Ухвала

від 16.11.2006 по справі 20-12/119

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20-12/119

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Ухвала

Іменем України

14 листопада 2006 року  

Справа № 20-12/119

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Градової О.Г.,

суддів                                                                      Голика В.С.,

                                                                                          Шевченко Н.М.,

секретар судового засідання                                        Фоменко В.М.

за участю представників сторін:

позивача: Кот М.В., довіреність б/н від 27.10.2006,

                 Жежель О.О., довіреність б/н від 13.11.2006,

відповідача: Висоцький А.О., довіреність б/н від 14.11.2006,

розглянувши апеляційну скаргу Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України у м. Севастополі на постанову господарського суду міста Севастополя (суддя  Харченко І.А.) від 11 вересня 2006 року по справі № 20-12/119

за позовом           Державного підприємства "Севастопольський виноробний завод" (вул. Портова, 8, Севастополь,99009)

до           Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України у м. Севастополі (вул. Кулакова, 56,Севастополь,99011)

про визнання недійсним рішення про застосування фінансових санкцій № 2702920003-21-243 від 03.05.06

                                                            ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсним рішення відповідача про застосування фінансових санкцій у сумі 22.504,08грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без ліцензії.  

Позов обґрунтований тим, що позивач не здійснював роздрібну торгівлю алкогольними напоями, а мета для якої покупці позивача –юридичні особи придбали ці алкогольні напої (для святкування) не свідчить про роздрібну торгівлю позивача.

При розгляді  справи судом першої інстанції встановлено, що позивач мав ліцензію на виробництво шампанських вин, які продав юридичним особам для святкування їх робітників. Відповідач такі дії позивача вважає роздрібною торгівлею, на яку позивач не має ліцензії, за що застосував до позивача фінансові санкції у розмірі 200% вартості партії товару.

Постановою місцевого господарського суду позов задоволено. Визнано недійсним рішення відповідача.  З Державного бюджету України на користь позивача стягнуто 3,40грн. судового збору.  

Постанова мотивована тим, що позивач здійснював продаж алкогольних напоїв юридичним особам, які не є кінцевими споживачами, а тому це оптова торгівля, на яку у позивача була ліцензія.

Не погодившись з постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить судове рішення скасувати з тих підстав, що воно прийнято при невідповідності висновків суду обставинам справи.

У встановлений судом строк заперечень на апеляційну скаргу не надійшло.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, представники позивача  з нею не погодилися, тому що позивач продав шампанське юридичним особам, які не є кінцевими споживачами товару, крім того, ліцензія на виробництво шампанських вин надає право виробнику (позивачу) здійснювати оптову і роздрібну торгівлю цими винами.

На підставі статей 184, 195, 196, 198 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційний господарський суд розглянув справу і встановив  наступне.

3 травня 2006 року керівником Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України у місті Севастополі Олександровим О.Ю. на підставі акту перевірки №270002\2703\19-21-240 від 27 квітня 2006 року прийнято рішення №2702920003-21-243 про застосування до суб'єкта підприємницької діяльності –державного підприємства „Севастопольський виноробний завод” фінансових санкцій у сумі 22.504,08грн. (а.с. 8).

З вказаного акту перевірки слідує, що позивач у період з 4 травня до 27 грудня 2005 року мав ліцензію на виробництво шампанських вин і  продав юридичним особам, які не мають ліцензій на роздрібну торгівлю, шампанське для святкування (а.с. 6-7).

Позивач не оспорює цих фактів і це підтверджується письмовими доказами  - заявками і  накладними на відпуск шампанського юридичним особам:

- Севастопольському об'єднанню  профілактичній дезинфекції  за заявкою від 6 грудня 2005 року відпущено по накладній №1286 від 12 грудня 2005 року 110 пляшок на 1.056грн., яке використано для святкування (а.с. 39-40, 42),

- Профспілковому комітету Севастопольського морського рибного порту за заявкою від 1 грудня 2005 року, відпущено по накладній №1287 від 13 грудня 2005 року 204 пляшок на 1.870,68грн., яке використано для святкування (а.с. 43-44, 46),

-          Профспілковому комітету №462 Федерального державного унітарного підприємства „13 судоремонтний завод Чорноморського флоту” за заявкою від 23 листопада 2005 року, відпущено по накладній №1304 від 15 грудня 2005 року 50 пляшок на 450грн., яке використано для святкування, у тому числі як призи (а.с. 47,48, 50),

-          Нахімовській районній державній адміністрації міста Севастополя за заявкою від 26 грудня 2005 року, відпущено по накладній №1381 від 26 грудня 2005 року 108 пляшок на 1.036,80грн., яке використано для святкування (а.с. 51, 52, 54),

-          Народній демократичній партії:

-          за заявкою від 4 травня 2005 року   відпущено по накладній №330 від 4 травня 2005 року 180 пляшок на 1.350грн., яке використано для святкування (а.с. 55, 56, ),

- за заявкою від 26 грудня 2005 року,  відпущено по накладній №1386 від 27 грудня 2005 року 336 пляшок на 3.225,60грн., яке використано для святкування (а.с. 57, 58),

-          Кримському центру розвитку туризму за заявкою без дати, відпущено по накладній №13841 від 27 грудня 2005 року 48 пляшок на 624грн., яке використано у некомерційній мети для проведення демонстрації туристичних можливостей Криму (а.с. 59, 60, 62),

-          Відділу охороні здоров'я ГУ МВС України АР Крим за заявкою від 15 грудня 2005 року відпущено по накладній №1402 від 28 грудня 2005 року 180 пляшок на 1.638,96грн., яке використано для святкування (а.с. 63, 64, 66).

Відповідно до частини 4 статті 5 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” №481\95-ВР від 19 грудня 1995 року (зі змінами на час перевірки, далі Закон України №481\95-ВР) суб'єкти підприємницької діяльності, які отримали ліцензії на виробництво алкогольних напоїв, здійснюють поставку цієї продукції підприємствам оптової і роздрібної торгівлі та іншим українським споживачам без ліцензій на оптову торгівлю лише в межах обсягів власного виробництва.

Але частиною 6 той же статті встановлено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями може здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності, у тому числі її виробниками, за наявності у них ліцензій.

Статтею 1 Закону України №481\95-ВР  дано поняття оптової і роздрібної торгівлі. Так роздрібна торгівля це діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших підприємствах громадського харчування.

Поняття поставки продукції власного виробництва іншим українським споживачам, при якої виробнику не потрібна ліцензія, Закон України   №481\95-ВР  не містить.

Згідно зі частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України (Закон України N435-IV від 16 січня 2003 року) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, ознаками, які відрізняють договір поставки товару від договору купівлі-продажу товару (у рамках якого здійснюється роздрібна торгівля), є: 1) мета придбання –не для особистого використування, 2) поставка товару вибувається не у момент укладення договору поставки.

Як вказано вище, позивач по попередньо отриманим заявкам покупців (юридичних осіб) зобов'язався та передав у певний строк  продукцію власного виробництва  у власність цих покупців для використання  в цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупці зобов'язалися прийняти цю продукцію і сплатити за її певну грошову суму.

При цьому, покупці придбали товар не для особистого використування,  поставка товару відбулася  не у момент укладення договору.

На підставі вказаного, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що позивач здійснив поставку продукції власного виробництва іншим українським споживачам в межах обсягів власного виробництва, така поставка не є роздрібною торгівлею продукцією власного виробництва  і у зв'язку з тим, що позивач мав ліцензію на виробництво такої продукції, на підставі частини 4 статті 5 Закону України №481\ВР-95 він мав право здійснювати  таку поставку без ліцензії, а тому відповідач прийняв рішення про залучення позивача до відповідальності згідно абзацу п'ятому частини другої статті 17 вказаного Закону України №481\97-ВР з порушенням вказаних норм законів України, що є підставою для визнання такого рішення нечинним і скасування.

З урахуванням вказаного, апеляційна скарга не обґрунтована і задоволенню не підлягає, підстав для скасування (зміни) судового рішення не має.

Керуючись статтями  24, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                            УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України у м. Севастополі залишити без задоволення.

Постанову господарського суду міста Севастополя від 11 вересня 2006 року у справі № 20-12/119 залишити без змін.

Ухвала набирає законну силу з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.

Головуючий суддя                                        О.Г. Градова

Судді                                                                      В.С. Голик

                                                                      Н.М. Шевченко