Рішення

від 19.11.2008 по справі 9/319-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.12.08р.

Справа

№ 9/319-08

За

позовом  Міського комунального підприємства

"Дніпроліфт", м.Дніпропетровськ

до  

Фізичної - особи підприємець ОСОБА_1,

                    м. Дніпропетровськ

Третя

особа -1- Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради,

                    м. Дніпропетровськ  

Третя

особа -2- Дніпропетровська міська рада, 

м. Дніпропетровськ          

про визнання договору недійсним

Суддя  Подобєд І.М.

При

секретарі судового засідання Фуркаленко І.Л.

Представники:

  Від позивача - Лукашенко М.В. -

нач.юр.відділу, довіреність № 7 від 20.05.08р.

  Від відповідача -ОСОБА_1. - підприємець

  Третя особа - 1 - представник не з'явився.

  Третя особа - 2 - представник не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Міське

комунальне підприємство "Дніпроліфт" у жовтні 2008р. звернулось із

позовом до Фізичної - особи підприємецьОСОБА_1., Третя особа -1- Управління

житлового господарства Дніпропетровської міської ради, Третя особа - 2 -

Дніпропетровська міська рада в якому просить господарський суд визнати

недійсним договір № 53/2 ИН від 31.07.07р. про надання юридичних послуг.

Обґрунтовує позовні вимоги тим, що цей договір укладено з порушенням положень

Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні

кошти" від 22.02.2000р. №1490 і це є підставою для визнання його

недійсним, згідно приписів ч.4 ст. 179 Господарського кодексу України, ст. ст.

203 ч.1, 215 ч. 3 Цивільного кодексу України.

Відповідачем

було надано заперечення на позов, в якому він вказує, що з вимогами позивача не

згоден в повному обсязі, оскільки відповідно до ст.ст.326 та 327 Цивільного

кодексу України:

- у

державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі

Україна. Від імені та в інтересах держави Україна  право власності здійснюють відповідно органи

державної влади;

- у

комунальній власності знаходиться майно, в тому числі й грошові кошти, яке

належать територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній

власності здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи

місцевого самоуправління. Вважає, що в даному випадку МКП

"Дніпроліфт" не є державним органом, та не має права в інтересах

держави здійснювати право власності. Відповідно до вищевказаного МКП

"Дніпроліфт" є комунальним підприємством, заснованим на комунальній

власності територіальної громади міста Дніпропетровська та грошові кошти

отримані ними від підприємницької діяльності не мають нічого спільного з

коштами держави України .   

В

судовому засіданні 06.11.08р. оголошувалась перерва до 01.12.08р., згідно ст.

77 Господарського процесуального України.

Залучені

до участі у справі у якості третіх осіб на стороні позивача без самостійних

вимог на предмет спору Управління житлового господарства Дніпропетровської

міської ради та Дніпропетровська міська рада письмових пояснень щодо спірних

відносин не надали.

В

судовому засіданні  01.12.08р. за згодою

сторін оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, згідно ст. 85

Господарського процесуального кодексу України. 

Розглянувши

матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши

надані докази, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Між

Міським комунальним підприємством "Дніпроліфт" (надалі-Позивач), в

особі колишнього директора ОСОБА_2та фізичною особою -підприємець ОСОБА_1

(надалі-Відповідач) було укладено договір підряду №53/2 ИН від  31.07.2007р. на надання юридичних послуг.

Вартість послуги за

договором (абзац 3 п. 4.5 Договору) склала 33 098 грн. 36 коп.

Згідно

з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за

державні кошти" від 22.02.2000р. № 1490, який був чинний на час укладення

оспорюваного договору, цей Закон застосовується до всіх закупівель товарів,

робіт і послуг, що повністю або частково здійснюються за рахунок державних

коштів, за умови, що вартість предмета закупівлі для товару (товарів), послуги

(послуг) становить або перевищує 20 тисяч гривень, а для робіт - 50 тисяч

гривень.

Відповідно

до абзацу 6 ст. 1 вищевказаного Закону державними коштами є кошти підприємств,

при цьому незалежно від джерел формування та надходження.

Згідно

абзацу 3 ст. 1 вищевказаного Закону, підприємствами є комунальні підприємства.

Міське

комунальне підприємство "Дніпроліфт" є комунальним підприємством,

заснованим на комунальній власності територіальної громади м. Дніпропетровська,

що підтверджується положеннями статуту цієї юридичної особи.

Абзац

4 ст. 1 вищевказаного Закону визначає перелік розпорядників державних коштів,

до якого відносяться і підприємства.

Отже,  за змістом Закону України "Про закупівлю

товарів, робіт і послуг за державні кошти", всі кошти Позивача є

державними коштами.

Згідно

з ч. 4 ст. 2 Закону "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні

кошти" забороняється укладання договорів, які передбачають витрачання

державних коштів, та/або оплата розпорядником державних коштів товарів, робіт і

послуг до/без проведення процедур, передбачених цим Законом.

Таким

чином, укладання договорів, які передбачають витрачання коштів комунальних підприємств

на суму вище ліміту, встановленого Законом України "Про закупівлю товарів,

робіт і послуг за державні кошти", без проведення процедур, передбачених

цим Законом заборонено.

Положення

про тендерну комісію та рішення про проведення тендеру МКП "Дніпроліфт",

в особі директора ОСОБА_2, не приймалися та не ухвалювались, будь-яких дій щодо

формування тендерної комісії не здійснювалось, що свідчить про порушення норм

Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти"  при укладанні договору № 53/2 ИН від

31.07.2007р.

Жодних

тендерних процедур щодо укладення договору підряду № 53/2 ИН від 31.07.2007р.

проведено не було, що також свідчить про порушення положень Закону України

"Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" при

укладанні договору.

Частиною

4 ст.179 Господарського кодексу України передбачено, що сторони договору можуть

визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають

право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать

законодавству.

Підставою

недійсності правочину, відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України,  є недодержання в момент вчинення правочину

стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою

та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Згідно

з ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити

цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам

суспільства.

Відповідно

до ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не

встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує

його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути

визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

На

підставі викладеного, враховуючи, що вищевказаний договір підряда № 53/2 ИН від

31.07.2007р. на надання юридичних послуг укладено сторонами з порушеннями

положень чинного законодавства, яке регулює закупівлю товарів, робіт і послуг

за державні кошти,  позовні вимоги

Позивача про визнання цього договору недійсним є обґрунтованими та такими, що

підлягають задоволенню.  

Судові

витрати у справі покладаються на Відповідача, згідно ст. 49 Господарського

процесуального кодексу України.

Керуючись

ст.ст. 4, 32-33, 43, 45, 49, 82-85, 115-118 Господарського процесуального

кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов

задовольнити.

Визнати

недійсним договір підряду № 53/2 від 31.07.2007р. на надання юридичних послуг,

укладений між Міським комунальним підприємством "Дніпроліфт" та

фізичною особою - підприємецем ОСОБА_1

Стягнути

з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1на користь Міського комунального

підприємства "Дніпроліфт" суму 85 грн. витрат на держмито, 118 грн.

витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати

наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

 Рішення суду набирає законної сили після

закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим

протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

 І.М. Подобєд

Рішення

підписано 10.12.08р.