Рішення

від 25.11.2008 по справі 4/128-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

 РІШЕННЯ 

від "25" листопада 2008 р.                                                      

по справі  № 4/128-38

за

позовом  Луцька Міська Рада 

до

відповідача

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІД"

про стягнення 5 183,75 грн.

Суддя   Слободян П.Р.

Представники:

від

позивача: н/з

від

відповідача: н/з

Суть

спору: позивач - Луцька міська рада звернувся в господарський суд з позовом до

ТзОВ "Від", м. Луцьк, в якому просить стягнути 5183,75грн.

заборгованості по орендній платі та розірвати договір оренди № 129 від

01.01.2003р.

Відповідач

в судове засідання, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений, не

з'явився, відзиву на позов не подав, суми позову не оспорив.

Проаналізувавши

подані позивачем на обґрунтування позовних вимог докази, беручи до уваги те, що

відповідач був належним чином повідомлений про дату розгляду справи, проте не

з'явився в судове засідання, не подав заперечень на позов, господарський суд

вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін, за

наявними в ній матеріалами.

Дослідивши

матеріали справи, господарський суд встановив:

1

січня 2003 року між Луцькою міською радою та товариством з обмеженою

відповідальністю "Від" було укладено договір оренди нежитлових

приміщень комунальної власності (далі - договір).

Згідно

п. 1.1. договору в оренду відповідачу позивачем передано майно приміщення, яке

знаходиться на балансі управління культури Луцької міської ради з усіма

комунальними зручностями загальною площею 90,0кв.м., в тому числі підвал, що

знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Б. Хмельницького, 1.

Відповідно

до п.п. 3.2., 8.1. договору орендна плата по договору визначена за домовленістю

сторін і становить 470,00грн. в місяць в тому числі ПДВ. Сплачується

попередньо, щомісячно до першого числа місяця.

У

відповідності до п.п. 3.2., 3.3. договору орендар зобов'язувався сплачувати

орендарю орендну плату в розмірі по 470,00грн. за місяць. Враховуючи наявність

інфляційних процесів, оренда плата за кожен місяці розраховується з врахуванням

нового значення індексу інфляції. Однак за березень - червень 2008 року

відповідач орендну плату на загальну суму 4982,64грн. не сплатив, що

підтверджується разрахунком.

Згідно

ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки

суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з

угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Отже,

з моменту підписання договору та отримання майна між сторонами виникли

цивільно-правові відносини, які регулюються як загальними положеннями про

зобов'язання так і окремими зобов'язаннями, зокрема, найм (оренда).

Відповідно

до п. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або

зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний

строк.

У

відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного

кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона

(боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію

(передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або

утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання

його обов'язку.

Однак,

відповідач свої зобов'язання, щодо оплати суми оренди не виконав.

Згідно

п. 8.2. договору за неналежне виконання договірних зобов'язань та несвоєчасне

проведення обов'язкових платежів, позивачем було нараховано відповідачу пеню,

яка у відповідності до представленого суду розрахунку прострочення платежів

склала 201,45грн. пені.

У

відповідності із частинами 2, 3 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може

бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі

істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених

договором або законом.

Істотними

є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга

сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при

укладенні договору.

Відповідно

до п.п. 9.1., 9.2. договору термін його дії складає до 31.12.2008р. Договір

може бути розірваний за взаємною згодою сторін.

Згідно

ч. 1 ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і

вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю

протягом трьох місяців підряд.

У

відповідності до п. 2 ст. 188 Господарського кодексу України сторона договору,

яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати

пропозицію про це другій стороні за договором.

06.06.2007р.

позивач надсилав відповідачу пропозицію № 18-19/193 щодо розірвання договору №

129 від 01.01.2003р., проте відповіді на неї не отримав.

Відповідно

до п. 4 ст. 188 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли

згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у

встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона

має право передати спір на вирішення суду.

З

огляду на викладене, відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 651, ч. 1 ст. 782 Цивільного

кодексу України позовна вимога про дострокове розірвання договору № 129 від

01.01.2003р. обґрунтована і підлягає до задоволення.

Оскільки

спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті держмита та за

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, слід віднести за рахунок

останнього.

Разом

з тим, відповідно до ст. 3 п.п. 2-а Декрету КМУ "Про державне мито"

від 21 січня 1993 року №7-93 (зі змінами та доповненнями) із позовних заяв

майнового характеру сплачується 1 відсоток ціни позову, але не менше 6

неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 102грн., з позовних вимог

немайнового характеру сплачується 5 неоподатковуваних мінімумів доходів

громадян - 85грн.

Позивач

в позовній заяві просив суд стягнути з відповідача 5183,75грн. заборгованості

/майнова/ та розірвати договір оренди /не майнова/, водночас, державне мито,

відповідно до платіжного доручення № 2171 від 11.08.2008р., сплатив в сумі

137,00грн.

Отже,

сума несплаченого позивачем державного мита в доход державного бюджету при

подачі позову до суду становить 50грн. 00 коп., яка підлягає до стягнення за

рішенням суду.

Керуючись

ст. 188, 193, 220, 225, 230-232 Господарського кодексу України, ст.ст. 526,

536, 546, 549, 599, 610, 651, 653, 782 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44,

49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,

в и р

і ш и в:

1.

Позов задовольнити.

2.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Від", (м. Луцьк,

вул. Чорновола, 42, код 25090748) на користь товариства Луцької міської ради,

(м. Луцьк, вул. Б. Хмельницького, 19, код 04051327) 4982,64грн. заборгованості,

201,45грн. пені, 137 грн. витрат пов'язаних з оплатою державного мита та

118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.

Розірвати договір № 129 оренди нежитлових приміщень комунальної власності від

01.01.2003р., укладений між Луцькою міською радою та ТзОВ "Від".

4.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Від", (м. Луцьк,

вул. Чорновола, 42, код 25090748) в доход Державного бюджету України 50,00грн.

державного мита.

          Суддя                                                                     

Слободян П. Р.