Постанова

від 08.11.2012 по справі 5011-41/4506-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2012 р. Справа№ 5011-41/4506-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Остапенка О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: представник - Хоменко М.П. ( за довіреністю)

від відповідача: представник - Строгова Г.О. ( за довіреністю)

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „НМК-трейд"

на рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2012р.

у справі № 5011-41/4506-2012 (Головуючий суддя: Спичак О.М., суддя: Літвінова М.Є., Шаптала Є.Ю. )

за позовом Приватного підприємства „Маршал рекорд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю „НМК-трейд"

про стягнення 87 435,94 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.09.2012 року у справі № 5011-41/4506-2012 позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з ТОВ „НМК-трейд" на користь ПП „Маршал рекордс" 82 938,00 грн. - основного боргу, 3 618,32 грн. - пені, 700,42 грн. - 3% річних та 1 745,14 грн. - судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з винесеним рішенням, ТОВ „НМК-трейд" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 07.09.2012 року у справі № 5011-41/4506-2012 повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Скаржник в апеляційній скарзі зазначив, що суд першої інстанції не врахував ту обставину, що видаткові накладні, які надані позивачем, підписані невідомою особою, на всіх видаткових накладних містяться різні підписи невстановлених осіб. Крім того, в матеріалах справи відсутні довіреності, що підтверджують отримання товару уповноваженою особою відповідача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.10.2012 року відкрито апеляційне провадження у справі № 5011-41/4506-2012 та призначено до розгляду на 08.11.2012 р.

08.11.2012р. через відділ документального забезпечення суду, від ТОВ „НМК-трейд" надійшли письмові пояснення по справі, а також клопотання про відкладення розгляду справи.

Колегія суддів заслухавши думку представника позивача, ухвалила клопотання про відкладення розгляду справи залишити без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 29 жовтня 2010 року між ПАТ "Маршал рекордс" (постачальник, позивач) та ТОВ "НМК-трейд" (покупець, відповідач) був укладений договір поставки № П-10/21(договір).

Пунктами 1.1 та 1.2 якого сторони узгодили, що постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), марковані контрольними марками, а саме: диски для лазерних систем зчитування із записом програмних, мультимедійних продуктів, аудіовізуальних, літературних творів, фонограм і відеограм (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього (них) певну грошову суму. Постачальник надає покупцеві право на розповсюдження товарів, що постачаються згідно умов даного договору.

Відповідно до пунктів 2.1. та 2.2. договору, поставка товарів здійснюється на склад покупця власними силами покупця. Графік поставки товарів за даним договором визначається на підставі дат постачання, що вказуються сторонами у видатково-прибуткових накладних.

Згідно з пунктом 3.1. договору, найменування товарів, їх кількість, асортимент, ціна за одиницю, вартість товарів вказується у видатково-прибуткових накладних, які оформлюються на кожну партію товарів. Видатково-прибуткові накладні крім передатного документу виконують одночасно функцію специфікації, і є невід'ємною частиною даного договору.

Пунктом 4.5. договору сторони узгодили, що постачальник передає товари покупцеві окремими погодженими партіями. Кількість, асортимент і терміни прийому-передачі товарів остаточно погоджуються і оформлюються у видатково-прибуткових накладних.

Як вбачається з пункту 4.6. договору, дата, вказана покупцем у видатково-прибутковій накладній про прийняття товару, є датою поставки товару постачальником.

Згідно до пункту 7.4. договору, остаточно ціна фіксується у рахунку-фактурі та видатково-прибутковій накладній, яку з боку постачальника підписує директор або головний бухгалтер, або особа уповноважена наказом по підприємству, а з боку покупця: директор або головний бухгалтер, або особа уповноважена довіреністю на одержання цінностей, та є невід'ємною частиною даного договору.

Пунктами 7.5. та 7.6. договору сторони узгодили, що сума договору складається з суми вартості партій товарів, поставлених постачальником протягом строку дії цього договору. Ціни встановлюються у національній валюті України.

Відповідно до пункту 8.1. договору, оплата постачальнику за партію товару здійснюється на підставі видатково-прибуткової накладної, яку виписує постачальник, шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на його розрахунковий рахунок.

Згідно пунктів 13.1. та 13.2. договору, цей договір вступає в дію з дати його укладення обома сторонами і діє до 31 грудня 2010 року. Дострокове розірвання договору можливе лише у випадках, передбачених чинним законодавством України. Строк дії договору автоматично продовжується строком на 1 (один) рік у випадку, якщо не менше ніж за 14 днів до закінчення строку дії будь-яка сторона не повідомить іншу сторону у письмовій формі про свій намір змінити його чи припинити його дію.

Як вбачається з видаткових накладних, які містяться в матеріалах справи, на виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 476 185, 98 грн.

В свою чергу, відповідач за поставлений товар розрахувався частково, у зв'язку з чим в останнього виникла загальна заборгованість у розмірі 82 938,00 грн.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вищезазначені правові норми, колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу, документально доведені, а тому правомірно були задоволенні судом першої інстанції в повному обсязі в сумі 82 938,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до другого абзацу частини 9 договору, в разі прострочення покупцем встановленого терміну оплати товарів постачальник може відмовитись від передачі покупцеві відповідної партії товарів та застосувати до покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.

За прострочення сплати коштів за поставлений товар, позивач, керуючись договором, нарахував пеню в розмірі 3 768,54 грн.

Колегія суддів, дослідивши умови договору, дати виникнення прострочення по сплаті грошового зобов'язання, здійснених поставок, а також порядку розрахунків погодженого сторонами(п. 8.1. договору), дійшла висновку, що суд першої інстанції правомірно задовольнив частково позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 3 618,32 грн., перерахунок якої вірно здійснено судом першої інстанції в межах періоду, визначеному позивачем, починаючи з 08.12.2011 року по 23.03.2012 року.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних, в сумі 729,40 грн.

Колегія суддів, дослідивши умови договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання, дат здійснених поставок, а також порядку розрахунків погодженого сторонами(п. 8.1. договору), дійшла висновку, що суд першої інстанції правомірно задовольнив частково позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в розмірі 700,42 грн., перерахунок яких здійснено судом першої інстанції в межах періоду, визначеному позивачем, починаючи з 08.12.2011 року по 23.03.2012 року.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Виходячи з вищевикладене, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду міста Києва від 07.09.2012 року у справі № 5011-41/4506-2012, підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст. ст. 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „НМК-трейд" на рішення господарського суду міста Києва від 07.09.2012 року у справі № 5011-41/4506-2012 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 07.09.2012 року у справі № 5011-41/4506-2012 залишити без змін.

Матеріали справи № 5011-41/4506-2012 повернути господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Руденко М.А.

Судді Пономаренко Є.Ю.

Остапенко О.М.