Вирок

від 19.11.2012 по справі 1-669/12

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 1-669/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.11.2012

Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючої - судді Тарасюк К.Е.,

при секретарі Фурмановій В.М.,

за участю прокурора Захаричевої О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Ново-Петрівка, Бердянського району, Запорізької обл., українця, громадянина України, освіта професійно-технічна, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 358 ч.4 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 використав завідомо підроблений документ за наступних обставин.

У 1995 році ОСОБА_1, з метою послідуючого особистого використання при працевлаштуванні в державну установу, отримав у ОСОБА_2 завідомо підроблений документ, що видається установою і надає права на таке працевлаштування, а саме -диплом НОМЕР_2 від 21.07.1988р. про закінчення Київського машинобудівного технікуму за спеціальністю хімічне, компресорне і холодильне машинобудування на своє ім`я, ніколи при цьому не навчаючись в зазначеному навчальному закладі.

В подальшому, у 2011 році ОСОБА_1 використав завідомо підроблений документ - диплом НОМЕР_2 від 21.07.1988р. про закінчення Київського машинобудівного технікуму за спеціальністю хімічне, компресорне і холодильне машинобудування, надавши його при працевлаштуванні до Пенсійного фонду України, що по вул. Басейна, 9 в м. Києві, на підставі чого 29.07.2011р. він був призначений на посаду головного спеціаліста відділу господарського обслуговування та матеріально-господарського забезпечення департаменту організаційно-інформаційної роботи та господарського забезпечення ПФУ, де і працював по 02.03.2012р.

Підсудний ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому злочині визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив свої показання на досудовому слідстві і пояснив, що у 1993 році йому запропонували роботу в Пенсійному фонді України. З огляду на більший рівень заробітної плати та можливість працювати на державній службі, він погодився. На той час вимоги про наявність вищої освіти до нього не ставилось, а тому, на підставі необхідних документів, в тому числі атестату про закінчення будівельного училища в м. Бердянськ, його призначили на посаду провідного спеціаліста ПФУ. У 1995 році він перейшов на роботу в Державне казначейство України на посаду головного спеціаліста. При призначенні його на цю посаду, він подавав такі ж документи, що й до ПФУ. Вимог щодо вищої освіти в той час до нього також не пред'являлось. На той момент він перебував у дружніх відносинах з керівником відділу кадрів Державного казначейства України - ОСОБА_2, який більше десяти років тому помер. Останній в приватній розмові попередив його, що, оскільки він працює на державній службі, то відповідно до нових вимог, йому необхідна буде вища освіта. ОСОБА_2 зазначив, що при проведенні перевірок, він може залишитись без роботи, і запропонував йому допомогти. При цьому, ОСОБА_2 сказав, що в нього є знайомі, які можуть надати диплом про закінчення вищої освіти. В подальшому, ОСОБА_2 передав йому обіцяний ним документ про базову вищу освіту, а саме, диплом про закінчення Київського машинобудівного технікуму НОМЕР_3 від 29.06.1988, в якому зазначалось, що він, ОСОБА_1 навчався у зазначеному навчальному закладі у 1985-1988 роках на вечірньому відділенні. Насправді, в цьому технікумі він ніколи не навчався і вказаної освіти не отримував. За цей диплом він ніяких коштів ОСОБА_2 не сплачував та свої анкетні дані не повідомляв, так як останній їх знав. У 2011 році він вирішив продовжити роботу у Пенсійному фонді України, куди подав комплект документів для допуску його до конкурсу кандидатів на заміщення посад, серед яких був і зазначений підроблений диплом про базову вищу освіту, який багато років тому йому передав ОСОБА_2 Працівники відділу кадрів ПФУ зробили копії з необхідних документів та згодом, на основі успішного проходження співбесіди та засідання конкурсної комісії, його назначили на посаду головного спеціаліста ПФУ. В подальшому, у восени того ж 2011 року, він загубив вказаний підроблений диплом під час поїздки на дачу, проте, до правоохоронних органів по даному факту не звертався, оскільки ті предмети не становили для нього матеріальної цінності. Факт навчання у Київському машинобудівному технікумі у 1985-1988 рр. він також засвідчив, підписуючись у картці № 581 (Форма П-2ДС). У лютому 2012 року, під час проведення перевірки Генеральною прокуратурою України в ПФУ, факт використання ним цього підробленого диплому було викрито, після чого 02.03.12р. його було звільнено. Свої дії охарактеризував негативно, зазначивши, що усвідомив їх незаконність.

Враховуючи те, що підсудний не оспорював фактичні обставини справи, й судом було встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду та роз'яснивши їм положення ст.299 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Оцінюючи викладене, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину, що йому інкримінується, доведена повністю, а його умисні дії правильно кваліфіковані органами досудового слідства за ст. 358 ч.4 КК України, як використання завідомо підробленого документу, який видається установою і надає права.

Обставиною, що пом`якшує покарання підсудному, суд визнає його щире каяття.

Обставин, що обтяжуються покарання підсудному, судом не встановлено.

Враховуючи обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину, який відноситься до злочинів невеликої тяжкості, те, що він до кримінальної відповідальності притягується вперше, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, позитивно характеризується за колишнім місцем роботи в департаменті організаційно-інформаційної роботи та господарського забезпечення ПФ України, а також враховуючи обставину, що пом`якшує йому покарання, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 слід призначити покарання у виді штрафу.

Судові витрати за проведення експертиз відповідно до ст. 93 КПК України слід покласти на засудженого.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.321, 323, 324 КПК України,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 358 ч.4 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто, 850 /вісімсот п`ятдесят/ гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві (р/р 31253272210699, Код 25575285, Банк: ГУДКСУ у Київській області, МФО 821018 примітка "10110 за проведення експертизи") судові витрати за проведення судово-почеркознавчих експертиз у розмірі 2116 грн. 80 коп.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання до вступу вироку в законну силу залишити без зміни.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом 15 діб із моменту його проголошення.

Суддя К.Е. Тарасюк