Рішення

від 19.11.2012 по справі 21/128-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" листопада 2012 р. Справа № 21/128-12

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Імпекс компані», м. Київ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Київська обл., м. Бровари

про стягнення 34 521,45 гривень

за участю представників:

від позивача: Третьякова Л.М. (довіреність №32 від 01.10.2012р.)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

16.10.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Імпекс компані» (далі-ТОВ «ТД «Імпекс компані»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі-ФОП ОСОБА_1/відповідач) про стягнення 34 521,45 грн., з яких: 32 400,00 грн. заборгованості за договором №12-12 від 15.05.2012р., 1 740,20 грн. пені та 348,85 грн. 3% річних та 32,40 грн. інфляційних втрат.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.10.2012р. порушено провадження у справі №21/128-12 та призначено справу до розгляду на 05.11.2012р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.11.2012р. розгляд даної справи відкладався на 19.11.2012р.

19.11.2012р. через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду даної справи у зв'язку з перебуванням представника останнього у відрядженні.

У відповідності до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського сулу України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

З огляду наведеного, а також враховуючи ненадання відповідачем суду доказів, що підтверджують факт відсутності в останнього можливості направити іншого представника у судове засідання 19.11.2012р., судом у задоволенні зазначеного клопотання відповідача відмовлено.

В судові засідання 05.11.2012р. та 19.11.2012р. представник відповідача не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причини їх ненадання суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

15.05.2012р. між ТОВ «ТД «Імпекс компані»(далі-постачальник) та ФОП ОСОБА_1 (далі-покупець) укладено договір поставки №12-12 (далі-Договір), відповідно до якого постачальник зобов'язався передати у власність покупцеві масло селянське, спред (моноліт або фасоване) в кількості, по ціні та в асортименті, які зазначені у видаткових накладних постачальника, що є невід'ємною частиною даного договору.

Договір набуває чинності з моменту підписання його повноважними представниками сторін і діє до 31.12.2012р., а в порядку взаєморозрахунків -до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 11.1 Договору).

Судом встановлено, що позивач свої обов'язки за Договором в частині поставки та передачі відповідачу товару виконав належним чином.

Так, на виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв товар загальною вартістю 80 400,00 грн., що підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на видатковій накладній №198 від 23.05.2012р.

Отримання товару за спірною накладною з боку покупця було здійснено представником останнього, який діяв на підставі довіреності на отримання цінностей (форма №М-2) №8 від 23.05.2012р. Копії зазначених документів містяться в матеріалах справи.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником (позивачем) умов Договору.

Втім, відповідач свої обов'язки за Договором в частині своєчасної оплати вартості поставленого товару належним чином не виконав, сплативши лише 48 000,00 грн., внаслідок чого за ним утворилось 32 400,00 грн. заборгованості.

Факт сплати відповідачем 48 000,00 грн. за спірною накладною підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з поточного рахунку позивача за спірний період.

З метою досудового врегулювання даного спору, 20.07.2012р. та 07.09.2012р. позивачем направлялись відповідачу претензії №6/07 та №8/09, відповідно до яких позивач інформував останнього про наявність заборгованості за Договором та вимагав її погашення.

08.08.2012р. відповідачем було надіслано позивачу лист №26, відповідно до якого останній зобов'язався з 13.08.2012р. щотижнево сплачувати по 5 000,00 грн. до повного погашення заборгованості.

Посилаючись на те, що відповідач вартість поставленого товару у строки, встановлені умовами Договору не сплатив, позивач просить суд, зокрема, стягнути з відповідача 32 400,00 грн. заборгованості за Договором.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до статей 173, 265 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами статей 712, 692, 530 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що оплата за кожну партію товару, яка отримана покупцем відповідно до кожної окремої видаткової накладної здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на поточний рахунок постачальника протягом не більше 14 календарних днів з моменту отримання такої партії товару.

З огляду наведеного, підписання відповідачем спірної накладної без будь-яких заперечень щодо обсягу чи якості поставленого товару свідчить про прийняття відповідачем цього товару, та, відповідно, породжує в останнього обов'язок щодо його оплати у повному обсязі у строки, визначені умовами Договору.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.

Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також те, що станом на день прийняття рішення відповідач частково оплатив вартість поставленого позивачем товару, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 32 400,00 грн. заборгованості по сплаті вартості поставленого товару за накладною №198 від 23.05.2012р. згідно Договору підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку за Договором в частині своєчасної оплати вартості поставленого товару (14 календарних днів з моменту поставки), позивач просить суд стягнути з відповідача, зокрема, 1 740,20 грн. пені, нарахованої з 07.06.2012р. по 15.10.2012р. на 32 400,00 грн. заборгованості.

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Відповідно до п. 6.2 Договору у разі прострочення оплати товару, покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки. Також при простроченні оплати товару більше ніж на 30 календарних днів.

Оскільки арифметично вірний розмір пені, обрахованої судом за вказаний позивачем період з урахуванням вищезазначених норм Закону, а також положень Договору, становить 1 739,51 грн., тому вимога позивача про стягнення з відповідача 1 740,20 грн. пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 1 739,51 грн.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за Договором, позивач просить суд стягнути з відповідача:

- 348,85 грн. 3% річних, нарахованих з 07.06.2012р. по 15.10.2012р. на 32 400,00 грн. заборгованості;

- 32,40 грн. інфляційних втрат, нарахованих з 01.09.2012р. по 30.09.2012р. на 32 400,00 грн. заборгованості.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки розмір 3% річних та інфляційних втрат, заявлених позивачем до стягнення, відповідає вимогам вищезазначених норм Закону та є арифметично вірним, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 348,85 грн. 3% річних та 32,40 грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 59, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 530, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 230, 236 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Імпекс компані»(01004, м. Київ, вул. Горького, 20 Б, ідентифікаційний код 35644770) 32 400 (тридцять дві тисячі чотириста) грн. 00 коп. заборгованості, 1 739 (одну тисячу сімсот тридцять дев'ять ) грн. 51 коп. пені, 348 (триста сорок вісім) грн. 85 коп. 3% річних, 32 (тридцять дві) грн. 40 коп. інфляційних втрат та 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 47 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 19.11.2012р.

Суддя В.А. Ярема