Рішення

від 10.11.2008 по справі 41/309

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м

   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

міста КИЄВА 01030,

м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б    

тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 

За позовом   

Приватного підприємцяОСОБА_1

до                   

Товариства з обмеженою відповідальністю «Дюна»

про                  стягнення 12 080,00 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники:

від позивача:      ОСОБА_1 -приватний підприємець;

від відповідача:  не з'явився;

ОБСТАВИНИ

СПРАВИ:

Приватний

підприємецьОСОБА_1звернулась в Господарський суд м. Києва з позовом до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Дюна»про стягнення 12 080,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що

відповідач в порушення умов Договору на технічне обслуговування та ремонт

торгової техніки № 48 від 19.06.2006 року (далі -Договір) в повному обсязі не

оплатив вартість виконаних робіт, заборгувавши позивачу 12 080,00 грн.

З цих підстав позивач просить

задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 12 080,00 грн. -

боргу, а також понесені ним по справі судові витрати -120,80 грн. -державного

мита, 118, 00 грн. -витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового

процесу.

Ухвалою від 25.09.2008 року було

порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 20.10.2008 року.

Представник відповідача в судове

засідання 20.10.2008 року не з'явився, вимоги суду викладені в ухвалі про

порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив,

про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Окрім того 20.10.2008 року

позивачем через канцелярію суду було подано заяву про  збільшення позовних вимог, згідно якої

позивач просить суд стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 5 000 грн.

Ухвалою суду від 20.10.2008 року на

підставі п. 3 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд

справи було відкладено на 10.11.2008 року.

Представник відповідача в судове

засідання 10.11.2008 року повторно не з'явився, вимоги суду викладені в ухвалі

про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не

повідомив, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

10.11.2008 року позивачем було

подано заяву про збільшення позовних вимог згідно якої просить суд стягнути з

відповідача на свою користь 2 265,92 грн. індексу інфляції.

Також, позивачем в судовому

засіданні 10.11.2008 року було подано клопотання з проханням залучити до участі

у справі в якості третьої особи -Фізичну особу -підприємця ОСОБА_2 (паспорт НОМЕР_1,

виданий 13.07.1995 року Ватутінським РУ ГУ МВС України в м. Києві) та стягнути

суму заборгованості на її користь.

Подане клопотання мотивовано тим,

що між позивачем та ОСОБА_2 05.11.2008 року укладено договір цесії, згідно

якого право вимоги до відповідача по заявленій заборгованості набула ОСОБА_2

Відповідно до ст. 27 Господарського

процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог

на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача

до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору

може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути

залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або

ініціативи господарського суду.

Статтею 26 Господарського

процесуального кодексу України передбачено, що треті особи, які заявляють

самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до прийняття

рішення господарським судом, подавши позов до однієї або двох сторін.

Таким чином, зважаючи на те, що

рішення по справі не вплине на права та обов'язки Фізичної особи -підприємця

ОСОБА_2, а також те, що ОСОБА_2 з окремим позовом до відповідача не зверталась,

суд, прийшов до висновку, що клопотання задоволенню не підлягає.

Крім того, слід зазначити, що

стаття 25 Господарського процесуального кодексу України допускає процесуальне

правонаступництво лише внаслідок реорганізації підприємства чи організації.

        Відповідно до статті 75 Господарського

процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній

матеріалами.

Відповідно до статті 85

Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 10.11.2008

р. оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані матеріали справи

та заслухавши пояснення позивача, Господарський суд міста Києва, - 

ВСТАНОВИВ:

19.06.2006 р. між позивачем та

відповідачем було укладено Договір на технічне обслуговування та ремонт

торгової техніки № 48 (далі - Договір), згідно умов якого сторони погодили, що

позивач здійснює технічне обслуговування холодильної техніки відповідача

відповідно до переліку що додається до Договору «Додаток № 1»протягом терміну

амортизації, а відповідач приймає вказані роботи та відповідно їх оплачує.

Відповідно до п. 4.1 Договору

розрахунок за роботу з технічного обслуговування устаткування здійснюється за

цінами, розробленими позивачем і погоджених із відповідачем.

Згідно п. 4.2 Договору роботи з

технічного обслуговування оплачуються відповідачем шляхом щомісячного

перерахування позивачу всієї суми, що належить за Договором, до 15 числа

наступного місяця.

Розрахунки за капітальні ремонти і

роботи виконані за окремими замовленнями на основі замовлень відповідача,

підтверджених кошторисом сплачуються позивачу в 10-денний термін з моменту

підписання акту виконаних робіт (п. 4.3 Договору).

Пунктом 5.3 Договору передбачено,

що термін дії цього Договору встановлюється з 20.06.2006 р. по 01.07.2007 р.

Відповідно до п. 5.4 Договору,

Договір вважається пролонгованим на такий самий термін, якщо жодна із сторін не

попередила іншу про припинення  за

місяць.

З матеріалів справи вбачається, що

за період з червня 2006р. по грудень 2007 р. позивач належним чином виконував

взяті на себе зобов'язання по технічному обслуговуванню і ремонту торгової

техніки та надав відповідачу послуг на загальну суму в розмірі 167761,00 грн.,

що підтверджується двосторонніми актами прийняття виконання робіт, належним

чином завірені копії яких долучені до матеріалів справи.

Відповідач взяті на себе

зобов'язання по Договору виконав частково, сплативши позивачу 155681,00 грн.,

внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 12

080,00 грн., що підтверджується доданим до матеріалів справи двостороннім актом

звірки взаєморозрахунків від 09.10.2008 р. (копія у справі).

В судовому засіданні 10.11.2008 р.

позивач надав суду банківську виписку (копія в матеріалах справи), з якої

вбачається, що відповідачем 28.10.2008 року добровільно було здійснено часткове

погашення існуючої перед позивачем заборгованості на суму 3 000 грн., у зв'язку

з чим, відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України, провадження по

справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 3000,00 грн. підлягає

припиненню.

Як визначено частинами 1, 2 статті

193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники

господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним

чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності

конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних

умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів,

необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої

сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань

є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом,

іншими законами або договором.

За змістом статті 526 Цивільного

кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов

договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за

відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або

інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 Цивільного

кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор -

прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не

випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

        Якщо у зобов'язанні встановлений строк

(термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1

ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного

кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним

чином.

Згідно частини 1 статті 625

Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за

неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Зважаючи на встановлені обставини

та вимоги правових норм викладених вище, господарський суд приходить до

висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу в розмірі

9 080,00 грн. (12 080,00 грн. -3 000 грн.) нормативно та документально

доведені, а тому підлягають задоволенню.

Окрім, того позивач просить стягнути

з відповідача індекс інфляції у розмір 2 265,92 грн.,

Відповідно до статті 625 Цивільного

кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість

виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового

зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з

урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також

три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не

встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок інфляційних

витрат нарахованих позивачем, господарський суд приходить до висновку, що їх

нарахування здійснено позивачем відповідно до вимог чинного законодавства, а

тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивач також просить стягнути з

відповідача 5 000 грн. моральної шкоди за 

неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків по Договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 23

Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди,

завданої внаслідок порушення її прав.

Частиною 2 вказаної статті

передбачено, що моральна шкода полягає:

         1) у фізичному болю та стражданнях,

яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням

здоров'я;

         2) у душевних стражданнях, яких

фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої,

членів її сім'ї чи близьких родичів;

         3) у душевних стражданнях, яких

фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

        4) у приниженні честі та гідності

фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно ч. 1 ст. 1167 Цивільного

кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі

неправомірними рішеннями діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її

завдала.

Таким чином, з наведених норм

вбачається, що право на відшкодування моральної шкоди у сторони виникає

внаслідок її заподіяння по за межами договірних зобов'язань і у випадку їх

порушення, право у сторони на її відшкодування не виникає, про що свідчить

розділ Цивільного Кодексу України в якому містяться статті, які регулюють її

відшкодування (деліктні зобов'язання) (Роз'яснення  Вищого арбітражного суду України «Про деякі

питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням моральної шкоди»

№ 02-5/95 від 29.02.1996 р.)

Зважаючи на викладене вище,

господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення

моральної шкоди безпідставні та нормативно не обґрунтовані, а тому задоволенню

не підлягають.

Відповідно до статті 49 ГПК України

судові витрати покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру

задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись

ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з

обмеженою відповідальністю «Дюна»(03127, м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня, 120,

корп. 1; 02660, м. Київ, пр-т Визволителів,7 код ЄДРПОУ 31627605) на  користь Приватного підприємцяОСОБА_1 (АДРЕСА_1,

ідентифікаційний номер НОМЕР_1) -9 080 (дев'ять тисяч  вісімдесят) грн. 00 коп. -боргу, 2 265 (дві

тисячі двісті шістдесят п'ять) грн. 92 коп. -індексу інфляції, 143 (сто сорок

три) грн. 46 коп. -державного мита, 87 (вісімдесят сім) грн. 50 коп. - витрат

на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення суми

основного боргу в розмірі 3 000 грн. провадження припинити на підставі п. 1-1

ч. 1 ст. 80 ГПК України.

4. В іншій частині позовних вимог

відмовити.

Рішення господарського суду набирає

законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                              

О.М. Спичак

Дата

підписання рішення: 17.11.2008р.