Рішення

від 29.10.2008 по справі 51/256

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м

   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

міста КИЄВА 01030,

м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б    

тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 

За позовом  Товариства з обмеженою

відповідальністю «Стиль-95»

до

Фізичної особи -підприємцяОСОБА_1

про стягнення

215 708,80 грн.

Суддя

Пригунова А.Б.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ

СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського

суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача 215 708,80 грн. за договором

оренди нежилих приміщень № 3-7/05 від 30.07.05р., з яких: 201 600,00 грн.

основного боргу, 11 104,13 грн. пені, 1 391,87 грн. грн. 3% річних, 1 612,80

грн. інфляційних нарахувань. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням

відповідачем своїх зобов`язань щодо сплати орендної плати відповідно до умов

зазначеного договору.

Ухвалою Господарського суду міста

Києва від 09.09.08р. порушено провадження у даній справі, призначено її до

розгляду у судовому засіданні на 06.10.08р. за участю представників сторін,

яких зобов'язано надати суду певні документи.

Представник позивача у судовому

засіданні 06.10.08р. підтримав заявлені позовні вимоги, вимоги зазначеної

ухвали суду виконав частково.

Представник відповідача на виклик

суду не з'явився, відзиву на позов не надав, вимоги ухвали суду від 09.09.08р.

не виконав, причини неявки суду не повідомив.

За таких обставин ухвалою суду від

06.10.08 р. розгляд справи був відкладений на 29.10.08р.

У даному судовому засіданні

представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача на виклик

суду не з'явився, відзиву на позову не надав, вимог ухвали суду від 06.10.08 р.

не виконав, причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи, що матеріали справи

містять докази належного повідомлення відповідача  про час та місце судового засідання,

суд,  на підставі ст. 75 ГПК України,

приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами  без участі представника відповідача.

Відповідно до статті 85

Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 29.10.08 р.

за згодою представника позивача 

судом  оголошені вступна та

резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи,

заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.07.05 р. між сторонами був

укладений договір оренди нежилих приміщень № 3-7/05 (надалі -договір), за

умовами якого позивач зобов'язався передати, а відповідач прийняти за актом

прийому-передачі у строкове платне користування приміщення загальною площею 320

кв.м. для розміщення ательє пошиву одягу, перукарсько-косметичного салону та

пункту громадського харчування для клієнтів перукарсько-косметичного салону,

розташоване у м. Києві, пр. Щорса, 5. Сторони погодили, що термін дії договору

визначений з 01.09.07 р. по 30.08.08 р.

На виконання умов договору позивач

передав, а відповідач прийняв у користування вказане вище приміщення, що

підтверджується актом передачі нежилого приміщення в строкове орендне

користування від 01.09.07 р. (копія -в матеріалах справи).

Порядок розрахунків визначений

сторонами у розділі 4 договору, відповідно до якого за користування орендованим

приміщенням відповідач щомісячно сплачує позивачу орендну плату, розмір якої на

день підписання договору складає 16320 грн.

Додатком № 1 від 30.10.05 р. до

договору оренди нежилих приміщень № 3-7/05 сторони узгодили, що за користування

орендованим приміщенням відповідач щомісячно, починаючи з 01.09.07 р., сплачує

позивачу орендну плату, розмір якої на день підписання договору складав 67200

грн.

Пунктом 4.4. договору передбачено,

що орендна плата сплачується відповідачем позивачу у вигляді передплати згідно

виставленого позивачем рахунку-фактури за один календарний місяць щомісячно не

пізніше перших п'яти робочих днів місяця.

Проте, відповідач не виконав своїх

зобов'язань та за вказаний строк орендної плати не сплатив, у зв'язку з чим

станом на день звернення позивача до суду 

основний борг відповідача з червня по серпень 2008 року складає

201600,00 грн.

Відповідно до ст. 286

Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який

орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської

діяльності.

Відповідно до статті 762 ЦК України

за користування майном справляється плата, розмір якої встановлюється договором

найму.

Згідно ст. 173 ГК України один

суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого

суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання

її обов'язку.

Стаття 193 Господарського кодексу

України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських

відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно

до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог

щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно

ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються

відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей,

передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних

для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та

забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння

відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також

відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої

сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України

зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та

вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності

таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог,

що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або

одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України), якщо інше не

встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України,

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на

підставу своїх вимог чи заперечень. Відповідач в судове засідання не з'явився

та заявлених до нього позовних вимог не спростував.

Таким чином, вимога позивача про

стягнення з відповідача суми основного боргу підлягає задоволенню в сумі

201600,00 грн.

У зв'язку з неналежним виконанням

відповідачем своїх зобов'язань за договором щодо сплати, позивач просить суд

стягнути з нього 1 391,87 грн. грн. 3% річних, 1 612,80 грн. інфляційних

нарахувань.

Відповідно до статті 625 Цивільного

кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на

вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого

індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від

простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або

законом.

Оскільки, матеріалами справи

підтверджується факт прострочення відповідачем грошового зобов'язання, суд

визнає вимогу позивача в частині стягнення з відповідача 3 % річних

правомірною.

Проте, при перевірці правильності

нарахування позивачем 3 % річних судом встановлено, що позивач невірно визначив

період та суми нарахувань. Згідно розрахунку суду стягненню з відповідача на

користь позивача підлягає 916,87 грн. 3 % річних.

У задоволенні вимоги позивача щодо

стягнення з відповідача 1 612,80 грн. інфляційних нарахувань суд відмовляє з

тих підстав, що у вказаний період  була

деінфляція.

Крім того, позивач просить суд

стягнути з відповідача пеню у розмірі 11104,13 грн. за період з червня по

серпень 2008 року.

Відповідно до частини 1 статті 230

ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції

у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських

відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення

господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського

зобов'язання.

Відповідно до частин 1, 3 статті

549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які

боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного

грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до 4.5. договору у разі

несвоєчасної оплати орендної плати відповідач сплачує на користь позивача, крім

орендної плати, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку

України, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочки.

Приймаючи до уваги, що судом

встановлений факт порушення відповідачем грошового зобов'язання, суд визнає

вимогу позивача про стягнення пені правомірною.

Однак, відповідно до проведеної

судом перевірки правильності обчислення позивачем пені встановлено, що позивач

невірно визначив період та суми заборгованості. Згідно розрахунку суду підлягає

стягненню з відповідача на користь позивача пеня в розмірі 7314,72 грн.

Однією з основних умов, за якої

господарський суд приймає заяву до розгляду, є факт надходження державного мита

до державного бюджету України.

Суд відзначає, що звертаючись до

господарського суду міста Києва з позовною заявою, Товариством з обмеженою

відповідальністю «Стиль-95»  в

якості доказу сплати державного мита було надано платіжне доручення № 235 від

27.08.08 р. на суму 2157,09 грн.

Відповідно до ст.3 Декрету Кабінету

Міністрів України "Про державне мито" розмір ставки держмита із

позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів України

становить 1% ціни позову, але не менше шести неоподаткованих мінімумів доходів

громадян (не менше 102 грн.) та не більше 1500 неоподаткованих мінімумів.

Отже, за подачу вищезазначеної

позовної заяви, відповідно до ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про

державне мито” позивач повинен був сплатити з вимоги майнового характеру 1 %

від ціни позову, тобто 2157,08 грн.

Частина 1 ст. 47 ГПК України

містить відсилочну норму, яка визначає, що державне мито підлягає поверненню у

випадках і порядку, встановлених законодавством.

Відповідно до ст. 8 Декрету

Кабінету Міністрів України «Про державне мито»сплачене державне мито підлягає

поверненню частково або повністю, зокрема, у випадку внесення мита в більшому

розмірі, ніж передбачено чинним законодавством. 

Таким чином, суд дійшов висновку

про те, що на підставі статті 47 Господарського процесуального кодексу України

позивачу підлягає повернення зайво сплачене державне мито в розмірі 0,01 грн.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44

ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи,

зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу

та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача

пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 82-85

Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов

задовольнити частково.

2.          Стягнути з

Фізичної особи-підприємцяОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з

будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового

рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стиль-95»(01133,

м. Київ, пров. Щорса, 5, ідентифікаційний код 19126850) 201600 (двісті одну

тисячу шістсот) грн. 00 коп. основного боргу, 7314 (сім тисяч триста

чотирнадцять) грн. 72 коп. пені,  916

(дев'ятсот шістнадцять) грн. 87 коп. 3 % річних, 2098 (дві тисячі дев'яносто

вісім) грн. 30  коп. державного мита, 114

(сто чотирнадцять) грн. 78 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу.

3.          В іншій

частині заявлених позовних вимог відмовити.

4.          Повернути

Товариству з обмеженою відповідальністю «Стиль-95»(01001, м. Київ, пров. Щорса,

5, ідентифікаційний код 19126850) з Державного бюджету України зайво сплачене

державне мито в сумі 0 (нуль) грн. 01 коп.

5.          Видати наказ

після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили

після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути

оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                                                   

Пригунова А.Б.

Дата

підписання рішення 17.11.08 р.