Ухвала

від 05.12.2008 по справі 09-16/3435-2-2076

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

УХВАЛА         

05

грудня 2008 р.                                                                                  

№

09-16/3435-2-2076 

Колегія суддів Вищого господарського суду України у

складі:

головуючого:

Першикова

Є.В.,

суддів:

Данилової

Т.Б.,

Ходаківської

І.П.

розглянула

касаційну  скаргу

ОСОБА_1

(далі -ОСОБА_1) 

на

ухвалу

Київського

міжобласного апеляційного господарського суду

від

24.09.08

у

справі

№

09-16/3435-2-2076

господарського

суду

Черкаської

області 

за

позовом

ОСОБА_1

до

відкритого

акціонерного товариства "Лавр",

треті особи:                   ОСОБА_2(далі -ОСОБА_2),

ОСОБА_3

(далі -ОСОБА_3),

ОСОБА_4

(далі -ОСОБА_4), ОСОБА_5 (далі -ОСОБА_5), ОСОБА_6 (далі -ОСОБА_6), ОСОБА_7

(далі - ОСОБА_7), ОСОБА_8 (далі -ОСОБА_8),

ОСОБА_9

(далі -ОСОБА_9),

ОСОБА_10

(далі -ОСОБА_10),

ОСОБА_11

(далі -ОСОБА_11),

ОСОБА_12

(далі -ОСОБА_12),

ОСОБА_13

(далі -ОСОБА_13),

ОСОБА_14

(далі -ОСОБА_14),

ОСОБА_15

(далі -ОСОБА_15),

ОСОБА_16(далі

-ОСОБА_16),

ОСОБА_17

(далі

-ОСОБА_17),

ОСОБА_18

(далі -ОСОБА_18),

ОСОБА_19

(далі -ОСОБА_19), ОСОБА_20 (далі -ОСОБА_20),

ОСОБА_21

(далі -ОСОБА_21), ОСОБА_22 (далі - ОСОБА_22),

ОСОБА_23

(далі -ОСОБА_23),

ОСОБА_24

(далі

-ОСОБА_24),

ОСОБА_25

(далі -ОСОБА_25),

ОСОБА_26

(далі -ОСОБА_26), ОСОБА_27 (далі -ОСОБА_27),

ОСОБА_28

(далі -ОСОБА_28),

ОСОБА_29

(далі -ОСОБА_29),

ОСОБА_30

(далі -ОСОБА_30),

ОСОБА_31

(далі -ОСОБА_31),

ОСОБА_32

(далі -ОСОБА_32),

ОСОБА_33

(далі -ОСОБА_33),

ОСОБА_34

(далі -ОСОБА_34),

ОСОБА_35

(далі - ОСОБА_35), ОСОБА_36 (далі -ОСОБА_36),

ОСОБА_37

(далі -ОСОБА_37),

ОСОБА_38

(далі -ОСОБА_38),

ОСОБА_39

(далі -ОСОБА_39),

ОСОБА_40

(далі -ОСОБА_40),

ОСОБА_41

(далі -ОСОБА_41),

ОСОБА_42

(далі -ОСОБА_42), ОСОБА_43 (далі -ГОСОБА_43), ОСОБА_44 (далі -ОСОБА_44),

ОСОБА_45

(далі -ОСОБА_45),

ОСОБА_46

(далі -ОСОБА_46),

ОСОБА_47

(далі

-ОСОБА_47),

ОСОБА_48

(далі -ОСОБА_48), ОСОБА_49 (далі -ОСОБА_49), ОСОБА_50 (далі - ОСОБА_50),

ОСОБА_51 (далі -ОСОБА_51), ОСОБА_52 (далі -ОСОБА_52), ОСОБА_53 (далі

-ОСОБА_53), ОСОБА_54 (далі -ОСОБА_54), ОСОБА_55 (далі -ОСОБА_55), ОСОБА_56

(далі -ОСОБА_56),

ОСОБА_57

(далі -ОСОБА_57),

ОСОБА_58

(далі -ОСОБА_58),

ОСОБА_59

(далі -ОСОБА_59),

ОСОБА_60

(далі -ОСОБА_60), ОСОБА_61(далі -ОСОБА_61), ОСОБА_62

(далі

-ОСОБА_62),

ОСОБА_63

(далі

-ОСОБА_63),

ОСОБА_64

(далі -ОСОБА_64), ОСОБА_65(далі -ОСОБА_65),

ОСОБА_66(далі

-ОСОБА_66), ОСОБА_67 (далі -ОСОБА_67),

ОСОБА_68

(далі -ОСОБА_68),

ОСОБА_69

(далі -ОСОБА_69),

ОСОБА_70

(далі -ОСОБА_70),

ОСОБА_71

(далі -ОСОБА_71),

ОСОБА_72

(далі -ОСОБА_72), ІОСОБА_73 (далі -ОСОБА_73), 

ОСОБА_74 (далі -ОСОБА_74),

ОСОБА_75

(далі -ОСОБА_75),

ОСОБА_76

(далі -ОСОБА_76),

ОСОБА_77

(далі -ОСОБА_77), ОСОБА_78 (далі -ОСОБА_78),

ОСОБА_79

(далі -ОСОБА_79), ОСОБА_80 (далі -ОСОБА_80),

ОСОБА_81

(далі -ОСОБА_81),

ОСОБА_82

(далі -КОСОБА_82),

ОСОБА_83

(далі -ОСОБА_83),

ОСОБА_84

(далі -ОСОБА_84),

ОСОБА_85

(далі -ОСОБА_85), ОСОБА_86 (далі -ОСОБА_86), ОСОБА_87 (далі -ОСОБА_87),

ОСОБА_88

(далі -ОСОБА_88), ОСОБА_89 (далі -ОСОБА_89),

ОСОБА_90

(далі -ОСОБА_90),

ОСОБА_91

(далі -ОСОБА_91), ОСОБА_92 (далі -ОСОБА_92),

ОСОБА_93

(далі -ОСОБА_93), ОСОБА_94 (далі -ОСОБА_94),

ОСОБА_95

(далі -ОСОБА_95),

ОСОБА_96

(далі -ОСОБА_96), ОСОБА_97 (далі -ОСОБА_97),

ОСОБА_98

(далі -ОСОБА_98), ОСОБА_99 (далі -ОСОБА_99),

ОСОБА_100

(далі -ОСОБА_100),

ОСОБА_1

(далі - ОСОБА_1), ОСОБА_2 (далі -ОСОБА_2),

ОСОБА_3

(далі -ОСОБА_3),

ОСОБА_4

(далі -ОСОБА_4),

ОСОБА_5

(далі -ОСОБА_5),

ОСОБА_6

(далі -ОСОБА_6),

ОСОБА_7

(далі -ОСОБА_7),

ОСОБА_8

(далі -ОСОБА_8),ОСОБА_9 (далі -ОСОБА_9), ОСОБА_10 (далі -ОСОБА_10),

ОСОБА_11

(далі -ОСОБА_11),

ОСОБА_12(далі

-ОСОБА_12),

ОСОБА_13

(далі -ОСОБА_13), ОСОБА_14 (далі -ОСОБА_14),

ОСОБА_15

(далі -ОСОБА_15),

ОСОБА_16

(далі -ОСОБА_16), ОСОБА_17 (далі - ОСОБА_17), ОСОБА_18 (далі -ОСОБА_18),

ОСОБА_19 (далі -ОСОБА_19), ОСОБА_20 (далі -ОСОБА_20), ОСОБА_21 (далі

-ОСОБА_21),

ОСОБА_22

(далі -ОСОБА_22),

ОСОБА_23(далі

-ОСОБА_23),

ОСОБА_24

(далі -ОСОБА_24),

ОСОБА_25

(далі

-ОСОБА_25),

ОСОБА_26

(далі -ОСОБА_26),

ОСОБА_27

(далі -ОСОБА_27),

ОСОБА_28

(далі -ОСОБА_28), ОСОБА_29 (далі -ОСОБА_29),

ОСОБА_30

(далі -ОСОБА_30),

ОСОБА_31

(далі -ОСОБА_31), ОСОБА_32 (далі -ОСОБА_32), ОСОБА_33 (далі -ОСОБА_33),

ОСОБА_34 (далі -ОСОБА_34), ОСОБА_35 (далі -ОСОБА_35),

ОСОБА_36

(далі -ОСОБА_36),

ОСОБА_37

(далі -ОСОБА_37),

ОСОБА_38

(далі -ОСОБА_38),

ОСОБА_39

(далі -ОСОБА_39),

ОСОБА_40(далі

-ОСОБА_40),

ОСОБА_41

(далі -ОСОБА_41),

ОСОБА_42

(далі -ОСОБА_42), ОСОБА_43 (далі -ОСОБА_43), ОСОБА_44 (далі -ОСОБА_44),

ОСОБА_45

(далі -ОСОБА_45),

ОСОБА_46

(далі -ОСОБА_46),

ОСОБА_47

(далі

-ОСОБА_47),

ОСОБА_48

(далі

-ОСОБА_48),

ОСОБА_49

(далі -ОСОБА_49),

ОСОБА_50

(далі -ОСОБА_50),

ОСОБА_51

(далі -ОСОБА_51), ОСОБА_52 (далі -ОСОБА_52),

ОСОБА_53

(далі -ОСОБА_53),

ОСОБА_54

(далі -ОСОБА_54),

ОСОБА_55

(далі ОСОБА_55),

ОСОБА_56

(далі -ОСОБА_56),

ОСОБА_57

(далі -ОСОБА_57),

ОСОБА_58

(далі -ОСОБА_58),

ОСОБА_59

(далі -ОСОБА_59),

ОСОБА_60

(далі -ОСОБА_60),

ОСОБА_61

(далі -ОСОБА_61),

ОСОБА_62

(далі -ОСОБА_62),

ОСОБА_63(далі

-ОСОБА_63), ОСОБА_64 (далі -ОСОБА_64), ОСОБА_65 (далі -ОСОБА_65), ОСОБА_66

(далі -ОСОБА_66),

ОСОБА_67

(далі -ОСОБА_67),

ОСОБА_68

(далі -ОСОБА_68),

ОСОБА_69

(далі -ОСОБА_69),

ОСОБА_70

(далі -ОСОБА_70), ОСОБА_71 (далі -ОСОБА_71), ОСОБА_72 (далі -ОСОБА_72),

ОСОБА_73

(далі -ОСОБА_73), ОСОБА_74 (далі -ОСОБА_74),

ОСОБА_75

(далі -ОСОБА_75),

ОСОБА_76

(далі -ОСОБА_76), ОСОБА_77 (далі -ОСОБА_77),

ОСОБА_78

(далі -ОСОБА_78),

ОСОБА_79

(далі -ОСОБА_79),ОСОБА_80 (далі -ОСОБА_80),

ОСОБА_81

(далі -ОСОБА_81),

ОСОБА_82

(далі -ОСОБА_82), ОСОБА_83 (далі -ОСОБА_83), ОСОБА_84 (далі -ОСОБА_84),

ОСОБА_85

(далі -ОСОБА_85),

ОСОБА_86(далі

-ОСОБА_86),

ОСОБА_87

(далі -ОСОБА_87),

ОСОБА_88

(далі -ОСОБА_88),

ОСОБА_89

(далі -ОСОБА_89), ОСОБА_90 (далі -ОСОБА_90),

ОСОБА_91

(далі -ОСОБА_91),

ОСОБА_92

(далі -ОСОБА_92),

ОСОБА_93

(далі -ОСОБА_93), ОСОБА_94 (далі -ОСОБА_94),

ОСОБА_95

(далі -ОСОБА_95),

ОСОБА_96

(далі -ОСОБА_96),

ОСОБА_97

(далі -ОСОБА_97),

ОСОБА_98

(далі -ОСОБА_98),

ЗАТ

Відкритий інвестиційний фонд "Южная

звезда"

(далі -Інвестиційний фонд),

закрите

акціонерне товариство "Патріот"

(далі

-ЗАТ "Патріот"),

закрите

акціонерне товариство "Профінвест"

(далі

-ЗАТ "Профінвест"),

закрите

акціонерне товариство Компанія "Райз"

(далі

-ЗАТ "Райс"),

ЗВФП

АТ Фінансово-інвестиційна компанія "Інфіко"

(далі

-АТ "Інфіко"),

товариство

з обмеженою відповідальністю "Київ-цінні папери" (далі -ТОВ

"Київ-цінні папери"),

товариство

з обмеженою відповідальністю "Лавр-агро"

(далі

-ТОВ "Лавр-агро"),

про

скасування

рішення загальних зборів акціонерів     

ВСТАНОВИЛА:

Особливості

процедури розгляду господарських справ Вищим господарським судом України у

касаційному порядку передбачені розділом ХІІ1 Господарського

процесуального кодексу України.

Отже,

відповідна скарга (подання) може бути розглянута в касаційному порядку за умови

дотримання вимог, викладених у розділі ХІІ1 Господарського

процесуального кодексу України.

ОСОБА_1

звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою б/н від

06.11.08 на ухвалу від 24.09.08 Київського міжобласного апеляційного

господарського суду якою було відмовлено у задоволенні його клопотання про

забезпечення позову у справі.

Колегія

суддів Вищого господарського суду України звертає увагу скаржника на те, що

згідно ч. 4 ст. 111  Господарського  процесуального кодексу України особа, яка

внесла касаційну скаргу, додає до неї докази сплати державного мита.

Відповідно

до п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України

касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, зокрема, якщо

до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у

встановлених порядку і розмірі.

Виходячи

із змісту наведених норм процесуального закону вбачається, що особа, яка

оскаржує судове рішення, зобов'язана надати до суду доказ, який  свідчив би про сплату нею державного мита за

подання касаційної скарги в установленому порядку та розмірі.

Колегія

суддів Вищого господарського суду України зазначає, що згідно

ч. 1

ст. 46 Господарського процесуального кодексу України державне мито сплачується

в доход державного бюджету в порядку і розмірі, встановлених законодавством

України. Порядок і розмір сплати державного мита в Україні встановлено Декретом

Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.93 № 7-93

(далі -Декрет).

Відповідно

до п.п. "г" п. 2 ст. 3 Декрету із касаційних скарг на рішення суду

розмір ставки державного мита становить 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті

у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції.

Згідно

п.п. "б" ч. 2 ст. 3 вказаного Декрету визначено, що розмір ставки

державного мита із позовних заяв немайнового характеру, в тому числі визнання

недійсними повністю або частково актів ненормативного характеру, складає 5

неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17х5 = 85,00 грн.).

Разом

з тим, як вбачається з квитанції № 333.26.2 від 06.11.08, доданої до касаційної

скарги від 06.11.08, ОСОБА_1 сплачено лише 4,25 грн.

З

урахуванням наведеного колегія суддів Вищого господарського суду України

зазначає, що квитанція № 333.26.2 від 06.11.08 про сплату 4,25 грн. не може

вважатися належним доказом сплати державного мита за подання касаційної скарги

у даній справі в установленому законом розмірі.

Таким

чином, у зв'язку з відсутністю належних доказів сплати державного мита за

подання касаційної скарги у визначеному законом розмірі, на підставі

п. 4

ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України,

касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає поверненню без розгляду.

Водночас,

колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що

оскільки, як свідчать матеріали справи, 10.10.08 Київським міжобласним

апеляційним судом було винесено постанову по справі, тобто апеляційне

провадження на даний момент завершено, то фактично з'ясування правомірності

винесення оскарженої ОСОБА_1 ухвали від 24.09.08 втратило правовий зміст,

оскільки не може потягти за собою юридичних наслідків, а питання, на які

посилається скаржник, як на мотиви оскарження вказаної ухвали, мають бути

вирішені в порядку виконання судового рішення, яке на даний час набрало законної

сили.

У

зв'язку з вказаними обставинами, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає поверненню

через невідповідність вимогам розділу ХІІ1 Господарського

процесуального кодексу України.

З

огляду на викладене, та керуючись ч. 4 ст. 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського

процесуального кодексу України  колегія

суддів  Вищого господарського суду

України, -  

у х в а л и л а :

Касаційну

скаргу ОСОБА_1б/н від 06.11.08 на ухвалу від 24.09.08 Київського міжобласного

апеляційного господарського суду у справі № 09-16/3435-2-2076 господарського

суду Черкаської області та додані до неї документи, повернути заявникові без

розгляду.

Головуючий

Є.Першиков 

судді:

Т.Данилова 

І.Ходаківська