Постанова

від 03.04.2013 по справі 25/156-11/24-12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2013 року Справа № 25/156-11/24-12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Гончарука П.А. (доповідача),

суддів Кондратової І.Д.,

Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу державного підприємства завод "Електроважмаш" на рішення господарського суду Київської області від 15 листопада 2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22 січня 2013 року у справі № 25/156-11/24-12 за позовом державного підприємства завод "Електроважмаш" до публічного акціонерного товариства "Укргідроенерго" про стягнення суми, -

ВСТАНОВИВ :

У грудні 2011 року державне підприємство завод "Електроважмаш" звернулося до господарського суду Київської області з позовом до публічного акціонерного товариства "Укргідроенерго" про стягнення 76575,37 грн. заборгованості за поставлену продукцію згідно Генерального контракту № 1/03нпо від 7 грудня 2001 року та видаткових накладних № 133 від 18 серпня 2010 року, № 134 від 20 серпня 2010 року.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Останнім рішенням господарського суду Київської області від 15 листопада 2012 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22 січня 2013 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постановлені у справі судові рішення скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач, посилаючись на безпідставність доводів касаційної скарги, просить залишити оскаржувані судові рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, на виконання умов укладеного сторонами Генерального контракту № 1/03нпо від 7 грудня 2001 року позивач виготовив та поставив відповідачу гідрогенератор - двигун СВО-1255/255-40УХЛ4 з комплектуючими вузлами, який введено в дослідницько-промислову експлуатацію в грудні 2009 року.

1 серпня 2010 року під час нанесення навантаження в генераторному режимі відбулася аварійна зупинка ГД-1 дією електричних (земляних) захистів.

Наказом № 236 від 5 серпня 2010 року "Про проведення розслідування технологічного порушення", згідно Інструкції про розслідування і облік технологічних порушень на об'єктах електроенергетики і в об'єднаній енергетичній системі України № 255 від 9 червня 2005 року, створено комісію для правильного та своєчасного розслідування технологічного порушення, до складу якої включено спеціаліста позивача.

Комісією, за участю представника позивача, складено акт № 5 від 9 серпня 2010 року розслідування технологічного порушення.

20 серпня 2010 року, у відповідності з вказаним актом, позивачем поставлено відповідачу матеріали, необхідні для організації робіт по заміні пошкодженого обладнання, що підтверджується накладними № 133 від 20 серпня 2010 року, № 134 від 20 серпня 2010 року та товарно-транспортною накладною від 20 серпня 2010 року.

21 серпня 2010 року позивачем надіслано відповідачу проект додаткової угоди № 13 від 18 серпня 2010 року до генерального контракту № 1/03нпо від 7 грудня 2001 року, яким визначався перелік товару, його вартість та строки поставки. На час розгляду справи в суді проект вказаної додаткової угоди відповідачем не підписано.

10 вересня 2010 року складено акти виконаних робіт по ремонту обмотки статора ГД № 1 за період з 2 серпня по 16 серпня 2010 року та з 19 серпня по 12 вересня 2010 року.

Відмовляючи в задоволенні позову, господарський суд першої інстанції, керуючись нормами ст.ст. 712, 673, 675, 676, 678-680 Цивільного кодексу України, ст.ст. 268, 269 Господарського кодексу України, виходив з того, що позивачем у 2010 році затверджений "Технический отчет приемо-сдаточных испытаний гидрогенератора-двигателя СВО-1255/255-40УХЛ4 станц. № 1 Днестровской ГАЭС", згідно якого обладнання після проведення електричних, теплових та вібраційних випробувань відповідає вимогам технічного завдання та керівництва по експлуатації, що вказує на той факт, що роботи з монтажу обладнання, ведення його у дослідно-промислову експлуатацію, а також дослідна експлуатація обладнання здійснювалися у відповідності до положень генерального контракту № 1/03нпо від 7 грудня 2001 року, технічного завдання та керівництва по експлуатації.

Причина виникнення і розвитку порушення, винуватці порушення - дефект ізоляції стержня (заводський монтаж), тобто аварійна зупинка ГД-1, сталася внаслідок заводського дефекту електричної ізоляції нижнього стержня пазу № 399 статора ГД-1, що підтверджується матеріалами справи.

Весь перелік поставлених за накладними № 133 від 20 серпня 2010 року, № 134 від 20 серпня 2010 року та товарно-транспортною накладною від 20 серпня 2010 року технологічних і конструкційних матеріалів використаний при виконанні відновлювальних робіт, що підтверджується відповідними актами виконаних робіт по ремонту обмотки статора та довідкою філії "Дирекція з будівництва Дністровської ГПЕС".

Виявлення та усунення дефекту відбулося відповідно до умов генерального контракту № 1/03нпо від 7 грудня 2001 року та додаткової угоди № 3 від 14 квітня 2006 року до нього в межах гарантійного строку, а саме, протягом 24 місяців від дати здачі обладнання в експлуатацію.

Враховуючи, що комісією з представників позивача та відповідача встановлено у належному порядку вину позивача (як виробника) у дефекті обладнання, що призвело до аварійної зупинки ГД-1, про що складено акт № 5 розслідування технологічного порушення від 9 серпня 2010 року, а також, зважаючи на те, що заводський дефект електричної ізоляції нижнього стержня пазу № 399 статора ГД-1 виявлено протягом гарантійного строку, встановленого сторонами, суд дійшов висновку, що докази порушень в діях відповідача під час дослідницько-промислової експлуатації ГД-1 у матеріалах справи відсутні, а позивач несе відповідальність за такі недоліки і дефекти поставленого обладнання та зобов'язаний усунути їх за свій рахунок, що свідчить про відсутність підстав для стягнення з відповідача вартості матеріалів, які були поставлені позивачем та використанні при виконанні відновлювальних робіт з усунення дефекту ізоляції ГД-1 (заводського дефекту), тобто аварійної зупинки ГД-1, яка сталася з вини позивача.

З таким рішенням господарського суду першої інстанції погодився й суд апеляційної інстанції, залишивши його без змін.

Висновок попередніх судових інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення позову є законним, обґрунтованим, відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам і наявним матеріалам справи, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі судових рішень не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу державного підприємства завод "Електроважмаш" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 15 листопада 2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22 січня 2013 року у справі № 25/156-11/24-12 - без змін.

Головуючий П.А. Гончарук

Судді І.Д. Кондратова

Л.В. Стратієнко