Ухвала

від 07.02.2013 по справі 2а/0270/4943/12

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/4943/12

Головуючий у 1-й інстанції: Сало П.І.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Білоуса О.В. Залімського І. Г.

при секретарі судового засідання: Пивовар І. М.

за участю представників сторін:

позивача - Арустамян А.Е., представник на підставі довіреності

відповідача - Опалко О.В., представник на підставі довіреності

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Майстер-Вінбуд" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2012 року приватне підприємство «Майстер-Вінбуд» звернулось до суду з позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0000672330 від 16.10.2012 року.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 19.11.2012 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю. В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що при перевірці наданих первинних документів, а саме податкової накладної №898 від 08.04.2011 р. на суму 39029 грн., в т.ч. ПДВ - 6504,83 грн., встановлено, що податкова накладна оформлена з порушенням вимог чинного законодавства, а тому позивачем завищено суду податкового кредиту з ПДВ за квітень 2011 р. Крім того, в апеляційній скарзі зазначено, що відповідач із змісту рішення не вбачає нормативно правового обґрунтування позиції суду в частині стягнення судових витрат, сплачених позивачем.

У судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Представник відповідача підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі та просив її задоволити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що ПП "Майстер-Вінбуд" як юридична особа зареєстроване 05.08.2008 року виконавчим комітетом Вінницької міської ради (код ЄДРПОУ 36063437), взяте на податковий облік 06.08.2008 року за № 22298 та у спірний період було платником податку на додану вартість згідно із свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ за № 100286486.

Посадовою особою податкового органу на виконання наказу № 2394/22 від 03.10.2012 року та направлення на перевірку № 2379/22 від 03.10.2012 року, в період з 3 по 4 жовтня 2012 року була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП "Майстер-Вінбуд" з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування податку на додану вартість по взаєморозрахункам з контрагентом ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" за квітень 2011 року.

За результатами перевірки складено акт № 2372/22/36063437 від 05.10.2012 року, у якому зроблено висновки про порушення позивачем п. 198.6 ст. 198, п. 201.4 ст. 201 ПК України у зв'язку із завищенням податкового кредиту в сумі 6504,83 грн. внаслідок неправомірного включення до нього сум податку на додану вартість відповідно до податкової накладної № 898 від 08.04.2011 року, виданої ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж".

На підставі акту перевірки Вінницькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000672330 від 16.10.2010 року, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 8131 грн., з яких 6505 грн. основного платежу та 1626 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі суд першої інстанції дійшов висновку, що податкова накладна № 898 від 08.04.2011 року на загальну суму 39 029,00 грн., в тому числі ПДВ - 6504,83 грн., була отримана ПП "Майстер-Вінбуд" від постачальника у зв'язку із здійсненням реальної господарської операції, за своїм змістом і формою повністю відповідає вимогам передбаченим п. 201.1 ст. 201 ПК України, а тому висновки Вінницької ОДПІ на порушення позивачем п. 198.6, ст. 198, п. 200.1, 200.2 ст. 200 ПК України та заниження ним суми ПДВ за квітень 2011 року є безпідставними.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до п. 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Нормами п. 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу..

Статтею 201 ПК України визначено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Разом з тим, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Так, податкова накладна ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" за № 898 від 08.04.2011 року, яка була отримана ПП "Майстер-Вінбуд" у зв'язку із придбанням послуг за договором підряду № 01.04 від 01.04.2011 року та врахована позивачем при формуванні податкового кредиту за квітень 2011 року, оформлена і заповнена відповідно до вимог податкового законодавства.

В апеляційній скарзі апелянт наголошує, що в податковій накладній невірно заповнено поле для номера свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ продавця (покупця), проте податковим органом не зазначено, у чому саме полягає неправильність заповнення поля.

Як встановлено судом першої інстанції з чим погоджується також суд апеляційної інстанції, станом на дату видачі податкової накладної № 898, ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж", тобто 08.04.2011 року, у встановленому законом порядку було зареєстроване як платник податку на додану вартість, а отже мало право на нарахування ПДВ та складання податкових накладних, а позивач - на включення цього податку до складу податкового кредиту за звітній податковий період і його формування на підставі отриманої податкової накладної.

Як встановлено колегією суддів 01.04.2011 року між ПП "Майстер-Вінбуд" (Генпідрядник) та ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" (Субпідрядник) укладено договір підряду № 01.04, відповідно до якого Генпідрядник замовив у Субпідрядника виконання будівельних робіт по капітальному ремонту покрівлі та приміщень Тульчинської спеціалізованої загальноосвітньої школи-інтернату Вінницької обласної ради на загальну вартість 39 029 грн., в тому числі ПДВ - 6504,83 грн.

Здійснення вказаної господарської операції підтверджується податковою накладною № 898 від 08.04.2011 р., дефектним актом про обсяги виконання робіт, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт, актом приймання виконаних будівельних робіт, відомістю ресурсів до акту приймання виконаних підрядних робіт, листом Тульчинської СЗОШІ за № 270 від 09.11.2012 р.

Таким чином, суб'єкт господарювання може розраховувати на податковий кредит, якщо в нього є в наявності належним чином оформлені податкові накладні та виписані ці накладні особами, які у встановленому порядку зареєстровані як платники податку.

При цьому наявність або відсутність окремих документів, або помилки у їх оформленні не можуть слугувати підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Отже, з врахуванням викладеного, доводи позивача про те, що податкова накладна №898 від 08.04.2012року не оформлена відповідно до вимог ст. 198 ПК України, а тому позивач не має права на віднесення сум ПДВ за вказаною накладною до податкового кредиту є безпідставними.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем доведено реальність здійснення господарських операцій між ПП "Майстер-Вінбуд" та ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж".

Суд апеляційної інстанції не бере до уваги доводи відповідача про те, що суд першої інстанції не дав нормативно-правового обґрунтування в частині стягнення на користь позивача сплаченого ним судового збору, оскільки суд в своїй постанові послався на ч. 1 ст. 94 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Таким чином, у зв'язку із задоволенням позовних вимог суд правомірно стягнув на користь позивача сплачений ним судовий збір у розмірі 107,30 грн.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2012 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 14 лютого 2013 року .

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.

Судді Білоус О.В.

Залімський І. Г.