Постанова

від 13.11.2012 по справі 5028/15/48/2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2012 р. Справа№ 5028/15/48/2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Андрієнка В.В.

Шапрана В.В.

при секретарі Коваленко В.С.

за участю представників:

позивача - Дяків О.М.;

відповідача - Васильєв В.А.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сираївське»

на рішення господарського суду Чернігівської області від 20.09.2012

у справі № 5028/15/48/2012 (суддя - Федоренко Ю.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рілля України»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сираївське»

про стягнення 231715,82 грн.

ВСТАНОВИВ:

У липні 2012 Товариство з обмеженою відповідальністю «Рілля України» (далі - позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сираївське» (далі - відповідач) про стягнення з відповідача 133630 грн. заборгованості за договором № 11/12 від 08.08.2011, 21359,82 грн. пені, 76726 грн. штрафу, витрат на правову допомогу в сумі 11585,75 грн.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 01.08.2012 порушено провадження у справі № 5028/15/48/2012.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 20.09.2012 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 133630,00 грн. заборгованості, 76726,00 грн. штрафу та 21115,52 грн. пені. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Чернігівської області від 20.09.2012 відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати в частині зайво стягнутих з відповідача сум.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а також порушено норми матеріального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.10.2012 порушено апеляційне провадження у справі № 5028/15/48/2012.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

08.08.2011 між сторонами по справі укладено договір № 11/12 (далі - Договір), за умова якого продавець (позивач) продає, а покупець (відповідач) купує обладнання для сушіння зерна та інших аналогічних культур торгової марки ELA» (постачається в розібраному стані), відповідно до специфікації, що є невід'ємною частиною цього договору.

Загальну вартість Договору сторони визначили в 590 200,00 грн.

У розділі 3 Договору сторони погодили, що покупець проводить всі платежі в національній валюті України на поточний банківський рахунок продавця в наступному порядку: перший платіж в сумі 206570,00 грн. проводиться до 12.08.2011; другий платіж у сумі 383630 грн. проводиться до 01.10.2011.

Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Виходячи зі змісту укладеного між сторонами договору, останній за своєю правовою природою є договором купівлі - продажу (ст. 655 ЦК України), за умовами якого одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань, які згідно зі статтями 193, 202 ГК України та статтями 525, 526, 530 ЦК України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 ГК України, статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п. 5.2 Договору після проведення продавцем монтажу та пуско-наладки товару покупець пересвідчується у якості товару і підписує гарантійну книгу на товар. У разі виявлення недоліків монтажу та пуско-наладки товару продавець зобов'язується усунути їх на протязі 10 робочих днів.

Представниками сторін підписано гарантійну книжку, у якій знаходиться акт приймання - передачі від 22.08.2011 до Договору, яким підтверджується виконання своїх зобов'язань за договором позивачем.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов договору купівлі - продажу від 08.08.2011 відповідачем було проведено два платежі за Договором, а саме: платіжним дорученням № 19 від 15.08.2011 було сплачено 206570,00 грн., та платіжним дорученням № 98 від 25.11.2011 сплачено 250000,00 грн. Призначення платежів: оплата за сушарку зернову згідно договору № 11/12 від 08.08.2011.

13.03.2012 позивачем була направлена відповідачу претензія про оплату заборгованості за Договором.

Відповіді на претензію відповідач не надав, заборгованість не сплатив.

Задовольняючи вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 133630,00 грн. основної заборгованості, судом першої інстанції невірно визначені суми, які мав сплатити відповідач за поставлений товар, а саме, не враховано індексацію платежів відповідача в залежності від курсу валюти євро відповідно до п. п. 3.2, 3.3 Договору № 11/12 від 08.12.2011.

Так, відповідно до п. 3.2 Договору у разі збільшення або зменшення на дату платежу курсу євро до гривні, що встановлюється на основі максимального курсу продажу євро на Міжбанківській валютній біржі України, від курсу узгодженого Сторонами на день підписання даного Договору (п. 2.2), покупець зобов'язаний сплатити продавцю в гривнях проіндексовану суму відповідного платежу за цим Договором.

Згідно з п. 2.2 Договору курс євро на дату укладення даного договору становить 11,35 грн. за 1 євро.

Згідно з п. 3.3 Договору проіндексована сума платежу встановлюється за формулою (у гривнях): (К1 / К2 + 1%) х СП = ПСП, де: К1 - курс євро на дату платежу або на дату виставлення кредитором вимоги, у тому числі звернувшись до суду, - якщо боржник не виконає грошового зобов'язання в установлені договором строки; К2 - курс євро на дату підписання цього Договору (п.2.2); СП - сума платежу; ПСП- проіндексована сума платежу.

З наведеного пункту договору вбачається, що у разі невиконання грошового зобов'язання в установлені договором строки, в розрахунку індексації платежу повинен використовуватись курс євро (К1) саме на дату виставлення кредитором вимоги.

Пунктом 3.1.2 сторони погодили, що датою сплати другого платежу є 01.10.2011, тоді як відповідач здійснив другий платіж 25.11.2011, тобто несвоєчасно.

Як зазначалося вище, матеріали справи містять претензію позивача, датовану 13.03.2012.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що у зв'язку з несвоєчасним внесенням відповідачем другого платежу, в розрахунку індексації платежу повинен використовуватись курс євро (К1) станом на 13.03.2012 (дату виставлення вищевказаної претензії).

Встановлено, що максимальний курс продажу євро на міжбанківській валютній біржі України 13.03.2012 становив 10,548 грн. за 1 євро.

Згідно з п. 2.2 договору курс євро на дату укладення договору становить 11,35 грн. за 1 євро, тоді як сума другого платежу без індексації на курс євро становить 383 630,00 грн. (п. 3.1.2 Договору).

З урахуванням наведеного, розрахунок проіндексованого другого платежу (250000,00 грн.), відповідно до наведеної вище формули, складає 360 087,62 грн.

Таким чином, колегія суддів вважає, що сума основної заборгованості відповідача перед позивачем, з урахуванням проіндексованого другого платежу відповідача, становить 110087,62 грн.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Колегія суддів також враховує, що відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Позивачем належними доказами доведено виконання прийнятих на себе зобов'язань з передачі обладнання відповідно до умов Договору. В свою чергу, відповідачем зазначене не спростовано, доказів повної оплати отриманого від позивача обладнання на суму 110087,62 грн. не надано, а отже вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що при розрахунку за поставлене обладнання відповідач порушив строки, встановлені умовами Договору.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції сума пені та штрафу визначені невірно виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Відповідно до п. 7.2 Договору у випадку прострочення платежу покупцем йому нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого плату же за кожен день прострочення. Якщо покупець порушив термін розрахунку більш ніж на 30 днів він зобов'язаний також сплатити продавцю штраф у розмірі 20% від суми простроченого платежу.

Відповідно до ч. 2 ст. 231 ГК України можливе одночасне стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань. В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України (постанова Верховного Суду України від 27.04.2012 у справі № 3-24гс12).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України з вимогою про стягнення штрафних санкцій особа може звернутися до суду протягом одного року з моменту невиконання зобов'язання (постанова Верховного Суду України від 27.04.2012 у справі № 3-27гс12).

Укладеним сторонами договором не передбачено більш тривалий ніж встановлений ч. 6 ст. 232 ГК України шестимісячний строк, у межах якого перераховуються штрафні санкції.

Всупереч зазначеній нормі, судом першої інстанції взято до уваги розрахунок пені, за яким пеня нарахована до 07.07.2012 (з перевищенням вказаного шестимісячного строку).

Крім того, невірно визначено останній день строку здійснення другого платежу за Договором, внаслідок чого невірно визначена кількість днів прострочення платежу.

Так, останнім днем строку другого платежу у договорі зазначено 01.10.2011, що припадає на вихідний день (суботу).

Відповідно до ч. 5 ст. 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Першим робочим днем після 01.10.2011 є 03.10.2011 (понеділок). Таким чином, останнім днем строку здійснення другого платежу та першим днем нарахування пені є 03.10.2011.

Враховуючи наведені положення законодавства, умову укладеного між сторонами договору, розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача за розрахунком колегії суддів, становить 14057,62 грн.

Як зазначалося вище, якщо покупець порушив термін розрахунку більш ніж на 30 днів він зобов'язаний також сплатити продавцю штраф у розмірі 20% від суми простроченого платежу (п. 7.2 Договору).

Таким чином, враховуючи встановлену суму простроченого другого платежу (360087,62 грн.) на момент нарахування штрафу, розмір останнього, що підлягає стягненню з відповідача за розрахунком колегії суддів, становить 72017,52 грн.

Крім наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що в судовому засіданні апеляційної інстанції позивач погодився із таким зменшенням розміру заборгованості та штрафу.

Також, колегія суддів зазначає про відсутність правових підстав для зменшення розміру штрафу та пені на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України, що підлягає стягненню з відповідача, оскільки вказаний розмір штрафу та пені не перевищує розміру основної заборгованості.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 11585,75 грн., оскільки вказані витрати не відносяться до складу судових витрат та були понесені позивачем за договором з суб'єктом підприємницької діяльності, та з платіжного доручення № 783 від 18.07.2012 не вбачається, що 11585,75 грн. були сплачені саме за договором про надання правових послуг від 01.07.2012 та стосуються витрат на правову допомогу по цій саме справі.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті рішення в частині стягнення заборгованості, пені та штрафу були неправильно застосовані норми матеріального права, а за таких обставин, рішення суду першої інстанції від 20.09.2012 в цій частині слід змінити, з відповідним розподілом судових витрат відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сираївське» задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Чернігівської області від 20.09.2012 у справі № 5028/15/48/2012 змінити, викласти резолютивну частину в наступній редакції:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сираївське» (17081, с. Сираї Козелецького району Чернігівської області, вул. Київська, 50, код 37652102, поточний рахунок 26002210204841 в АТ «ПроКредитБанк» м. Києва) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріля Україна» (79034, м. Львів, вул. Навроцького, 1, код 32483750, поточний рахунок 26003053899970 в ЗГРУ Приват Банк м. Львова) 110087,62 грн. (сто десять тисяч вісімдесят сім гривень 62 коп.) заборгованості, 72017,52 грн. (сімдесят дві тисячі сімнадцять гривень 52 коп.) штрафу, 14057,62 грн. (чотирнадцять тисяч п'ятдесят сім гривень 62 коп.) пені, 3923,26 грн. (три тисячі дев'ятсот двадцять три гривні 26 коп.) витрат по сплаті судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріля Україна» (79034, м. Львів, вул. Навроцького, 1, код 32483750, поточний рахунок 26003053899970 в ЗГРУ Приват Банк м. Львова) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сираївське» (17081, с. Сираї Козелецького району Чернігівської області, вул. Київська, 50, код 37652102, поточний рахунок 26002210204841 в АТ «ПроКредитБанк» м. Києва) 353,09 грн. (триста п'ятдесят три гривні 09 коп.) витрат по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги.

4. Доручити господарському суду Чернігівської області видати накази на виконання даної постанови суду.

5. Матеріали справи № 5028/15/48/2012 повернути до господарського суду Чернігівської області.

6. Копію постанови надіслати сторонам.

Головуючий суддя Буравльов С.І.

Судді Андрієнко В.В.

Шапран В.В.