Постанова

від 15.10.2012 по справі 5011-49/1933-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2012 № 5011-49/1933-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Верховця А.А.

суддів: Гарник Л.Л.

Шипка В.В.

В судове засідання з'явились:

Від заявника - ОСОБА_2 - представник за довіреністю,

Від арбітражного керуючого - Домбровський В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу

Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва

на постанову Господарського суду міста Києва від 22.08.2012

у справі № 5011-49/1933-2012 (Митрохіна А.В.

за заявою Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_5

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарбаком"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2012 порушено провадження у справі №5011-49/1933-2012 про визнання банкрутом за заявою Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_5.

Постановою господарського суду міста Києва від 22.08.2012 р. у справі № 5011-49/1933-2012 за заявою суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_5 визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю „ФАРБАКОМ"; припинено процедуру розпорядження майном; відкрито ліквідаційну процедуру; припинено повноваження розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Домбровського Євгена Вікторовича; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Домбровського Євгена Вікторовича; завершено підприємницьку діяльність банкрута; строк виконання всіх грошових зобов'язань вирішено вважати таким, що настав 22.08.2012; припинено нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута з 22.08.2012 р.; припинено повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном з 22.08.2012; скасовано арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном боржника, інше.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, Державна податкова інспекція у Печерському районі міста Києва звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду міста Києва від 22.08.2012 р. у справі № 5011-49/1933-2012 скасувати, провадження у справі припинити.

Скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті оспорюваної постанови було порушено норми матеріального та процесуального права, а саме: заявником СПД ФО ОСОБА_5 не було доведено неплатоспроможності боржника, яка має бути доведена перед судом шляхом подання доказів, що засвідчують відсутність коштів на рахунках боржника або відсутність активів боржника. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку з обов'язковою перевіркою органом державної податкової служби, у якому перебуває на обліку суб'єкт господарювання.

СПД ФО ОСОБА_5 надав відзив на апеляційну скаргу, в якій просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін Постанову господарського суду міста Києва від 22.08.2012 р. у справі № 5011-49/1933-2012.

Колегія суддів, переглянувши у апеляційному порядку постанову суду першої інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Згідно з частиною 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 22 Закону господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриває ліквідаційну процедуру у випадках, передбачених Законом.

Відповідно до частини 8 статті 16 Закону до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про введення процедури ліквідації боржника.

Частиною 4 статті 205 Господарського кодексу України передбачено, що у разі неспроможності суб'єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів, він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом. Аналогічними є положення частини 3 статті 110 Цивільного кодексу України.

Отже, законодавець пов'язує встановлення неспроможності суб'єкта господарювання задовольнити вимоги кредиторів безпосередньо із встановленням обставин недостатності майна для задоволення таких вимог, однак не обмежує суд певними засобами доказування зазначених обставин.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ухвалою підготовчого засідання Господарського суду міста Києва від 19.03.2012 визнано розмір вимог кредитора -визнано розмір вимог кредитора - Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_5, який подав заяву про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРБАКОМ" на суму 323 200,00 грн., призначено у справі №5011-49/1933-2012 розпорядником майна арбітражного керуючого Домбровського Євгена Вікторовича та призначено попереднє засідання на 18.06.2012.

Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРБАКОМ" опубліковано у газеті "Голос України" від 31.03.2012 №59 (5309).

Ухвалою попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 18.06.2012 затверджено реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРБАКОМ" на загальну суму 323 941,00 грн.

На адресу Господарського суду міста Києва надійшов супровідний лист від 02.07.2012, до якого доданий протокол зборів кредиторів №1 від 25.06.2012 та протокол засідання комітету кредиторів №1.

З огляду на зазначене суд першої інстанції дійшов висновку про належне проведення процедури розпорядження майном, дотримання процедури формування комітету кредиторів боржника та прийняття рішення про введення ліквідаційної процедури комітетом кредиторів у передбаченому законодавством про банкрутство порядку.

Колегія зазначає, що висновок суду попередньої інстанції про обґрунтованість відкриття ліквідаційної процедури узгоджуються з приписами чинного законодавства та не порушують положень частини 8 статті 16, статті 22 Закону, частини 4 статті 205 Господарського кодексу України та частини 3 статті 110 Цивільного кодексу України.

Скаржник, в особі свого представника, був присутнім у підготовчому судовому засіданні господарського суду м. Києва від 19.03.2012 та будь - яких вимог до Боржника, в тому числі щодо проведення перевірки, не заявляв.

Як було зазначена вище, 31.03.2012 в офіційному друкованому органі вийшло відповідне оголошення про порушення справи про банкрутство, однак, у встановлений законом термін, ДПІ з майновими вимогами не звертався.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Проте, в даному випадку, всупереч вимог вказаної норми закону, ДПІ у Печерському районі м. Києва не було надано суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження своїх доводів та вимог, заявлених в апеляційній скарзі.

Таким чином, апеляційний господарський суд вважає, що постанова Господарського суду міста Києва від 22.08.2012 є законною і обґрунтованою, та такою,що підлягає залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32 - 34, 36, 91, 92, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Постанову Господарського суду міста Києва від 22.08.2012 у справі № 5011-49/1933-2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва - без задоволення.

2. Матеріали справи № 5011-49/1933-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Постанова виготовлена та підписана 17.10.2012

Головуючий суддя Верховець А.А.

Судді Гарник Л.Л.

Шипко В.В.