Рішення

від 15.11.2012 по справі 25/156-11/24-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" листопада 2012 р. Справа № 25/156-11/24-12

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Державного підприємства завод «Електроважмаш» до Публічного акціонерного товариства «Укргідроенерго» про стягнення 76 575, 37 грн. за участю представників:

позивача:Мойсеєва І.Ю. відповідача:Млечко Є.С.

суть спору:

Державне підприємство завод «Електроважмаш»звернулося до господарського суду Київської області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Укргідроенерго»суми боргу за поставлену продукцію у розмірі 76 575, 37 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 17.01.2012 р. у справі № 25/156-11 позов задоволено повністю, присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства «Укргідроенерго»на користь Державного підприємства завод «Електроважмаш»76 575, 37 грн. заборгованості та 1 531, 51 грн. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.07.2012 р. рішення господарського суду Київської області від 17.01.2012 р. у справі № 25/156-11 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.08.2012 р. у справі № 25/156-11 рішення господарського суду Київської області від 17.01.2012 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.07.2012 р. скасовано, а справу передано на новий розгляд у іншому складі суддів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 31.08.2012 р. суддею Лутак Т.В. справу прийнято до свого провадження, присвоєно їй № 25/156-11/24-12 та призначено до розгляду у судовому засіданні на 13.09.2012 р. за участю представників сторін.

13.09.2012 р. через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшли пояснення по справі № 248-958 від 12.09.2012 р. (вх. № 14437 від 13.09.2012 р.).

До господарського суду Київської області від відповідача надійшли письмові пояснення б/н від 13.09.2012 р. (вх. № 14457 від 13.09.2012 р.).

У судовому засіданні 13.09.2012 р. судом, в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 05.10.2012 р.

05.10.2012 р. через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшли додаткові пояснення у справі б/н від 05.10.2012 р. (вх. № 15792 від 05.10.2012 р.).

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.10.2012 р. за клопотанням представника позивача продовжено строк вирішення спору у справі № 25/156-11/24-12 на п'ятнадцять днів.

У судовому засіданні 05.10.2012 р. судом, в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 25.10.2012 р.

До господарського суду Київської області від позивача надійшли додаткові пояснення у справі № 248-1118 від 24.10.2012 р. (вх. № 17054 від 25.10.2012 р.).

25.10.2012 р. від відповідача через канцелярію господарського суду Київської області надійшли додаткові пояснення б/н від 25.10.2012 р. (вх. № 17090 від 25.10.2012 р.).

У судовому засіданні 25.10.2012 р. судом, в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 15.11.2012 р.

Присутній у судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позові та додатково поданих письмових пояснень.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав викладених у відзиві та додатково поданих письмових пояснень.

У судовому засіданні 15.11.2012 р., відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом про стягнення з відповідача 76 575, 37 грн. боргу за поставлену продукцію.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язання щодо здійснення оплати за товар, поставлений відповідно до додаткової угоди № 13 від 18.08.2010 р. до генерального контракту № 1/03нпо від 07.12.2001 р.

Позивач стверджує, що предметом даного позову є стягнення з відповідача заборгованості в сумі 76 575, 37 грн., яка виникла внаслідок несплати відповідачем за поставлену продукцію, на підставі листа № 4/6109 від 05.08.2010 р., накладних № 133 від 18.08.2010 р. та № 134 від 20.08.2010 р., товарно-транспортної накладної від 20.08.2010 р. та додаткової угоди № 13 від 18.08.2010 р. до генерального контракту № 1/03нпо від 07.12.2001 р.

Відповідач в свою чергу заперечує проти задоволення позовних вимог, стверджуючи, що позивач відповідно до умов генерального контракту № 1/03 нпо від 07.12.2001 р. та додаткової угоди № 3 від 14.04.2006 р. до генерального контракту № 1/03 нпо від 07.12.2001 р. усунув недоліки та дефекти, шляхом поставки та заміни неякісного обладнання, що виникли в межах гарантійного строку.

Направляючи справу на новий судовий розгляд, Вищий господарський суд України у постанові від 22.08.2012 р. у справі № 25/156-11 зазначив, що суду необхідно врахувати те, що предметом судового розгляду має бути з'ясування обставин, пов'язаних з визначенням відповідності поставленого агрегату стандартам та технічним умовам, причин його аварійної зупинки, правомірності вимог відповідача у межах гарантійного строку вимагати від позивача усунення недоліків, обсягу матеріалів та обладнання, використаного на відновлювальний ремонт гідроагрегата.

Відповідно до ч. 1 ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Беручи до уваги вказівки Вищого господарського суду України, що зазначені у постанові від 22.08.2012 р. у справі № 25/156-11, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вказані вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

07.12.2001 р. між Державним підприємством завод «Електроважмаш»(позивач) та Відкритим акціонерним товариством «Дніпровська ГАЕС»було укладено генеральний контракт № 1/03 нпо.

Погодженням № 1-1/03 нпо про заміну сторони у генеральному контракті № 1/03 нпо від 07.12.2001 р. Відкрите акціонерне товариство «Дніпровська ГАЕС» замінено на Відкрите акціонерне товариство «Укргідроенерго», яке в подальшому відповідно до вимог законодавства України змінило найменування на Публічне акціонерне товариство «Укргідроенерго»(відповідач).

Відповідно до п. 1.1 генерального контракту позивач зобов'язався виготовити і поставити, а відповідач - оплатити і прийняти енергетичне обладнання (надалі -обладнання) у номенклатурі, кількості і за цінами, вказаними в специфікації № 1, у строки, що зазначені у графіку.

Згідно з п. 5.1 генерального контракту позивач проводить випробування і контроль обладнання, що виготовляє, у відповідності до технічних завдань.

Пунктом 6.1 генерального контракту передбачено, що якість обладнання, що поставляється, повинна відповідати технічному завданню.

Відповідно до п. 6.2 генерального контракту позивач гарантує відповідність обладнання, що ним поставляється, нормативно-технічній документації щодо кількості та якості при умові дотримання відповідачем правил транспортування, зберігання, монтажу та експлуатації, що вказані у діючих технічних умовах та експлуатаційній документації позивача.

Згідно з п. 7.1 генерального контракту позивач гарантує якісну роботу обладнання, що є предметом даного генерального контракту, протягом 3 років з моменту введення в експлуатацію, але не більше 4,5 років з дня отримання відповідачем останнього вузла обладнання.

Пунктом 7.2 генерального контракту передбачено, що позивач гарантує поставку обладнання у відповідності до технічних завдань. Якщо протягом гарантійного строку будуть виявлені недоліки та дефекти обладнання з вини позивача, позивач повинен усунути їх в узгодженні строки і за свій рахунок, включаючи витрати на транспортування, демонтаж та монтаж.

Додатковою угодою № 3 від 14.04.2006 р. до генерального контракту № 1/03 нпо від 07.12.2001 р. сторони узгодили гарантійні строки роботи обладнання, відповідно до яких позивач гарантує надійну роботу обладнання, що є предметом генерального контракту, при дотриманні відповідачем правил експлуатації, протягом 24 місяців від дати здачі в експлуатацію, але не пізніше 30 місяців від дати відвантаження.

При умові дотримання відповідачем вимог керівництва по експлуатації, позивач несе відповідальність за недоліки і дефекти поставленого обладнання, які виявлені після закінчення гарантійного строку, які призвели до аварії, несправності генератора, якщо буде офіційно доведено комісією по розслідуванню порушень, що вони викликані діями позивача і об'єктивно не могли бути виявлені при прийманні обладнання, ведення його в експлуатацію і протягом гарантійного строку.

У разі виявлення прихованих дефектів обладнання, на протязі 10 днів формується комісія з представників позивача та відповідача, яка встановлює винність сторін з виникнення дефектів та складає акт про необхідність усунення такого дефекту, в якому зазначаються межі відповідальності сторін, термін та виконавець усунення дефектів.

У випадку, якщо приховані дефекти будуть виявлені протягом 3 років від дати здачі в експлуатацію, але не пізніше 3,5 років від дати відвантаження, позивач несе відповідальність за усунення прихованих дефектів, якщо його винність встановлена та підтверджується актом, складеним на умовах даної угоди.

Додатковими угодами до генерального контракту № 1/03 нпо від 07.12.2001 р. термін дії зазначеного контракту неодноразово продовжувався, так, додатковою угодою № 10 від 05.03.2008 р. термін дії генерального контракту № 1/03 нпо від 07.12.2001 р. продовжено до 30.06.2009 р.

На виконання умов генерального контракту № 1/03 нпо від 07.12.2001 р., позивач виготовив та поставив відповідачу гідрогенератор - двигун СВО-1255/255-40УХЛ4 з комплектуючими вузлами.

Як вбачається із матеріалів справи, гідрогенератор - двигун СВО-1255/255-40УХЛ4 з комплектуючими вузлами було введено у дослідницьку-промислову експлуатацію у грудні 2009 року.

01.08.2010 р. під час нанесення навантаження в генераторному режимі відбулася аварійна зупинка ГД-1 дією електричних (земляних) захистів.

03.08.2010 р. на Дніпровську ГАЕС прибув спеціаліст позивача -інженер з налагодження та випробування Чернишов А.Г., що підтверджується посвідченням про відрядження № 724.

04.08.2010 р. позивач звернувся до відповідача з листом № 118-726, у якому повідомив про перелік технологічних та конструкційних матеріалів, необхідних для організації робіт по заміні пошкоджених під час експлуатації обладнання стержнів обмотки статора. Разом із переліком необхідних матеріалів, до зазначеного листа позивачем надано креслення, що містить описання технологічного процесу виконання робіт по заміні пошкоджених під час експлуатації обладнання стержнів обмотки статора.

05.08.2010 р. відповідач направив позивачу листа № 4/6109-2/1650, у якому просив надати комплект матеріалів, згідно наданого ним переліку, та організувати виконання робіт для відновлення величини опору ізоляції статора ГД-1.

Наказом № 236 від 05.08.2010 р. «Про проведення розслідування технологічного порушення»згідно Інструкції про розслідування і облік технологічних порушень на об'єктах електроенергетики і в об'єднаній енергетичній системі України № 255 від 09.06.2005 р. було створено комісію для правильного та своєчасного розслідування технологічного порушення, до складу якої включено спеціаліста позивача.

Відповідно до вищезазначених наказу та Інструкції, комісією, за участю представника позивача, складено 09.08.2010 р. акт № 5 розслідування технологічного порушення.

Згідно зазначеного акту комісією встановлено наступне:

- опис режиму роботи і оцінка дій оперативного персоналу до виникнення порушення: в роботі знаходились КРУЕ-330 кВ, ГД-1, оперативний персонал діяв правильно;

- опис виникнення порушення, його протікання і дії персоналу: 01.08.2010 о 22 годині 05 хвилин під час несення навантаження в генераторному режимі відбулась аварійна зупинка ГД-1 дією електричних (земляних) захистів, 02.08.2010 о 16 годині 00 хвилин персоналом ЕЦ виконано розшиновку головних нульових виводів та виявлено пошкодження ізоляції нижнього стержня 399 пазу (заводський монтаж), оперативний персонал діяв правильно;

- перелік пошкодженого обладнання, пристроїв та їхніх елементів: нижній стержень обмотки статора, паз № 399;

- причина виникнення і розвитку порушення, винуватці порушення: дефект ізоляції стержня (заводський монтаж);

- недоліки експлуатації, проекту, конструкції, виготовлення, будівельно-монтажних і налагоджувальних робіт, які сприяли виникненню і розвитку порушення або перешкоджали його локалізації: дефект виготовлення, монтажу та налагодження;

- основні (організаційні і технічні) заходи по недопущенню подібних порушень: замінити пошкоджений нижній стержень з демонтажем 18 верхніх стержнів та провести високовольтні випробування.

20.08.2010 р. позивачем було поставлено відповідачу матеріали, необхідні для організації робіт по заміні пошкодженого обладнання, що підтверджується накладними № 133 від 20.08.2010 р., № 134 від 20.08.2010 р. та товарно-транспортною накладною від 20.08.2010 р.

В подальшому, 21.08.2010 р. позивачем було надіслано відповідачу проект додаткової угоди № 13 від 18.08.2010 р. до генерального контракту № 1/03нпо від 07.12.2001 р., яким визначався перелік товару, його вартість та строки поставки. На час розгляду справи проект зазначеної додаткової угоди відповідачем не підписано.

10.09.2010 р. складено акти виконаних робіт по ремонту обмотки статора ГД № 1 за період з 02.08.2010 р. по 16.08.2010 р. та з 19.08.2010 р. по 12.09.2010 р.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам. Продавець і покупець можуть домовитися про передання товару підвищеної якості порівняно з вимогами, встановленими законом.

Статтею 675 Цивільного кодексу України передбачено, що товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 676 Цивільного кодексу України гарантійний строк починається з моменту передання товару покупцеві, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу. Гарантійний строк на комплектуючий виріб дорівнює гарантійному строку на основний виріб і починає спливати одночасно з ним.

Згідно з ст. 678 Цивільного кодексу України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Статтею 679 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Відповідно до ст. 680 Цивільного кодексу України покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару за умови, що недоліки виявлені в строки, встановлені цією статтею, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо на товар встановлено гарантійний строк, покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару, які були виявлені протягом цього строку. Якщо недоліки товару виявлені покупцем після спливу гарантійного строку або строку придатності, продавець несе відповідальність, якщо покупець доведе, що недоліки товару виникли до передання йому товару або з причин, які існували до цього моменту.

Поставка продукції виробничо-технічного призначення , поряд з іншими нормами, врегульована Господарським кодексом України, норми якого визначають, зокрема, і умови щодо якості товарів, що поставляються.

Так, згідно ст. 268 Господарського кодексу України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Статтею 269 Господарського кодексу України передбачено, що строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні, і пред'явлення постачальникові претензій у зв'язку з недоліками поставлених товарів визначаються законодавством відповідно до цього Кодексу. Стандартами, технічними умовами або договором щодо товарів, призначених для тривалого користування чи зберігання, можуть передбачатися більш тривалі строки для встановлення покупцем у належному порядку зазначених недоліків (гарантійні строки). Сторони можуть погодити в договорі гарантійні строки більш тривалі порівняно з передбаченими стандартами або технічними умовами. Гарантійний строк експлуатації обчислюється від дня введення виробу в експлуатацію, але не пізніше одного року з дня одержання виробу покупцем (споживачем), а щодо виробів народного споживання, які реалізуються через роздрібну торгівлю, - з дня роздрібного продажу речі, якщо інше не передбачено стандартами, технічними умовами або договором. Гарантійний строк придатності та зберігання товарів обчислюється від дня виготовлення товару. Постачальник (виробник) гарантує якість товарів у цілому. Гарантійний строк на комплектуючі вироби і складові частини вважається рівним гарантійному строку на основний виріб, якщо інше не передбачено договором або стандартами (технічними умовами) на основний виріб. Постачальник (виробник) зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу. У разі усунення дефектів у виробі, на який встановлено гарантійний строк експлуатації, цей строк продовжується на час, протягом якого він не використовувався через дефект, а при заміні виробу гарантійний строк обчислюється заново від дня заміни.

Із наявних у справі матеріалів вбачається, що відповідно до генерального контракту № 1/03 нпо від 07.12.2001 р., позивач поставив відповідачу гідрогенератор - двигун СВО-1255/255-40УХЛ4 у відповідності до технічного завдання БИЛТ.650051.015, який введено у дослідницьку-промислову експлуатацію на Дністровській ГАЕС у грудні 2009 року.

Позивачем, який являється виготовлювачем обладнання, у 2010 році був затверджений «Технический отчет приемо-сдаточных испытаний гидрогенератора-двигателя СВО-1255/255-40УХЛ4 станц. № 1 Днестровской ГАЭС», згідно якого обладнання після проведення електричних, теплових та вібраційних випробувань відповідає вимогам технічного завдання та керівництва по експлуатації.

Зазначене свідчить, що роботи з монтажу обладнання, ведення його у дослідно-промислову експлуатацію, а також дослідна експлуатація обладнання здійснювалися у відповідності до положень генерального контракту № 1/03 нпо від 07.12.2001 р., технічного завдання та керівництва по експлуатації.

З наявного у матеріалах справи акту № 5 розслідування технологічного порушення від 09.08.2010 р. вбачається, що причина виникнення і розвитку порушення, винуватці порушення - дефект ізоляції стержня (заводський монтаж), тобто аварійна зупинка ГД-1 сталася внаслідок заводського дефекту електричної ізоляції нижнього стержня пазу № 399 статора ГД-1.

Весь перелік поставлених за накладними № 133 від 20.08.2010 р., № 134 від 20.08.2010 р. та товарно-транспортною накладною від 20.08.2010 р. технологічних та конструкційних матеріалів був використаний при виконанні відновлювальних робіт, про що було складено акти виконаних робіт по ремонту обмотки статора ГД № 1 від 10.09.2012 р. та підтверджується довідкою філії «Дирекція з будівництва Дністровської ГПЕС»про перелік матеріалів, що бути використанні при виконанні робіт з усунення дефекту ізоляції ГД-1, що здійснювалися у 2010 році.

Виявлення та усунення дефекту ізоляції стержня пазу № 399 статора ГД-1 відбулося, відповідно до умов генерального контракту № 1/03 нпо від 07.12.2001 р. та додаткової угоди № 3 від 14.04.2006 р. до генерального контракту № 1/03 нпо від 07.12.2001 р., в межах гарантійного строку, а саме протягом 24 місяців від дати здачі обладнання в експлуатацію.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що комісією з представників позивача та відповідача було встановлено у належному порядку вину позивача (як виробника) у дефекті обладнання, що призвело до аварійної зупинки ГД-1, про що складено акт № 5 розслідування технологічного порушення від 09.08.2010 р., а також зважаючи на те, що заводський дефект електричної ізоляції нижнього стержня пазу № 399 статора ГД-1 виявлено протягом гарантійного строку, встановленого сторонами, докази порушень в діях відповідача під час дослідницько-промислової експлуатації ГД-1 у матеріалах справи відсутні, вбачається, що позивач несе відповідальність за такі недоліки і дефекти поставленого обладнання та зобов'язаний усунути їх за свій рахунок.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що підстави для стягнення з відповідача вартості матеріалів, які були поставлені позивачем та використанні при виконанні відновлювальних робіт з усунення дефекту ізоляції ГД-1 (заводського дефекту), тобто аварійної зупинки ГД-1, яка сталася з вини позивача, відсутні.

Статтею 32 Господарського процесуального Кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу статті 34 Господарського процесуального Кодексу України докази мають бути належними та допустимими. Належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами у процесі встановлення об'єктивної істини.

З урахуванням вищевикладеного, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 76 575, 37 грн. боргу за поставлену продукцію, а тому заявлені позивачем вимоги не підлягають задоволенню.

Судовий збір, відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на позивача.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено: 20.11.2012 р.

Суддя Т.В. Лутак