Постанова

від 20.11.2008 по справі а-15/205

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

 20 листопада 2008 р.                                                                                   

№ А-15/205 

Вищий

господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

Добролюбової Т.В.

суддів

Гоголь Т.Г.,  Швеця В.О.

за участю представників сторін

позивача відповідача  розглянувши

у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу у справі

 не з'явились, повідомлені належним чином

Ясинський Т.І. дов. від 04.09.2008 року Сукач М.Д. дов. від 18.11.2008

року  Державної податкової інспекції в

місті Івано-Франківську №А-15/205

на ухвалу

Львівського апеляційного

господарського суду

від

10.07.2008 року

за позовом

Приватного підприємця ОСОБА_1

до

Державної податкової інспекції в

місті Івано-Франківську

про

визнання недійсним податкового

повідомлення-рішення №0029671700/0 від 11.05.2004 року

Приватний підприємець ОСОБА_1

звернулася до господарського суду Івано-Франківської області з позовом, в якому

просила визнати недійсним податкове повідомлення-рішення №0029671700/0 від

11.05.2004 року в частині збільшення податкових зобов'язань з податку на додану

вартість в сумі 3692 грн. та в сумі 1846 грн. застосування штрафних санкцій.

Позов вмотивований тим, що відповідач невірно визначив суму податкового

зобов'язання, суму податкового кредиту з податку на додану вартість, у зв'язку

із чим невірно вирахувані податкові зобов'язання  для розрахунку з бюджетом, що призвело до

порушення Закону України "Про податок на додану вартість".

Доповідач:Гоголь Т.Г

Господарський суд

Івано-Франківської області рішенням від 01.10.2004 року (суддя: Деделюк Б.В.)

позов задовольнив, визнав недійсним податкове повідомлення-рішення №

0029671700/0 від 11.05.2004 року в частині збільшення

суми податкових зобов'язань з

податку на додану вартість в сумі 3692 грн. та 1846 грн. застосування штрафних

санкцій. Рішення вмотивоване посиланнями на пункти 7.3.1, 7.3 Закону України

"Про податок на додану вартість", пункти 4.2.2, 4.2, статті 4 Закону

України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед

бюджетом та державними цільовими фондами". Спір розглядався за правилами

Господарського процесуального кодексу України.

Львівський апеляційний

господарський суд ухвалою від 10.07.2006 року 

(судді Орищин Г.В., Дубник О.П., Якімець Г.Г.) апеляційну скаргу

Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську повернув без розгляду

на підставі пункту 2 статті 93 Господарського процесуального кодексу України.

Державна податкова інспекція в

місті Івано-Франківську звернулася до Вищого адміністративного суду

України  з касаційною скаргою на ухвалу

Львівського апеляційного господарського суду.

Вищий адміністративний суд України

(після відкриття касаційного провадження) ухвалою від 14.05.2008 року

провадження в порядку адміністративного судочинства  закрив, відповідно до вимог статті 157

Кодексу адміністративного судочинства України, з посиланням на те, що дана

справа не підлягає оскарженню в порядку адміністративного судочинства, оскільки

розглядалась за правилами Господарського процесуального кодексу України .                                                                                                                                                                              

Державна податкова інспекція в

місті Івано-Франківську звернулась до Вищого господарського суду України з

касаційною скаргою, в якій просила скасувати рішення господарського суду

Івано-Франківської області від 01.10.2004 року та ухвалу Львівського

апеляційного господарського суду від 10.07.2006 року. Скаржник мотивує скаргу

порушенням норм матеріального та процесуального права при ухваленні

оскаржуваних судових актів, зокрема: пунктів 7.7.1, 7.7 статті 7 Закону України

"Про податок на додану вартість", пункту 4.2.2 Закону України

"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та

державними цільовими фондами", статті 43 Господарського процесуального

кодексу України.

В судовому засіданні відповідач

уточнив свої касаційні вимоги і просив скасувати ухвалу Львівського

апеляційного господарського суду від 10.07.2006 року, справу направити до

Львівського апеляційного адміністративного суду для здійснення апеляційного

провадження за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач не скористався своїм правом

на  подання відзиву на касаційну скаргу.

Заслухавши доповідь судді Гоголь

Т.Г., пояснення присутніх в судовому засіданні представників відповідача,

перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування

господарським судом Івано-Франківської області та Львівським апеляційним

господарським судом норм процесуального права, касаційна інстанція вважає, що

касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 2 Закону

України "Про державну податкову службу в Україні" завданням органів

державної податкової служби є, зокрема, здійснення контролю за додержанням

податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю

сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових

платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі

-податки, інші платежі).

Відповідно до пункту 6 статті 10

цього Закону, Державні податкові інспекції в районах, містах без районного

поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції

виконують такі функції: забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум

фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами

України за порушення податкового законодавства, а також стягнення

адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені

посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами.

Як вбачається з матеріалів

справи,  Приватний підприємець ОСОБА_1

звернулася до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до

Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську саме, як до державного

органу, на який покладено здійснювати відповідні функції, зокрема, визначені

Законами України "Про державну податкову службу в Україні" та

"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та

державними цільовими фондами".

Згідно з пунктом 1 статті 3 Кодексу

адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції -це

переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому

хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого

самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який

здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на

виконання делегованих повноважень.

Аналіз суб'єктного складу та

характеру правовідносин свідчить, що дана справа є справою адміністративної

юрисдикції, а  в розумінні пункту 7

статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, Державна податкова

інспекція в місті Івано-Франківську є суб'єктом владних повноважень.

З 1 вересня 2005 року набрав

чинності Кодекс адміністративного судочинства України. У відповідності з

пунктом 6 та 7 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" цього

Кодексу до початку діяльності окружного адміністративного суду  адміністративні справи, підвідомчі

господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України

1991 року вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу

адміністративного судочинства України, а заяви і скарги у справах, що виникають

з адміністративно -правових відносин, а також апеляційні та касаційні скарги

(подання) розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.

Отже, Львівський апеляційний

господарський суд повинен був, проаналізувавши суб'єктний склад та характер

правовідносин, встановити юрисдикцію справи ( адміністративна справа,

господарська справа) та визначитись за якими правилами  розглядати її.

Про початок діяльності кожного

адміністративного суду Державна судова адміністрація України повідомляє через

загальнодержавні та відповідні місцеві офіційні друковані видання. Згідно з

повідомленням Державної судової адміністрації України з 2 квітня 2007 року розпочав

діяльність Львівський апеляційний адміністративний суд. Отже, даний спір із

вказаним суб'єктним складом не підлягає вирішенню у господарських судах

України, оскільки має розглядатися за правилами Кодексу адміністративного

судочинства України, у зв'язку з чим ухвала Львівського апеляційного

господарського суду підлягає скасуванню, а справу слід скерувати до Львівського

апеляційного адміністративного суду .

Керуючись статтями  1115, 1117, 1118,

1119, 11110 Господарського процесуального кодексу

України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу Львівського апеляційного

господарського суду  від 10.07.2006

року    у 

справі № А-15/205 скасувати, справу скерувати  для здійснення апеляційного провадження до

Львівського апеляційного адміністративного суду.

Касаційну скаргу  Державної податкової інспекції в місті

Івано-Франківську задовольнити .

Головуючий        суддя                                                           

Т. Добролюбова

Судді                                                                                Т.Гоголь

В.Швець