Ухвала

від 15.11.2012 по справі 2а-14378/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2012 р. Справа № 51880/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Затолочного В.С.,

суддів Качмара В.Я., Старунського Д.М.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15.02.2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «БК» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про визнання податкового повідомлення-рішення протиправним, недійсним та його скасування, -

В С Т А Н О В И В:

21.12.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «БК» (далі Позивач, ТОВ «Компанія «БК») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова (далі - Відповідач, ДПІ у Галицькому районі) про визнання податкового повідомлення-рішення протиправним, недійсним та його скасування.

Позов, обґрунтований тим, що Відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0002262321 від 12.12.2011 року. Позивач вважає винесення Відповідачем вказаного податкового повідомлення-рішення протиправним, оскільки у підприємства є всі належним чином оформлені документи, що підтверджують дійсність господарських операцій з контрагентом, тому вимог податкового законодавства позивач не порушував.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15.02.2012 року позов задоволено.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що реальність господарських операцій між Позивачем та його контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю «Комп Плюс» (далі - ТОВ «Комп Плюс») підтверджена належно оформленими первинними бухгалтерськими документами. Посилання Відповідача на недійсність таких операцій внаслідок фіктивності всіх господарських операцій, укладених ТОВ «Комп Плюс» з його контрагентами не підтверджена належними доказами. На думку суду, Позивач не має нести негативних наслідків невиконання його контрагентами вимог податкового законодавства.

Не погодившись із постановою окружного суду, ДПІ у Галицькому районі оскаржила її в апеляційному порядку, зазначивши у скарзі, що суд першої інстанції не прийняв до уваги того, що згідно пояснень головного бухгалтера ТОВ «Компанія «БК» товарно-матеріальні цінності за проплатами за травень 2011 року станом на 14.11.2011 року не були отримані. Також судом проігноровані доводи Відповідача про встановлені розбіжності в складі податкового кредиту ТОВ «Комп Плюс» з його контрагентами - Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ХОМАКС» (далі - ТОВ «БК «ХОМАКС») та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГІПЕРІОН 2010» (далі - ТОВ «ГІПЕРІОН 2010»), неможливість здійснення всіма даними підприємствами господарських операцій, а відтак про задіяння ТОВ «Комп Плюс» в здійсненні операцій з надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування податкового кредиту, та які не можуть мати реального товарного характеру. Операції ТОВ «Комп Плюс» не підтверджуються стосовно реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. Тому факт здійснення передоплати ТОВ «Комп Плюс» в сумі 1104000 грн. за травень 2011 року та одержання податкових накладних від ТОВ «Комп Плюс» здійснений не з метою, яка випливає з його змісту (придбання товару), а з метою несплати відповідних сум податків, в даному випадку заниження податку на додану вартість. Отже зазначений правочин є нікчемним. Також просить звернути увагу на не оформлення Позивачем товарно-транспортних накладних. Просить скасувати постанову від 15.02.2012 року та прийняти нове рішення, яким відмовити Позивачу в позові.

Сторони правом на участь в судовому засіданні не скористалися, у зв'язку з чим справа розглядалася в порядку письмового провадження.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено і знайшло підтвердження в ході апеляційного перегляду справи, що Відповідачем у період з 14.11.2011р. по 18.11.2011р. проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Компанія «БК», з питань достовірності нарахування і своєчасності сплати податку на додану вартість за травень 2011 року, про що 25.11.2011 року складено акт № 4134/23-2/19170650.

За результатами перевірки та на підставі складеного акта Відповідачем 12.12.2011р. винесено податкове повідомлення-рішення № 0002262321, яким Позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 184000 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 грн.

Згідно акта перевірки, Відповідачем встановлено у Позивача:

- неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ «Компанія БК» з ТОВ «Комп Плюс»;

- вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Компанія БК» з ТОВ «Комп Плюс» за травень 2011 року, чим не додержано вимог ч. 1 ст. 203, ст.. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України;

- порушення п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ (із змінами та доповненнями) (далі - ПКУ), внаслідок яких ТОВ «Компанія БК» завищено податковий кредит від ТОВ «Комп Плюс» за травень 2011 року на суму 184000 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість за травень 2011 року на суму 184000 грн.

До таких висновків Відповідач дійшов з тих підстав, що у актах документальних невиїзних перевірок ТОВ «БК «ХОМАКС» та ТОВ «ГІПЕРІОН 2010», з якими мав відносини контрагент Позивача - ТОВ «Комп Плюс», «прописана нікчемність правочинів».

Також судом першої інстанції встановлено, що Позивачем 18 квітня 2011 року укладено з ТОВ «Комп Плюс» договір № 18/04/11 про поставку продукції технічного призначення.

На виконання умов укладеного договору, позивачем перераховано грошові кошти ТОВ «Комп Плюс» згідно ряду платіжних доручень, досліджених окружним судом.

Придбаний товар Позивач отримав 01.07.2011 року згідно видаткових накладних, які також досліджувалися судом першої інстанції.

Також встановлено, що відповідальним за отримання товару був ОСОБА_1, щодо якого у журналі виданих довіреностей є відповідні записи про отримання довіреностей на отримання матеріальних цінностей від ТОВ «Комп Плюс», а отриманий товар перевозився згідно товарно-транспортних накладних, які були предметом дослідження у судовому засіданні, автомобілем у складське приміщення, орендоване Позивачем. Перевезення здійснював водій ОСОБА_2, щодо якого на вимогу суду до матеріалів справи Позивачем долучено копії наказів про відрядження та посвідчення про відрядження.

Правильно встановивши обставини справи, окружний суд дав дослідженим доказам належну оцінку та вірно застосував норми матеріального права.

З посиланнями на п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПКУ, ст.. ст.. 2, 3, 8, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2 Положення про документальне збереження записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що в судовому засіданні знайшло підтвердження укладення Позивачем та ТОВ «Комп Плюс» господарського договору, факт виконання якого підтверджений належними та допустимими доказами, зокрема видатковими накладними, платіжними дорученнями, податковими накладними, товарно-транспортними накладними.

Факт здійснення позивачем господарської операції з купівлі-продажу товарів у ТОВ «Комп Плюс» підтверджується їх подальшим використанням у власній господарській діяльності, доказом чого є надані на вимогу суду договори на виконання робіт замовникам позивача, кошториси, акти виконаних робіт, розпорядження на видачу товарів, оборотна сальдова відомість.

В матеріалах справи містяться витяги з ЄДР від 19.12.2011 р., згідно якого підтверджено статус відомостей про ТОВ «Комп Плюс», та копія свідоцтва платника ПДВ - ТОВ «Комп Плюс», щодо анулювання чи визнання недійсним якого немає жодних доказів.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано, враховуючи судову практику, в тому числі Європейського суду з прав людини, зазначив, що підстав вважати недійсними господарські операції між Позивачем та ТОВ «Комп Плюс» немає, а також, що платник податку не повинен нести негативних наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку.

Всім доводам Відповідача, зазначеним в апеляційній скарзі, суд першої інстанції дав належну оцінку і акцентування на них уваги апелянтом не спростовує висновків окружного суду.

Таким чином, постанова суду першої інстанції ґрунтується на правильно встановлених обставинах справи та з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15.02.2012 року у справі № 2а-14378/11/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В.С. Затолочний

Судді: В.Я. Качмар

Д.М. Старунський