Рішення

від 18.12.2008 по справі 7/111-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.12.08р.

Справа

№ 7/111-08

За

позовом  Комунального житлово-експлуатаційного

підприємства "Південне" Дніпропетровської  міської ради, м. Дніпропетровськ 

До 

Підприємця - фізичної особиОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

Про розірвання договору та зобов`язання

вчинити певні дії

Суддя Коваль Л.А.

Представники:

від

позивача:

юрисконсульт Костюченко В.П., дов. № 8 від 09.01.2008р.;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ

СПОРУ:

Комунальне

житлово-експлуатаційне підприємство “Південне” Дніпропетровської міської ради

(м. Дніпропетровськ) просить:

-          розірвати договір оренди нежитлового

приміщення від 01.09.2003 року № 9-231, укладений ним з Підприємцем-фізичною

особою ОСОБА_1м. Дніпропетровськ);

-          зобов'язати Підприємця-фізичну особу

ОСОБА_1 звільнити нежитлове приміщення площею 66,4 кв.м, розташоване в

житловому будинку за адресою: м. Дніпропетровськ. вул. Робоча, 75, бл.4.          

Позовні

вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Дніпропетровської міської ради від

21.03.2007р. № 41/11 „Про оренду нерухомого майна, що належить до комунальної

власності територіальної громади міста” орендодавцем комунального майна

визначено Управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради, з

огляду на що виникла необхідність переукладення всіх договорів оренди

нежитлових приміщень з новим орендодавцем. Про необхідність переукладення

договору оренди позивач повідомив відповідача. Відповідач не вжив жодних дій,

направлених на переукладення договору оренди. В зв'язку з наведеними

обставинами позивач вбачає наявність підстав для розірвання договору оренди з огляду

на приписи ст. 652 ЦК України. Позивач вважає, що прийняття Дніпропетровською

міською радою рішення від 21.03.2007р. № 41/11 є суттєвою зміною обставин,

якими сторони договору керувалися при його укладенні.

Відповідач

відзив на позов не надав, в судове засідання не з'явився особисто та не

забезпечив явку свого повноважного представника. Про дату, час та місце

проведення судового засідання відповідач повідомлений належним чином за

адресою, що міститься в матеріалах справи.

Відповідно

до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами. 

В

судовому засіданні розгляд справи відкладався з 13.11.2008р. на 02.12.2008р.

Дослідивши

матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.06.2004р.

Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство “Південне” Дніпропетровської

міської ради  (м. Дніпропетровськ), як

орендодавець, та  Підприємець-фізична

особа ОСОБА_1м. Дніпропетровськ), як орендар, 

уклали договір оренди комунального майна 

№ 9/231 (надалі -Договір), згідно умов якого орендодавець передає, а

орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення,

розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Робоча, буд. 75, бл. 4,

загальною площею 66, 4 кв.м на першому поверсі (надалі - орендоване

приміщення), яке перебуває на балансі Комунального

житлово-експлуатаційного  підприємства

“Південне” Дніпропетровської міської ради, вартість якого визначена згідно

експертної оцінки і становить 45 990, 00 грн., для використання під прокат

відеокасет, послуги копіювання.

Актом

№ 9/231 приймання-передачі орендованого приміщення від 01.06.2004р.

підтверджується передача від позивача відповідачу орендованого приміщення.

Відповідно

до п.10.1. Договору строк його дії з 01.06.2004р. до 25.05.2005р.

Відповідно

до ч. 2 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, у

разі  відсутності заяви однієї із сторін

про припинення або зміну  умов  договору 

оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він

вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були

передбачені договором.

Відповідно

до ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після

закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця

протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше

встановлений договором.

Пункт

10.2. Договору встановлює, що за відсутності заяви однієї із сторін Договору

про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця по

закінченню строку дії Договору він автоматично продовжується на один рік на тих

же умовах.

Отже,

з огляду на приписи законодавства та умови Договору, враховуючи відсутність

заперечень сторін Договору щодо його продовження, Договір продовжив дію на один

рік спочатку до 25.05.2006р., потім -до 25.05.2007р., до 25.05.2008р., до

25.05.2009р.

27.06.2008р.,

вих. 1452, позивач звернувся до відповідача з листом „Про переукладення

договорів оренди”, яким повідомив відповідача про закінчення дії Договору та

необхідність переукладення Договору з Управлінням комунальної власності.

Фактично лист направлено 01.07.2008р. Оскільки назване повідомлення мало місце

по закінченню місячного терміну після спливу строку дії Договору, Договір не

припинив дію 25.05.2008р.

21.03.2007р.

Дніпропетровською міською радою прийняте рішення № 41/11 „Про оренду нерухомого

майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста”.

Відповідно до рішення комітет комунальної власності міської ради уповноважений

здійснювати управління нерухомим майном, що належить до комунальної власності

територіальної громади міста, в частині передачі його в оренду, комітет

комунальної власності міської ради визначений єдиним орендодавцем нерухомого

майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста.

Управління

житлового господарства Дніпропетровської міської ради звернулося до позивача з

листами від 26.11.2007р., вих. № 3/6278, від 27.05.2008р., вих. № 3/2498, від

18.04.2008р., вих. № 3/1492, про необхідність виконання позивачем вимог рішення

міської ради від 21.03.2007р. № 41/11, пов'язаних з необхідністю переукладення

орендарями договорів оренди, яким зобов'язало позивача вжити заходів,

направлених на переукладення договорів оренди, виселення орендарів з

орендованих приміщень, в тому числі шляхом звернення до суду з позовами.

Посилаючись

на невиконання відповідачем вимог щодо переукладення договору оренди з

орендодавцем комунального майна, визначеним рішенням міської ради від

21.03.2007р. № 41/11, позивач вбачає підстави для розірвання Договору за ст.

652 ЦК України, ч.3 ст. 26 Закону України „Про оренду державного та

комунального майна”, просить розірвати його в судовому порядку, що і є причиною

спору.

Згідно

ч.1 ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин,  якими сторони 

керувалися при укладенні договору, 

договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше

не  встановлено договором або не випливає

із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки,

що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б

його на інших умовах.

Згідно

ч.2 ст. 652 ЦК України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору

у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання,

договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених  частиною четвертою цієї  статті, - змінений за рішенням суду на вимогу

заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення

договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна

обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після

їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3)

виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і

позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні

договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що

ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Визначення

рішенням Дніпропетровської міської ради єдиним орендодавцем нерухомого майна,

що належить до комунальної власності територіальної громади міста, комітет

комунальної власності міської ради не є істотною зміною обставин в розумінні

ст. 652 ЦК України, якими сторони керувалися при укладенні договору. Договір

між позивачем і відповідачем укладено в 2004 році. На час звернення з позовом

відповідач більше чотирьох років користувався орендованим приміщенням, ніс

певні зобов'язання, пов'язані з укладенням Договору, в тому числі щодо оплати

орендної плати, утримання та збереження орендованого приміщення, які

кореспондуються з певним майновим інтересом позивача. Наділення в подальшому

іншої, ніж позивач, особи правом передавати в оренду комунальне майно не

дозволяє дійти висновку, що якщо позивач знав би про такі обставини, то не

уклав Договір або уклав його на інших умовах.

Крім

того, згідно п.10.3. рішення Дніпропетровської міської ради від 21.03.2007р. №

41/11 комітет комунальної власності міської ради зобов'язано до 01.09.2007р.

укласти з орендарями додаткові угоди до існуючих договорів оренди комунального

нерухомого майна з урахуванням вимог цього рішення, а не розірвати договори

оренди.

Матеріали

справи не містять доказів того, що позивач чи комітет комунальної власності

міської ради зверталися до відповідача з пропозицією в порядку, встановленому

ст. 188 ГК України про внесення змін до Договору  з проектом цих змін.

Згідно

ч.3 ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” договір

оренди може бути розірвано за погодженням 

сторін. На  вимогу однієї із сторін

договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду,  арбітражного суду у разі  невиконання сторонами  своїх 

зобов'язань та  з  інших підстав,  передбачених законодавчими актами України.

Позивач

не надав жодних доказів в підтвердження обставин невиконання відповідачем своїх

обов'язків за Договором

Зміна

орендодавця щодо комунального майна не призводить до зміни власника цього

майна, але навіть в разі  переходу права

власності на майно, передане в оренду, до інших осіб за приписами ст. 23 Закону

України „Про оренду державного та комунального майна”, ст. 770 ЦК України

договір оренди зберігає чинність для нового власника, до нового власника

переходять права та обов'язки наймодавця.

З

огляду на викладене, позовні вимоги про розірвання Договору заявлені

неправомірно, за відсутності правових підстав для розірвання Договору  та не підлягають задоволенню.

Не

підлягають задоволенню позовні вимоги про спонукання відповідача звільнити

орендоване приміщення, оскільки за наявності діючого Договору відповідач

правомірно ним користується.

Враховуючи

встановлені судом обставини справи, суд відхиляє доводи позивача у справі,

наведені в обґрунтування позовних вимог.

Відповідно

до ст. 49 ГПК України судові витрати відносяться на позивача.

Керуючись

ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу

України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В

позові -відмовити.

Судові

витрати віднести на позивача.

Суддя                                                                            

                                          Л.А.Коваль