Рішення

від 09.11.2012 по справі 5010/780/2012-28/49

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2012 р. Справа № 5010/780/2012-28/49

Господарський суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Кавлак І.П.,

судді Неверовської Л.М., судді Максимів Т.В.

При секретарі судового засідання: Манів-Головецькій О.С.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Надвірнянський кар'єр-Карпати"

вул. Шевченко, 94, м. Надвірна, Івано-Франківської області, 78400

вул. Довбуша, 1/а, с. Пасічна, Надвірнянського району, 78432

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю

"Інтернешнл Констракшн Системс"

вул. Старозамкова, будинок 2, м. Івано-Франківськ, 76018

вул. Василіянок, 60, кв.1, м. Івано-Франківськ, 76018

про стягнення 261582 грн. 03 коп.

За участю представників сторін:

від позивача: Білоус С.В. - представник, (довіреність № 716 від 17.07.12 )

від відповідача представники не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Надвірнянський кар'єр-Карпати" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл Констракшн Системс" про стягнення 301582 грн. 03 коп.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № 52/06-11 від 25.06.11 в частині здійснення розрахунку за відвантажену продукцію, у зв»язку з чим у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість в сумі 301582 грн. 03 коп.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 04.07.12 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 17.07.12.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 17.07.12, в зв»язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, розгляд справи відкладено на 09.08.12.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 09.08.12, в порядку статті 69 ГПК України, продовжено строк розгляду спору; розгляд справи відкладено на 13.09.12.

13.09.12 через канцелярію господарського суду Івано-Франківської області відповідач направив клопотання про призначення колегіального розгляду справи (вх.№5962/12-свх; а.с. 63).

Ухвалою господарського суду від 13.09.12 розгляд справи відкладено в зв'язку з необхідністю вирішення питання про колегіальний розгляд справи.

14.09.12 розпорядженням голови господарського суду справу скеровано до колегіального розгляду; до складу суду введено суддів Неверовську Л.М. та Максимів Т.В.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 17.09.12 розгляд справи призначено на 02.10.12.

02.10.12 в судовому засіданні представник позивача подав клопотання про зменшення позовних вимог (вх.№6455/2012-свх), відповідно до якого просить суд стягнути з відповідача 261582 грн. 03 коп. Виходячи з положень ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, а тому клопотання представника позивача (вх.№6455/2012-свх) підлягає прийняттю та розгляду по суті, відповідно до зменшення позовних вимог. При цьому суд виходить з того, що зменшення розміру позовних вимог в судовому засіданні не порушує процесуальних прав відповідача.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 02.10.12, в зв»язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, розгляд справи відкладено на 22.10.12.

22.10.12 судове засідання не відбулося, в зв'язку з перебуванням головуючого судді Кавлак І.П. на лікарняному.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 01.11.12 розгляд справи призначено на 09.11.12.

Представник відповідача жодного разу в судове засідання не з»явився, відзиву на позов не надіслав.

08.11.12 через канцелярію господарського суду Івано-Франківської області надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи (вих.№ 08/11; вх.№ 7397/2012-свх), мотивоване неможливістю прибуття в судове засідання уповноваженого на участь у справі представника.

Відповідно до приписів ст. 77 ГПК України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 №2-7/10608-2008. Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Судові засідання неодноразово відкладалися за клопотанням відповідача (ухвали від: 17.07.12, 09.08.12, 13.09.12, 02.10.12), відповідач мав достатньо часу для надання доказів, необхідних на його думкою, для розгляду спору по справі та не позбавлений права направити в судове засідання будь-якого іншого представника. Строк розгляду справи обмежено ст. 69 ГПК України, а клопотання про продовження строку розгляду справи від сторін не надходило. З огляду на вищевикладене, зважаючи на обмеженість строками розгляду справи, встановленими ст. 69 ГПК України, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права. Присутнім в судових засіданнях представником позивача підтримано позовні вимоги, вважаючи їх обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові. Згідно вимог ч. 3 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів. Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, всебічно і повно дослідивши фактичні обставини справи, об»єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 25 червня 2011 року між позивачем (в подальшому - постачальник) та відповідачем (в подальшому - покупець) укладено договір поставки № 52/06-11 (надалі - Договір; а.с. 12-14).

Пунктом 1.1 Договору встановлено, що протягом терміну дії даного договору, постачальник передає, а покупець приймає та оплачує нерудні будівельні матеріалали (надалі товар), зазначений у видаткових накладних.

Пунктом 9.1. Договору сторони погодили, що договір набуває чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та діє до 31 грудня 2011 року, а в частині оплати за відвантажений товар, до повного виконання зобов»язань.

У відповідності до умов Договору, відповідачеві відвантажено продукцію (щебінь) на загальну суму 301582 грн. 03 коп. Виконання позивачем договірних зобов»язань підтверджується наявними в матеріалах справи документами , а саме:

видатковою накладною № РН-0000488 від 25 червня 2011 року

на суму 37545 грн. 44 коп. (а.с. 16);

видатковою накладною № РН-0000501 від 20 липня 2011 року

на суму 146955 грн. 60 коп. (а.с. 17);

видатковою накладною № РН-0000582 від 21 липня 2011 року

на суму 7477 грн. 80 коп. (а.с. 18);

видатковою накладною № РН-0000572 від 21 липня 2011 року

на суму 19012 грн. 50 коп. (а.с. 19);

видатковою накладною № РН-0000580 від 21 липня 2011 року

на суму 19984 грн. 80 коп. (а.с. 20);

видатковою накладною № РН-0000598 від 20 липня 2011 року

на суму 2484 грн. 30 коп. (а.с. 21);

видатковою накладною № РН-0000584 від 22 липня 2011 року

на суму 12474 грн. 00 коп. (а.с. 22);

видатковою накладною № РН-0000587 від 23 липня 2011 року

на суму 12850 грн. 20 коп. (а.с. 23);

видатковою накладною № РН-0000588 від 22 липня 2011 року

на суму 5876 грн. 99 коп. (а.с. 24);

видатковою накладною № РН-0000594 від 25 липня 2011 року

на суму 36920 грн. 40 коп. (а.с. 25).

При дослідженні зазначених вище видаткових накладних судом встановлено, що вони підписані уповноваженими особами. Товар отриманий уповноваженою особою - Шевченко Олександром Васильовичем на підставі виданих відповідачем довіреностей (а.с. 26-31). Факт проведення сторонами господарських операцій, що стосуються виконання ними зобов'язань, повинен підтверджуватися первинними бухгалтерськими документами.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні складатись під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Нормою статті 1 зазначеного Закону встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Дослідивши первинні бухгалтерські документи, в яких належним чином зафіксовано та підтверджено здійснення господарської операції щодо отримання продукції відповідачем, суд прийшов до висновку, що наявні в матеріалах справи первинні бухгалтерські документи є доказом, що господарська операція виконана і мають юридичну (доказову) силу.

Крім того, в якості доказу відвантаження відповідачеві продукції позивачем до матеріалів справи додані податкові накладні (а.с. 47-56), які підтверджують сплату позивачем податку на додану вартість, згідно наявних в матеріалах справи видаткових накладних.

У відповідності до норми Закону України «Про податок на додану вартість», продаж товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

З огляду на вищевикладене, судом встановлений факт відвантаження позивачем відповідачу товару на суму 301582 грн. 03 коп.

Ціна та порядок розрахунків визначені в розділі 3 Договору. Ціни на відвантажений товар також встановлені в Додатковій угоді №1 до договору № 52/06-11 від 25 червня 2011 р. (а.с. 15).

Пунктом 3.4. Договору сторони погодили, що покупець повинен сплатити поставлений товар не пізніше одного місяця з дати поставки товару постачальником.

В порушення умов договору, покупець прийняті на себе договірні зобов»язання не виконав, суму заборгованості не сплатив, у зв»язку з чим у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість в сумі 301582 грн. 03 коп.

З метою досудового врегулювання спору, 03.04.12 позивачем на адресу відповідача направлено претензію-вимогу № 71/12 від 02.04.12 про сплату заборгованості в розмірі 301582 грн. 03 коп. (а.с. 32, 33) , що підтверджується фіскальним чеком та описом вкладення до цінного листа (а.с. 34, 35). Проте, вимога щодо сплати заборгованості залишена без відповіді та задоволення.

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов»язань.

Згідно з ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як передбачено ч.1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Відповідачем не подано жодних документальних доказів, які б спростовували доводи позивача щодо неналежного виконання зобов'язань по оплаті відповідачем відвантаженої продукції.

Після звернення ТзОВ "Надвірнянський кар'єр-Карпати" до господарського суду Івано-Франківської області відповідачем сплачено заборгованість в розмірі 40000 грн., в зв»язку з чим позивачем зменшено розмір позовних вимог. Факт сплати відповідачем зазначеної вище суми підтверджується банківською випискою від 19.09.12 (а.с. 78).

Заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 261582 грн. 03 коп. за отриману відповідачем на підставі видаткових накладних продукцію, на час прийняття рішення не сплачена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, будь-яких інших доказів, які б свідчили про оплату одержаного товару у строк встановлений договором відповідачем суду не подано. Приймаючи до уваги вчинення відповідачем дій, що свідчать про визнання ним боргу, а саме, часткової оплати відповідачем заборгованості за відвантажену продукцію в сумі 40000 грн., у суду достатньо підстав вважати, що вимога про стягнення з відповідача 261582 грн. 03 коп. заборгованості обгрунтована та підлягає задоволенню.

Згідно приписів п. 4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18, зменшення розміру позовних вимог згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" є підставою для повернення відповідної суми судового збору. Якщо ж таке зменшення пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині з урахуванням припису частини другої статті 49 ГПК може бути покладений на відповідача.

У даному випадку, зменшення розміру позовних вимог пов»язане саме із частковою сплатою відповідачем суми боргу після подання позову, судовий збір за правилами ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.124 Конституції України, Постанови Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18, ст.ст. 174, 175, 193 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 610, 629, 712 ЦК України, керуючись ст.ст. 4-3, 22, 33, 43, 49, 75, ст. 82, ст.ст. 83-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Надвірнянський кар'єр-Карпати" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл Констракшн Системс" про стягнення 261582 грн. 03 коп. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл Констракшн Системс" (вул. Старозамкова, будинок 2, м. Івано-Франківськ, 76018; код 37193396) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Надвірнянський кар'єр-Карпати"( вул. Шевченко, 94, м. Надвірна, Івано-Франківської області, 78400; код 00292575 ) -261582(двісті шістдесят одна тисяча п»ятсот вісімдесят дві) грн. 03 коп. заборгованості та 6031(шість тисяч тридцять одна) грн. 64 коп. судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19.11.12

Головуючий суддя І.П. Кавлак

Суддя Л.М. Неверовська

Суддя Т.В. Максимів

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"