ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
19 листопада 2012 р. Справа № 2а/0270/4943/12
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Сала П.І.,
за участю
секретаря судового засідання: Колос М.С.,
представника позивача: Арустамян А.Е.,
представника відповідача: Опалько О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: приватного підприємства "Майстер-Вінбуд"
до: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області
про: скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ :
29.10.2012 року приватне підприємство "Майстер-Вінбуд" (далі - ПП "Майстер-Вінбуд") звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області (далі -Вінницька ОДПІ) за № 0000672330 від 16.10.2012 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 8131 грн., з яких 6505 грн. основного платежу та 1626 грн. штрафні (фінансові) санкції.
Позовні вимоги мотивовано тим, що за результатами позапланової виїзної документальної перевірки ПП "Майстер-Вінбуд" за квітень 2011 року відповідачем складений акт № 2372/22/36063437 від 05.10.2012 року, яким встановлено порушення позивачем п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, 200.2 ст. 200 ПК України у зв'язку із завищенням податкового кредиту на суму 6504,83 грн. внаслідок неправомірного включення до нього сум податку на додану вартість відповідно до податкової накладної ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" № 898 від 08.04.2011 року. На підставі вказаного акту перевірки 16.10.2012 року Вінницькою ОДПІ винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яке, на думку позивача, є протиправним і такими, що підлягає скасуванню. Зокрема, вважає надуманими висновки контролюючого органу щодо невірного заповнення у вищезазначеній податковій накладній поля для номера свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ продавця (покупця), оскільки за своєю формою, змістом і порядком заповнення вона повністю відповідає вимогам податкового законодавства, чинного на час її оформлення і видачі. Крім того, вказує на безпідставність посилання Вінницької ОДПІ в акті перевірки щодо неможливості здійснення ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" операцій з придбання товарів у зв'язку із анулюванням 02.09.2010 року Ленінською МДПІ у м. Луганську свідоцтва платника ПДВ, виданого даному товариству. При цьому зазначає, що згідно із відомостями, отриманими з офіційного веб-сайту ДПС України, свідоцтво ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж", як платника ПДВ, дійсно було анульоване 12.09.2010 року з причин проведення його перереєстрації. Однак, цього ж дня вказаний контрагент отримав нове свідоцтво платника ПДВ серії НБ № 602903, яке було анульоване тільки 02.11.2011 року. Просить врахувати, що при видачі позивачу податкової накладної № 898 від 08.04.2011 року ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" також надало копію свідоцтва про його реєстрацію платником ПДВ № 100300076 від 12.09.2010 року, що додатково свідчить про наявність у ПП "Майстер-Вінбуд" права на формування податкового кредиту на підставі спірної податкової накладної. Вважає, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, є помилковими та не відповідають дійсності, а прийняте ним податкове повідомлення-рішення протиправне і підлягає скасуванню.
У судовому засіданні представник позивача Арустамян А.Е. повністю підтримала заявлені позовні вимоги, надала пояснення згідно із наведеними у позовній заяві обґрунтуваннями та додатково пояснила, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23.01.2012 року у справі № 2а-10972/11/1270, яка набрала законної сили, задоволено адміністративний позов ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" та визнано протиправними дії Ленінської МДПІ у м. Луганську щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки і складання акту перевірки від 11.11.2011 року № 803/23/35554567. Тому при вирішенні спору просить не брати до уваги посилання Вінницької ОДПІ на цей акт та наявні у ньому висновки, оскільки вони є неправомірними і суперечать фактичним обставинам справи. Також зазначила, що реальність договору підряду № 01.04 від 01.04.2011 року, укладеного між ПП "Майстер-Вінбуд" і ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж", повністю підтверджується усіма необхідними первинними документами, які були у розпорядженні податкового органу на час проведення перевірки, що спростовує доводи відповідача про неможливість виконання контрагентом позивача будівельних робіт за вказаним правочином. Крім того, станом на час видачі податкової накладної № 898 від 08.04.2011 року ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" було зареєстроване як платник ПДВ, що засвідчується документально, а тому позивач на підставі неї мав право формувати податковий кредит за квітень 2011 року. Посилання Вінницької ОДПІ на неправильність заповнення у накладній поля для номера свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ продавця (покупця) вважає помилковим, оскільки чинний на час її оформлення порядок заповнення податкової накладної не передбачав заповнення відповідної графи починаючи з останньої клітинки, тобто з права на ліво. Просить суд адміністративний позов задовольнити.
Представник відповідача Опалько О.В. у судовому засіданні вимоги позивача заперечила з мотивів, викладених у наданих суду письмових запереченнях (а.с. 22-25), та у своїх поясненнях звертає увагу на те, що податкова накладна ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" № 898 від 08.04.2011 року оформлена з порушенням податкового законодавства, яке полягає у невірному заповненні поля для номера свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ продавця і покупця. При цьому стверджує, що цифри номерів свідоцтв мали бути зазначені з права на ліво, без заповнення пустих клітинок перед першою цифрою номера, на чому наголосила ДПА України у своєму листі від 06.04.2011 року № 9497/7/16-1517. Крім того, за наявною у Вінницької ОДПІ інформацією свідоцтво про реєстрацію ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" платником ПДВ було анульоване 12.09.2010 року, а тому позивач не мав право формувати податковий кредит за квітень 2010 року з урахуванням виданої цим контрагентом податкової накладної. Також просить врахувати, що висновки, зафіксовані Вінницькою ОДПІ в акті № 2372/22/36063437 від 05.10.2012 року, ґрунтуються на акті Ленінської МДПІ у м. Луганську від 11.11.2011 року № 803/23/35554567 про результати документальної невиїзної позапланової документальної перевірки ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж", яким встановлено, що дане товариство перебуває у стані припинення, за податкового адресою не знаходиться, матеріальної бази немає, у нього відсутні працівники, транспортні засоби та складські приміщення, що вказує на неможливість здійснення ним операцій з придбання товарів (робіт, послуг) від постачальників та подальшого їх продажу, а отже і виконання будівельних робіт за договором підряду від 01.04.2011 року, укладеним з ПП "Майстер-Вінбуд". Таким чином, при проведенні позапланової виїзної документальної перевірки позивача і прийнятті оскаржуваного рішення Вінницька ОДПІ діяла відповідно до вимог чинного законодавства, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, а тому вимоги позивача слід відхилити.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши пояснення сторін та оцінивши інші докази, які є у справі, суд приходить до переконання, що заявлений адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Встановлено, що ПП "Майстер-Вінбуд" як юридична особа зареєстроване 05.08.2008 року виконавчим комітетом Вінницької міської ради (код ЄДРПОУ 36063437), взяте на податковий облік 06.08.2008 року за № 22298 та у спірний період було платником податку на додану вартість згідно із свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ за № 100286486.
На виконання наказу № 2394/22 від 03.10.2012 року та направлення на перевірку № 2379/22 від 03.10.2012 року, у відповідності до вимог п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78 ст. 78 ПК України в період з 3 по 4 жовтня 2012 року головним державним ревізором-інспектором відділу особливо важливих перевірок управління податкового контролю Вінницької ОДПІ Якименко О.В. була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП "Майстер-Вінбуд" з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування податку на додану вартість по взаєморозрахункам з контрагентом ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" за квітень 2011 року.
За результатами перевірки складено акт № 2372/22/36063437 від 05.10.2012 року, яким зроблено висновки про порушення позивачем п. 198.6 ст. 198, п. 201.4 ст. 201 ПК України у зв'язку із завищенням податкового кредиту в сумі 6504,83 грн. внаслідок неправомірного включення до нього сум податку на додану вартість відповідно до податкової накладної № 898 від 08.04.2011 року, виданої ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" (а.с. 5-10).
16.10.2010 року на підставі вказаного акту перевірки Вінницькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000672330, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 8131 грн., з яких 6505 грн. основного платежу та 1626 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с. 26).
Надаючи правову оцінку зазначеному рішенню суб'єкта владних повноважень, суд виходить з таких міркувань.
Як вбачається з акту перевірки № 2372/22/36063437 від 05.10.2012 року та податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 року (а.с. 66-70), ПП "Майстер-Вінбуд" у спірний звітній період загалом задекларувало податковий кредит в сумі 10 425 грн. При цьому його завищення, на думку контролюючого органу, становить 6504,83 грн., оскільки податкова накладна ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" № 898 від 08.04.2011 року оформлена з порушенням вимог чинного законодавства, а саме у ній невірно заповнене поле для номера свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ продавця (покупця), що не дає права на включення суми податку на додану вартість до податкового кредиту. Крім того, за результатами проведеної Ленінською МДПІ у м. Луганську документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" встановлено, що видане цьому товариству свідоцтво платника ПДВ за № 1000300076 анульоване 12.09.2010 року, а отже позивач не мав право формувати податковий кредит з урахуванням податкової накладної № 898 від 08.04.2011 року (стор. 8-9 акту перевірки).
Проте, такі висновки Вінницької ОДПІ не відповідають фактичним обставинам справи і є помилковими.
Згідно із п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно із п. 198.2 ст. 198 ПК України вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними. У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Згідно із п. 201.1 ст. 201 ПК України податкова накладна повинна містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, -продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи-продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, -покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Статтею 201 ПК України передбачено, що податкова накладна є податковим документом. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку.
Отже, в разі видачі покупцю контрагентом, який зареєстрований як платник ПДВ, податкових накладних з усіма необхідними реквізитами, визначеним законом, такий покупець має право на включення цього податку до складу податкового кредиту за звітній податковий період.
Судом встановлено, що податкова накладна ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" за № 898 від 08.04.2011 року, яка була отримана ПП "Майстер-Вінбуд" у зв'язку із придбанням послуг за договором підряду № 01.04 від 01.04.2011 року та врахована позивачем при формуванні податкового кредиту за квітень 2011 року, оформлена і заповнена відповідно до вимог Податкового кодексу України, а також наказу ДПА України № 969 від 21.12.2010 року "Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення" і містить усі обов'язкові реквізити податкової накладної, в тому числі номери свідоцтв про реєстрацію платника податку на додану вартість покупця і продавця.
В акті перевірки за № 2372/22/36063437 від 05.10.2012 року відповідач вказує на те, що у спірній податковій накладній "невірно заповнено поле для номера свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ продавця (покупця)", однак, при цьому не зазначив, у чому саме полягає неправильність заповнення таких граф, тобто взагалі не конкретизував суті виявленого порушення в акті перевірки, який був підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
У судовому засіданні представник Вінницької ОДПІ пояснила, що під невірним заповненням поля для номера свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ продавця (покупця) необхідно розуміти написання цифр номерів свідоцтв з права на ліво, а не навпаки, як цього вимагають роз'яснення ДПА України у листі від 06.04.2011 року № 9497/7/16-1517 (а.с. 76).
Проте, вказані доводи відповідача судом до уваги не приймаються, оскільки, як вже зазначалося, податкова накладна за № 898 від 08.04.2011 року повністю відповідає вимогам податкового законодавства, що діяло на час її видачі ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" і отримання позивачем.
Вищезазначений лист ДПА України адресований органам державної податкової служби на місцях з метою його використання при підготовці податкових консультацій, за своїм змістом і суттю є документом ненормативного характеру, не містить приписів, обов'язкових для виконання платниками податків, та в силу положень статті 3 ПК України не відноситься до актів податкового законодавства України.
Отже, недотримання передбачених ним рекомендацій не може бути самостійною підставою для висновку про порушення порядку заповнення спірної податкової накладної. При цьому суд додатково зазначає, що наказ ДПА України № 969 від 21.12.2010 року, який був чинним на час її оформлення, не містив вимог щодо необхідності заповнення поля для номеру свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ починаючи з останньої клітинки, тобто з права на ліво без заповнення пустих клітинок перед першою цифрою номера.
Свої висновки про завищення позивачем податкового кредиту за квітень 2011 року Вінницька ОДПІ обґрунтовує також тим, що податкова накладна № 898 від 08.04.2011 року видана контрагентом, який не був зареєстрований платником ПДВ, оскільки видане ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" свідоцтво за № 1000300076 анульоване 12.09.2010 року.
Проте, такі доводи відповідача у ході судового розгляду справи не підтвердилися.
Як вбачається з інформації, розміщеної на офіційному веб-сайті Державної податкової служби України, свідоцтво платника ПДВ № 100285908, видане ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж", дійсно анульоване 12.09.2010 року з причин проведення перереєстрації платника податку. Разом із тим, цього ж дня вказане товариство отримало нове свідоцтво платника ПДВ за № 100300076 (а.с. 12, 75), яке було анульоване лише 02.11.2011 року у зв'язку з припиненням платника податку за власним рішенням (а.с. 13).
Факт анулювання виданого ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" свідоцтва платника ПДВ № 100300076 саме 02.11.2011 року повністю підтверджується також рішенням Ленінської МДПІ у м. Луганську за № 662 (а.с. 71-73).
Таким чином, станом на 08.04.2011 року, тобто дату видачі податкової накладної № 898, ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" у встановленому законом порядку було зареєстроване як платник податку на додану вартість, а отже відповідно до п. 201.8 ст. 201 ПК України мало право на нарахування ПДВ та складання податкових накладних, а позивач -на включення цього податку до складу податкового кредиту за звітній податковий період і його формування на підставі отриманої податкової накладної № 898 від 08.04.2011 року.
Перевіряючи обґрунтованість висновків Вінницької ОДПІ щодо фіктивності господарських операцій позивача з контрагентом ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж", суд керується наступними мотивами.
Встановлено, що на підставі договору підряду № 01.04 від 01.04.2011 року ПП "Майстер-Вінбуд" замовило у ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" виконання будівельних робіт, а саме капітальний ремонт покрівлі та приміщень Тульчинської спеціалізованої загальноосвітньої школи-інтернату Вінницької обласної ради загальною вартістю 39 029 грн., в тому числі ПДВ - 6504,83 грн. (а.с. 32-47).
Реальність даної господарської операції повністю підтверджується усіма необхідними первинними та іншими характерними для даного виду правочинів документами, зокрема, дефектним актом про обсяги виконання робіт (а.с. 48-49), довідкою про вартість виконаних будівельних робіт (а.с. 50-51), актом приймання виконаних будівельних робіт (а.с. 52-59), відомістю ресурсів до акту приймання виконаних підрядних робіт (а.с. 60-62), податковою накладною № 898 від 08.04.2011 року (а.с. 11), а також листом Тульчинської СЗОШІ за № 270 від 09.11.2012 року (а.с. 63).
Отже, сукупність наданих позивачем первинних, платіжних, звітних документів та інших документів, які зазвичай супроводжують такого роду операції, підтверджує фактичне здійснення господарських операцій та їх реальність і не дає підстав для сумніву у правомірності здійснення вищезазначеної операції або висновку про її нездійснення. Характер спірних операцій відповідає звичайній господарській діяльності позивача та його основним видам діяльності.
Натомість відповідачем не надано будь-яких належних і допустимих доказів, які б об'єктивно ставили під сумнів фактичне здійснення цих операцій. Також відповідач не навів жодних обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарської операції цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості її здійснення або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли свідчити про фіктивність вчиненої операції, відсутність факту виконання робіт, а також того, що вчинення зазначеної операції не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.
Пред'явлені позивачем під час перевірки документи (договір з додатками, акти, накладна, банківські документи) є первинними документами у розумінні вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і повністю підтверджують факт здійснення господарської операції. Усі вони оформлені належним чином, підписані повноважними особами підприємств та засвідчені печатками.
Податковий орган обґрунтовує правомірність свого рішення неможливістю здійснення спірної операції, посилаючись при цьому виключно на порушення, вчинені контрагентом, а викладені в акті перевірки висновки щодо фіктивності укладеного з ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" правочину ґрунтуються не на документах первинного бухгалтерського і податкового обліку, а переважно на припущеннях, що є недопустимим при складанні органом державної податкової служби офіційного документу.
Не можуть слугувати підставою для висновків Вінницької ОДПІ щодо нереальності операцій між ПП "Майстер-Вінбуд" та ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" посилання у акті перевірки на те, що ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" не знаходиться за юридичною та фактичною адресами, у нього відсутні працівники, будь-які автотранспортні засоби, а також складські приміщення, оскільки постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23.01.2012 року у справі № 2а-10972/11/0270 визнано протиправними дії Ленінської МДПІ у м. Луганську щодо проведення перевірки та складання акту № 803/23-35554567 від 11.11.2011 року "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" (код ЄДРПОУ 35554567) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 року по 30.09.2011 року". Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.03.2012 року (а.с. 77-80) постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23.01.2012 року у вказаній справі залишено без змін. Відтак, висновки акту перевірки № 803/23-35554567 від 11.11.2011 року не можуть братися до уваги, оскільки дії Ленінської МДПІ у м. Луганську щодо проведення перевірки та складання цього акту судом визнано протиправними.
Таким чином, податкова накладна № 898 від 08.04.2011 року на загальну суму 39 029,00 грн., в тому числі ПДВ - 6504,83 грн., була отримана ПП "Майстер-Вінбуд" від постачальника у зв'язку із здійсненням реальної господарської операції, за своїм змістом і формою повністю відповідає вимогам, передбаченим п. 201.1 ст. 201 ПК України, а тому висновки Вінницької ОДПІ на порушення позивачем п. 198.6, ст. 198, п. 200.1, 200.2 ст. 200 ПК України та заниження ним суми ПДВ за квітень 2011 року є безпідставними.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на приписи зазначеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.
Згідно із ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд приходить до переконання про наявність підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення Вінницької ОДПІ за № 0000672330 від 16.10.2012 року, а тому заявлений адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Питання про розподіл судових витрат у справі вирішується судом відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 254 КАС України суд,
ПОСТАНОВИВ :
адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області № 0000672330 від 16.10.2012 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Майстер-Вінбуд" судовий збір у розмірі 107 (сто сім) грн. 30 коп. шляхом його безспірного списання органами Державної казначейської служби України з рахунків відповідача Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Сало Павло Ігорович
Суд | Вінницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.11.2012 |
Оприлюднено | 21.11.2012 |
Номер документу | 27536241 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вінницький апеляційний адміністративний суд
Мельник-Томенко Ж. М.
Адміністративне
Вінницький апеляційний адміністративний суд
Мельник-Томенко Ж. М.
Адміністративне
Вінницький апеляційний адміністративний суд
Мельник-Томенко Ж. М.
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Сало Павло Ігорович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні