Ухвала

від 07.11.2012 по справі 2а/1570/8733/2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2012 р.Справа № 2а/1570/8733/2011

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - Джабурія О.В.

суддів - Крусяна А.В.

- Шляхтицького О.І.

при секретарі - Філімович І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 березня 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дунайсудноремонт»до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із позовом до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001042302 від 17.10.2011 року та податкового повідомлення-рішення № 0001062302 від 17.10.2011 року.

Позов обґрунтований тим, що Ізмаїльською ОДПІ проведена документальна позапланова виїзна перевірка ВАТ «Дунайсудноремонт»з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок, заявленого в деклараціях за липень 2011 року.

За результатами проведеної перевірки складений акт № 2644/2301/35855645 від 30.09.2011 р., яким встановлені порушення п. 44.1 ст. 44, п. 186.1 ст.186, п. 198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2, п. 200.3, п. 200.4, п. 200.7 ст.200. п.201.1, п.201.10 ст. 201 ПК України, що призвело до завищення бюджетного відшкодування з ПДВ заявленого на розрахунковий рахунок у липні 2011 року в сумі 2 050 687 грн., а також порушення п.200.1 ст.200 та п.200.4 ст.200, що призвело до завищення залишку від'ємного значення з ПДВ за липень 2011 року (ряд. 19 декларації), який переноситься до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 12 681 грн., та до завищення залишку від'ємного значення з ПДВ (ряд. 24 декларації), який після бюджетного відшкодування за червень 2011 року переноситься до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 1 039 508 грн.

Не погоджуючись з вказаним актом перевірки ВАТ «Дунайсудноремонт»звернувся до Ізмаїльської ОДПІ з запереченнями на акт від 06.10.2010 № 686. За результатом їх розгляду отримана відповідь на заперечення від 13.10.2011 № 14339/10/2302, якою доводи ВАТ «Дунайсудноремонт»по суті не були враховані, але при цьому виправлені технічні помилки, допущенні при написанні акту перевірки та змінений висновок акту, а саме:

- перевіркою попередньо підтверджено відображено бюджетне відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за липень 2011 року в сумі 1 387 373, 00 грн.;

- на порушення п.44.1 ст.44 п. 186.1 ст.186, п. 198.6 ст.198, п.201.1. 201.10 ст.201 п.200.1, 200.2, 200.3, 200.4 б), 200.7 ст.200 Податкового кодексу України, в частині порушень за 2010 рік на порушення п.п.7.4.5 п.7.4. п.п.7.2.1, пп. 7.2.6 п.7.2, п.п.7.7.1, пп. 7.7.2, п.п.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97 завищено бюджетне відшкодування на розрахунковий рахунок в сумі 663 414 грн.;

- на порушення пп. 200.2. 200.3. 200.4. 200.14 ст.200 ПК України занижено бюджетне відшкодування по сумах ПДВ виявлених за результатами перевірки за квітень, червень 2011 року на суму 233 193 грн.;

- завищено залишок від'ємного значення за липень 2011 року (ряд. 19 декларації), який переноситься до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, на суму 12 681,00 грн.;

- на порушення п.п.200.4 б) ст.200 Податкового кодексу України завищення залишку від'ємного значення (ряд.24 декларації), який після бюджетного відшкодування за липень 2011 року переноситься до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 1 266 430,00 грн.

На підставі акту перевірки від 30.09.2011 № 26442302/35855645 Ізмаїльська ОДПІ з урахуванням розглянутих заперечень на акт прийняла податкові повідомлення-рішення від 17.10.2011 № 0001042302 про зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ за липень 2011 року на суму 663 414 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції на суму 165 853 грн. від 17.10.2011 № 0001062302 про зменшення розміру від'ємного значення з ПДВ за липень 2011 року у розмірі 12 681 грн. та від 17.10.2011 № 0001052302 про збільшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за квітень 2011 року та за червень 2011 року на загальну суму 233 193 грн.

Позивач вважає, що висновки зазначеного акту перевірки з урахуванням відповіді на заперечення, а також складені на підставі цього акту податкові повідомлення-рішення сформовані Ізмаїльською ОДПІ з порушенням чинного законодавства, оскільки не відповідають фактичним обставинам та суперечать положенням чинного законодавства та просив скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001042302 від 17.10.2011 року та № 0001062302 від 17.10.2011 року.

Представник відповідача проти позову заперечував з тих підстав, що документальна перевірка достовірності формування показників декларацій з ПДВ та нарахування бюджетного відшкодування проводилась відповідно Податкового кодексу. Під час проведення перевірки, позивачем були частково надані до перевірки товарно-транспортні накладні, які не могли слугувати у якості первинного документу та підтвердити реальність здійснення господарської операції, оскільки були оформлені з багаточисельними порушеннями, які виразились у відсутності таких обов'язкових реквізитів: не вказано спосіб визначення маси, і маса вантажу, відсутні ПІБ посадових осіб, що здали вантаж для перевезення, відсутній штамп, відсутній підпис водія або водія експедитора, що прийняв вантаж для перевезення, взагалі відсутній розділ про вантажно-розвантажувальні роботи.

Представник відповідача також посилався на п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України, згідно якого платник податків зобов'язаний надати посадовим особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать до предмету перевірки або пов'язані з ним. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки». Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу «для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту». Інших документів, порядок складання яких затверджено відповідними міністерствами/відомствами та Міністерством юстиції які б підтверджували транспортування товару до перевірки не надано. Отже, спростовуючи правовий статус власних же ТТН, позивач ще раз в позовній вимозі підтвердив факт відсутності поставки товарів.

Позивач вважає, що інших підстав для формування податкового кредиту ніж наявність належно оформленої податкової накладної діючими нормативними актами, що регулюють порядок нарахування, сплати податку на додану вартість та складання податкової накладної, не передбачено. Однак, на думку відповідача, таке твердження не відповідає дійсності, оскільки, для зарахування суми ПДВ до складу податкового кредиту не достатньо наявності належним чином оформленої податкової накладної, але необхідний сам факт поставки товару, підтвердження якого не надано в ході перевірки. Ізмаїльська ОДПІ вважає, що позивачем не спростовано факти порушення податкового законодавства відображені в Акті перевірки, а навпаки підтверджено факт відсутності поставки товарів.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 23 березня 2012 року адміністративний позов ПАТ «Дунайсудноремонт»задоволено повністю. Скасовано податкове повідомлення-рішення №0001042302 від 17.10.2011 року та податкове повідомлення-рішення №0001062302 від 17.10.2011 року.

Не погодившись з таким рішенням Ізмаїльська об'єднана державна податкова інспекція Одеської області Державної податкової служби звернулась з апеляційною скаргою на зазначену постанову, просить її скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову ПАТ «Дунайсудноремонт».

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення позову.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

ВАТ «Дунайсудноремонт»зареєстроване 14.07.2008 року виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради Одеської області, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи від 14.07.2008 р. № 15531020000001178. ВАТ «Дунайсудноремонт»зареєстроване платником податку на додану вартість, свідоцтво про реєстрацію платником ПДВ від 23.07.2008 р. № 100130017 серії НВ №034087, індивідуальний податковий № 358556415020.

Відповідно до приписів чинного податкового законодавства, на підставі п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України , п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1238 «Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку» , відповідно до п.п.200.11 ст.200 ПК України проведено позапланову виїзну документальну перевірку ВАТ «Дунайсудноремонт»код ЄДРПОУ 35855645 з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника банку по податковій декларації з ПДВ за липень 2011 року у розмірі 2 050 687,00 грн. Перевірка проводилась з 05.09.2011р. по 23.09.2011р.

За результатами перевірки було складено акт № 2644/2302/35855645 від 30.09.2011р. яким встановлено порушення п. 44.1 ст. 44 , п. 186.1 ст. 186 , п.198.6 ст. 198 , п.200.1, п.200.2, п. 200.3, п. 200.4, п. 200.7 ст. 200 . п.201.1, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу , що призвело до завищення бюджетного відшкодування з ПДВ. заявленого на розрахунковий рахунок у липні 2011 року в сумі 2 050 687 грн.; порушення п.200.1 ст.200 та п.200.4 б) ст.200, що призвело до завищення залишку від'ємного значення з ПДВ за липень 2011 року (ряд. 19 декларації), який переноситься до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 12 681 грн.; порушення п. 200.4 б) ст. 200 ПК України до завищений залишок від'ємного значення з ПДВ (ряд.24 декларації), який після бюджетного відшкодування за червень 2011 року переноситься до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 1 039 508 грн.

На підставі зазначеного Акту, з урахуванням відповіді на заперечення від 13.10.2011 р., у відношенні ВАТ «Дунайсудноремонт»прийняті податкове повідомлення рішення №0001062302 від 17.10.2011 року та податкове повідомлення рішення №0001042302 від 17.10.2011 року. В ході проведеної перевірки були встановлені порушення: завищення залишку від'ємного значення (ряд.24 декларації), який після бюджетного відшкодування за липень 2011р. переноситься до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 1039508 грн.; завищення залишку від'ємного значення за липень 2011 р. ( ряд. 19 декларації), який переноситься до складу податкової о кредиту наступного податкового періоду на суму -12681грн.; заниження бюджетного відшкодування за звітні періоди з жовтня 2010р. по квітень 2011р. в сумі 1393544грн.

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені ст. 198 Податкового кодексу України . Виходячи із змісту положень наведеної норми права формування податкового кредиту залежить від документального підтвердження нарахування (сплати) податку. Внаслідок застосування зазначених правил, платник податку повинен визначити дату виникнення права на включення відповідних сум податку до податкового кредиту, та відповідно суму податку, яку він має право включити до складу податкового кредиту.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст.3 Господарського кодексу України , відповідно під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Судова колегія не погоджується з висновками Ізмаїльської ОДПІ щодо порушень ВАТ «Дунайсудноремонт»за правочинами, укладеними з ПП «Сєллінг»(код 35321213), ТОВ «Транс Агенство сервіс»(код 36713483), ПП «БІ ЕМ Транзит»(код 34978322) з огляду на наступне.

Дослідивши встановлені в Акті перевірки порушення, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що Ізмаїльською ОДПІ не спростовано встановленої ст. 204 ЦК України презумпції правомірності вчинених позивачем правочинів та не доведено нереальності спірних господарських операцій, так як мотивом для судження відповідача про нікчемність спірних правочинів є висновок про відсутність виробничої бази (складів, транспортні засобів, численності) у ПП «Сєллінг», ТОВ «Транс Агенство сервіс», ПП «БІ ЕМ Транзит»; не зазначення в податкових накладних та товаро-транспортних документах адреси постачальника, що вказує на порушення п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (податкові накладні складені з порушенням вимог чинного законодавства не відносяться до складу податкового кредиту).

З положень ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України , ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України випливає, що одного лише висновку органу державної податкової служби про нікчемність вчиненого платником податків правочину або про нереальність здійсненої платником податків господарської операції є недостатньо для судження іншого податкового органу про вчинення контрагентом такого платника порушення закону, так як податкові органи не наділені законодавцем виключною прерогативою на визнання правочинів такими, що суперечать закону.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України , ст.70 КАС України доказами вчинення платником податків нікчемного правочину можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України ), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207 , 208 , 250 КАС України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Між тим, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Специфіка правових актів індивідуальної дії, які ухвалюються органами податкової служби у формі податкових повідомлень рішень з приводу самостійного визначення грошових зобов'язань платників податків, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих актів містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих податкових повідомленнях - рішеннях. Проте, в акті перевірки суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагента позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих робіт, про відсутність змін у складі і структурі активів осіб, котрі є сторонами спірних правочинів, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочинів або невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій. Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та контрагентом позивача, ПП «Сєллінг», ТОВ «Транс Агенство сервіс», ПП «БІ ЕМ Транзит», взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів відповідачем не надано.

Отже, підстав вважати платника таким, що вчинив нікчемний правочин не має, оскільки на момент укладення угоди його контрагент ПП «Сєллінг», ТОВ «Транс Агенство сервіс», ПП «БІ ЕМ Транзит»були зареєстровані як платник ПДВ у встановленому законом порядку, а отже факт порушення контрагентами може мати податкові наслідки для платника, лише якщо податкова служба доведе, що платник діяв без достатньої обачливості і обережності, та йому мало бути відомо про порушення контрагентів, або його діяльність спрямована на отримання податкової вигоди при операціях переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідно до наданих первинних документів, у період взаємовідносин позивача з ПП «Сєллінг», ТОВ «Транс Агенство сервіс», ПП «БІ ЕМ Транзит», вони були належним чином зареєстровані та мали свідоцтво платника ПДВ. Висновок про те, що платник не несе відповідальності за порушення, допущені його контрагентом узгоджується з практикою Європейського Суду (Рішення Європейського Суду від 22 січня 2009 року у справі «Булвес проти Болгарії»(заява № 3991/03), відповідно до п. 714 якого, визначено, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд першої інстанції вірно вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

З приводу викладеного в акті судження суб'єкта владних повноважень щодо нікчемності правочинів суд першої інстанції вірно зазначає, що правовідносини з цього приводу унормовані ст.228 Цивільного кодексу України , відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228); у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (ч.3 ст.228). З приписів ст.228 Цивільного кодексу України чітко і безумовно слідує, що законодавець з 01.01.2011р. виключив правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних.

Відтак, з 01.01.2011р. повноваження на встановлення законності правочину, за яким платником податків було сформовано валові витрати обігу та виробництва або податковий кредит з ПДВ, зменшено суму отриманого в межах звітного податкового періоду доходу, належать до виключного прерогативи судових органів. В силу приписів п.6 розділу І та п.5.2 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984 , зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом Порядок №984) до набуття законної сили рішенням суду про визнання недійсним правочину, за яким платником податків було сформовано валові витрати обігу та виробництва або податковий кредит з ПДВ чи зменшено суму отриманого в межах звітного податкового періоду доходу, податковий орган не має правових підстав для відображення в акті перевірки судження про вчинення таким платником порушення податкового законодавства щодо правильності та повноти справляння податків за цим правочином.

Пунктом 2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями), встановлено, що: бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку який ведеться підприємством, фінансова, податкова, статистична і другі види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, де первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

В межах зазначених правочинів, між позивачем та контрагентами були здійсненні господарські операції, що підтверджується належними копіями первинних документів, які додані позивачем до матеріалів справи, досліджені судами та зазначені у постанові суду першої інстанції.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зазначені вище первинні документи були дослідженні в ході проведення аудиторською фірмою «Діктум Фактум»судово - економічної експертизи, призначеної ухвалою від 06.12.2011 року. В ході проведення судово - економічної експертизи були дослідженні господарські операції по взаємовідносинам ВАТ «Дунайсудноремонт»з ПП «Сєллінг», ТОВ «Транс Агенство сервіс», ПП «БІ ЕМ Транзит», їх фактичне відображення у бухгалтерському та податковому обліку ВАТ «Дунайсудноремонт».

В результаті дослідження експерт прийшов до наступних висновків:

- проведеною експертизою підтверджено факт здійснення поставки ПП «Сєллінг-2008»на адресу ВАТ «Дунайсудноремонт»непродовольчих товарів широкого асортименту на суму 2 329 140,47 грн. в тому числі ПДВ на суму 388 190,07 грн. на умовах, передбачених Договором від 10.02.2010 № 7, укладеного між зазначеними юридичними особами, що підтверджується належно оформленими документами бухгалтерського і податкового обліку платника;

- проведеною експертизою підтверджено право ВАТ «Дунайсудноремонт»на включення до складу податкового кредиту у період вересень-грудень 2010 року, січень-липень 2011 року 355004,16 грн. ПДВ, включеного до вартості отриманого від ПП «Сєллінг-2008»товару на підставі належно оформлених податкових накладних, виписаних під час здійснення поставки ПП «Сєллінг-2008»на адресу ВАТ «Дунайсудноремонт»непродовольчих товарів широкого асортименту на умовах, передбачених Договором від 10.02.2010 № 7;

- проведеною експертизою підтверджено факт здійснення поставки TOB «Транс Агентство Сервіс»металопрокату на суму 6 586 373,24 грн. в тому числі ПДВ на суму 1 097 728,87 грн. на умовах, передбачених Договором від 01.10.2010 № ОД/10/2, укладеного між зазначеними юридичними особами, що підтверджується належно оформленими документами бухгалтерського і податкового обліку платника;

- проведеною експертизою підтверджено право ВАТ «Дунайсудноремонт»на включення до складу податкового кредиту у період жовтень - грудень 2010 року, січень -липень 2011 року 1 097 728,87 грн., включеного до вартості отриманого від TOB «Транс Агентство Сервіс»та /або оплаченого на користь TOB «Транс Агентство Сервіс»товару, на підставі належно оформлених податкових накладних, виписаних під час здійснення поставки TOB «Транс Агентство Сервіс»на адресу ВАТ «Дунайсудноремонт»металопрокату або здійснення оплати на користь TOB «Транс Агентство Сервіс»вартості металопрокату на умовах, передбачених Договором від 01.10.2010 № ОД/10/2;

- проведеною експертизою підтверджено факт здійснення поставки ПП «БІ EM Транзит»на адресу ВАТ «Дунайсудноремонт»непродовольчих товарів широкого асортименту на суму 1 297 342,68 грн. в тому числі ПДВ на суму 216 223,78 грн. на умовах, передбачених Договором від 29.04.2011 б/н, укладеного між зазначеними юридичними особами, що підтверджується належно оформленими документами бухгалтерського і податкового обліку платника;

- проведеною експертизою підтверджено право ВАТ «Дунайсудноремонт»на включення до складу податкового кредиту у період травень-липень 2011 року 216 223,78 грн. ПДВ, включеного до вартості отриманого від ПП «БІ EM Транзит»товару на підставі належно оформлених податкових накладних, виписаних під час здійснення поставки ПП «БІ EM Транзит»на адресу ВАТ «Дунайсудноремонт»непродовольчих товарів широкого асортименту на умовах, передбачених Договором від 29.04.2011 б/н;

- проведеною експертизою встановлено, що висновки акту Ізмаїльської Об'єднаної державної податкової інспекції від 30.09.2011 № 26442302/35855645 відносно завищення ВАТ «Дунайсудноремонт»бюджетного відшкодування з ПДВ, заявленого на розрахунковий рахунок за липень 2011 року в сумі 663 414 грн., а також порушення п.п.200.4 б) ст.200 Податковою кодексу України , що призвело до завищення залишку від'ємного значення за липень 2011 року (ряд. 19 декларації), який переноситься до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, на суму 12 681,00 грн. та до завищення залишку від'ємного значення (ряд.24 декларації), який після бюджетного відшкодування за липень 2011 року переноситься до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 1 266 430,00 грн. зроблений без проведення дослідження усіх первинних документів та не відповідає фактичним обставинам та документам, що стосуються взаємовідносин поставки товарів на користь ВАТ «Дунайсудноремонт»постачальниками: ПП «Сєллінг-2008», TOB «Транс Агентство Сервіс»та ПП «БІ EM Транзит».

Оцінивши приєднані до справи копії первинних документів, висновок судово економічної експертизи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оглянуті документи засвідчені печатками суб'єктів господарювання, які є сторонами правочинів, не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про ПДВ», ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» , п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 , зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Відповідно до вимог п.п.3.2.6 Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів (затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.1999р. №17 , зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.04.1999р. за №264/3557) підприємства, установи, організації, господарські об'єднання, суб'єкти підприємницької діяльності, об'єднання громадян, суб'єкти господарювання однієї з інших організаційних форм підприємництва можуть мати тільки по одному примірнику основної каучукової або металевої печатки.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, а також положення Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011р. № 1936/11/13-11 , згідно з яким: «сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце».

Тому суд першої інстанції вірно вважає, що висновки акту перевірки щодо порушення ПАТ «Дунайсудноремонт»приписів п. 44.1 ст. 44 , п. 186.1 ст.186, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2, п. 200.3, п. 200.4, п. 200.7 ст.200. п.201.1, п.201.10 ст. 201 ПК України є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, а винесені на підставі вищезазначеного акту перевірки податкові повідомлення рішення №0001042302 та №0001062302 від 17.10.2011 року підлягають скасуванню.

Судова колегія вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195; 196; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 березня 2012 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.

Повний текст судового рішення виготовлений 12.11.2012 року.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян

Суддя: О.І.Шляхтицький