виняток становлять трудові спори за участю господарського товариства;

Як визначив Пленум Верховного Суду України у Постанові № 13 від 24 жовтня 2008 р. "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", при визначенні підвідомчості (підсудності ) справ цієї категорії судам необхідно керуватися поняттям корпоративних прав, визначених частиною першою статті 167 ГК, згідно з якою корпоративними є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до ст. 50 Закону України "Про господарські товариства" товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Відповідно до ст. 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом:

1) брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом;

2) брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди);

3) вийти у встановленому порядку з товариства;

4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом;

5) одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.

Учасники господарського товариства можуть також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом.

Право на управління товариством його учасники здійснюють насамперед через діяльність вищого органу управління -загальних зборів учасників.

З матеріалів справи вбачається, що оспорюваний договір не стосується корпоративних прав позивача, оскільки не пов'язаний ні з управлінням таким товариством, ні з розподілом прибутку товариства тощо, у зв'язку з чим даний спір не може вважатись таким, що виник з корпоративних відносин, зокрема, лише з тих підстав, що сторонами такого спору є особи, які одночасно є учасниками одного товариства.

На підставі зазначеного, оскільки як позивач, так і відповідач є фізичними особами, що не мають статусу суб'єктів господарювання, а спір, що між ними виник, не відноситься до корпоративних, суд вважає за необхідне на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України припинити провадження у даній справі, роз'яснивши позивачу його право звернутись з відповідним позовом до суду загальної юрисдикції в порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України.

Враховуючи зазначене, клопотання позивача про витребування доказів у справі та виклик в судове засідання Білопупа О.В. для дачі пояснень по суті спору залишаються без розгляду та задоволення.

При цьому, відповідно до п. 4.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що за змістом пунктів 4 і 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" припинення провадження у справі і залишення позову без розгляду тягнуть за собою повернення сплачених сум судового збору (за винятком випадку, коли позов залишено без розгляду в зв'язку з повторною неявкою представника позивача на виклик у засідання господарського суду, якщо таке нез'явлення перешкоджало вирішенню спору).

З огляду на зазначене, судовий збір, сплачений позивачем, підлягає поверненню.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Припинити провадження у справі № 5011-5/12531-2012.

2. Повернути Білопупу Олександру Володимировичу (03191, м. Київ, вулиця Василя Касіяна, будинок, 10, кв. 42, ідентифікаційний номер 2073807379) зі спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 00 коп., сплачений на підставі квитанції № 8465160 від 07.09.2012 р., оригінал якої знаходиться в матеріалах справ.

3. Ухвалу про припинення провадження може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя В.С. Ломака