Постанова

від 14.11.2012 по справі 27/1/11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2012 р. Справа № 27/1/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого : Кравчука Г.А.,

суддів: Мачульського Г.М., Уліцького А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дінал" на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 20.08.2012 р. у справі господарського суду№ 27/1/11 Запорізької області за позовомпершого заступника прокурора м. Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізької міської ради доТовариства з обмеженою відповідальністю "Дінал" прозміну п. 9 договору оренди земельної ділянки від 07.12.2006 р. в судовому засіданні взяли участь представники:

прокурор відділу ГПУ Рудак О.В., посв. № 000355 від 20.07.2012р.; позивача: не з'явились; відповідача: не з'явились;

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2010 р. перший заступник прокурора м. Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізької міської ради (далі -Рада) звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою, у якій просив змінити п. 9 договору оренди земельної ділянки від 07.12.2006 р., укладеного відносно земельної ділянки площею 0,3364 га., яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, проспект 40-річчя Перемоги, поблизу від перехрестя з вул.. Автозаводською (кадастровий номер: 2310100000:03:044:0038) укладеного між Запорізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дінал" (далі -Товариство), зареєстрованого у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.12.2006 р. № 040626101121, виклавши його в такий редакції: "п.9 Річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 119 418грн.63коп. (сто дев'ятнадцять тисяч вісімнадцять гривень 63коп.), що складає трикратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах на 2010 рік.".

Позовні вимоги прокурор, посилаючись на норми Конституції України, Цивільного кодексу України, Закону України "Про оренду землі" та Закону України № 309-VI від 03.06.2008 р. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" обґрунтовував тим, що договір оренди земельної ділянки, щодо якого виник спір, не відповідає вимогам законодавства України в частині розміру орендної плати, проте Товариство, не зважає на звернення Ради з пропозицією внести у зазначений договір відповідні зміни, у зв'язку з чим ці зміни мають бути внесені у судовому порядку.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 14.02.2011 р. (суддя Дроздова С.С.) позовні вимоги першого заступника прокурора м. Запоріжжя задоволено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.08.2012 р. (колегія суддів: Будко Н.В., Манжур В.В., М'ясищев А.М.) рішення господарського суду Запорізької області від 14.02.2011 р. залишено без змін.

Вказані рішення та постанова прийняті з мотивів, викладених першим заступником прокурора м. Запоріжжя у позовній заяві.

Товариство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.08.2012 р. і рішення господарського суду Запорізької області від 14.02.2011 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким залишити позов без задоволення. Викладені у касаційній скарзі вимоги Товариство обґрунтовує посиланням на обставини справи, ст.ст. 3, 19, 58, 144 Конституції України, ст. 25, 26, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" та ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"

Інші особи, які беруть участь у справі, не скористались правом, наданим ст. 111 2 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на касаційну скаргу Товариства до Вищого господарського суду України не надіслали, що не перешкоджає касаційному перегляду судового акту, який оскаржується.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Товариства не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій на підставі матеріалів справи встановлено, що:

-на підставі рішення Ради № 6/154 від 20.09.2006 р. між Радою та Товариством 07.12.2006 р. було укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,3364 га у м. Запоріжжя по пр. 40-річчя Перемоги, поблизу від перехрестя з вул. Автозаводською строком на 10 років, із земель житлової та громадської забудови для розташування пункту технічного обслуговування автомобілів. Державну реєстрацію договору здійснено 19.12.2006 р. за №040626101121. Земельна ділянка передана Товариству за актом прийому-передачі від 19.12.2006 р.;

-п. 9 договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 1 788,64 грн. на протязі року будівництва об'єкта, у розмірі 8 943,87 грн. з дня введення об'єкта до експлуатації за календарний рік в цінах 2006 року;

-пунктом 12 договору сторони передбачили, що розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором оренди землі, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, прийняття орендодавцем рішення про збільшення або зменшення орендної плати, в інших випадках, передбачених законом;

01.01.2011 р. набрав чинності Податковий кодекс України, пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 якого встановлює, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою:

- для земель сільськогосподарського призначення -розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

- для інших категорій земель -трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Відповідно до частини першої та абзацу першого частини другої ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Таким чином, з дня набрання чинності Податковим кодексом України виникли підстави для перегляду розміру орендної плати за землю, який для земель сільськогосподарського призначення був меншим земельного податку, а для інших категорій земель -меншим трикратного розміру земельного податку, а враховуючи наведені вище положення ст. 651 Цивільного кодексу України -і підстави для внесення відповідних змін до договорів оренди землі.

Згідно зі ст. 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Частиною першою ст. 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

П. "а" частини першої ст. 12 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад.

Частиною першою ст. 124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

П. 34 частини першої ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачає, що питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельних ділянок) вирішується виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

З зазначених норм законодавства України випливає, що питання оренди земельних ділянок вирішуються сільською, селищною, міською радою на пленарних засіданнях шляхом прийняття відповідних рішень.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що ініціювання внесення змін до договорів оренди землі в частині зміни розміру орендної плати належить до компетенції сільської, селищної, міської ради і має здійснюватись шляхом прийняття відповідних рішень.

Господарськими судами попередніх інстанцій з'ясовано та матеріалами справи підтверджується, що:

-18.01.2008р. Запорізькою міською радою було прийнято рішення №9 "Про внесення змін до рішення Запорізької міської ради від 27.12.2006р. №14 "Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжі", пунктом 1 якого встановлено, що для інших категорій земель орендна плата за землю у місті Запоріжжі не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється законом України "Про плату за землю";

-03.03.2008р. Запорізькою міською радою було прийнято рішення №79 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя", згідно якого вирішено, зокрема, впровадити оподаткування земель міста на підставі нової нормативної грошової оцінки з 01.03.2008р. Рішення Запорізької міської ради від 15.06.2001р. №17 "Про затвердження грошової оцінки земель м. Запоріжжя" визнано таким, що втратило чинність з моменту впровадження нової нормативної грошової оцінки. Також вказаним рішенням доручено управлінню земельних ресурсів у м. Запоріжжя до 01.05.2008р. розробити та затвердити заходи щодо взаємодії органів влади усіх рівнів по проведенню перерахунків вартості земельних ділянок у розрізі землекористувачів та землевласників;

-нормативна грошова оцінка наданої Товариству в оренду земельної ділянки на час звернення прокурора до суду складала 3 980 621,20 грн., з огляду на що розмір орендної плати у відповідності з чинним законодавством повинен був складати 119 418,63 грн.

Відповідно до частини першої ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Згідно з частиною першої ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Беручи до уваги зазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів про обґрунтованість позовних вимог першого заступника прокурора м. Запоріжжя про внесення змін до п. 9 договору оренди земельної ділянки від 07.12.2006 р., укладеного між Радою та Товариством, виходячи з положень пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України та рішень Ради від 18.01.2008 р. №9 "Про внесення змін до рішення Запорізької міської ради від 27.12.2006р. №14 "Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжі" та від 03.03.2008р. №79 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя".

На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України постанова Донецького апеляційного господарського суду від 20.08.2012 р. ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги Товариства не спростовують висновків господарського суду другої інстанції, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 та 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дінал" залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.08.2012 р. у справі № 27/1/11 господарського суду Запорізької області -без змін.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Суддя Г.М. Мачульський

Суддя А.М. Уліцький