Постанова

від 13.11.2012 по справі 5002-23/1292-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2012 р. Справа № 5002-23/1292-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Запорощенка М.Д., суддів:Акулової Н.В., Владимиренко С.В. -доповідач, розглянув касаційну скаргу Військової частини А0225 на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.08.2012р. та рішеннягосподарського суду Автономної Республіки Крим від 12.06.2012р. у справі№ 5002-23/1292-2012 господарського суду Автономної Республіки Крим за позовомВійськової частини А0225 доПриватного підприємства "Керченська судоремонтна верф "Фрегат" простягнення 19969,35грн.,

За участю представників:

- позивача: Залюбовський Л.В., дов. №115 від 27.12.2011р.;

- відповідача: не з'явилися;

ВСТАНОВИВ:

Військова частина А0225 звернулася до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до приватного підприємства "Керченська судноремонтна верф "Фрегат" про стягнення коштів на суму 19969,35грн., а саме: 14466,08грн. пені та 5503,27грн. штрафу.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.06.2012р. у справі №5002-23/1292-2012 (суддя Доброрез І.О.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.08.2012р. (колегія суддів у складі головуючого судді Гонтаря В.І., суддів Волкова К.В., Рибіної С.А.), позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного підприємства "Керченська судоремонтна верф "Фрегат" на користь Військової частини А 0225 - 6142,99грн. пені та 5503,27грн. штрафу. В частині стягнення 8323,09грн. пені у позові відмовлено. Стягнуто з Приватного підприємства "Керченська судоремонтна верф "Фрегат" на користь Військової частини А 0225 судовий збір на суму 1609,5грн.

Не погодившись з прийнятими у справі судовими актами, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.08.2012р., рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.06.2012р. у частині стягнення пені на суму 6142,99грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача пеню на суму 14446,08 грн., а в іншій частині рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, 07.04.2011р. між Військовою частиною А0225 (замовник) та приватним підприємством "Керченська судоремонтна верф "Фрегат" (виконавець) укладений договір про закупівлю послуг за державні кошти № 24/22-10, за умовами п.1.1 якого виконавець зобов'язується у 2011р. надати послуги, зазначені в протоколі узгодження обсягу надання послуг, а замовник прийняти і оплатити послуги. Предметом договору є капітальний ремонт дизеля 7Д6 військового корабля проекту 206мр рка "Прилуки".

Пунктом 3.1 договору визначена вартість ремонту - 78618,17грн., у тому числі ПДВ -13103,03грн.

Умовами п.4.1 договору обумовлено, що розрахунки проводяться шляхом оплати замовником наданих послуг, протягом 60 банківських днів після підписання сторонами акту приймання та здавання надання послуг та пред'явлення виконавцем рахунка на оплату послуг.

Пунктом 5.1 договору встановлено термін надання послуг до 01.05.2011р.

За розділом 11 договору, договір набирає чинність з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, але не пізніше 31.12.2011р.

Поряд з цим, судами попередніх інстанцій з'ясовано, що за умовами п.6.3.1 договору виконавець зобов'язаний забезпечити надання послуг у строки, встановлені договором.

З аналізу матеріалів справи суди попередніх інстанцій зазначили про невиконання відповідачем в порушення умов договору зобов'язань з надання послуг з капітального ремонту дизеля 7Д6 військового корабля проекту 206мр рка "Прилуки" у визначені договором строки. Підписаний сторонами акт приймання-передачі наданих послуг відсутній.

Умовами п.7.2 договору передбачена відповідальність виконавця: за порушення строків виконання зобов'язань, передбачених пунктом 5.1 договору, з виконавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості надаваємих послуг, з яких допущено прострочення виконання - за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості.

Пославшись на вказані договірні умови, невиконання відповідачем зобов'язання за договором та не сплату ним в добровільному порядку штрафних санкцій, позивач звернувся до відповідача за вих.№154/12/1-37/4 від 20.11.2011р. з претензію №8, в якій просив перерахувати на його рахунок штрафні санкції на суму 19969,35грн., отримана відповідачем 29.12.2011р., про що свідчить підпис на повідомленні про вручення. Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді. Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

За приписами, визначеними абз.3 ч.2 ст.231 Господарського кодексу України, при порушені господарського зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Виходячи із положень зазначеної норми, застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, штрафної санкції у вигляді штрафу, передбаченого абз.3 ч.2 ст.231 ГК України, можливо при сукупності відповідних умов, а саме: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо, між іншим, порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.

Зазначена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 06.12.2010р. у справі №42/562, від 28.02.2011р. у справі №23/225.

Розглядаючи заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача 5503,27грн. штрафу на підставі п.7.2 договору, вірно вказав про ненадання відповідачем доказів належного виконання зобов'язань за договором про закупівлю послуг за державні кошти від 07.04.2011р. щодо виконання капітального ремонту дизеля 7Д6 військового корабля проекту 206мр рка "Прилуки" у визначені договором строки, в порушення приписів ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, перевірив здійснений позивачем розрахунок пені, місцевий господарський суд, з яким підставно погодився суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 5503,27грн. штрафу.

Однак не врахував приписів абз.3 ч.2 ст.231 ГК України при розгляді вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 14466,08грн. пені, вірно розрахованої позивачем на підставі п.7.2 договору, суди попередніх інстанцій неправильно стягнули з відповідача лише пеню, розраховану, виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України, пославшись на Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", положення якого не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки у даній справі розглядалися вимоги за негрошовими господарськими зобов'язаннями відповідача.

Зважаючи на зазначене, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку щодо відсутності підстав для стягнення з відповідача решти пені на суму 8323,09грн., розрахованої позивачем на підставі п.7.2 договору у відповідності до ч.2 ст.231 ГК України, у зв'язку з чим прийняті у справі рішення та постанова підлягають зміні з викладенням резолютивної частини в наступній редакції: "Позов задовольнити. Стягнути з Приватного підприємства "Керченська судоремонтна верф "Фрегат" на користь Військової частини А0225 14466,08грн. пені та 5503,27грн. штрафу.".

Разом з цим, у відповідності до п.п.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

За змістом ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Згідно зі ст.13 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" мінімальна заробітна плата на 2012р. у місячному розмірі з 01.01.2012р. встановлена на рівні 1073грн.

Враховуючи вказані норми матеріального права, визначену позивачем ціну позову, на відповідача при задоволенні позовних вимог судом першої інстанції правильно покладені витрати по сплаті судового збору на суму 1609,5грн., стягнуті у відповідності до ст.49 ГПК України, у зв'язку з чим в цій частині прийняті у справі рішення та постанова підлягають залишенню без змін.

У відповідності до ст.49 ГПК України позивачу відшкодовуються витрати по сплаті судового збору за апеляційний та касаційний перегляд

Керуючись ст.ст.49, 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Військової частини А0225 задовольнити.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.08.2012р. та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.06.2012р. у справі № 5002-23/1292-2012 змінити, викласти резолютивну частину рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.06.2012р. у справі № 5002-23/1292-2012 в наступній редакції:

"Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Керченська судоремонтна верф "Фрегат" (вул.Кірова, буд. 54а, м. Керч, АР Крим, 98318; код ЄДРПОУ 36951742) на користь Військової частини А 0225 (вул. Соловйова, буд. 12, м. Севастополь, АР Крим, 99007; код ЄДРПОУ 14302650) 14466,08грн. пені та 5503,27 грн. штрафу.".

В решті рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.06.2012р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.08.2012р. у справі №5002-23/1292-2012 залишити без змін.

Стягнути з Приватного підприємства "Керченська судоремонтна верф "Фрегат" (вул.Кірова, буд. 54а, м. Керч, АР Крим, 98318; код ЄДРПОУ 36951742) на користь Військової частини А 0225 (вул. Соловйова, буд. 12, м.Севастополь, АР Крим, 99007; код ЄДРПОУ 14302650) 804,75грн. судового збору за апеляційний перегляд та 804,75грн. судового збору за касаційний перегляд.

Доручити господарському суду Автономної Республіки Крим видати відповідні накази.

Головуючий суддя:М. Запорощенко Судді: Н. Акулова С. Владимиренко