Постанова

від 13.11.2012 по справі 2а-3121/12/1070

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3121/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І.

Суддя-доповідач: Романчук О.М

ПОСТАНОВА

Іменем України

"13" листопада 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Романчук О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.,

Пилипенко О.Є.,

при секретарі Раченко Д.Г.

розглянувши в судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Виробничого кооперативу «Макарівський цегельний завод»на постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2012 року у справі за адміністративним позовом Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Виробничого кооперативу «Макарівський цегельний завод»про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

В С Т А Н О В И В :

Київське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з адміністративним позовом до Виробничого кооперативу «Макарівський цегельний завод»та просить стягнути з відповідача 7 642,86 грн. адміністративно-господарських санкцій та 97,92 грн. пені, мотивуючи тим, що відповідач у 2011 році не виконав встановлених чинним законодавства вимог щодо нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2012 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятою постановою суду, відповідач подали апеляційну скаргу, в якій просили скасувати постанову суду від 02 серпня 2012 року та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу які з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2012 року скасувати, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України»від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон), для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю. установлюється норматив робочих міст, для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік. а якщо працює від 8 до 25 осіб. - у кількості одного робочого місця.

Згідно з частиною 11 вказаної статті Закону, норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, порядок його встановлення визначаються виключно цим Законом. Якщо іншими законами встановлюються нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, або порядок їх встановлення, відмінні від зазначених у цьому Законі, застосовуються положення цього Закону.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів (частина 9 статті 19 Закону).

Процедуру подання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів відділенням Фонду соціального захист) інвалідів та інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів - центру зайнятості визначає Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31 січня 2007 року (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 2 Порядку, звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом. Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Судом встановлено, що відповідачем був поданий звіт форми 10-П1 про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2011 рік. Відповідно до нього, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства у 2011 році становила 14 осіб, тому кооператив у 2011 році повинен був створити 1 робоче місце для працевлаштування інвалідів. У рядках 02 «середньооблікова кількість штатних працівників, яким встановлена інвалідність» і 03 «кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»звіту зазначено 1 особа. У вказаному звіті також вказано, що фонд оплати праці штатних працівників у 2011 році становив 214 тис. грн., а середньорічна заробітна плата штатного працівника -1528,60 грн.

За нормативом робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів відповідач повинен був створити у 2011 році 1 робочих місць для інвалідів (14*4%: 100%) та повідомляти відповідні органи про наявність вакантних місць для працевлаштування інвалідів.

Встановлено, що у відповідача протягом 2011 року працювало 2 інваліда, а саме:

1 інвалід ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 на посаді водія з 18.11.2010 року по 10.06.2011 рік;

2 інвалід ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 на посаді бульдозериста \/ розряду з 23.01.2011 року по 17.06.2011 рік.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Відповідно до частини 10 статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», передбачено відповідальність тільки в двох випадках: «у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів»та неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів».

В ході судового розгляду справи достовірно встановлено, що відповідач виконав свої обов'язки щодо забезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів та подання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Отже, суд першої інстанції дійшов до необґрунтованого висновку щодо відповідальності відповідача.

Відповідно до статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 202, 207, 212, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Виробничого кооперативу «Макарівський цегельний завод»-задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2012 року скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Виробничого кооперативу «Макарівський цегельний завод»про стягнення 7740,78 грн. - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлено 16 листопада 2012 року.

Головуючий суддя Романчук О.М

Судді: Глущенко Я.Б.

Пилипенко О.Є.