Постанова

від 11.04.2013 по справі 5011-11/11911-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2013 р. Справа№ 5011-11/11911-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Алданової С.О.

Гончарова С.А.

при секретарі судового засідання - Куценко К.Л.

за участю представників:

від позивача: Орехівська Л.М. - директор згідно довідки ЄДРПОУ № 783316;

від відповідача 1: Пронін О.А. - представник за довіреністю № 249 від 04.12.2012р.;

від відповідача 2: не з'явились;

від третьої особи: не з'явились;

розглянув апеляційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями «Віталмар Агро» на рішення господарського суду міста Києва від 09.11.2012р.

у справі № 5011-11/11911-2012 (суддя Смирнова Ю.М.)

за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями «Віталмар Агро»

до 1. Аграрного фонду (далі - відповідач 1)

2. Державної казначейської служби України (далі - відповідач 2)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державна податкова інспекція в Печерському районі міста Києва

про стягнення 11 298,64 грн.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суть рішення і апеляційної скарги:

Підприємство з іноземними інвестиціями «Віталмар Агро» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Аграрного фонду про стягнення 11 298,64 грн., в т.ч. 8 886,89 грн. заборгованості, 1 644,07 грн. інфляційних, нарахованих з жовтня 2009р. по червень 2012р., а також 3% річних в сумі 767,68 грн. за період з 24.09.2009р. по 09.08.2012р.

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.11.2012 року у справі № 5011-11/11911-2012 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Відмовляючи в задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив з того, що оскільки біржовий контракт № 1688 АБ від 23.07.2009р. був укладений на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку придбання у 2009 році суб'єктами господарювання (експортерами зерна) з державного інтервенційного фонду» від 04.02.2009р. № 86, згідно якої придбання зерна з державного продовольчого резерву здійснюється в рахунок бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення суб'єктам господарювання грошових коштів у разі неналежного виконання біржового контракту спеціальним законодавством не передбачено. Також, за висновками суду першої інстанції, питання щодо повернення сум податків регулюється спеціальними нормами податкового законодавства, а спори з питань оподаткування не відносяться до компетенції господарських судів.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Підприємство з іноземними інвестиціями «Віталмар Агро» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ні спеціальним законодавством, а ні біржовим контрактом не врегульовано можливості часткового виконання Аграрним фондом біржових контрактів, чи односторонню відмову від їх виконання. Також апелянт вказує на те, що місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення не було враховано положення ч. 1 ст. 651 ЦК України. За доводами позивача, Постановою Кабінету Міністрів України № 86 від 04.02.2009р. чітко визначено порядок придбання зерна з державного резерву шляхом укладення між суб'єктами господарювання та Аграрним фондом на аграрній біржі біржових контрактів відповідно до законодавства України та біржових правил. В письмових поясненнях від 05.02.2013р. сторона також вказувала на те, що надана відповідачем 1 податкова накладна свідчить про отримання ним грошових коштів згідно біржового контракту № 1688 АБ від 23.07.2009р. Крім того, сторона наголошує на тому, що на прохання допоставити товар відповідач не реагував, а з часом продовольчий товар 2008 року врожаю втратив для позивача інтерес, що зумовило звернення останнього з вимогою про повернення грошових коштів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2012р. апеляційна скарга Підприємства з іноземними інвестиціями «Віталмар Агро» прийнята до провадження.

15.01.2013р. через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача 1 надійшли письмові пояснення, в яких сторона просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. В обґрунтування доводів, викладених у письмових поясненнях відповідач вказує на те, що повернення суб'єктам господарювання коштів у разі неналежного виконання біржового контракту не врегульовано Постановою Кабінету Міністрів України № 86 від 04.02.2009р. Крім того, кошти позивача було перераховано не безпосередньо на рахунок Аграрного фонду, а -відповідача 2, тому, за доводами відповідача 1, у останнього відсутня можливість повернути кошти за недопоставлену пшеницю. Також відповідач 1 вказує на те, що умовами біржового контракту передбачено обов'язок Аграрного фонду забезпечити продаж зерна, а не повернення грошових коштів (частини передплати за товар).

У зв'язку з неявкою відповідача 1, задоволенням заявленого ним клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги та невиконанням відповідачем 2 вимог ухвал суду розгляд справи на підставі п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 77 ГПК України неодноразово відкладався. Залучено до участі у справу в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - Державну податкову інспекцію в Печерському районі міста Києва. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2013р. продовжено строк розгляду апеляційної скарги.

Ухвалою від 19.02.2013р. залучено до участі у справу в якості іншого відповідача Державну казначейську службу України, а тому у відповідності до п. 3.8 Постанови Пленум Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011р. № 18 розгляд апеляційної скарги розпочато спочатку.

На виконання вимог суду позивачем надано письмові пояснення з обґрунтуванням періоду нарахування інфляційних та 3 % річних, в яких сторона вказує на те, що нарахування відповідних сум розпочато з 01.10.2009р.

11 квітня 2013 року через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача 2 надійшли письмові пояснення, в яких сторона просить справу розглядати без участі його представника. Крім того, у вказаних поясненнях відповідач 2 повідомив, що рахунок № 37120001005211 відкрито на ім'я позивача на виконання постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку придбання у 2009 році суб'єктами господарювання (експортерами зерна) з державного інтервенційного фонду» № 86 від 04.02.2009р. Зараховані на вказаний рахунок кошти були скеровані на рахунок № 31233463700028, відкритий у Державному казначействі України на виконання вказаної постанови Кабінету Міністрів України № 86 від 04.02.2009р. для формування державного інтервенційного фонду Аграрним фондом. В підтвердження вказаних доводів надано виписку по рахунку.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2013р. змінено склад судової колегії: головуючий суддя - Коротун О.М., судді - Алданова С.О., Гончаров С.А. Вказаний склад колегії спочатку розпочав розгляд апеляційної скарги у даній справі та ухвалив постанову.

Представник третьої особи в судове засідання 11.04.2013р. не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлялись належним чином, про що свідчить наявний в матеріалах справи реєстр відправки поштової кореспонденції від 21.03.2013р., а також витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» щодо отримання 25.03.2013р. третьою особою рекомендованого листа за № 0411608159517, надісланого за його адресою.

Представник відповідача 2 також не з'явився в судове засідання, заявивши в письмових поясненнях клопотання про розгляд справи без його участі, яке задоволено судом.

Враховуючи те, що явка представників учасників апеляційного провадження судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком учасника апеляційного провадження, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість здійснення перевірки рішення господарського суду міста Києва в апеляційному порядку за відсутності представників відповідача 2 та третьої особи.

Представник позивача в судовому засідання вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

Представник відповідача 1 заперечив з підстав, викладених у письмових поясненнях.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши оригінали наданих сторонами документів, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вірно з'ясовано місцевим господарським судом, 23.07.2009 між Аграрним фондом (продавець за умовами договору) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Віталмар Агро» відповідно до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» та згідно з Правилами біржової торгівлі на Аграрній біржі був укладений біржовий контракт Аграрної біржі № 1688 АБ про поставку пшениці 4 класу у кількості 1 532,00 тонн на загальну суму 1 890 932,28 грн. (далі - біржовий контракт).

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України та ч. 1 ст. 626 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Біржовий контракт, як підставно було відзначено господарським судом міста Києва, був укладений між сторонами на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 04.02.2009 № 86 "Про затвердження порядку придбання у 2009 році суб'єктами господарювання (експортерами зерна) з державного інтервенційного фонду" (далі - Порядок, Постанова Кабінету Міністрів України № 86 від 04.02.2009р.).

Так, у відповідності до п. 1 Порядку (в редакції, чинній на час укладення біржового контракту) цей Порядок визначає механізм придбання у 2009 році на підставі звернень суб'єктів господарювання (експортерів зерна) зерна з державного інтервенційного фонду в рахунок бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

В пункті 3 Порядку визначено, що перерахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість суб'єкта господарювання, який придбаває зерно з державного інтервенційного фонду в рахунок такого відшкодування, підтвердженого органами державної податкової служби, здійснюється відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" та інших нормативно-правових актів у межах суми, визначеної договором, що укладається між суб'єктами господарювання та Аграрним фондом.

Відповідно до пункту 4 Порядку (в наведеній редакції) придбання зерна з державного інтервенційного фонду в рахунок отриманого бюджетного відшкодування податку на додану вартість здійснюється суб'єктами господарювання на підставі погодженого з відповідними органами державної податкової служби, органами Державного казначейства та Аграрним фондом протоколу щодо придбання зерна з державного інтервенційного фонду за формою згідно з додатком. Зазначений протокол суб'єкт господарювання подає після погодження відповідному органові Державного казначейства разом з: платіжним дорученням на перерахування коштів з рахунка, відкритого йому в органі Державного казначейства, на рахунок з обліку надходжень до спеціального фонду державного бюджету від повернення коштів, наданих Мінагрополітики для формування державного інтервенційного фонду Аграрним фондом та здійснення державних форвардних і заставних закупівель, товарних та фінансових інтервенцій на організованому аграрному ринку, відкритий в Державному казначействі. У графі платіжного доручення "Призначення платежу" додатково зазначається "в рахунок отриманого бюджетного відшкодування податку на додану вартість"; довідкою Аграрного фонду про суму коштів, у межах яких на виконання біржового контракту можливе проведення розрахунків відповідно до цього Порядку.

Придбання зерна з державного продовольчого резерву в рахунок отриманого бюджетного відшкодування податку на додану вартість здійснюється суб'єктами господарювання на підставі погодженого з відповідними органами державної податкової служби, органами Державного казначейства та Аграрним фондом протоколу щодо придбання зерна з державного продовольчого резерву.

Як встановлено судом апеляційної інстанції на підставі наданих ст. 101 ГПК України повноважень, на виконання вищенаведеного Порядку складено протокол № 2 щодо придбання зерна з державного продовольчого резерву до біржового контракту. Вказаний протокол підписаний начальником ГУДК у м. Києві, В.о. начальником Державної податкової інспекції у Печерському районні м. Києва, генеральним директором ПП «Віталмар Агро», генеральним директором Аграрного фонду (а.с. 44-45 том ІІ).

Відповідачем 1 складено довідку № 41-1399 від 30.07.2009р. для її пред'явлення до Державної податкової інспекції у Печерському районні м. Києва (а.с. 46 том ІІ).

Позивач з листом від 11.08.2009р. № 323 також звертався до третьої особи про погодження суми бюджетного відшкодування в рахунок придбання за біржовим контрактом зерна з державного продовольчого резерву (а.с. 47 том ІІ).

Відповідно до п. 2 біржового контракту продавець забезпечував наявність товару на базисі поставки: EXW ТОВ "П'ятидні", Волинська обл. Негайна поставка - згідно з п. 2.10 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» - протягом 5-ти робочих днів. Після проведення біржових торгів продавець зобов'язався протягом 10-ти робочих днів передати покупцю акт передавання-приймання товару; складський документ; податкову накладну; картку аналізу зерна або посвідчення.

Умовами пункту 1.9 біржового контракту передбачено здійснення оплати на реєстраційний рахунок Аграрного фонду. Оплата біржового реєстраційного збору у сумі 3 781,86 грн. (п. 1.4) та брокерської винагороди брокера-покупця у сумі 3 781,86 грн. (п. 1.5) покладалася на покупця.

В пункті 4.1 біржового контракту сторонами узгоджено, що оплата коштів за контрактом здійснюється покупцем протягом 10-ти банківських днів на реєстраційний рахунок Аграрного фонду.

Орган Державного казначейства перераховує протягом одного операційного дня на підставі висновку відповідного органу державної податкової служби кошти на рахунок суб'єкта господарювання, відкритий в органах Державного казначейства, а із зазначеного рахунка на підставі платіжного доручення такого суб'єкта - на рахунок з обліку надходжень до спеціального фонду державного бюджету від повернення коштів, наданих Мінагрополітики для формування державного продовольчого резерву Аграрним фондом та здійснення державних форвардних і заставних закупівель, товарних та фінансових інтервенцій на організованому аграрному ринку (п. 4 Порядку).

Для проведення зазначеного перерахування суб'єктам господарювання відкриваються рахунки в органах Державного казначейства за місцем державної реєстрації суб'єкта господарювання за балансовим рахунком 3712 "Рахунки інших клієнтів Державного казначейства" (абз. 2 п. 3 Порядку).

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, у відповідності до платіжного доручення № 2 від 16 вересня 2009р. Підприємством з іноземними інвестиціями «Віталмар Агро» з відкритого в ГУДК України у м. Києві рахунку № 37120001005211 перераховано кошти Державному казначейству України (отримувач згідно платіжного доручення) на рахунок № 31233463700028 в сумі 1 890 932,28 грн.; призначення платежу - плата за пшеницю згідно біржового контракту № 1688 АБ від 23.07.2009р. в рахунок отриманого бюджетного відшкодування податку на додану вартість по постанові Кабінету Міністрів України № 86 від 04.02.2009р. (а.с. 52 том І).

Разом з цим, відповідач 1, заперечуючи проти задоволення позову, вказував на те, що оскільки згідно платіжного доручення № 2 від 16 вересня 2009р. отримувачем грошових коштів є відповідач 2, зараховані на рахунок № 31233463700028 кошти в сумі 1 890 932,28 грн. Аграрним фондом не отримувались.

Суд апеляційної інстанції за результатами встановлених обставин на підставі наданих ст. 101 ГПК України повноважень відхиляє вищенаведені доводи відповідача, виходячи з наступного.

Так, основи державної політики у бюджетній, кредитній, ціновій, страховій, регуляторній та інших сферах державного управління щодо стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції та розвитку аграрного ринку визначає Закон України "Про державну підтримку сільського господарства України", відповідно до якого Аграрний фонд є державною спеціалізованою бюджетною установою, уповноваженою реалізувати цінову політику в агропромисловому секторі економіки.

Аграрний фонд діє відповідно до Положення про Аграрний фонд, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.07.2005 № 543.

Аграрний фонд відповідно до покладених на нього завдань, серед іншого, продає або купує на Аграрній біржі об'єкти державного цінового регулювання з/або до державного інтервенційного фонду і має право на придбання та продаж об'єктів державного цінового регулювання для потреб державного інтервенційного фонду.

Законом України "Про державну підтримку сільського господарства України" на Аграрний фонд покладено формування державного інтервенційного фонду виключно для здійснення товарних інтервенцій на організованому аграрному ринку України та для реалізації положень підпункту 9.2.2 пункту 9.2 цієї статті. У державному бюджеті на черговий рік передбачаються витрати на здійснення фінансових інтервенцій з метою досягнення державним інтервенційним фондом показників, встановлених підпунктом 9.3.1 цього пункту. Сума таких витрат визначається з урахуванням коштів, отриманих Аграрним фондом внаслідок здійснення товарних інтервенцій.

Таким чином, одним із завдань Аграрного фонду як державної спеціалізованої бюджетної установи є, зокрема, формування державного інтервенційного фонду здійснення товарних інтервенцій на організованому аграрному ринку України.

При цьому, у відповідності до абз. 2 п. 3 та п. 4 Порядку зараховані на балансові рахунки 3712 "Рахунки інших клієнтів Державного казначейства" кошти скеровуються на рахунок з обліку надходжень до спеціального фонду державного бюджету для формування державного інтервенційного фонду Аграрним фондом.

У відповідності до наданих Державним казначейством України на вимогу суду апеляційної інстанції пояснень та виписки з рахунку, рахунок № 37120001005211 відкрито на ім'я позивача на виконання постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку придбання у 2009 році суб'єктами господарювання (експортерами зерна) з державного інтервенційного фонду» № 86 від 04.02.2009р. Зараховані на вказаний рахунок кошти були скеровані на рахунок № 31233463700028, відкритий у Державному казначействі України на виконання вказаної постанови Кабінету Міністрів України № 86 від 04.02.2009р. для формування державного інтервенційного фонду Аграрним фондом. 29.11.2011р. цей рахунок було закрито. Згідно виписки по рахунку вхідний залишок на рахунку № 37120001005211 становить 0,00 грн.

В п. 9 біржового контракту «Юридичні адреси, банківські реквізити та підписи сторін» своїм рахунком Аграрним фондом було визначено рахунок № 31233463700028, відкритий у Державному казначействі України. Тобто, скерування коштів позивача згідно платіжного доручення № 2 від 16 вересня 2009р. відбулось на рахунок, визначений Аграрним фондом в біржовому контракті.

З урахуванням встановлених обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позивачем оплачено вартість продукції у повному розмірі у відповідності до умов біржового контракту та Порядку.

Разом з цим, відповідач 1 передав Підприємству з іноземними інвестиціями «Віталмар Агро» 1 524,800 тонн пшениці загальною вартістю 1 882 045,39 грн., що оформлено актом передачі-приймання від 23.09.2009р. (а.с. 54 том І). Тобто, за біржовим контрактом недопоставленим залишилося 7,200 тонн пшениці на загальну вартість 8 886,89 грн.

Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Укладений між сторонами договір за своє правовою природою є договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 610, 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується, що у зв'язку з недопоставкою пшениці, позивач листом № 894 від 01.02.2010р. звернувся до відповідача 1 з вимогою допоставити товар, а в разі невиконання цієї вимоги - повернути суму предоплати (а.с. 65 том ІІ). Вказана вимога була надіслана відповідачу 1 та отримана останнім 11.02.2010р., про що свідчать наявні в матеріалах справи копії поштового чеку № 8242 від 03.02.2010р. та повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 66 том ІІ).

Оскільки позивач втратив інтерес до пшениці 2008 року врожаю, листами № 305 від 01.12.2011р., № 03 від 05.01.2012р., № 32 від 14.02.2012р. він звертався до відповідача 1 з вимогою повернути заборгованість за недопоставлений товар шляхом перерахунку на розрахунковий рахунок сторони грошових коштів. Вказані кошти, як встановлено місцевим господарським судом та сторонами не заперечується, відповідачем 1 повернуто не було.

Статтею 693 ЦК України передбачено, що у разі якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Частиною 2 ст. 530 ЦК України передбачено, що у разі, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, з огляду на вищенаведені приписи чинного законодавства та встановлення судом апеляційної інстанції факту отримання відповідачем 1 вимоги, зокрема, про повернення грошових коштів, відповідач 1 вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання в розмірі 8 886,89 грн.

Натомість, висновок місцевого господарського суду про те, що положеннями законодавства, що регулюють дані правовідносини не передбачено повернення суб'єктом господарювання коштів, перерахованих Державним казначейством за придбання зерна з продовольчого резерву на підставі Порядку, суперечить загальним положенням про виконання зобов'язань, встановленим ЦК України, ГК України та договірними зобов'язаннями (аналогічна позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 25.12.2012р. у справі № 5011-72/8560-2012).

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що позовні вимоги до відповідача 1 про стягнення 8 886,89 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а рішення місцевого господарського суду в цій частині - скасуванню.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач, звертаючись з даним позовом, також заявив вимогу про стягнення з Аграрного фонду інфляційних в сумі 1 644,07 грн. з жовтня 2009р. по червень 2012р., а також 3% річних в сумі 767,68 грн. за період з 24.09.2009р. по 09.08.2012р.

На вимогу суду апеляційної інстанції позивачем подано письмові пояснення щодо обґрунтування періоду нарахування інфляційних та 3% річних (вх. № 29 від 08.04.2013р.), в яких сторона вказує на те, що оскільки 29.09.2009р. позивач звертався до відповідача з вимогою повернення грошових коштів, нарахування вказаних сум в порядку ч. 2 ст. 530, ст. 625 ЦК України розпочато з 1 жовтня 2009р.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки позивачем обставин звернення до відповідача з відповідною вимогою саме 29.09.2009р. належними доказами не підтверджено, судом апеляційної інстанції не можуть бути прийняті до уваги доводи апелянта про обрахунок сум інфляційних та 3% з 1 жовтня 2009р.

Проте, як вже зазначалось у даній постанові, позивач листом № 894 від 01.02.2010р. звернувся до відповідача з вимогою, зокрема, повернути суму предоплати за біржовим контрактом № 1688 АБ від 23.06.2009р. Дана вимога згідно повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 66 том ІІ) 11.02.2010р. отримана Аграрним фондом.

Суд апеляційної інстанції за результати здійсненого з урахуванням положень ч. 2 ст. 530, ст. 625 ЦК України та вищевикладених обставин справи розрахунку встановив, що позов про стягнення з відповідача 1 інфляційних та 3 % річних підлягає частковому задоволенню. За розрахунком Київського апеляційного господарського суду, сума, на яку збільшився розмір боргу внаслідок інфляційних процесів за період з 19.02.2010р. по червень 2012р. становить 1099 грн.; 3% річних з 19.02.2010р. по 09.08.2012р. - 659,58 грн.

Враховуючи вищевикладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга Підприємства з іноземними інвестиціями «Віталмар Агро» підлягає частковому задоволенню, оскільки рішення суду першої інстанції ухвалене при неправильному застосуванні норм матеріального права (п. 4 ч. 1 ст. 104 ГПК України). Викладене є підставою для часткового скасування оскаржуваного рішення з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову до відповідача 1. До відповідача 2 в позові слід відмовити.

Судові витрати за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції розподіляються пропорційно задоволеним вимогам в порядку ст. 49 ГПК України

Керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями «Віталмар Агро» на рішення господарського суду міста Києва від 09.11.2012р. у справі № 5011-11/11911-2012 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 09.11.2012р. у справі № 5011-11/11911-2012 скасувати частково з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову до Аграрного фонду.

3. Стягнути з Аграрного фонду (адреса: 01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 1; код ЄДРПОУ 33642855) на користь Підприємства з іноземними інвестиціями «Віталмар Агро» (адреса: 01011, м. Київ, вул. П.Мирного, 16/13 літ. А; код ЄДРПОУ 30855748) 8 886 (вісім тисяч вісімсот вісімдесят шість) грн. 89 коп. - заборгованості, 1099 (одну тисячу дев'яносто дев'ять) грн. 00 коп. інфляційних, 659 (шістсот п'ятдесят дев'ять) грн. 58 коп. - 3% річних; 1516 (одну тисячу п'ятсот шістнадцять) грн. 47 коп. судового збору.

В задоволенні позову до Державної казначейської служби України відмовити повністю.

4. В решті відмови у задоволенні позовних вимог до Аграрного фонду рішення господарського суду міста Києва від 09.11.2012р. у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

5. Стягнути з Аграрного фонду (адреса: 01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 1; код ЄДРПОУ 33642855) на користь Підприємства з іноземними інвестиціями «Віталмар Агро» (адреса: 01011, м. Київ, вул. П.Мирного, 16/13 літ. А; код ЄДРПОУ 30855748) 758 (сімсот п'ятдесят вісім) грн. 24 коп. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

6. Видачу наказів доручити господарському суду міста Києва.

7. Матеріали справи № 5011-11/11911-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Повний текст складно 12.04.2013р.

Головуючий суддя Коротун О.М.

Судді Алданова С.О.

Гончаров С.А.