Постанова

від 11.10.2012 по справі 5011-48/7261-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.2012 № 5011-48/7261-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

при секретарі: Браславській А.В.

за участю представників:

від позивача - Мойсик М.В.

від відповідача - Ночка І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквастар» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2012 року

(суддя Бойко Р.В.)

за позовом Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквастар»

про стягнення 34 261,32 грн.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації (надалі - позивач) звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквастар» (надалі - відповідач) про стягнення 34 261,32 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 16.07.2012 року позовні вимоги Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквастар» на користь Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації заборгованість у розмірі 31 753,48 грн., компенсацію плати за землю у розмірі 1 506,47 грн., пеню у розмірі 680,90 грн. та судовий збір у розмірі 1 594,45 грн. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Аквастар» звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду м. Києва.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.08.2012 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквастар» прийнято до провадження та призначено до розгляду на 20.09.2012 року.

Через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшли пояснення, в яких останній просить суд скасувати рішення Господарського суду м. Києва та припинити провадження у справі.

Через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд залишити рішення Господарського суду м. Києва від 16.07.2012 року без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2012 року відкладено розгляд апеляційної скарги на 11.10.2012 року.

У судове засідання з'явилися представники позивача та відповідача.

Відповідно до положень ст. 101 ГПК України У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін встановив наступне.

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання згідно статті 174 Господарського кодексу України, є господарський договір.

Правовідносини між Дирекцією (орендодавець) та Товариством (орендар) виникли на підставі укладеного 28.10.2010 року договору оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом'янського району міста Києва (далі - договір).

Пунктами 1.1-2.2 договору визначено, що орендодавець на підставі розпорядження №1038 від 28.10.2010 року передає, а орендар приймає в оренду нежиле приміщення (поверхову будівлю), для розміщення адміністративних потреб за адресою: м. Київ, вул. Клименка, 21, загальною площею 94,9 кв.м. в тому числі перший поверх - 94,9 кв.м. Вартість об'єкту оренди із звітом про експертну оцінку станом на 30.09.2010 року становить 396 268,33 грн.

Відповідно до п. 4.1 договору орендодавець зобов'язаний своєчасно передати орендарю приміщення (будинок) обумовлене цим договором по акту прийому-передачі.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, укладений між сторонами договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України та Законом України «Про оренду державного та комунального майна».

Відповідно до п. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

На виконання наведених норм права та умов договору КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації (орендодавець) передав, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Аквастар» (орендар) прийняв об'єкт оренди загальною площею 94,9 кв.м., про що свідчить акт прийому - передачі від 28.10.2010 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Частиною 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 3.1 договору за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку та порядку використання орендної плати, затвердженої за результатом конкурсу на право оренди об'єкту комунальної власності.

Орендна плата на момент укладення договору встановлюється в розмірі 15% від вартості майна, що становить 4 953,35 грн. на місяць.

Відповідно до п. 3.2 договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.

Пунктом 3.3 договору встановлено, що крім орендної плати орендар компенсує орендодавцеві його видатки по платі за землю. Додатком №3 встановлено компенсацію плати за землю у розмірі 257,19 грн.

Згідно п. 3.8 договору орендар повинен сплачувати орендну плату (п.п. 3.1) та інші платежі (п.п. 3.5, 3.6) незалежно від результатів господарської діяльності щомісячно до 1-го числа наступного за звітним, з урахуванням індексу інфляції.

Місцевий господарський суд задовольняючи позов, посилався на те, що матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача коштів у розмірі 33 259,95 грн. у період з 01.12.2011 року по 30.04.2012 року на підставі договору, проте відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Судовою колегією встановлено, що до порушення провадження у справі відповідачем на рахунок позивача частково внесена оренда плата у розмірі 14 516,11 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 74 від 14.02.2012 року, № 86 від 09.04.2012 року, № 87 від 13.04.2012 року, № 88 від 17.04.2012 року.

Отже, станом на час звернення позивача з позовом щодо стягнення орендаря за оренду приміщення борг відповідача становив 18 743,84 грн.

При наведених обставинах колегія суддів, дійшла до висновку, що в частині позовних вимог щодо стягнення 14 516,11 грн. слід відмовити.

Також, після порушення провадження у справі відповідач оплатив, ще 12 180 грн. заборгованості, про що свідчать платіжні доручення № 96 від 06.06.2012 року, № 99 від 15.06.2012 року.

Пунктом 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до п. 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011року господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Визнання боржником претензії кредитора не є способом припинення зобов'язання і не свідчить про відсутність спору; особа, претензія якої визнана боржником, вправі звернутися до господарського суду з позовом про стягнення визнаної суми коштів. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Враховуючи, що платіж у розмірі 12 180 грн. здійснений відповідачем на час розгляду справи в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла до висновку, що провадження у справі відповідно до вимог п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України в частині стягнення 12 180 грн. боргу підлягає припиненню.

Таким чином, враховуючи, що сторони у договорі передбачили для відповідача строк виконання зобов'язання, а відповідач повністю не виконав зобов'язання щодо оплати орендної плати згідно договору, колегія суддів дійшла висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення борг у розмірі 6 563,84 грн.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором оренди нежилого приміщення за № 992/Б року позивач також просив стягнути з відповідача 1 001,37 грн. пені.

Частинами першою і третьою ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 6.2 договору за несвоєчасну сплату орендних платежів, передбачених п.п. 3.1, 3.5, 3.6 орендар сплачує на користь орендодавця пеню у розмірі 0,5% від розміру не сплачених орендних платежів за кожний день прострочення.

За змістом п. 3.8 договору останнім днем виконання грошового зобов'язання відповідачем по сплаті орендних платежів є 01 число місяця наступного за звітним, а тому правомірним є нарахування пені за прострочення по сплаті орендних платежів за січень 2012 року з 02.02.2012 року, за лютий 2012 року з 02.03.2012 року. З огляду на положення ч. 5 ст. 251 Цивільного кодексу України, останній день внесення орендної плати за грудень 2011 року (01.01.2012 року) та березень 2012 року (01.04.2012 року) припадає на неділю, а тому переноситься на понеділок. Отже, пеня за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті орендних платежів за грудень 2011 року з 03.01.2012 року за березень 2012 року з 03.04.2012 року.

Позивач вказує на заборгованість відповідача у період з 01.12.2011 року, а тому, правомірним є нарахування пені з 02.01.2012 року за прострочення орендної плати за грудень 2011 року, таким чином нарахування пені з 01.12.2011 року є безпідставним.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 680,90 грн.

В іншій частині заявленої до стягнення пені у розмірі 320,47 грн. необхідно відмовити.

Відповідно до ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, змінити рішення.

В силу вказаної норми зміна рішення може полягати у внесенні деяких поправок до резолютивної частини рішення (зменшити чи збільшити суму, що підлягає стягненню, змінити розмір державного мита, що підлягає стягненню, тощо), не змінюючи при цьому викладеного в рішенні головного висновку місцевого господарського суду щодо прав та обов'язків сторін у спірних правовідносинах.

За таких обставин апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквастар» підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення підлягає зміні в частині нарахування суми боргу, пені, в частині стягнення 12 180 боргу провадження по справі слід припинити, в частині позовних вимог про стягнення 14 516,11 грн. боргу - слід відмовити.

Судові витрати по справі, відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 33, 34, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквастар» задовольнити частково.

Рішення Господарського суду м. Києва від 16.07.2012 року у справі № 5011-48/7261-2012 змінити, резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

«Провадження у справі в частині вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквастар» про стягнення 12 180 грн. боргу згідно договору оренди нежилого приміщення припинити.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквастар» (03141, м. Київ, вул. Солом'янська, 39; ідентифікаційний код 37141510) на користь Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації (03186, м. Київ, вул. Соціалістична, 6; ідентифікаційний код 35756919) заборгованість у розмірі 6 563,84 грн. (шість тисяч п'ятсот шістдесят три гривні 84 коп.), компенсацію плати за землю у розмірі 1 506,47 грн. (одна тисяча п'ятсот шість гривень 47 коп.), пеню у розмірі 680,90 грн. (шістсот вісімдесят гривень 90 коп.) та судовий збір у розмірі 1 594 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто чотири) грн. 45 коп.

В частині позовних вимог про стягнення 14 516,11 грн. (чотирнадцять тисяч п'ятсот шістнадцять гривень 11 коп.) боргу та 320,47 грн. (триста двадцять гривень 47 коп.) пені - відмовити.».

Стягнути з Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації (03186, м. Київ, вул. Соціалістична, 6; ідентифікаційний код 35756919) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквастар» (03141, м. Київ, вул. Солом'янська, 39; ідентифікаційний код 37141510) 599, 19 грн. (п'ятсот дев'яносто дев'ять гривень 19 коп.) судового збору за подання апеляційної скарги.

Видачу наказів доручити Господарському суду м. Києва.

Матеріали справи № 5011-48/7261-2012 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя Шапран В.В.

Судді Андрієнко В.В.

Буравльов С.І.