Рішення

від 09.11.2012 по справі 5011-11/11911-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-11/11911-2012 09.11.12

За позовомПідприємства з іноземними інвестиціями «Віталмар Агро» доАграрного фонду третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державна казначейська служба України про стягнення 11 298,64 грн. Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивачане з'явились від відповідачаБоровенська Т.В. -представник від третьої особине з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Підприємства з іноземними інвестиціями «Віталмар Агро»про стягнення з Аграрного фонду заборгованості у розмірі 11 298,64 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, недопоставивши передбачену біржовим контрактом № 1688 АБ від 23.07.2009 кількість пшениці, не повернув передоплату у розмірі 8 886,89 грн. За несвоєчасне повернення суми передплати позивач просить стягнути з відповідача 1 644,07 грн. інфляційних втрат та 767,68 грн. 3 % річних.

Відповідач проти позову заперечує, вказуючи на те, що не має можливості повернути кошти за недопоставлену пшеницю, оскільки реалізацію зерна Аграрним фондом здійснено згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2009 № 86 і кошти позивачем було перераховано на рахунок Державного казначейства України, а не безпосередньо на рахунок Аграрного фонду.

09.11.2012 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання, в якому останній просить суд оголосити перерву в судовому засіданні, у зв'язку з хворобою директора Орехівської Л.М., яка є представником позивача у справі.

Розглянувши вказане клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки позивачем у справі є юридична особа -Підприємство з іноземними інвестиціями «Віталмар Агро», а не конкретний представник (чи директор). Господарським процесуальним кодексом України передбачено ведення справи через представника, що дозволяє направити в судове засідання іншу уповноважену особу.

Третя особа явку повноважних представників у судове засідання не забезпечила, письмових пояснень по справі не надала, своїм правом не скористалась.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

23.07.2009 між Аграрним фондом (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Віталмар Агро»відповідно до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України»та згідно з Правилами біржової торгівлі на Аграрній біржі був укладений біржовий контракт Аграрної біржі № 1688 АБ про поставку пшениці 4 класу у кількості 1 532,00 тонн на загальну суму 1 890 932,28 грн.

Контракт передбачав негайну поставку згідно з п. 2.10 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України»протягом 5-ти робочих днів.

Відповідно до п. 2.1 контракту, продавець забезпечував наявність товару на базисі поставки: EXW ТОВ «П'ятидні», Волинська обл.

Відповідно до п. 2.3 контракту, після проведення біржових торгів продавець зобов'язався протягом 10-ти робочих днів передати позивачу акт передавання-приймання товару; складський документ; податкову накладну; картку аналізу зерна або посвідчення.

Умовами пункту 1.9 контракту передбачалося здійснення оплати на реєстраційний рахунок Аграрного фонду. Оплата біржового реєстраційного збору у сумі 3 781,86 грн. (п. 1.4) та брокерської винагороди брокера-покупця у сумі 3 781,86 грн. (п. 1.5) покладалася на покупця.

На виконання умов контракту 16.09.2009 Підприємством з іноземними інвестиціями «Віталмар Агро»були перераховані кошти на рахунок, відкритий у Державному казначействі України № 31233463700028, на оплату пшениці згідно з біржовим контрактом аграрної біржі № 1688 АБ від 23.07.2009 у сумі 1 890 932,28 грн. в рахунок відшкодування податку на додану вартість відповідно до постанови № 86 від 04.02.2009.

Згідно з актом передачі-приймання, складеним 23.09.2009, на виконання біржового контракту № 1688 АБ від 23.07.2009 Аграрний фонд передав Підприємству з іноземними інвестиціями «Віталмар Агро»1 524,800 тонн пшениці загальною вартістю 1 882 045,39 грн. Сторони зазначеним документом підтвердили, що після підписання даного акту передачі-приймання покупець та продавець взаємних претензій не мають.

Таким чином, за біржовим контрактом № 1688 АБ від 23.07.2009 недопоставленим залишилося 7,200 тонн пшениці на загальну вартість 8 886,89 грн.

У зв'язку з недопоставкою пшениці та неповерненням грошових коштів оплачених за неї, позивач листами № 305 від 01.12.2011, № 03 від 05.01.2012, № 32 від 14.02.2012 звернувся до відповідача з вимогою повернути заборгованість за недопоставлений товар.

Проте, грошові кошти відповідачем повернені не були.

Факт недопоставки 7,200 тонн тонн пшениці загальною вартістю 8 886,89 грн. відповідач не заперечує, проте у відзиві на позовну заяву пояснив, що не має можливості повернути кошти за недопоставлену пшеницю, оскільки реалізацію зерна Аграрним фондом здійснено згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2009 № 86 і кошти позивачем було перераховано на рахунок Державного казначейства України, а не безпосередньо на рахунок Аграрного фонду.

Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи специфіку правовідносин, що склалися між сторонами біржового контракту № 1688 АБ від 23.07.2009, при вирішенні даного спору слід враховувати положення спеціального законодавства, зокрема, норми Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні», Закону України «Про сертифіковані товарні склади та прості і подвійні складські свідоцтва», Закону України «Про податок на додану вартість»тощо.

Основи державної політики у бюджетній, кредитній, ціновій, страховій, регуляторній та інших сферах державного управління щодо стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції та розвитку аграрного ринку визначає Закон України «Про державну підтримку сільського господарства України», відповідно до якого Аграрний фонд є державною спеціалізованою бюджетною установою, уповноваженою реалізувати цінову політику в агропромисловому секторі економіки.

Аграрний фонд діє відповідно до Положення про Аграрний фонд, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.07.2005 № 543.

Аграрний фонд відповідно до покладених на нього завдань, серед іншого, продає або купує на Аграрній біржі об'єкти державного цінового регулювання з/або до державного інтервенційного фонду і має право на придбання та продаж об'єктів державного цінового регулювання для потреб державного інтервенційного фонду.

Законом України «Про державну підтримку сільського господарства України»на Аграрний фонд покладено формування державного інтервенційного фонду виключно для здійснення товарних інтервенцій на організованому аграрному ринку України та для реалізації положень підпункту 9.2.2 пункту 9.2 цієї статті. У державному бюджеті на черговий рік передбачаються витрати на здійснення фінансових інтервенцій з метою досягнення державним інтервенційним фондом показників, встановлених підпунктом 9.3.1 цього пункту. Сума таких витрат визначається з урахуванням коштів, отриманих Аграрним фондом внаслідок здійснення товарних інтервенцій.

Біржовий контракт Аграрної біржі № 1688 АБ від 23.07.2009 був укладений на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 04.02.2009 № 86 «Про затвердження порядку придбання у 2009 році суб'єктами господарювання (експортерами зерна) з державного інтервенційного фонду», яким визначено механізм придбання у 2009 році на підставі звернень суб'єктів господарювання (експортерів зерна) зерна з державного продовольчого резерву в рахунок бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Відповідно до п. 3 даного порядку, перерахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість суб'єкта господарювання, який придбаває зерно з державного продовольчого резерву в рахунок такого відшкодування, підтвердженого органами державної податкової служби, здійснюється відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість»та інших нормативно-правових актів у межах суми, визначеної договором, що укладається між суб'єктами господарювання та Аграрним фондом.

Для проведення зазначеного перерахування суб'єктам господарювання відкриваються рахунки в органах Державного казначейства за балансовим рахунком 3712 «Рахунки інших клієнтів Державного казначейства».

Пунктом 4 даного порядку встановлено, що придбання зерна з державного продовольчого резерву в рахунок отриманого бюджетного відшкодування податку на додану вартість здійснюється суб'єктами господарювання на підставі погодженого з відповідними органами державної податкової служби, органами Державного казначейства та Аграрним фондом протоколу щодо придбання зерна з державного продовольчого резерву.

Орган Державного казначейства перераховує протягом одного операційного дня на підставі висновку відповідного органу державної податкової служби кошти на рахунок суб'єкта господарювання, відкритий в органах Державного казначейства, а із зазначеного рахунка на підставі платіжного доручення такого суб'єкта - на рахунок з обліку надходжень до спеціального фонду державного бюджету від повернення коштів, наданих Мінагрополітики для формування державного продовольчого резерву Аграрним фондом та здійснення державних форвардних і заставних закупівель, товарних та фінансових інтервенцій на організованому аграрному ринку.

Платіжним дорученням № 2 від 16.09.2009 позивач перерахував суму у розмірі 1 890 932,28 грн. на розрахунковий рахунок № 31233463700028, який є рахунком спеціального фонду державного бюджету від повернення коштів, а одержувачем зазначених коштів є Державне казначейство України.

Таким чином, сплачені позивачем кошти за придбання зерна з державного продовольчого резерву в рахунок отриманого бюджетного відшкодування податку на додану вартість, фактично є сумою відшкодованого ПДВ.

Згідно зі ст.ст. 1, 2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою та своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також проведення відповідних перевірок та встановлення фактів порушення податкового законодавства відноситься до компетенції податкових органів.

Статтею 48 Бюджетного кодексу України визначено, що в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України операцій з коштами державного бюджету, розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів, контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведення платежів, а також бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання державного бюджету.

Відповідно до ч. 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати

Предметом регулювання вказаної норми закону є цивільно-правові відносини, які виникають у зв'язку невиконанням продавцем свого обов'язку щодо поставки товару, які не врегульовані спеціальними нормами права.

Разом з тим, у даній справі оспорюється повернення позивачу грошової суми у розмірі 8 886,89 грн., яка перерахована позивачем за придбання зерна з державного продовольчого резерву в рахунок отриманого бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Повернення суб'єктам господарювання із державного бюджету коштів, перерахованих Державним казначейством, у разі невиконання біржового контракту з поставки зерна або його розірвання спеціальним законодавством, що регулює дані правовідносини, не передбачалося.

В свою чергу, питання щодо повернення сум податків регулюються спеціальними нормами податкового законодавства, а спори з питань оподаткування не відносяться до компетенції господарський судів і вирішуються в порядку адміністративного судочинства.

Та обставина, що позивач розпорядився зазначеною сумою коштів не змінює характер податкових правовідносин сторін і не припиняє їх, а тому ст. 693 Цивільного кодексу України не може застосовуватися як підстава для повернення сплачених коштів.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 16.05.2011 у справі № 3-34га11 та від 30.05.2011 у справі № 3-46гс11.

Крім того, суд відзначає, що відповідно до п. 4.1 біржового контракту від 23.07.2009 оплата коштів за контрактом згідно п. 1.7. здійснюється покупцем протягом 10-ти банківських днів, після реєстрації контракту на аграрній біржі, на реєстраційний рахунок Аграрного фонду: Р/р 26009003061200, АБ «ІНГ БАНК УКРАЇНА»у м. Києві, МФО 300346.

Однак, з платіжного доручення № 2 від 16.09.2009 вбачається, що кошти за придбане зерно позивачем були перераховані на рахунок Державного казначейства України, а не на рахунок Аграрного фонду.

За таких обставин, вимога позивача про повернення Аграрним фондом передплати у сумі 8 886,89 грн. за недопоставлені 7,200 тонн пшениці за біржовим контрактом № 1688 АБ від 23.07.2009 є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Судом визнаються безпідставними також вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 644,07 грн. інфляційних втрат та 767,68 грн. 3 % річних, оскільки дана відповідальність передбачена ст. 625 ЦК України за порушення грошового зобов'язання, наявність якого у відповідача позивачем не доведена.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодесу України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14.11.2012

Суддя Ю.М. Смирнова