Постанова

від 28.11.2012 по справі 5011-49/1933-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2012 р. Справа № 5011-49/1933-2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., -головуючого, Коваленка В.М. (доповідач у справі), Короткевича О.Є., розглянувши касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову та постановувід 15.10.2012 р. Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2012 р. господарського суду м. Києва у справі№ 5011-49/1933-2012 господарського суду м. Києва за заявоюсуб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_4, м. Київ дотовариства з обмеженою відповідальністю "Фарбаком", м. Київ провизнання банкрутом ліквідаторарбітражний керуючий Домбровський Є.В. в судовому засіданні взяв участь представник:

СПД -фізичної особи ОСОБА_4ОСОБА_6, довір., ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м. Києва від 21.02.2012 року порушено провадження у справі № 5011-49/1933-2012 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Фарбаком" (далі -Боржник, Товариство) за заявою суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_4 (далі -Кредитор, Підприємець) в порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду м. Києва від 22.08.2012 року (суддя -Митрохіна А.В.) Боржника визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, а ліквідатором Боржника призначено арбітражного керуючого Домбровського Є.В. тощо.

Не погодившись із цією постановою суду, Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби (далі -Інспекція, ДПІ) звернулася до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просила скасувати постанову господарського суду м. Києва від 22.08.2012 року та припинити провадження у справі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.10.2012 року (головуючий суддя -Верховець А.А., судді: Гарник Л.Л., Шипко В.В.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, а постанову господарського суду м. Києва від 22.08.2012 року -без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями попередніх інстанцій, Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати як постанову господарського суду м. Києва від 22.08.2012 року, так і постанову Київського апеляційного господарського суду і припинити провадження у справі.

Касаційна скарга мотивована порушенням місцевим та апеляційним судами норм матеріального права, зокрема ст.ст. 6, 7, 14, 23, 32, 40 Закону про банкрутство, ст. 78 Податкового кодексу України, а також норм процесуального права.

Заслухавши пояснення представника ініціюючого кредитора, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 91 ГПК України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки , мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Провадження у справах про банкрутство здійснюється в порядку, передбаченому ГПК України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство, стаття 1 якого визначає сторін та учасників провадження у справі про банкрутство, якими є, зокрема, кредитори (представник комітету кредиторів).

Також, ст. 1 Закону про банкрутство передбачає, що кредитор -це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Порядок заявлення кредиторами вимог та набуття статусу кредитора у справі, що здійснюється за загальною процедурою банкрутства, визначені положеннями ст.ст. 11, 14, 15 Закону про банкрутство, відповідно до яких у справі про банкрутство, що здійснюється за загальною процедурою банкрутства, особа (що не є ініціюючим кредитором) може набути статусу кредитора -сторони у справі про банкрутство лише після прийняття ухвали підготовчого засідання, у разі звернення із кредиторськими вимогами до боржника у встановлений після публікації в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство боржника тридцятиденний термін та визнання цих вимог судом із включенням їх до реєстру вимог кредиторів.

Так, як встановили суди і першої, і апеляційної інстанцій, 31.03.2012 року в газеті "Голос України" № 59 (5309) було опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство Товариства (т. 1 а.с. 112). Тобто, в офіційних друкованих органах була здійснена публікація оголошення щодо порушення провадження у справі про банкрутство Товариства, тоді, як вказав суд апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, Інспекція, а також будь-яка інша особа ні у встановлений законодавством термін (ст. 14 Закону про банкрутство), ні взагалі з кредиторськими вимогами до Товариства у даній справі про банкрутство не звертались. Саме тому згідно ухвали від 18.06.2012 року за результатами проведення попереднього засідання у справі були визнані кредиторські вимоги лише ініціюючого кредитора -Підприємця (т. 1 а.с. 118-120).

При цьому, судова колегія звертає увагу на те, як вбачається з матеріалів справи, Інспекції було відомо про порушення справи про банкрутство Боржника ще 19.03.2012 року, так як представник Інспекції -Семенчук В.Ю. (на підставі довіреності № 35/9/10-109 від 05.09.2010 року) брав участь у підготовчому засіданні у даній справі, що відбулось 19.03.2012 року, що підтверджується відповідною ухвалою суду, яка ДПІ, доречи, не оскаржувалась (т. 1 а.с. 96-100). Також, колегія суддів звертає увагу на подане Інспекцією також 19.03.2012 року клопотання про зупинення провадження у справі (т. 1 а.с. 107-108), тобто до публікації оголошення про порушення справи про банкрутство Товариства. Крім цього, як свідчить резолютивна частина ухвали від 21.02.2012 року (т. 1 а.с. 1-2) господарський суд ухвалив направити примірник цієї ухвали державній податковій інспекції за місцем знаходження Боржника.

Проте скаржником, ні з моменту отримання ухвали про порушення справи про банкрутство Товариства, ні починаючи з 19.03.2012 року не було вчинено жодних дій щодо звернення з вимогами до Боржника і лише в апеляційній скарзі (тобто через п'ять з половиною місяців) Інспекція вказала про необхідність проведення податкової перевірки, не надавши жодних доказів на підтвердження необхідності її проведення. Що ж до посилання в апеляційній та касаційній скаргах на подання Боржником декларацій за 2008-2011 роки, слід зазначити, що відповідні декларації не були додані ні до апеляційної, ні до касаційної скарг, а звітування за вказані роки свідчить про їх подання до порушення в лютому 2012 року справи про банкрутство Боржника і не свідчить про безпідставність порушення та здійснення провадження у справі про банкрутство Товариства.

Так, порушення та здійснення провадження у справі про банкрутство за загальною процедурою банкрутства не обмежує право боржника здійснювати фінансово-господарську діяльність як до, так і після порушення відповідної справи -до визнання боржника банкрутом.

У зв'язку із цим та враховуючи викладені обставини та аналіз норм законодавства -щодо порядку визначення та визнання кредитором у справі про банкрутство, передбаченого ст.ст. 1, 11, 14, 15 Закону про банкрутство, касаційна інстанція дійшла висновку, що Інспекція ні на момент прийняття оскаржуваної в апеляційному порядку постанови, ні взагалі у справі не набула статусу кредитора Боржника, у зв'язку з чим вона, відповідно, не була стороною у справі про банкрутство Боржника, оскаржувана нею в апеляційному порядку постанова про визнання Товариства банкрутом не стосується її прав та обов'язків, а тому Інспекція не мала права апеляційного оскарження прийнятої у справі постанови про визнання банкрутом відповідно до положень ст. 91 ГПК України.

На вказане суд апеляційної інстанції увагу не звернув та не дав цьому відповідної правової оцінки.

Згідно п. 1 частини першої ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Враховуючи наведене та виходячи із системного аналізу норм ГПК України, колегія суддів вважає, що спір згідно поданої Інспекцією апеляційної скарги на постанову господарського суду м. Києва від 22.08.2012 року не підлягає вирішенню в господарському суді в порядку апеляційного провадження.

За таких обставин, суд касаційної інстанції зазначає, що суд апеляційної інстанції, здійснивши апеляційне провадження та розгляд по суті апеляційної скарги ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС на постанову господарського суду м. Києва від 22.08.2012 року, припустився порушень, зокрема, вимог ст. 91 ГПК України, у зв'язку з чим оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, як незаконна, а апеляційне провадження за скаргою ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС на постанову господарського суду м. Києва від 22.08.2012 року - припиненню.

Дійшовши викладеного висновку, касаційні вимоги про скасування цієї постанови місцевого суду та припинення провадження у справі задоволенню не підлягають.

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 1, 11, 14, 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та п. 1 ст. 80, ст.ст. 91, 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.10.2012 р. у справі № 5011-49/1933-2012 скасувати.

3. Прийняти нове рішення (ухвалу): "Припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову господарського суду м. Києва від 22.08.2012 р. у справі № 5011-49/1933-2012. "

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич

Постанова виготовлена та підписана 29.11.2012 року.