Рішення

від 06.01.2009 по справі 37/211пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

37/211пд

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

06.01.09 р.                                                                                                       Справа № 37/211пд                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О.,

присекретарі Паліводі Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Комунального підприємства „Міжнародний аеропорт Донецьк”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 32496293

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „МІДА”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 33656098

про розірвання договору оренди №94.8/178-06 від 28.07.2006р. та звільнення займаного приміщення,

за участю:

представника Позивача – Капустіна О.В. (за довіреністю від 08.12.2008р. №34-161юр);

представника Відповідача – не з'явився.

Відповідно до вимог ст.4-4 ГПК України, п.7 ст. 129 Конституції України судовий розгляд здійснювався з фіксацією технічними засобами аудиозапису.

Згідно із ст.77 ГПК України розгляд справи відкладався з 11.12.2008р. на 18.12.2008р, з 18.12.2008р. на 06.01.2009р.  

СУТЬ СПРАВИ:

Комунальне підприємство „Міжнародний аеропорт Донецьк”, м. Донецьк (далі – Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „МІДА”, м. Донецьк (далі – Відповідач) про розірвання договору оренди №94.8/178-06 від 28.07.2006р. та виселення відповідача із займаного приміщення.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на не виконання Відповідачем зобов'язання з оплати орендної плати за договором оренди №94.8/178-06 від 28.07.2006р. протягом більше, ніж 3 - місяці.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надає договір оренди №94.8/178-06 від 28.07.2006р. з додатками; додаткову угода №1 від 28.07.2006р., №2 від 01.10.2006р., №б/н від 01.03.2007р., №3 від 01.09.2007р., №4 від 01.10.2007р.; акт звіряння розрахунків за період з 01.01.2008р. до 30.09.2008р.; рахунків №7212 та №7213 від 03.11.2008р.  

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.291 Господарського кодексу України, ст.ст. 26.27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ст.ст. 782,785  Цивільного кодексу України, ст.ст. 1,12 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачем додані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.29-35), пояснення №34.8-168 від 11.12.2008р. (а.с.45) щодо строку орендних правовідносин і наявну заборгованість за договором та доповнення до позовної заяви №34.8-167 від 11.12.2008р. (а.с.44), якими уточнені вимоги в частині наслідків розірвання договору, а саме – зазначено про зобов'язання Відповідача звільнити займане згідно спірного договору приміщення на першому поверсі будинку аеровокзалу площею 17,05кв.м.

У судовому засіданні 06.01.2009р. представником Позивача до матеріалів справи наданий Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та докази надсилання позовної заяви з додатками та доповненнями за усіма відомими адресами Відповідача та його Донецької філії (а.с.а.с.65-72)

Відповідач у судове засідання 11.12.2008р. не з'явився, звернувшись до суду із клопотанням, викладеним в телеграмі (а.с.39), про відкладення розгляду справи, яке було враховано ухвалою суду від 11.12.2008р.

В подальшому Відповідач, попри належне повідомлення про час та місце судового засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи, а також – відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, факт якого (повідомлення) підтверджується також і поштовими повідомленнями з відміткою про отримання (а.с.а.с.46, 60 ,62),  процесуальними правами, передбаченими ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.  

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав свою позицію, викладену письмово.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність Відповідача та ненадання ним певних документів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не впливає на таку кваліфікацію.

Вислухавши у судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

28.07.2006р. між Позивачем  (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) в особі Донецької філії був укладений договір оренди (далі – договір оренди) нежитлового приміщення №94.8/178-06 (а.с.а.с.7-12), згідно умов розділу 1, п. 2.1. та п. 15.1 якого Позивач передає, а Відповідач приймає в строкове платне користування об'єкт оренди – нежитлове приміщення загальною площею 17,05 кв. м., розташоване на 1-му поверсі будівлі аеровокзалу, за адресою: 83021, м. Донецьк, аеропорт, що знаходиться на балансі Комунального підприємства „Міжнародний аеропорт Донецьк”, для розміщення представництва, строком до 21.06.2007р.

Відповідно до розділу 8 договору оренди на  Відповідача були покладені грошові зобов'язання із сплати  орендної  плати,  визначеної  на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна загальної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст, що знаходяться в управлінні обласної ради та на підставі Додатку 2 до договору, до 15-го числа місяця, наступного за звітним, з урахуванням щомісячного корегування її розміру на індекс інфляції.

28.07.2006р. об'єкт оренди згідно із п.п. 3.1., 4.1. договору оренди був переданий Відповідачеві, про що сторони склали відповідний акт приймання-передачі (а.с.13).

Додатковими угодами №№ 1, 2, б/н, 3, 4 (а.с.а.с.18-22) сторонами вносилися  зміни до спірного договору щодо розміру, структури платежів, умов компенсації за перевищення концентрації шкідливих речовим у стічних водах  терміну сплати орендної плати.

Позивачем був складений акт звіряння розрахунків станом на 01.10.2008р., з якого вбачається заборгованість Відповідача за спірним договором у розмірі 40007,99 гривень. Цей акт Відповідачем не підписаний.

На підставі зазначеного акту звіряння Позивачем були виставлені рахунки  від 03.11.2008р.  №7212 (а.с.24) на загальну суму 38 705,44 грн. та №7213 (а.с.25) на загальну суму 1 302,55 грн. Як вбачається із пояснень від 11.12.2008р. №34.8-168 (а.с.45) заборгованість з орендної плати Відповідачем не погашена, стан розрахунків між сторонами не змінився.

За таких обставин Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Відповідач, попри належне повідомлення про судові засіданні шляхом своєчасного надсилання ухвал та телеграми за адресами, визначеними за матеріалами справи та відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (а.с.а.с.70-72), процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України не скористався.

Суд розглядає справу в контексті позовних вимог, сформульованих Позивачем з урахуванням позиції, викладеної в доповненнях до позовної заяви №34.8-167 від 11.12.2008р. (а.с.44), оскільки згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі змінити предмет позову (уточнити вимоги, сформулювавши адекватний характеру спірних правовідносин спосіб судового захисту в частині наслідків розірвання договору оренди).

Крім того, стосовно заявлених Позивачем двох позовних вимог суд вважає за необхідне наголосити, що їх одночасне висування цілком відповідає приписам ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вимоги пов'язані наданими доказами та підставами виникнення, їх сумісний розгляд не утруднює вирішення справи, а, навпаки, сприяє дотриманню принципу процесуальної автономії, та у повній мірі узгоджується  із гарантованим ст. 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 04.11.1950р., ратифікованої Законом України від 17.07.1997р., правом на ефективний судовий захист.

При цьому, позиції щодо можливості висування в межах однієї позовної заяви вимог про розірвання договору оренди та повернення орендованого майна, дотримується і Вищий господарський суд України, що вбачається із змісту п. 17 Інформаційного листа від 13.08.2008р. № 01-8/482.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача  такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями та іншими актами господарського законодавства, зокрема – Законом України „Про оренду державного та комунального майна”.

Враховуючи визначену в п. 15.1 договору оренди дату закінчення строку його дії – 21.06.2007р. – зміст пояснень Позивача №34.8-168 від 11.12.2008р. (а.с.45), а також – приписи ч. 2 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ст.764 Цивільного кодексу України і умови п. 15.3. договору, суд, за відсутністю в матеріалах справи належних у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказів продовження орендних правовідносин у інший спосіб, дійшов висновку, що орендні правовідносини між сторонами автоматично продовжувалися і після 21.06.2007р. на той же строк і на тих самих умовах.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст. 188 цього Кодексу.

За змістом ст.783 Цивільного кодексу України договір найму може бути достроково розірваний на вимогу наймодавця, якщо: наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Крім того, за змістом  ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути розірвано на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. При цьому, за висновками суду, можливість встановлення в спірному договорі додаткових до передбачених законом підстав для розірвання узгоджується із положеннями ч. 3 ст. 10 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та принципу свободи договору, закріпленому п.3 ст. 3 Цивільного кодексу України, ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України.

Виходячи з підстав позову, у розумінні їх визначення в абз. 2 п. 3.7. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” від 18.09.1997р. № 02-5/289, Позивач наполягає на розірванні договору як наслідку істотного порушення умов договору з боку Відповідача  відповідно до ст.ст. 611, 651 Цивільного кодексу України, ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” у вигляді (порушення) невиконання обов'язку щодо сплати орендної плати протягом більше, ніж 3 місяців.

Стосовно вказаної Позивачем підстави для розірвання спірного договору суд зазначає наступне:

З огляду на приписи  п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України саме на Позивача покладається обов'язок довести за допомогою належних у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказів наявності підстав для дострокового розірвання спірного договору.

Посилання Позивача на необхідність розірвання спірного договору у зв'язку із наявністю порушення його умов з боку Відповідача, судом приймаються до уваги як юридично і доказово обґрунтовані з огляду на таке.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Загальні вимоги до виконання зобов'язання сформульовані в ст. 526 Цивільного кодексу України, відповідно до яких належність виконання має оцінюватися виходячи з умов договору, законодавства, а за відсутністю таких вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення закріплені ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України одним з критеріїв належності виконання зобов'язання є його виконання у визначений строк.

Враховуючи правову природу укладеного договору та статус майна, яке є об'єктом оренди, належність дотримання умов договору має кваліфікуватися і з урахуванням приписів  Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”  умова про орендну плату  віднесена до істотних умов договору оренди у розумінні ст. 180 Господарського кодексу України та ст. 638 Цивільного кодексу України.

Відповідно до розділу 8 договору оренди на  Відповідача були покладені грошові зобов'язання із сплати  орендної  плати,  визначеної  на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна загальної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст, що знаходяться в управлінні обласної ради та на підставі Додатку 2 до договору, до 15-го числа місяця, наступного за звітним, з урахуванням щомісячного корегування її розміру на індекс інфляції.

Згідно із ч. 1 ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”  та ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності.

Дотримання зазначеної умови є обов'язковим для Відповідача згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, а її порушення зумовлює правомірність ініціювання питання про розірвання договору згідно ч. 3 ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

Як вбачається із матеріалів справи, зазначена вимога спірного договору, що формулює істотну умову, Відповідачем належним чином (більше 3-х місяців) не виконувалась, що дає суду підстави для висновку про наявність істотного порушення умов договору у розумінні ст.ст. 610, 651 Цивільного кодексу України, одним із наслідків якого (порушення) згідно ст. 611 цього кодексу законодавець визначає розірвання договору.

Більш того, в п. 5.3. спірного договору сторони дійшли згоди щодо права Орендодавця вимагати дострокового розірвання договору у разі, якщо Орендар не вніс орендної плати протягом 3-місяців  з дня закінчення строку платежу.

Отже, викладене, за висновком суду, вказує на наявність достатньої у розумінні ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України підстави для дострокового розірвання спірного договору оренди (з усіма додатками).

Положення ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України вимагають дотримання порядку розірвання, встановленого ст. 188 Господарського кодексу України. Проте, у світлі приписів ст. 124 Конституції України та висновків Конституційного Суду України, викладених у рішенні  від 09.07.2002р. №15-рп/2002 обставини дотримання/недотримання такого порядку взагалі не впливають на можливість застосування судовим відповідного способу захисту порушених прав Позивача. Аналогічна правова позиція сформульована в п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482.  

За таких обставин, вимоги Позивача про дострокове розірвання спірного договору  підлягають задоволенню у повному обсягу.

Відповідно до ч. 2 ст. 202 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Виходячи з положень, наведених в ст.173 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, згідно яких зобов'язання як правовідношення сторін є підставою для існування відповідних прав та обов'язків його учасників, припинення зобов'язання зумовлює і припинення існування підстави для відповідного права, зокрема – для подальшого перебування у Відповідача майна, отриманого за спірним договором

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” наслідком припинення договору оренди у зв'язку із розірванням договору є обов'язок орендаря повернути об'єкт оренди на умовах, визначених у договорі. Аналогічні положення щодо обов'язку повернення із вказівкою на негайність його здійснення закріплені і в ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України.

Пунктами 3.4, 6.9 спірного договору оренди  сторони дійшли згоди, що  обов'язок повернення об'єкту оренди згідно акту приймання-передачі у разі розірвання договору має бути виконаний Орендарем у триденний строк.  

Відтак, позовні вимоги про зобов'язання Відповідача звільнити займане нерухоме майно, також підлягають задоволенню з урахуванням строку звільнення, встановленого сторонами.

При визначенні підсудності цієї справи (з огляду на місцезнаходження Відповідача – м. Сімферополь), суд виходив із приписів ч.ч. 1, 4 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких справи про розірвання договору розглядаються господарським судом за місцезнаходженням зобов'язаної за договором сторони, а якщо юридичну особу представляє уповноважений відособлений підрозділ – з урахуванням місцезнаходження цього підрозділу.

Дійсно, оскільки за своєю природою спірний договір передбачає кореспондуючи права та обов'язки для двох сторін, і метою його укладання є забезпечення діяльності осередку Донецької філії Відповідача, спір має вирішуватися саме Господарським судом Донецької області, на території підсудності якого знаходиться і Позивач, і філія Відповідача, з діяльністю якої пов'язаний договір.

У відповідності до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають віднесенню на Відповідача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 4-2 - 4-6, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.  Позовні вимоги Комунального підприємства „Міжнародний аеропорт Донецьк”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 32496293) до Товариства з обмеженою відповідальністю „МІДА”  в особі Донецької філії,  м. Донецьк (ідентифікаційний код 33656098) про розірвання договору оренди №94.8/178-06 від 28.07.2006р. та зобов'язання звільнити займане приміщення задовольнити у повному обсягу.

2. Розірвати договір оренди нерухомого майна №94.8/178-06 від 28.07.2006р., укладений між Комунальним підприємством „Міжнародний аеропорт Донецьк”, м. Донецьк та Товариством з обмеженою відповідальністю „МІДА” в особі Донецької філії, м. Донецьк.

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю „МІДА” в особі Донецької філії  (ідентифікаційний код 33656098) у триденний строк звільнити займане  згідно договору оренди №94.8/178-06 від 28.07.2006р. приміщення на першому поверсі будинку аеровокзалу площею 17,05кв.м.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю „МІДА” (83021, м. Донецьк, вул. Тітова,15, ідентифікаційний код 33656098) на користь Комунального підприємства „Міжнародний аеропорт Донецьк” (83021, м. Донецьк, аеропорт, ідентифікаційний код 32496293) витрати по сплаті державного мита в сумі 170 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118  грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його підписання, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання протягом зазначеного строку – після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо рішення не буде скасовано.

За згодою присутнього представника Позивача у судовому засіданні 06.01.2009р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст судового рішення  підписано 06.01.2009р.

6. Рішення може бути оскаржене через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його підписання або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

               Суддя                                                                                                            Попков Д.О.