Рішення

від 04.07.2006 по справі 20-8/127

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-8/127

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"04" липня 2006 р. справа № 20-8/127

За позовом  Відкритого акціонерного товариства “Запорізький завод азбестоцементних виробів”  (69096, місто Запоріжжя, вул. Каховська, 36)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Тавріда –Центр” (99038, місто Севастополь, вул. Надії Крупської, 8)

про стягнення заборгованості,

суддя Ткаченко М.І.,

Представники сторін:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - не з`явився;

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство “Запорізький завод азбестоцементних виробів” звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Тавріда –Центр” про стягнення 31.163,65 грн. (у тому числі основний борг –30.120,72 грн., індекс інфляції –817,03 грн., три проценти річних –225,90 грн.).

Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем прийнятих на себе грошових зобов`язань.

Згідно клопотання від 30 травня 2006 року за вихідним № 208 позивач просив суд вирішити спір по справі в відсутності свого представника по наявним в справі матеріалам.

Клопотанням від 14 червня 2006 року за вихідним № 72 відповідач просить суд направити на адресу відповідача копію позову, тому що без позову відповідач не має можливості вивчити матеріали справи та запросити адвоката для представлення інтересів.

Суд задовольнив клопотання відповідача та ухвалою від 14 червня 2006 року відклав розгляд справи на 4 липня 2006 року з зобов`язанням позивача направити на адресу відповідача копію позовної заяви.

Повторним клопотанням від 26 червня 2006 року за вихідним № 239 позивач просить суд вирішити спір по справі в відсутності свого представника по наявним в справі матеріалам. Одночасно позивач представив суду докази виконання ухвали суду від 14 червня 2006 року –направлення копії позову відповідачеві.

Розгляд справи відкладався за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України, ухвалами від 24 травня, 14 червня 2006 року суд зобов`язав відповідача надати суду нормативно та документально обґрунтований відзив на позов, а також статутні документи та довідку про наявність рахунків.

Обов'язки, покладені судом на відповідача, останнім виконані не були.

В судове засідання, яке відбулося 4 липня 2006 року, представник відповідача не з`явився, про причину неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

В матеріалах справи мається повернення кореспонденції з ухвалою про порушення провадження по справі від 10 травня 2006 року по причині спливу строку зберігання.

Суд в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України вважає можливим вирішити спір в відсутності сторін по наявним в справі матеріалам.

Суд, вивчивши матеріали справи та надані докази,

в с т а н о в и в:

12 грудня 2005 року позивач та відповідач уклали договір 3150/05-2.

Предметом договору були зобов`язання позивача виготовити та поставити шифер, а відповідача –прийняти та оплатити товар у відповідності до накладних на відпуск готової продукції.

Відповідно до пункту 3.1 договору платежі за товар проводяться протягом 10 банківських днів з моменту відвантаження товару в формі банківських переказів шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача, але не пізніше 25 числа поточного місяця.

По пункту 3.2 договору оплата проводиться на підставі рахунку але повідомлення позивача.

Позивач свої обов'язки по договору виконав, товар поставив в повному обсязі (накладні № 1612/5281 від 16 грудня 2005 року; № 1612/5218 від 16 грудня 2005 року; довіреності № 792934 від 16 грудня 2005 року; рахунки на оплату № 5218 від 12 грудня 2005 року, № 5281 від 16 грудня 2005 року), що підтверджується відсутністю з боку відповідача письмових заперечень або зауважень щодо виконання позивачем своїх обов`язків по договору.

Як вказує позивача, відповідач свої зобов`язання по оплаті поставного товару не виконав в повному обсязі.

28 грудня 2005 року позивачем направлена претензія відповідачеві з вимогою погасити заборгованість по договору, після чого сторони підписали акт звірки по рахункам.

В добровільному порядку відповідач заборгованість по договору не підписав.

Розмір основного боргу в рамках договору за відповідачем складає 30.120,72 грн.

На суму заборгованості позивач нарахував три проценти річних в розмірі 225,90 грн., а також застосував індекс інфляції та нарахував його в розмірі 817,03 грн.

Таким чином, загальна сума боргу відповідача перед позивачем склала 31.163,65 грн. (у тому числі основний борг –30.120,72 грн., індекс інфляції –817,03 грн., три проценти річних –225,90 грн.).

Позивач звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до відповідача за захистом порушеного права.

Суд вважає вимоги позивача підлягаючими  частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України  зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач підписав договір, таким чином він прийняв на себе всі зобов`язання, що передбачені умовами договору, у тому числі і оплачувати поставлений товар в належні строки і в повному обсязі.

Оскільки відповідач порушив умови договору та припустив виникнення заборгованості за поставлений товар по договору, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу по договору в розмірі 30.120,72 грн. обґрунтованими і підлягаючими задоволенню.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

По своєї правової природі інфляційні витрати є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів.

В представленому позивачем розрахунку розмір індексу інфляції нарахований як 817,03 грн. Суд вважає наданий розрахунок вірним, а суму індексу інфляції такою, що підлягає стягненню з відповідача.

Позивач в своєму розрахунку три проценти річних нарахував в розмірі 225,90 грн.

На думку суду наданих розрахунок не є вірним в зв`язку з застосуванням відповідачем невірної формули розрахунку.

Так, згідно розрахунку суду три проценти річних складають:

(30.120,72грн х 3 х 90) : 365 х 100 = 222,81 грн.

Таким чином, суд задовольняє позов частково в розмірі 31.160,56 грн. (у тому числі основний борг –30.120,72 грн., індекс інфляції –817,03 грн., три проценти річних –222,81 грн.). В решті позову суд відмовляє.

Крім того, суд вважає необхідним за правилами статті 83 Господарського процесуального кодексу України за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом міста Севастополя на Товариство з обмеженою відповідальністю “Тавріда –Центр”, стягнути з відповідача в доход Державного бюджету України штраф у розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян –1.700,00 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 311,61 грн. і витрати по інформаційно-технічному забезпеченню в сумі 118,00 грн.

Керуючись статтями 526, 625 Цивільного кодексу України в редакції від 16 січня 2003 року, статтями 20, 22, 49, 75, 83, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Тавріда –Центр” (99038, місто Севастополь, вул. Надії Крупської, 8, код в ЄДРПОУ 31270265) на користь Відкритого акціонерного товариства “Запорізький завод азбестоцементних виробів”  (69096, місто Запоріжжя, вул. Каховська, 36, код в ЄДРПОУ 00292971) заборгованість в розмірі 31.160,56 грн. (у тому числі основний борг –30.120,72 грн., індекс інфляції –817,03 грн., три проценти річних –222,81 грн.), а також витрати по оплаті державного мита в сумі 311,61 грн., і витрати по інформаційно-технічному забезпеченню процесу у розмірі 118,00 грн.

3.          Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю “Тавріда –Центр” (99038, місто Севастополь, вул. Надії Крупської, 8 код в ЄДРПОУ 31270265) в доход Державного бюджету України (р/р 31116095600007, банк УДК в місті Севастополі, отримувач: Державний бюджет Ленінського району, МФО 824509, код в ЄДРПОУ 24035598) штраф у розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян –1.700,00 грн.

4.          В решті позову відмовити.

Видати накази  після набрання рішенням законної сили. Копії рішення направити сторонам.

Суддя Ткаченко М.І.

Розсилка

Відкрите акціонерне товариство “Запорізький завод азбестоцементних виробів” (69096, місто Запоріжжя, вул. Каховська, 36)1

Товариство з обмеженою відповідальністю “Таврида –Центр” (99038, місто Севастополь, вул. Надії Крупської, 8)1

В справу1

В наряд1