Постанова

від 05.11.2012 по справі 2а-8144/09/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 листопада 2012 року № 2а-8144/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготрейд» Товариства з обмеженою відповідальністю «УБТК «Фаєтон» про стягнення в доход держави коштів, одержаних за нікчемною угодою

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у Подільському районі м. Києва звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до відповідача 1 -Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготрейд», відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю «УБТК «Фаєтон»про стягнення з ТОВ «УБТК «Фаєтон»на користь ТОВ «Енерготрейд»648000,00 грн. та стягнення з ТОВ «Енерготрейд»на користь Державного бюджету України суму вартості робіт по договору в розмірі 648000,00 грн.;

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.08.2009 відкрито провадження та призначено попереднє судове засідання у справі на 16.09.2009, яке в подальшому неодноразово відкладалось з метою отримання додаткових доказів по справі для правильного вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.

Ухвалою суду від 16.09.2009 зупинено провадження у справі №2а-8144/09/2670 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №2а-9963/09/2670.

Ухвалою суду від 31.08.2012 поновлено провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні на 09.10.2012.

Позовні вимоги ДПІ ґрунтуються на тому, що позивач вважає угоду, укладену між відповідачами нікчемною. При цьому, позивач посилається на доводи, викладені в адміністративному позові та просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Судом протокольно замінено неналежного відповідача на належного -Державну податкову інспекцію у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби у зв'язку з її перетворенням.

Справа, відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, вирішується на підставі наявних в ній доказів в письмовому провадженні за відсутності необхідності заслуховувати свідка чи експерта.

Розглянувши наявні у справі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, проведена виїзна перевірка ТОВ «Енерготрейд»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2006 по 31.12.2008, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 по 31.12.2008.

За результатами документальної перевірки складено Акт перевірки №106/23-604/21691391 від 18.06.2009. Згідно вказаного Акту перевірки, під час проведення перевірки ТОВ «Енерготрейд»посадовими особами контролюючого органу встановлено наступне.

Так, при відпрацюванні схем товарно-грошових потоків було встановлено взаєморозрахунки ТОВ «Енерготрейд»з підприємством ТОВ «УБТК «Фаєтон», яке знаходиться на обліку в ДПІ у Печерському районі м. Києва.

В той же час, посадовими особами контролюючого органу встановлено укладення між ТОВ «Енерготрейд»(код ЄДРПОУ 21691391) та ТОВ «УБТК «Фаєтон»(м. Київ, вул. Щорса, 31) Договору № 2/17-2 від 25.06.2007 на виконання робіт.

На виконання Договору №2/17-2 від 25.06.2007 ТОВ «Енерготрейд»здійснило оплату грошовими коштами за виконанні роботи, а ТОВ «УБТК «Фаєтон»(від імені ОСОБА_1.) виписало податкові накладні від 31.07.07 № 1615 на суму 48000 грн. (в т.ч. ПДВ 8000 грн.); від 31.08.07 № 1738 на суму 96000 грн. (в т.ч. ПДВ 16000 грн.), від 30.09.07 № 1868 на суму 96000 грн. (в т.ч. ПДВ 16000 грн.), від 31.10.07 № 2009 на суму 144000 грн. (в т.ч. ПДВ 24000 грн.), від 30.11.07 № 2097 на суму 168000 грн. (в т.ч. ПДВ 28000 грн.), від 31.12.07 № 2143 на суму 96000 грн. (в т.ч. ПДВ 16000 грн.).

Крім того, між сторонами складено та підписано наступні Акти виконаних робіт: від 31.07.07 на суму 48000 грн. з ПДВ; від 31.08.07 на суму 96000 грн. з ПДВ, від 30.09.07 на суму 96000 грн. з ПДВ, від 31.10.07 на суму 144000 грн. з ПДВ, від 30.11.07 на суму 168000 грн. з ПДВ, від 31.12.07 на суму 96000 грн. з ПДВ.

При цьому, відповідач посилається на те, що при перевірці правового статусу ТОВ «УБТК Фаєтон»(ЄДРПОУ 34350945) вбачається наступне. ТОВ «УБТК Фаєтон»(ЄДРПОУ 34350945) зареєстровано 26.05.2006 року. Згідно установчих документів ТОВ «УБТК Фаєтон»зареєстровано за адресою: м. Київ, вул. Щорса, 31.

ТОВ «УБТК Фаєтон»має стан платника - «9», направлено повідомлення за ф.18-ОПП, фактичне місцезнаходження не встановлено.

Відповідно до бази даних податкового органу АІС «ОР», засновником та керівником (головним бухгалтером), відповідальним за фінансово-господарську діяльність є ОСОБА_1 з правом одного підпису.

Разом з тим, до ДПІ у Подільському районі м. Києва надійшов лист ДПА у м. Києві від 14.05.2009р. № 1915/7/26-3815 (вх. ДПІ від 14.05.2009 № 1933/8) з додатками (Копія постанови від 14.04.2009 про порушення кримінальної справи, об'єднання та прийняття до свого провадження та Протокол допиту свідка від 02.04.2009).

Відповідно до постанови про порушення кримінальної справи, об'єднання та прийняття до свого провадження від 14.04.2009, допитаний в ході досудового слідства гр. ОСОБА_1, показав, що зареєстрував на своє ім'я ТОВ «УБТК «Фаєтон»та погодився бути директором даного підприємства на прохання невстановлених слідством осіб, після чого передав всі установчі та реєстраційні документи невстановленим слідством особам. Ніякої підприємницької діяльності як директор та засновник ТОВ «УБТК»Фаєтон»він не здійснював та фактично ніякого відношення до здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «УБТК»Фаєтон»не має.

Також у висновках постанови зазначено щодо порушення кримінальної справи по факту фіктивного підприємництва при створенні фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності ТОВ «УБТК «Фаєтон»(код ЄДРПОУ 34350945) та інших підприємств, за ознаками складу злочину передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України.

Крім того, в протоколі допиту свідка від 02.04.2009 ОСОБА_1 зазначено, в тому числі, що у 2006 році він працював на посаді робочого на підприємстві м. Києва «Енерготрейд».

У літку до нього звернувся незнайомий чоловік на ім'я Валерій з пропозицією надання робочого місця у новоствореному підприємстві. Йому було запропоновано посаду охоронця з матеріальною відповідальністю за охороняємий об'єкт. Після згоди йому було надано декілька заповнених паперів, які він підписав, після чого, на автомобілі громадянина ОСОБА_2 ВАЗ 2108 світлого кольору проїхали до нотаріальної контори, де нотаріус засвідчив його підпис. Органи державної податкової інспекції та реєстраційної палати вони не відвідували. Після нотаріальної контори вони проїхали до якогось комерційного банку під приводом оформлення заробітної картки, де також були підписані якісь папери.

Отримавши аванс у сумі 200 грн. вони розлучились, зв'язку більш не підтримували.

По суті завданих питань щодо основного виду фінансово-господарської діяльності, призначення службових осіб, статутного фонду ТОВ «УБТК «Фаєтон», формування частки в статутному капіталі та призначення службових осіб ТОВ «УБТК «Фаєтон», умов на підприємстві для «ведення фінансово-господарської діяльності», майна, що на даний час знаходиться на балансі підприємства та на кого покладено відповідальність за правильність нарахування, сплату обов'язкових податкових платежів, ОСОБА_1 нічого не пояснив.

Разом з тим, представник позивача звертає увагу суду на те, що створення і реєстрація сторонньою особою на невстановлену особу, що не займалася господарською чи іншою діяльністю підприємства, юридичної особи, на яку законодавством покладені конкретні обов'язки у сфері оподаткування, є підставою вважати, що стороння особа вчиняла вказані дії умисно з тим, щоб не здійснювати господарську діяльність і приховувати прибутки, одержані на підставі угод з іншими суб'єктами підприємництва.

Отже, контролюючий орган приходить до висновку, що господарські відносини, які були здійснені від імені цього підприємства, предметом яких є одержання доходів, слід розцінювати як такі, що укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства.

Враховуючи вищевикладене, ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС наполягає на тому, що Договір № 2/17-2 від 25.06.2007, укладений між ТОВ «УБТК «Фаєтон»та ТОВ «ТОВ «Енерготрейд»не спричиняє реального настання правових наслідків, а позовні вимоги є повністю обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до ч. 1 ст. 208 ГК України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Водночас, сума ПДВ, віднесена ТОВ «Енерготрейд»до податкового кредиту по Договору №2/17-2 від 25.06.20007 підтверджена вищевказаними податковими накладними, оформленими відповідно до вимог ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 165 від 30.05.1997р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.1997р. за № 233/2037.

Позивачем не заперечується та належним чином не спростовується, що зобов'язання за договором №2/17-2 від 25.06.2007 між ТОВ «Енерготрейд»та ТОВ «УБТК «Фаєтон»виконані сторонами в повному обсязі.

З наданого до матеріалів справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців судом встановлено, що на момент звернення до суду, а також на момент підписання та виконання спірного договору, видачі податкових накладних, юридичні особи ТОВ «Енерготрейд»та ТОВ «УБТК «Фаєтон» не були припинені, реєстрація як платників податку н додану вартість не була анульована.

Також, судом не приймається до уваги посилання позивача на постанову про порушення кримінальної справи по факту фіктивного підприємництва при створенні фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності ТОВ «УБТК «Фаєтон»(код ЄДРПОУ 34350945) та інших підприємств, за ознаками складу злочину передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, як на підставу позовних вимог, адже обставини, що відображені у вказаній постанові стосуються саме подій, що зв'язані з легальними діями по створенню суб'єкта підприємницької діяльності, що позивачем не заперечується.

Згідно з приписами ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Суд зазначає, що відповідачі належним чином оформили договірні правовідносини, на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи бухгалтерської та податкової звітності.

Твердження позивача про те, що сторони за договором №2/17-2 від 25.06.2007 прагнули настання протиправних наслідків у вигляді несплати податків, що потягнуло б за собою збитки для державного бюджету, не відповідає дійсним обставинам справи та спростовується вищевикладеним.

Також суд зазначає, що відповідачем не зазначено в акті перевірки та не надано суду будь-яких доказів, які б вказували на невідповідність договору актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Зі змісту ч. 1 ст. 208 ГК України вбачається, що застосування передбачених нею санкцій можливе лише в разі виконання правочину хоча б однією стороною. Ці санкції не можуть застосовуватися за сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів) однією зі сторін договору, оскільки за таких обставин правопорушенням є несплата податків, а не вчинення правочину. Для застосування зазначених санкцій необхідна наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

В той же час, сама по собі угода з виконання робіт не є такою, що суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки виконання зазначених робіт не потребує ліцензії, інших законодавчих обмежень стосовно укладення відповідного договору судом не встановлено, а належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність у сторін за договором № 2/17-2 від 25.06.2007 мети, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, позивач не надав.

Крім того, позивачем не надано суду також доказів незаконного заволодіння майном (грошовими коштами) -ані акту перевірки ТОВ «УБТК «Фаєтон», ані рішень податкового органу про донарахування ТОВ «УБТК Фаєтон»сум податку на додану вартість, що могли б підтвердити період та розмір незаконного заволодіння грошовими коштами.

Підсумовуючи вищевикладене, суд також вважає за необхідне звернути увагу на те, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.11.2009, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2010 по справі №2а-9963/09/2670 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготрейд» задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва від 01 липня 2009 року № 0000322310/0; № 0000332310/0; від 24.07.2009р. № 0000322310/1; № 0000332310/1, що винесені на підставі Акту перевірки від 18.06.2009, який також є підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом про стягнення 648000грн.

Отже, в даному випадку, у суду немає достатніх підстав для висновку, що укладений між відповідачами договір був укладений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, у зв'язку з чим, застосування до вказаного договору наслідків, передбачених ст.208 Господарського кодексу України, є неможливим.

Аналогічна правова позиція викладена Вищим адміністративним судом України в ухвалах від 17.05.2011 р. у справі №К-24659/08, від 28.07.2011 р. у справі №К-20847/08, від 07.09.2011 р. у справі №К-22969/08.

Окрім того, санкція, передбачена ч. 1 ст. 208 ГК України є адміністративно -господарською в розумінні ст. 238 цього ж Кодексу, а, отже, може застосовуватись з дотриманням строків, встановлених ст. 250 цього Кодексу - протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через один рік з дня порушення суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Санкція, передбачена, ч. 1 ст. 208 ГК України відповідає цьому визначенню.

Ця санкція є публічно -правовою конфіскаційною адміністративно-господарською санкцією за порушення імперативної вимоги закону (яка полягає у забороні вчинення правочинів з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства).

Органом державної влади, уповноваженим застосовувати таку санкцію, згідно ч. 6 ст. 41 Конституції України, ч. 1 ст. 208 ГК України, є суд.

Відповідно до ч. 2 ст. 61 Конституції України, ч. 3 ст. 217 ГК України така санкція може застосовуватись лише до тих суб'єктів господарювання, які скоїли порушення.

Як вбачається з матеріалів справи, спірний Договір №2/17-2 від 25.06.2007, укладений та виконаний сторонами у 2007 році, а контролюючий орган звернувся до суду з даним позовом у 2009, а отже строки застосування санкції - пропущені.

За наведених обставин та викладених правових норм законодавства України у суду відсутні підстави для задоволення такого позову Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби, в даному випадку, задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69-71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Суддя П.О. Григорович

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.