Постанова

від 21.08.2012 по справі 27/1/11

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

20.08.2012 р. справа №27/1/11

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді (доповідача): Будко Н.В.

Суддів: Манжур В.В., М'ясищева А.М.

Секретар: Прожерін О.О.

За участю представників сторін:

від прокуратури: ОСОБА_1 за посвідченням;

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

Розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дінал», м. Запоріжжя

на рішення господарського суду Запорізької області від 14.02.2011р. (повний текст від 16.02.2011р.) у справі №27/1/11 (суддя Дроздова С.С.)

за позовом Першого заступника прокурора міста Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізької міської ради, м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дінал», м. Запоріжжя

про зміну п.9 договору оренди земельної ділянки від 07.12.2006р.

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник прокурора міста Запоріжжя звернувся до господарського суду Запорізької області в інтересах держави в особі Запорізької міської ради, м. Запоріжжя, з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Дінал», м. Запоріжжя, про зміну п.9 договору оренди земельної ділянки від 07.12.2006р., укладеного відносно земельної ділянки площею 0,3364га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, пр. 40-річчя Перемоги, поблизу від перехрещення з вул. Автозаводською (кадастровий номер 2310100000:03:044:0038), укладеного між Запорізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дінал», зареєстрованого у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Держвному реєстрі земель вчинено запис від 19.12.2006р. №040626101121, виклавши його в такий редакції:

«п.9 Річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 119 418грн.63коп. (сто дев'ятнадцять тисяч вісімнадцять гривень 63коп.), що складає трикратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах на 2010 рік».

Рішенням від 14.02.2011р. господарський суд Запорізької області позовні вимоги задовольнив у повному обсязі, пославшись на їх обґрунтованість та відповідність вимогам чинного законодавства в частині здійснення розрахунків за оренду землі.

Проте відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Дінал», з винесеним рішенням не погодився та звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вищевказане рішення скасувати та у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на те, що на момент укладення спірний договір оренди повністю відповідав вимогам законодавства України про оренду землі, зокрема, в частині положень про розмір орендної плати за землю, а при внесенні змін до відповідних положень законодавства не було передбачено жодних наслідків для договорів оренди, що вже укладені та діють на момент внесення таких змін. Отже, за висновком скаржника, вимоги про збільшення орендної плати та внесення відповідних змін до договору оренди землі є неправомірними.

Крім того, заявник апеляційної скарги зазначає, що Запорізькою міською радою не приймалось рішень щодо затвердження розміру орендної плати, виходячи з положень Податкового кодексу України, тому суд першої інстанції безпідставно послався на них в оскаржуваному рішенні.

Таким чином, за висновком заявника апеляційної скарги, рішення суду про внесення змін до договору оренди в частині збільшення ставки орендної плати не випливає з норм закону або умов договору, що є неправильним застосуванням норм матеріального права, у зв'язку з чим оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

Представник позивача у судове засідання не з'явився з невідомих підстав, про час та місце його проведення був повідомлений належним чином.

Крім того, 20.08.2012р. на адресу апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю бути присутнім у судовому засіданні. Судовою колегією у задоволенні вказаного клопотання відмовлено, оскільки ухвалою про порушення апеляційного провадження явка представників сторін не визнавалась обов'язковою.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників сторін за наявними у справі матеріалами.

Судовий процес в апеляційній інстанції фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації в порядку, передбаченому ст. 81-1 ГПК України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення прокурора, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Запорізької міської ради №6/154 від 20.09.2006р. Товариству з обмеженою відповідальністю «Дінал»було передано в оренду строком на 10 років земельну ділянку (кадастровий номер 2310100000:03:044:0038) площею 0,3364 (землі під житловою забудовою, з трьома і більше поверхами) про проспекту 40-річчя Перемоги, поблизу від перехрещення з вул. Автозаводською, для розташування пункту технічного обслуговування автомобілів в межах згідно з планом, що додається, за рахунок земель, право користування якими тимчасово припиняється Комунальному підприємству «Управління капітального будівництва».

Відповідно до вказаного рішення, 07.12.2006р. між Запорізькою міською радою (орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дінал»(орендарем) було укладено договір оренди землі (зареєстрований у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.12.2006р. №040626101121), за умовами якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,3364га із земель житлової та громадської забудови для розташування пункту технічного обслуговування автомобілів, яка знаходиться у м. Запоріжжя, проспект 40-річчя Перемоги, поблизу від перехрещення з вул. Автозаводською.

Згідно п. 8, договір укладається строком на 10 років.

Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 1788,64грн. на протязі року будівництва об'єкта, у розмірі 8943,87грн. з дня введення об'єкта до експлуатації за календарний рік в цінах 2006 року (п. 9 договору).

Пунктом 12 договору сторони передбачили, що розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором оренди землі, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, прийняття орендодавцем рішення про збільшення або зменшення орендної плати, в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 32 договору, зміна його умов здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору, спір розглядається у судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка загальною площею 0,3364га (кадастровий номер 2310100000:03:044:0038), яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, проспект 40-річчя Перемоги, поблизу від перехрещення з вул. Автозаводською, була передана відповідачу за актом прийому-передачі від 19.12.2006р.

В подальшому, з набранням чинності Податковим кодексом України, відповідно до рішення Запорізької міської ради №9 від 18.01.2008р. «Про внесення змін до рішення Запорізької міської ради від 27.12.2006р. №14 «Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжі»та рішення Запорізької міської ради №79 від 03.03.2008р. «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», позивач, керуючись ст. 188 ГК України, звернувся до відповідача з пропозицією №02-32/1340 від 19.08.2010р. про внесення змін до договору оренди землі від 19.12.2006р. №040626101121 шляхом викладення п.9 договору в наступній редакції: «Річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 119 418,63грн., що складає трикратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2010 року»(отримана відповідачем 25.08.2010р. згідно повідомлення про вручення поштового відправлення №00297504).

Оскільки від відповідача не надійшло будь-яких відомостей про прийняття чи відмову від прийняття вказаної пропозиції, прокурор звернувся до господарського суду з відповідним позовом за захистом інтересів держави, які полягають в тому, що власник землі -держава в особі Запорізької міської ради, не отримує орендну плату в обсязі, передбаченому законодавством, що викликає необхідність приведення договору оренди земельної ділянки до вимог чинного законодавства в частині визначення орендної плати за землю.

Як зазначалось вище, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги прокурора у повному обсязі.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія погоджується з таким висновком з наступних підстав.

Статтею 206 Земельного кодексу встановлено, що використання землі у Україні є платним. Згідно ст. 126 вказаного кодексу, оренда землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України, ст.1 Закону України «Про оренду землі», право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ст.21 Закону України «Про оренду землі»(у відповідній редакції), орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України «Про плату за землю»). Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю».

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про плату за землю»(чинному, на момент укладення договору), використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України, пункт 288.1 статті 288 якого визначає, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового Кодексу України, розмір орендної плати не може бути меншим розміру земельного податку для земель сільськогосподарського призначення та трикратного розміру земельного податку для інших категорій земель.

В силу перехідних положень Земельного кодексу України, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні та міські ради. Отже, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах щодо земель, які перебувають у державній та комунальній власності, є Запорізька міська рада, яка має повноваження щодо розпорядження цією земельною ділянкою.

Так, 18.01.2008р. Запорізькою міською радою було прийнято рішення №9 «Про внесення змін до рішення Запорізької міської ради від 27.12.2006р. №14 «Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжі», пунктом 1 якого встановлено, що для інших категорій земель орендна плата за землю у місті Запоріжжі не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється законом України «Про плату за землю».

Крім того, 03.03.2008р. Запорізькою міською радою було прийнято рішення №79 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», згідно якого вирішено, зокрема, впровадити оподаткування земель міста на підставі нової нормативної грошової оцінки з 01.03.2008р. Рішення Запорізької міської ради від 15.06.2001р. №17 «Про затвердження грошової оцінки земель м. Запоріжжя»визнано таким, що втратило чинність з моменту впровадження нової нормативної грошової оцінки. Також вказаним рішенням доручено управлінню земельних ресурсів у м. Запоріжжя до 01.05.2008р. розробити та затвердити заходи щодо взаємодії органів влади усіх рівнів по проведенню перерахунків вартості земельних ділянок у розрізі землекористувачів та землевласників.

З матеріалів справи вбачається, що нормативна грошова оцінка наданої відповідачу в оренду земельної ділянки на час звернення прокурора до суду складала 3 980 621,20грн., з огляду на що розмір орендної плати у відповідності з чинним законодавством повинен був складати 119 418,63грн.

Таким чином, пункт 9 договору оренди, укладеного між позивачем та відповідачем 07.12.2006р., не відповідає вимогам чинного земельного законодавства України в частині встановленої орендної плати.

Згідно матеріалів справи, Запорізька міська рада зверталась до відповідача з пропозицією про приведення договору оренди землі у відповідність з вимогами чинного законодавства, проте відповіді позивачу на час вирішення спору по суті так і не надійшло.

Відповідно до приписів ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 654 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, який змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.

Згідно зі ст. 188 ГК України, зміна господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну або розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Статтею 30 Закону України «Про оренду землі»передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку.

Пунктом 2.19. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»встановлено, що у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Згідно зі статтею 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У визначених законом випадках застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. У разі не досягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

За таких обставин, судова колегія апеляційної інстанції вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Водночас, судова колегія не приймає до уваги викладені відповідачем в апеляційній скарзі доводи як необґрунтовані, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 144 Конституції України та статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рішення органів місцевого самоврядування є обов'язковими для виконання на відповідній території. За приписами статті 1 Закону України «Про оренду землі», орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Згідно з частиною 1 статті 15 Закону України «Про оренду землі», орендна плата, є однією із істотних умов договору із зазначенням її розміру. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Згідно зі статтею 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Статтею 30 Закону України «Про оренду землі»унормовано, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у випадках, встановлених договором або законом. При цьому, сторонами в договорі оренди передбачена можливість перегляду розміру орендної плати, зокрема, за умови прийняття орендодавцем рішення про її збільшення, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна нормативно-грошової оцінки землі є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України №27/15-10 від 27.12.2010р.

З огляду на наведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України, рішення господарського суду Запорізької області від 14.02.2011р. у справі №27/1/11 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги згідно ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на заявника.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 99, ст.101, ст.102, ст.103, ст.105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Запорізької області від 14.02.2011р. (повний текст від 16.02.2011р.) у справі №27/1/11 -залишити без змін.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дінал», м. Запоріжжя, на рішення господарського суду Запорізької області від 14.02.2011р. (повний текст від 16.02.2011р.) у справі №27/1/11 -залишити без задоволення.

Головуючий суддя (доповідач): Н.В. Будко

Судді: В.В. Манжур

ОСОБА_2

Надруковано примірників - 7

1-у справу

1-позивачу

1-відповідачу

2-прокуратурі

1-господарському суду

1-ДАГС