Рішення

від 13.11.2012 по справі 16/5005/7892/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.11.12 р. Справа № 16/5005/7892/2012 За позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Зарічне", с. Новий Стародуб Петрівського району Кіровоградської області

до Виробничо-комерційної агрофірми "Солнцево", м. Жовті Води Дніпропетровської області

про стягнення 60 000 грн. 00 коп.

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: Хилько Ю.І. - представник, дов. від 01.10.2012р.;

від відповідача: не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з відповідача 60 000 грн. 00 коп., що складає: 35 000 грн. 00 коп. - заборгованості, що виникла внаслідок невиконання зобов'язання відповідно до умов договору від 06.10.2011р. на виконання комплексу проектно - пошукових робіт по розробці та виготовленню технічної документації земельних ділянок, та 25 000 грн. 00 коп. - штрафу.

Відповідач у запереченнях (вх. №60423/12 від 24.10.2012р.) до позовної заяви про стягнення заборгованості за договором просить провадження у справі припинити та повернути позовну заяву без розгляду, оскільки: - посилаючись на якийсь договір без реєстраційного номеру, підписів і додатків, у позовній заяві йдеться про борг у сумі, яка ніде не обумовлена; - згідно статті 123 Земельного Кодексу України виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку можливе за умови наявності рішення місцевої ради чи адміністрації про проведення робіт із землеустрою (дозвіл на розроблення проекту землеустрою), для одержання такого рішення заінтересована особа звертається з відповідним клопотанням до відповідної державної адміністрації або місцевої ради (селищної ради); - до клопотання треба долучити копію документу права власності на об'єкт нерухомості та технічний паспорт; - саме цих документів у позивача і не було; - починати треба було із формування будівель і споруд у госпдвори з подальшим присвоєнням їм адреси, далі необхідно було провести геодезичні роботи для одержання результатів по встановленню розмірів земельних ділянок для передачі цих матеріалів в БТІ для виготовлення технічних паспортів на об'єкти нерухомості, з подальшим формуванням необхідного пакету документів для одержання права власності на нерухоме майно позивача; - саме цим підготовчим етапом і займалася наша фірма, підготувавши все необхідне для одержання правових документів; - що стосується виготовлення технічної документації на земельну ділянку, то згідно з пунктом 6 Постанови Кабінету міністрів України від 26.05.2004р. №677 "Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок" проект відведення земельної ділянки розробляється на основі завдання, затвердженого замовником, що є невід'ємною частиною договору на проведення відповідних робіт, до договору замовник додає вихідну документацію, необхідну для розроблення проекту землеустрою, а саме статут, свідоцтва про реєстрацію в державних органах, рішення про надання дозволу на розробку тех. документації на земельну ділянку, копію свідоцтва на право власності на об'єкти нерухомості, копію технічного паспорту.

Суд не вбачає підстав для припинення провадження у справі, виходячи з приписів статті 80 Господарського процесуального кодексу України, повернення ж позовної заяви без розгляду після порушення провадження у справі нормами Господарського процесуального кодексу України взагалі не передбачено.

Позивач у додаткових поясненнях (вх. №64576/12 від 13.11.2012р.) просить не приймати до уваги при винесенні рішення надані до суду відповідачем заперечення до позовної заяви про стягнення заборгованості за договором від 23.10.2012р. №179 через їх правову невідповідність вимогам закону та позовні вимоги задовольнити повністю.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представником позивача заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до платіжного доручення від 12.10.2011р. №541 позивачем -Приватним сільськогосподарським підприємством „Зарічне" було сплачено відповідачу -Виробничо-комерційній агрофірмі „Солнцево" грошові кошти у сумі 35 000 грн. 00 коп. з призначенням платежу „частково за послуги по виготовленню проектів відводу згідно договору".

В обґрунтування перерахування коштів відповідачу позивач посилається на Договір від 06.10.2011р. на виконання комплексу проектно - пошукових робіт з розробки та виготовленню техдокументації земельних ділянок.

Згідно з частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Нормами частин 2,3 статті 639 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до частини 2 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами); правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Проте, як вбачається, вказаний Договір, на який посилається позивач, відповідачем підписано не було, а тому цей Договір є неукладеним.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно; особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала; положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події; положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Отже, позивачем оплату за послуги по виготовленню проектів відводу згідно договору у розмірі 35 000 грн. 00 коп. було здійснено без достатньої правової підстави, у зв'язку з чим вказана сума підлягає поверненню відповідачем позивачу як набута безпідставно.

Позивач звертався до відповідача з вимогою щодо повернення перерахованих коштів у розмірі 35 000 грн. 00 коп., про що свідчить претензія від 06.04.2012р., яку згідно повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачем було отримано 11.04.2012р.

На момент розгляду справи доказів повернення позивачу зазначених коштів відповідачем не надано.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки;

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором, або актом цивільного законодавства; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до статті 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, у тому числі - штрафу, повинен вчиняться у письмовій формі.

Сторонами не узгоджено у письмовій формі застосування штрафу у разі неналежного виконання зобов'язань.

Тому підстави для стягнення з відповідача штрафу у сумі 25 000 грн. 00 коп. відсутні.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на відповідача у повній сумі, оскільки з його вини спір доведено до суду.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Виробничо-комерційної агрофірми "Солнцево" (52210, м. Жовті Води Дніпропетровської області, вул. 8-го Березня, 8; ідентифікаційний код 21892801) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Зарічне" (28310, с. Новий Стародуб Петрівського району Кіровоградської області, вул. Садова; ідентифікаційний код 03758401) 35 000 грн. 00 коп. -коштів, отриманих без достатніх правових підстав, та 1 609 грн. 50 коп. -витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

„16„ листопада 2012р.