Рішення

від 02.12.2008 по справі 24/173

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157,

тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

02.12.08

р.                                                                                                      

Справа № 24/173                              

Господарський

суд Донецької області у складі головуючого судді Н.В. Ломовцевої

При

секретарі судового засідання                                                  

В.П.Петровій 

за

участю:

Представників

сторін:

від

позивача   Мільштейн Л.А. - довір.  

від

відповідача    не з'явився.

Розглянув

у відкритому судовому засіданні справу:

За

позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю

“Шевченко”, с. Шевченко Володарського району в особі ліквідатора - арбітражного

керуючого Жевнової Тамари Миколаївни

До

відповідача Дочірнього підприємства “Ілліч - Агро Донбас” Відкритого

акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”,

м. Маріуполь

про

стягнення 9338  грн. 80  коп.

СУТЬ

СПОРУ:                    У судовому

засіданні 18.11.2008 р.

оголошувалась

перерва до 26.11.2008 р., 26.11.2008 р. до 02.12.2008 р.

          Сільськогосподарське товариство з

обмеженою відповідальністю “Шевченко”,                   с. Шевченко Володарського

району в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Жевнової Тамари Миколаївни

звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Дочірнього

підприємства “Ілліч - Агро Донбас” Відкритого акціонерного товариства

“Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”, м. Маріуполь про

стягнення боргу з орендної плати в сумі 8346,64 грн., пені - 624,86 грн., 3%

річних - 75,04 грн., індексу інфляції - 292,26 грн.

          В обґрунтування позовних вимог

позивач посилається на договір оренди № 1/716 від 01.01.2008 р., акт прийому -

передачі орендованого майна, приписи статей Господарського та Цивільного

кодексу України.

У

судовому засіданні позивач наполягає на позові, повідомив, що заборгованість з

орендної плати виникла в період з 01.01.2008 р. по 31.08.2008 р. та підтвердив

факт оплати відповідачем суми боргу з орендної плати, що зафіксовано протоколом

судового засідання 26.11.2008р.

Відповідач

у судовому засіданні 26.11.2008р. надав докази оплати суми боргу з орендної

плати, а саме платіжне доручення № 796 від 14.11.2008 р. та в залишковій

частині вимог позов не визнає, надав відзив на позов б/н від 18.11.2008р.

При  цьому відповідач вважає, що позивач

невірно обґрунтував індекс інфляції та 3% річних як штрафні санкції ст. 625

Цивільного кодексу України, оскільки учасники господарських відношень несуть

господарсько - правову відповідальність за правопорушення в сфері

господарювання шляхом застосування до правопорушника господарських санкцій з

урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України,

посилається при цьому на ч. 1 ст. 216 та ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу

України. Стверджує, що Господарським кодексом України не передбачені таки види

санкцій, як стягнення індексу інфляції та 3% річних.

Також

відповідач заперечує проти вимоги позивача щодо стягнення пені в сумі 624,86

грн., оскільки вважає, що в п. 5.2. договору оренди йдеться про сплату штрафу,

тому сума неустойки розрахована невірно.

Розглянувши

матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача та відповідача,

суд

ВСТАНОВИВ:

Між

Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю “Шевченко” (далі

- орендодавець) та Дочірнім підприємством “Ілліч - Агро Донбас” Відкритого

акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”

(далі - орендар) 01.01.2008 р. був укладений договір оренди № 1/716, підписаний

обома сторонами.

Відповідно

до приписів п.п. 1.1., 1.2. договору орендодавець передає, а орендар приймає у

тимчасове володіння та користування майно, склад та вартість, якого вказані в

додатках до даного договору. Майно передається в орендну на підставі акту

прийому - передачі.

Орендар

прийняв у тимчасове володіння та користування наступне майно: асфальтований ток

у кількості 1 штуки, критий ток (склад) добудівля - 1 штука, критий ток (склад)

основний - 1 штука, столова (б 1) - 1 штука, що підтверджується актом прийому -

передачі.

Пункт

2.1. договору оренди встановлює, що даний договір діє з 01.01.2008 р. по

31.12.2008 р.

Відповідно

до п. 3.1. договору орендна плата за даним договором складає 1043,33 грн. в

місяць, в тому числі ПДВ - 183,79 грн.

Згідно

з п.п. 3.2., 3.3. договору орендна плата вноситься орендарем щомісячно, але не

пізніше 20 числа місяця наступного за звітним. Розмір орендної плати підлягає

інфляції в порядку, передбаченому діючим законодавством України.

Як

вбачається з п. 4.1.2. орендар зобов'язаний в установлені строки здійснювати

платежі за даним договором за орендоване майно.

Згідно

з ч.ч. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача

справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за

користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно

до приписів ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний

своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату, строки внесення якої,

згідно з ч. 4 ст. 286 цього ж Кодексу, визначаються в договорі.

Згідно

зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші

учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання

належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за

відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог,

що у певних умовах звичайно ставляться. 

Відповідно

до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати

свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до

умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Представник

позивача наполягав на задоволенні вимоги про стягнення суми боргу  в розмірі 8346,64 грн. за період з 01.01.2008

р. по 31.08.2008 р.

В

ході розгляду справи судом встановлено, що відповідачем оплачена заборгованість

по орендній платі в сумі 10433,30 грн. за період з січня по жовтень 2008 р.,

тобто в тому числі і за спірний період, 

після звернення позивача з позовом до суду, а саме 17.11.2008 р., що

підтверджується платіжним дорученням № 796.

Позивач

в судовому засіданні підтвердив факт оплати боргу з орендної плати.

Таким

чином, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню у зв'язку з

відсутністю предмету спору.

Також

позивач просить стягнути з відповідача індекс інфляції в сумі 292,26 грн. за

період з січня по червень 2008 р. та 3% річних в розмірі 75,04 грн. з січня по

серпень 2008р.

Відповідач

заперечує проти стягнення вказаних сум, оскільки вважає, що Господарським

кодексом України не передбачені таки види санкцій, як стягнення індексу

інфляції та 3% річних, а учасники господарських відношень несуть господарсько -

правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом

застосування до правопорушника господарських санкцій з урахуванням

особливостей, передбачених Господарським кодексом України, посилається при

цьому на ч. 1 ст. 216 та ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України.

Разом

з тим, відповідно до ч. 1 ст. 1 Цивільного кодексу України цивільним

законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні

відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій

самостійності їх учасників.

Згідно

з ч. 2 ст. 9 Цивільного кодексу України законом можуть бути передбачені

особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Таким

чином, суд вважає, що позивач правомірно застосував норми ст. 625 Цивільного

кодексу України.

Відповідно

до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання

грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний уплатити суму боргу з

урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від

простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або

законом.

При

цьому зазначена відповідальність не є за своєю правовою природою санкцією, а є

мірою цивільно - правової відповідальності.

Вказані

суми нараховані відповідно до приписів закону і підлягають стягненню.

Крім

цього, представник Сільськогосподарського товариства з обмеженою

відповідальністю “Шевченко” просить стягнути пеню в розмірі 624,86 грн. за

період з січня 2008 р. по серпень 2008 р.

Відповідач

заперечує проти стягнення з нього вказаної суми пені оскільки вважає, що в п.

5.2. договору оренди йдеться про сплату штрафу, а не пені, посилається на ч.ч.

2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України.

Відповідно

до ч. 2 ст. 230 Господарського кодексу України суб'єктами права застосування

штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті

2 цього Кодексу.

Як

вбачається з приписів частини 1 зазначеної норми штрафними санкціями у цьому

Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми, а саме:

неустойка, штраф, пеня.

Згідно

зі ст. 7 Господарського кодексу України відносини у сфері господарювання

регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України,

нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України,

нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого

самоврядування, а також іншими нормативними актами.

Саме

визначення грошової відповідальності як пеня та штраф міститься у ст. 549

Цивільного кодексу України.

Пенею

є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного

грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, що закріплено ч. 3

ст. 549 Цивільного кодексу України.

Оскільки

сторонами в договорі передбачено пеню як відповідальність за порушення

грошового зобов'язання, то за самим визначенням її поняття, виходячи з приписів

ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, передбачається пеня, нарахована за

кожен день прострочки.

Крім

того, сторонами в п. 5.1. договору передбачено стягнення  штрафу, що є окремим видом відповідальності.

При

таких обставинах позивач правомірно просить стягнути саме суму пені.

Оскільки

вимога про стягнення пені в розмірі 624,86 грн. нарахована відповідно до

приписів ст. 231 Господарського кодексу України, ст. 549 Цивільного кодексу

України, вона підлягає задоволенню.

На

підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги

Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Шевченко”,                   с. Шевченко Володарського

району в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Жевнової Тамари Миколаївни

до Дочірнього підприємства “Ілліч - Агро Донбас” Відкритого акціонерного

товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”, м. Маріуполь

про стягнення 9338 грн. 80 коп. підлягають частковому задоволенню.

Судові

витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського

процесуального кодексу України.

          В судовому засіданні оголошено

рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

           На підставі ст. ст. 1, 9, 526, 527,

549, 625, 762  Цивільного кодексу

України, ст. ст. 7, 193,  230, 231, 285,

286 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 32, 33, 34, 38,

43, 49, п. 1-1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу

України,  господарський суд -

В И Р

I Ш И В :

Позовні

вимоги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю

“Шевченко”,  с. Шевченко Володарського

району в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Жевнової Тамари Миколаївни

до Дочірнього підприємства “Ілліч - Агро Донбас” Відкритого акціонерного

товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”, м. Маріуполь

про стягнення 9338 грн. 80 коп. - задовольнити частково.

Провадження

у справі щодо стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 8346,64 грн.

припинити у зв'язку з відсутністю предмету спору.  

Стягнути

з Дочірнього підприємства “Ілліч - Агро Донбас” Відкритого акціонерного

товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”,                   м. Маріуполь (87504, Донецька

область, м. Маріуполь, вул. Семашка, 15/405, ЄДРПОУ 34550446, п/р

26000301539889 в філіалі Іллічьовського ГВ “Промінвестбанк” в                             м. Маріуполі, МФО

334442) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою

відповідальністю “Шевченко”,  с. Шевченко

Володарського району (87051, с. Шевченко Володарського району Донецької

області, вул. Шевченко, 1, код ЄДРПОУ 00697171, п/р № 26008198006681 в ДФ ВАТ “Кредитпромбанк”,

МФО 335593, ІНН 006971705343)  пеню в

розмірі 624,86 грн., індекс інфляції в сумі 292,26 грн., 3% річних в розмірі

75,04 грн., а також 102,00 грн. державного мита та витрати на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Видати

наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення

може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10

днів з дня його прийняття.

               Суддя                                                                                   

                        Ломовцева

Н.В.